Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №127/20703/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/20703/26

Провадження № 2/127/5720/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Березовської О. А.,

за участі секретаря судового засідання Схабовської І. М.,

представника позивача – адвоката Олійник Ю. А.,

представника відповідача – адвоката Стягайла О. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниця за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Олійник Юлія Андріївна, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В :

12.06.2026 до суду з вище зазначеним позовом звернулась ОСОБА_1 . Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка є студенткою Уманського національного університету з 03.09.2025, що підтверджується довідкою № 21 від 01.06.2026, виданою Уманським національним університетом та додатком до наказу про зарахування на навчання. Оскільки позивачка навчається у навчальному закладі очної денної форми навчання, вона не може забезпечувати себе матеріально, адже не працює з огляду на те, що денна форма навчання унеможливлює її працевлаштування. Позивачка потребує продукти харчування, одяг, гігієнічні засоби, підручники, канцтовари для навчання, кошти на проїзд до навчального закладу, проживання за місцем знаходження навчального закладу, у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, яку їй надає мати. Мати позивачки не може в повному обсязі забезпечити потреби доньки під час навчання, оскільки на її утриманні також знаходиться син, який навчається на денній формі.

Оскільки відповідач має задовільний стан здоров`я, працездатний, не є інвалідом, не має тяжких захворювань, а тому має можливість надавати матеріальну допомогу, яка буде частково покривати витрати на проживання та навчання прозивача. Проте, станом на день звернення до суду з позовною заявою, домовленості з відповідачем щодо утримання, позивачки не досягнуто, тому позивачка змушена звернутися до суду з позовною заявою про стягнення аліментів, оскільки із-за навчання вона не може матеріально себе забезпечувати, а матеріальної допомоги матері недостатньо.

Враховуючи викладене позивач просить стягнути з ОСОБА_2 , на її користь аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня звернення до суду і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років та вирішити питання розподілу судових витрат.

12.06.2026 автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим суддею визначена суддя Березовська О. А. Справа передана судді 15.06.2026.

Відповідь № 2898369 з Єдиного державного демографічного реєстру стосовно реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згенерована судом 17.06.2026.

Ухвалою суду від 24.06.2026 вище вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Суд постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3

04.08.2026 від представника відповідача – адвоката Стягайла О. П. через систему «Електронний суд» надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. 05.08.2026 адвоката Стягайла О. П. було ознайомлено з матеріалами справи.

06.08.2026 від представника відповідача – адвоката Стягайла О. П. через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке було судом задоволено.

17.08.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що доводи позивача щодо отримання 1/6 частки з доходу батька є безпідставними та спростовними, оскільки донька є повнолітньою особою та може самостійно себе утримувати.

Відповідач частково не погоджується із доводами позивача, вважає, що розмір аліментів у розмірі 1/10 частки з доходу батька є раціонально доведеним, оскільки відповідач ОСОБА_2 працює водієм у екстреній медичній допомозі, отримує невисоку заробітну плату, яка є меншою за середньо статистичну заробітну плату у Вінницькій області, сплачує 10% свого доходу на користь позивачки у виконавчому провадженню №77956281 від 01.05.2025 згідно з рішенням суду №127/25301/22 на утримання позивачки та на утриманні відповідача перебуває двоє його батьків, які є людьми похилого віку. Відповідач забезпечує їх утримання, лікування, оплачує комунальні послуги. Окрім цього, на його утриманні перебуває його дружина та її дитина. Відповідач забезпечує їх утримання та забезпечує свою сім`ю.

Оскільки ОСОБА_1 наразі постійно проживає в м. Вінниця, навчання у Уманському національному університеті проходить онлайн, дистанційно та проживає разом з матір`ю, тому на неї також покладено обов`язок батьків з утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, тобто половину витрат на утримання дитини несе мати і витрати не можуть повністю покладатися на відповідача.

Жодних доказів, що підтверджують витрати позивача на підручники, на проїзд до навчального закладу, проживання не було долучено до позову, а тому вони не підтверджені і не можуть бути його підставою. Крім того, відомості про утримання сина матір`ю позивачки є неправдивими. Наразі син має власний дохід, а саме проходить службу в Збройних Силах України, тому коштів на утримання не потребує, здобуває освіту самостійно та забезпечує себе самостійно.

Враховуючи викладені обставини та спроможність відповідача утримувати повнолітню доньку, ним визнаються позовні вимоги частково, аліменти в розмірі 1/10 його доходу.

Окрім того, відповідач просить зменшити судові витрати на професійну правничу допомогу та зазначає, що оскільки справа, що розглядається, не є складною, розгляд проводився без виклику сторін, в справі - невелика кількість письмових доказів (справа в одному томі), вважає що заявлений розмір витрат сторони позивача є неспівмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугам), тому просить зменшити судові витрати та стягнути з нього на користь позивача 1 000, 00 грн витрат на правничу допомогу. В стягненні решти витрат – відмовити.

Позивач просить стягнути на свою користь 8 000, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, однак в порушення вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України не надає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги та розрахунок витрат позивача на правничу допомогу. Позивачем було надано суду копію договору про надання правової допомоги від 28.05.2026, який не містить конкретних умов на ведення цієї судової справи, а є загальним договором про надання правової допомоги. Доказів оплати адвокатського гонорару у розмірі 8 000, 00 грн також суду не надано. У зв`язку із цим, за відсутності надання доказів, які підтверджують факт оплати адвокатського гонорару у сумі 8 000, 00 грн, у стягнені витрат на правову допомогу має бути відмовлено.

Відповідач просить стягнути із позивача на його користь 6 000, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

24.08.2026 від представника позивача – адвоката Олійник Ю. А. надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача не погоджується з відзивом на позовну заяву, зазначає, що відповідно до довідки № 138 від 30.07.2026 з доходу відповідача здійснюється утримання 10 % у межах виконавчого провадження № 77956281 від 01.05.2025, відкритого на підставі рішення суду у справі № 127/25301/22. При цьому відповідач посилається на зазначене утримання як на чинне аліментне зобов`язання на користь позивачки, однак зазначені твердження не відповідають фактичним обставинам, що вбачається з постанови про закінчення виконавчого провадження № 77956281, яке було відкрито на підставі виконавчого листа № 127/2802/24 від 19.03.2025, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області. При цьому в межах зазначеного виконавчого провадження з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягувалися 3 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а не аліменти на користь позивачки. Отже, виконавче провадження № 77956281 взагалі не підтверджує наявність у відповідача чинного аліментного зобов`язання перед позивачкою.

Водночас, дійсно, раніше аліменти на утримання позивачки стягувалися з відповідача, однак, отримувачем таких аліментів була мати позивачки - ОСОБА_3 , на рахунок якої здійснювалося перерахування відповідних коштів. Твердження відповідача про те, що станом на момент розгляду справи з його доходу здійснюється утримання 10 % на користь позивачки, є безпідставним та не відповідає фактичним обставинам. Більше того, станом на день подання цієї відповіді на відзив відповідач не здійснює жодних таких відрахувань на користь позивачки, а виконавче провадження, на яке він посилається, є закритим. При цьому на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15.04.2024 на утримання брата позивачки - ОСОБА_1 стягуються аліменти до завершення навчання, але не більш ніж до досягнення ним 23 років у розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно. Отже, посилання відповідача на 10 % як на аліментне навантаження на користь позивачки не може бути враховане судом при визначенні розміру аліментів.

Окрім, цього, відповідач у відзиві посилається на те, що на його утриманні перебувають його батьки похилого віку, які потребують матеріального забезпечення, догляду та витрат на лікування, утримання спільного житла, зокрема він сплачує комунальні послуги. Крім того, відповідач стверджує, що на його утриманні перебувають його дружина та її дитина. Разом із тим наведені обставини не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому не можуть бути безумовно враховані судом як такі, що істотно впливають на матеріальне становище відповідача та його можливість фінансового утримання позивачки до досягнення нею 23 річного віку, у зв`язку з її навчанням в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини на денній формі навчання.

У відзиві зазначено, що мати відповідача - ОСОБА_4 , є пенсіонеркою, має гіпертонічну хворобу, потребує догляду та додаткових витрат на лікування. Водночас на підтвердження зазначених обставин відповідач надав лише довідку про розмір пенсії матері. Така довідка підтверджує виключно факт отримання нею пенсії та її розмір, однак не підтверджує факту перебування матері на утриманні відповідача, необхідності постійного догляду чи лікування та фактичного розміру витрат, які він несе. Медичних документів щодо стану здоров`я матері, призначеного лікування, необхідності придбання лікарських засобів або інших доказів фактичного понесення відповідачем витрат на її лікування до відзиву не надано. Щодо батька відповідача, ОСОБА_5 , відповідач зазначає, що останній переніс ішемічний інсульт, перебуває на реабілітації, має гіпертонічну хворобу та кардіосклероз, а орієнтовна вартість лікарських засобів становить 5 200, 00 грн щомісячно. Проте жодних належних медичних документів на підтвердження зазначених обставин, а також доказів придбання лікарських засобів та фактичної оплати відповідачем зазначених коштів не надано. Отже, наведена сума витрат у розмірі 5 200, 00 грн щомісячно є лише твердженням відповідача та документально не підтверджена. Сам факт проживання батьків разом із відповідачем також не свідчить про перебування їх на його повному утриманні. Відповідачем не доведено, що саме він є єдиною особою, яка здійснює їх матеріальне забезпечення.

Відповідач також зазначає, що проживає разом із батьками та несе витрати на утримання спільного житла, зокрема сплачує комунальні послуги у розмірі від 3 000, 00 до 4 000, 00 грн у зимовий період та від 1 000, 00 до 2 000, 00 грн у літній період. Однак жодних квитанцій, платіжних доручень, банківських виписок чи інших документів, які б підтверджували фактичну оплату ним зазначених сум, відповідачем не надано. Саме лише зазначення певного розміру комунальних витрат у відзиві не може вважатися доказом їх фактичного понесення відповідачем.

Відповідач також зазначає, що на його утриманні перебувають його дружина та її дитина. Водночас жодних належних доказів на підтвердження зазначених обставин відповідачем не надано. Зокрема, відсутні докази перебування в шлюбі, фактичного утримання ним дружини та її дитини, документи щодо розміру відповідних витрат, доказів оплати харчування, лікування, навчання, проживання чи інших витрат. Також відповідачем не доведено, що його дружина не має власного доходу або об`єктивної можливості самостійно забезпечувати себе та свою дитину. Посилання на утримання дружини та її дитини також фактично ґрунтується виключно на твердженнях відповідача.

Отже, посилання відповідача на витрати щодо батьків, комунальних послуг, дружини та її дитини не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому не можуть бути безумовно враховані судом як обставини, що істотно обмежують його можливість сплачувати аліменти позивачці.

Щодо матеріального становища позивачки та витрат, пов`язаних із навчанням представник позивача зазначає, що відповідач посилаючись на те, що позивачкою не надано доказів понесення витрат на харчування, одяг, гігієнічні засоби, проїзд, навчання та проживання, факт навчання позивачки та її потреби у матеріальній допомозі фактично не спростовує. Позивачка є повнолітньою дитиною, яка продовжує навчання на денній формі, а тому об`єктивно потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням та забезпеченням повсякденних потреб. Обов`язок щодо її утримання не може бути покладений виключно на матір. Відповідно до положень СК України обоє з батьків повинні брати участь у забезпеченні повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, з урахуванням їх матеріальних можливостей. При цьому відповідач не довів наявності таких обставин, які б свідчили про неможливість його участі в утриманні позивачки саме у заявленому нею розмірі.

Щодо доводів відповідача щодо зменшення витрат позивачки на професійну правничу допомогу до 1000, 00 грн, представник позивача вважає їх необґрунтованими. Відповідач вважає, що робота представника позивачки має бути оцінена лише у 1 000, 00 грн, водночас сам заявляє до стягнення з позивачки 6 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Сума юридичного супроводу, яка включає консультацію, написання позовної заяви та супровід на судові засідання була погоджена представником позивача з клієнтом та здійснена оплата за такі послуги. Свої витрати на правничу допомогу відповідач обґрунтовує, зокрема, опрацюванням позовної заяви, консультаціями та складанням відзиву, тобто фактично тими самими видами професійної правничої допомоги, які були надані позивачці. Доказів на підтвердження здійснення оплати представником відповідача суду не надано. Отже, позиція представника відповідача щодо вартості правничої допомоги є суперечливою, адже власну професійну правничу допомогу він оцінює у 6 000, 00 грн, водночас вартість роботи представника позивачки без належного обґрунтування пропонує зменшити до 1 000, 00 грн. Саме лише посилання на незначну складність справи не є достатньою підставою для довільного зменшення витрат позивачки на професійну правничу допомогу, адже представник відповідача також надає правничу допомогу у малозначній справі.

Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зменшення витрат позивачки на професійну правничу допомогу до 1 000, 00 грн та вирішити питання щодо їх розподілу відповідно до вимог ЦПК України.

На думку представника позивача, відзив фактично містить твердження, які є суперечливими, не відповідають дійсності та не підтверджені належними доказами. За таких обставин наведені у відзиві доводи не можуть бути покладені в основу рішення суду та не повинні братися судом до уваги як належне обґрунтування заперечень відповідача проти позовних вимог. Враховуючи викладене, представник позивача просить доводи, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, не враховувати під час ухвалення рішення у справі оскільки вони містять суперечливі та недостовірні твердження, а також не підтверджені належними та допустимими доказами. Позовні вимоги позивачки просить задовольнити в повному обсязі.

09.09.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача, адвоката Стягайла О. П., надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача посилаючись на норми ст. 199 СК України, на обставини, які ним викладалися у відзиві на позовну заяву, зазначає, що позивач не довела необхідність надання допомоги на період навчання, не надано обґрунтування розміру необхідної допомоги (1/4 доходу). Не наведено доказів, що особа планує стягувати такі грошові кошти саме на витрати пов`язані з навчанням (оскільки батько звільнений від обов`язку брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що не пов`язані з його навчанням). Фінансовий стан відповідача, є вкрай скрутним, що підтверджується довідкою про розмір його доходу та витратами на його проживання. Утримання та лікування батьків відповідача, що підтверджено медичними документами, що вказують на ускладнення фінансового положення відповідача та неможливість несення витрат на аліменти для повнолітньої доньки.

10.09.2026 на адресу суду від представника третьої особи, адвоката Манжос А. О., надійшли письмові пояснення, в яких вона зазначає, що шлюб між ОСОБА_3 та відповідачем було розірвано рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 04.04.2011. Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 донька досягла повноліття, однак продовжила здобувати освіту. Наразі ОСОБА_6 є студенткою денної (очної) форми навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, зарахована з 03.09.2025, оскільки донька навчається на денній формі, вона не має об`єктивної можливості працевлаштуватися та отримувати власний дохід, при цьому вона потребує щомісячних витрат на харчування, оплату проживання за місцем навчання, проїзд до навчального закладу тa придбання навчальних матеріалів/ канцелярії, оплату інтернету тощо. Окрім цього, навчальний заклад знаходиться в іншій області від місця реєстрації та проживання позивачки.

З моменту вступу доньки до вказаного навчального закладу ОСОБА_3 одноосібно надає їй матеріальну підтримку в міру своїх фінансових можливостей, забезпечуючи доньку всім необхідним, проте покладення обов`язку з утримання повнолітньої доньки виключно на матір суперечить засадам рівності обов`язків батьків, закріпленим у ст. 141 СК України.

Відповідач, ОСОБА_2 , є особою працездатного віку, має задовільний стан здоров`я, не є інвалідом, не має тяжких захворювань і має об`єктивну можливість надавати матеріальну допомогу доньці в розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

З огляду на викладене, звернення позивачки до суду з цим позовом є абсолютно обґрунтованим, законним та спрямованим нa забезпечення її навчання.

Звертає увагу суду, що батько дійсно не цікавиться життям та навчанням дітей. Твердження відповідача, що він продовжує сплачувати кошти на утримання позивачки, не відповідає дійсності, оскільки виконавче провадження закінчено; твердження, що син ОСОБА_7 проходить військову службу, а тому може сам оплачувати навчання, також не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_8 має статус призовника, а навчається на денній формі навчання і не може служити.

Враховуючи викладене, просить розглянути справу за відсутності третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_3 та її представника адвоката Манжос Л. О., не заперечує проти задоволення позовних вимог. В додатках до пояснень надано інформацію Пенсійного фонду України за формою ОК-7, довідку з місця навчання ОСОБА_1 та витяг з застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представник позивача, адвокат Олійник Ю. А., підтримала позовні вимоги в повному обсязі, дала пояснення, аналогічні поясненням, викладеним в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача, адвокат Стягайло О. П., в судовому засіданні підтримав пояснення, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.

Суд, вислухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, оцінивши письмові докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що між сторонами виникли сімейні зобов`язальні правовідносини щодо обов`язку матері, батька утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, та його виконання, які регулюються нормами Сімейного кодексу України (надалі - СК України), а також встановлено такі фактичні обставини.

Відповідно до копії свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 (а.с.8).

Відповідно до довідки №21 від 01.06.2026 ОСОБА_1 є студенткою 1 курсу, освітнього ступеня магістр, спеціальність: А4.01 середня освіта (українська мова і література) факультету історичної та філологічної освіти Уманського національного університету денної форми навчання. Основа навчання - бюджет. Термін навчання в університеті: з 03.09.2025 по 31.12.2026 (а.с.9).

Із постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.11.2025 по ВП №72552489 вбачається, що виконання по виконавчому листу №127/25301/22, виданому 09.08.2023 Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка навчається у Комунальному закладі вищої освіти «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж» та в Університеті Яна Кохановського в Кельце, у розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 04.11.2022 і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , двадцяти трьох років, закінчено у зв`язку завершенням навчання та відсутністю заборгованості зі сплати аліментів (а.с.12-13).

З копії відповіді на запит №298044456 від 24.10.2025 Першого ВДВС у м. Вінниці ХМУ МЮУ до Державної податкової служби України слідує, що відповідач одержував дохід в Комінальному підприємстві «Територіальне медичне об`єднання «Вінницький обласний центр ЕК»: в 4 кварталі 2024 року нараховано дохід в сумі 66 046, 77 грн, сума утриманого податку – 11 888, 42 грн, в І кварталі 2025 року нараховано дохід в сумі 47 871, 88 грн, сума утриманого податку – 8 616, 94 грн, в 2 кварталі 2025 року (розмір доходу нерозбірливий), сума утриманого податку – 8 742, 41 грн ( а. с. 14-15).

Як вбачається з витягу з Реєстру територіальної громади позивач, ОСОБА_1 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації 31.10.2018 (а. с. 16).

Відповідно до додатку до наказу про зарахування на навчання від 01.01.2025 №1 д/ф форми №Н-1.03.2, ОСОБА_1 зарахована до Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини на денну форму навчання, за спеціальністю – середня освіта (українська мова і література, польська мова та зарубіжна література), бюджет (а.с.18).

Також судом дослідженні письмові докази, долучені представником відповідача до відзиву на позовну заяву та до заперечень на відповідь на відзив.

З довідки про доходи №5313 7433 4935 0930 від 05.08.2026 вбачається, що ОСОБА_4 отримує пенсію за віком, сума пенсії за період з 01.08.2025 по 31.07.2026 складає 49 379, 58 грн (а.с.58).

Відповідно до копії довідки про доходи №138 від 30.07.2026 ОСОБА_2 працює в КНП «ТМО «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної Ради» на посаді екстреного медичного техніка та йому з січня 2026 по червень 2026 року нарахована заробітна плата в сумі 118 226, 43 грн, сплачені аліменти – 11 379, 30 грн, сума доходів за виключенням аліментів становить 106 847, 13 грн (а.с.59).

З копії виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 24.08.2026, слідує, що ОСОБА_5 має діагноз: дисциркуляторна енцефалопатія І ст., наслідки перенесеного ішемічного інсульту (29.05.23) в басейні лівої середньої мозкової артерії на ґрунті церебросклерозу в виді помірного правобічного геміпарезу, порушення функції ходи, гіпертонічна хвороба III ст., 2 ступ, гіпертрофія лівого шлуночка (ЕКГ), ризик ССУ-3. ХС, дифузний кардіосклероз, СН І ст. ДППЗ І ст. Потребує продовження амбулаторного лікування, нагляду невролога (а.с.72).

Судом також були досліджені докази, надані третьою особою ОСОБА_3 у додатку до письмових пояснень.

Згідно з інформацією з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, за формою ОК-7, яка сформована 23.03.2026, ОСОБА_3 , мати позивача, працює у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти, та за 2026 рік отримала дохід у загальному розмірі 54 688, 04 грн (а.с.77-82);

Відповідно до копії довідки, виданої ОСОБА_1 , він дійсно є студентом І курсу, ступеня бакалавр, за спеціальністю – С7 Журналістика, факультету історичної та філологічної освіти Уманського національного університету, денної форми навчання, основа навчання – контракт. Термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2029 (а.с.83);

Відповідно до витягу з ВОД «Резерв+» ОСОБА_1 є призовником, витяг дійсний до 21.08.2027. Дата уточнення даних 13.07.2024 (а.с.84).

З рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15.04.2024 у справі №127/2802/24 вбачається, що з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_2 , стягнуто аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/8 частини всіх видів доходу (заробітку) щомісяця, починаючи з 25.01.2024 року і до закінчення навчання, але не більше чим до досягнення дитиною 23 років.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 201 СК України, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Статтею 141, 199 СК України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Такий правовий висновок наведений Верховним Судом у постанові від 13.04.2021 у справі № № 308/4214/18 (провадження № 61-16005св20).

З вище наведеного вбачається, що судом установлено, що ОСОБА_1 , яка є донькою ОСОБА_2 , на день звернення до суду не досягла 23 років, є здобувачем вищої освіти освітнього ступеня магістр, спеціальність А4.01 Середня освіта (українська мова і література), факультету історичної та філологічної освіти Уманського національного університету, денної форми навчання, основа навчання бюджет. Термін навчання в університеті з 03.09.2025 по 31.12.2026. Позивач не працює, не перебуває у шлюбі. Навчання на денній формі позбавляє ОСОБА_1 можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв`язку з чим вона потребує матеріальної допомоги.

У відповідача та третьої особи ОСОБА_3 є повнолітній син: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання якого відповідачем ОСОБА_2 сплачуються аліменти до завершення навчання, але не більш ніж до досягнення ним 23 років у розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, що не звільняє відповідача від обов`язку утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання до досягнення нею 23-річного віку.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічною є норма ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

З відповіді на відзив представника позивача вбачається, що нею не оспорюється той факт, що відповідач має непрацездатних батьків, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Останній як встановлено судом страждає на хронічні захворювання.

При визначенні розміру аліментів суд враховує, не лише потреби позивача та матеріальне становище відповідача, а й наявність у відповідача інших осіб, щодо яких він також має обов`язок з утримання, зокрема повнолітнього сина, який продовжує навчання, та непрацездатних батьків. Батько відповідача за станом здоров`я потребує матеріальної допомоги.

Судом встановлено, що мати позивача працює, одержує заробітну плату, а отже зобов`язана та має можливість утримувати доньку, яка продовжує навчання. Позивач та третя особа підтверджують факт надання позивачу утримання третьою особою.

Відповідач працевлаштований, отримує дохід. Так, з січня 2026 по червень 2026 відповідач отримав дохід за виключенням розміру аліментів в сумі 106 847, 13 грн.

Сторонами не надані суду письмові докази про наявність у них нерухомого майна та транспортних засобів, які можуть бути використані як джерело доходів, а також не доведено інші обставини, що передбачені ст. 182 СК України.

Отже, суд враховує, що відповідач є особою працездатного віку, працевлаштований, має стабільний дохід, у суду відсутні докази, що відповідач має вади здоров`я, а отже суд доходить висновку, що відповідач зобов`язаний та має можливість утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання до досягнення нею 23-річного віку. Письмових доказів виконання батьком обов`язків щодо утримання позивачки матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на те, що він здійснює утримання дружини та її доньки від попереднього шлюбу, падчерки відповідача, суд оцінює критично, оскільки належних і допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин відповідачем суду не надано.

Відповідач визнав позов частково у розмірі 1/10 частки від його заробітку доходу.

З урахуванням наведених обставин, суд доходить висновку про необхідність визначення розміру аліментів у меншому розмірі, ніж просить позивач. Позовна заява підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти у розмірі 1/8 частки з усіх видів його заробітку (доходу) до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років.

На підставі ст. 191 СК України, аліменти з відповідача підлягають стягненню з моменту пред`явлення позову до суду, тобто з 12.06.2026.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць суд допускає до негайного виконання.

Щодо витрат позивача на правову допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

П. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1-4 ст. 137 ЦК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, зокрема, враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем наданий договір про надання професійної правничої допомоги №LE-104 від 28.05.2026 (а. с. 19-21), копія квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №1.704715615.1 від 10.06.2026, в якій в призначенні платежу зазначено: оплата за надання юридичних послуг за договором №LE-104 від 28.05.2026 на суму 8 000, 00 грн (а. с. 22).

З договору вбачається, що адвокат Олійник Ю. А. прийняла на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1. договору).

Пунктами 4.1.,4.2.,4.3. договору визначено, що правничу допомогу, що надається виконавцем, замовник оплачує в гривнях, в день підписання цього договору, замовник в повному обсязі оплачує виконавцю вартість наданих послуг, що становить 8 000, 00 грн, при розрахунку вартості правничої допомоги, враховується час, витрачений виконавцем для виконання умов цього договору.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що сторони погодились, що вразі надання додаткових послуг вартість однієї години роботи виконавця в робочий день складає 4 000, 00 грн. За результатами надання правничої допомоги складається акт здачі - приймання наданих послуг, що підписується сторонами. В акті здачі - приймання наданих послуг вказується обсяг наданої виконавцем правничої допомоги, витрачений час та вартість. Акт здачі - приймання наданих послуг передається замовнику виконавцем особисто в руки або надсилається поштою (в тому числі електронною) за реквізитами визначеними розділом 10 цього Договору.

Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку про відмову позивачу у відшкодуванні відповідачем витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх недоведеністю. Оскільки, з наданого договору про надання професійної правничої допомоги №LE-104 від 28.05.2026 та копії квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №1.704715615.1 від 10.06.2026 не вбачається, що правнича допомога за договором надавалась у цій справі. Акт здачі-приймання наданих послуг суду не надано.

Щодо витрат відповідача на правничу допомогу суд зазначає таке.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в сумі 6 000, 00 грн, навів детальний опис робіт (наданих послуг): опрацювання позовної заяви та доданих до неї документів – 1 500, 00 грн, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань – 1 000, 00 грн, складання відзиву на позовну заяву – 3 500, 00 грн. Докази, що підтверджують витрати відповідача на правничу допомогу (договір, рахунки тощо) суду не надані, заява про надання цих доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду зроблена представником відповідача не була. Отже, у задоволенні вимоги відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу також має бути відмовлено.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1 331, 20 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 182, 191, 199, 200 СК України, статтями 3, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268,273,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/8 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 12.06.2026 до закінчення навчання, до 31.12.2026, але не більше, як до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 1 331, 20 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.

Відмовити сторонам у відшкодуванні витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх недоведеністю.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 09.10.2026.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА