Вирок від 08 жовтня 2026 р. у справі №135/1570/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 135/1570/26

Провадження №1-кп/148/194/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12026025240000048, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2026, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Іллінецьке Іллінецького району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-

встановив:

Молодший сержант ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, інструктором їдальні господарчого взводу роти забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Конституції України та законів України, ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Силу України, 06.08.2026 близько 01 год. 00 хв., перебуваючи біля входу до приміщення казарми тимчасового місця дислокації військової частини НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небзепечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів помсти за зауваження, з метою нанесення тілесних ушкоджень, наніс кулаком руки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , невстановлену органом досудового розслідування кількість ударів, але не менше 6, в область голови та обличчя, внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці обох повік лівого ока, саден в ділянці обличчя зліва, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_3 наніс умисне легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.

Всі ці обставини були встановлені досудовим розслідуванням, доведені належними та допустимими доказами, описані в обвинувальному акті.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшло клопотання прокурора про розгляд даного обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_3 в присутності свого захисника, адвоката ОСОБА_5 , надав заяву про беззаперечне визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за встановленими досудовим розслідуванням та викладеними в обвинувальному акті обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи, що обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини скоєного правопорушення, учасники процесу згодні з розглядом обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважав можливим здійснити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні відповідно до положень ст. ст. 381, 382 КПК України.

Вивчивши, долучені до обвинувального акту матеріали, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку доведена досудовим розслідуванням.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження,що не спричинило короткочасний розлад здоровя.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому суд керується вимогами ст. 65-67 КК України, бере до уваги роз`яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, особу обвинуваченого, його поведінку до вчинення і після вчинення кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання; вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення особи, а також запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень; слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Як встановлено, обвинувачений ОСОБА_3 вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України, класифікується як кримінальний проступок, раніше не судимий, є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , має на утриманні двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , 2012 р.н. та ОСОБА_7 , 2014 р.н., за місцем проживання та реєстрації характеризується задовільно (компрометуючі матеріали відносно нього не надходили), задовільно характеризується і за місцем служби, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ст. 67 КК України, не встановлено.

Санкція ч. 1 ст. 125 КК України, за якою кваліфіковано дії ОСОБА_3 , передбачає покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин, особи обвинуваченого

ОСОБА_3 , керуючись ст.ст. 50, 65 КК України, суд доходить висновку, що покаранням необхідним і достатнім для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу.

На переконання суду, таке покарання для обвинуваченого відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст.ст. 65-67, ч. 1 ст. 125 КК України, ст.ст. 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд,-

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (пятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот пятдесят гривень).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1