Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №372/3246/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3246/26

Провадження 2-2411/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м.Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Зінченко О.М.

при секретарі Калашник І.В.,

прокурорів Левченко Я.М., Несвіт І.М.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Козинської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

26.05.2026 р. ОСОБА_1 звернулася до Обухівського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Козинської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

28.05.2026 р. ухвалою суду позовну заяву було залишено без руху.

03.06.2026 р. до суду від позивачки надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та уточнена редакція позовної заяви, в обґрунтування якої вказано, що позивачка є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьком дитини є ОСОБА_2 . Шлюб між сторонами було розірвано 13.12.2021 р. Після розірвання шлюбу дитина проживає разом з позивачкою та перебуває повністю на її утриманні. Відповідач фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків щодо дитини, а саме: не бере участі у вихованні дитини, не цікавиться станом здоров`я, навчання та розвитком дитини, не підтримує жодного спілкування з дитиною, не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, не бере участі у забезпеченні дитини необхідними речами, лікуванням, навчанням та розвитком. Відповідач також перешкоджає належному забезпеченню прав дитини, оскільки не надає згоди на реєстрацію місця проживання дитини разом із матір`ю, незважаючи на те, що сам участі у вихованні та забезпеченні дитини не бере. Відповідач протягом тривалого часу повністю ігнорує свої батьківські обов`язки, не проявляє турботу про фізичний та духовний розвиток дитини, що свідчить про свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків. Позбавлення відповідача батьківських прав відповідає найкращим інтересам дитини, оскільки фактично батько не бере участі у її житті та не виконує жодних обов`язків як батько.

В зв`язку з цим просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 12.06.2026 р. було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

15.07.2026 р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що відповідач з позовними вимогами в частині позбавлення його батьківських прав не погоджується повністю. Зазначив, що після припинення спільного проживання у вересні 2019 р. він не припинив спілкування з донькою. Він регулярно відвідував її, проводив з нею час, забирав до себе, возив на відпочинок, вітав зі святами та днем народження, дарував подарунки та підтримував постійний зв`язок. Відповідач систематично надавав матеріальної допомоги, перераховуючи кошти на картку матері дитини, а з вересня 2022 р. безпосередньо на картку доньки. Він брав участь у додаткових витратах на лікування, придбання окулярів, лінз, брекет-системи, речей та інших потреб дитини, придбав доньці мобільний номер телефону та оплачував його. Також відвідував її виступи та підтримував її захоплення. У березні 2026 р. на прохання доньки відповідач оформив нотаріальну згоду на зміну місця її реєстрації, що є підтвердженням того, що він не самоусунувся від виконання батьківських обов`язків та не мав наміру відмовлятися від дитини. Твердження позивачки про те, що відповідач не цікавився станом здоров`я, навчанням та розвитком доньки, не спілкувався з нею та не надавав допомоги, не відповідають дійсності. Погіршення спілкування з донькою відбулося поступово після її переїзду до с-ща.Козин та конфлікту між відповідачем та позивачем у 2025 р. Не зважаючи на це відповідач не припинив спроб підтримувати зв`язок з донькою та продовжував надавати фінансову допомогу. Відповідач не відмовлявся від доньки, не заперечував проти спілкування з нею, надавав матеріальну допомогу та брав участь у її житті. Тому відсутні передбачені законом підстави для позбавлення його батьківських прав. Питання про аліменти просив вирішити з урахуванням усіх доказів добровільного утримання дитини, надані разом з відзивом.

В зв`язку з цим просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення відповідача батьківських прав щодо ОСОБА_3 . Врахувати наведені обставини під час вирішення питання щодо аліментів.

30.07.2026 р. до суду від позивачки надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що вона не погоджується з доводами викладеними у відзиві на позовну заяву, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами. Фотографії були зроблені кілька років тому та не відображають реального характеру відносин між відповідачем та дитиною на теперішній час. Вони лише фіксують окремі епізоди минулого і не підтверджують систематичної участі відповідача у вихованні дитини. Протягом останніх трьох років відповідач не дарував доньці подарунків, не проявляв уваги та турботу, що свідчить про його фактичне самоусунення від виконання батьківських обов`язків. Як вбачається з банківських виписок, протягом 2026 р. відповідач здійснив лише один платіж у розмірі 1000,00 грн., що не свідчить про систематичне матеріальне утримання дитини та не спростовує доводів позовної заяви про ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків. Будь-якої систематичної матеріальної допомоги відповідач не надавав. Останній день народження доньки, на якому був присутній відповідач, відбувся у 2021 р., що підтверджується фотографіями, поданими самим відповідачем. Відповідач протягом тривалого часу не брав участі у вихованні дитини, а саме з 2019 р. не підтримував систематичного спілкування, не цікавився її навчанням, здоров`ям, розвитком та повсякденним життям. Починаючи з 2019 р. під час кожної госпіталізації доньки, проходження нею лікування та медичних обстежень відповідач жодного разу не перебував поруч з дитиною, не відвідував її у медичних закладах, не надавав жодної матеріальної допомоги на лікування та не цікавився станом її здоров`я. Остання зустріч відповідача з донькою відбулася під час новорічних свят 2025 р. виключно з ініціативи позивачки, оскільки в цей період вона перебувала на роботі. Ще до переїзду позивачки разом з донькою до с-ща Козин відповідач не проявляв належної батьківської турботи та не брав активної у вихованні доньки. Формальне існування родинного зв`язку або окремі епізодичні контакти не свідчать про належне виконання батьківських обов`язків.

В зв`язку з цим просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

25.08.2026 р. до суду від позивачки надійшла заява про долучення додаткових доказів до матеріалів цивільної справи.

15.09.2026 р. ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала повністю, пояснила, що відповідач не приймає участі у вихованні та утриманні дитини вже 2 роки. Він не надає дозвіл на виїзд дитини за кордон. Сторони розлучені з 2020 р., проживають окремо. На даний час позивачка одружена з іншим чоловіком. Вона не зверталася до органу опіки та піклування за висновком про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно їхньої доньки.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що він не згодний з позовом, свої заперечення виклав у відзиві на позовну заяву. Сторони проживають окремо. Відповідач трохи допомагає дитині. Він любить доньку. З твердженнями позивачки не згоден. Він не працює, тому не надає допомогу дитині. До війни відповідач працював фітнес-тренером, на даний час не працює, доглядає в м.Харкові в монастирі матір. Щодо аліментів, то це на вирішення суду.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Козинської селищної ради Обухівського району Київської області Білінська Ю.В. в судове засідання не з`явилася, в своїй заяві просила суд справу розглянути без їхньої участі.

Прокурор Несвіт І.М. в судовому засіданні позов підтримала повністю та просила суд його задовольнити.

Вислухавши пояснення позивача та відповідача, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, наявні в ній докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12.06.2012 р. (а.с.4 т.1)

13.12.2021 р. рішенням Обухівського районного суду Київської області шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстрований 30.12.2011 р. Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис №1885. (а.с.10 т.1)

З Витягу з Реєстру територіальної громади №2026/004656790 від 24.03.2026 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6 т.1)

18.05.2026 р. було складено Акт №61 обстеження умов проживання в якому зазначено, що обстеження було проведено за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою проживають: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 – вітчим, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – мати, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – донька, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 – син вітчима. Умови проживання задовільні, санітарно-гігієнічні умови відповідають нормам, будинок сучасного проектування, вмебльований та оснащений необхідною побутовою технікою, наявні всі комунікації для повноцінного проживання. Для виховання та розвитку дитини створені такі умови: виділена окрема кімната, в якій наявні: спільне ліжко, шафа для зберігання речей, робочий стіл, планшет, ноутбук, забезпечена одягом, взуттям, ґаджетами, канцелярським приладдям. Стосунки у сім`ї доброзичливі, люблячі, побудовані на взаємоповазі, сім`я притримується національних та сімейних традицій, вільний час проводять разом. Мати бажає позбавити батьківських прав батька дівчинки. Дівчинка проживає в родині матері та вітчима. (а.с.11 т.1)

26.05.2026 р. було складено Акт про підтвердження факту відсутності участі батька у вихованні дитини та його нез`явлення за місцем її проживання, в якому зазначено, що неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з своєю матір`ю ОСОБА_1 . Сусіди ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_8 ( АДРЕСА_3 ) засвідчили, що ОСОБА_2 за вказаною адресою не з`являється, не приїжджає відвідувати дитину та ніколи ними не був помічений за цією адресою. ОСОБА_2 не бере жодної видимої участі у вихованні, спілкуванні, навчанні та догляді за дитиною ОСОБА_3 . Всі обов`язки щодо утримання, виховання та забезпечення життєдіяльності дитини виконує виключно мати ОСОБА_1 (а.с.12-13 т.1)

Згідно довідки №48 від 15.05.2026 р. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ученицею 7-В класу Козинського ліцею Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, її батько ОСОБА_2 , за період навчання дитини у ліцеї не спілкувався з учителями, не забирав дитину з ліцею додому та не відвідував батьківські збори. (а.с.14)

З наданих позивачкою копій медичних документів вбачається, що дитині сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 надавалася медична допомога різними медичними установами. Згідно копій квитанцій була здійснена оплата за надані медичні послуги. (а.с.16-25 т.1)

Згідно ч.1 ст.18 Конвенції ООН "Про права дитини" від 20 листопада 1989 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

З роз`яснень, які містяться в пунктах 15-17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та інше, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Як встановлено в судовому засіданні відповідач заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наміру ухилятися від виконання своїх батьківських обов`язків відносно своєї доньки він не має.

Наданими відповідачем копіями платіжних інструкцій АТ «Приватбанк» в підтверджується переказ відповідачем на рахунки позивачки та їхньої доньки грошових коштів в рахунок аліментів в період 2019 – 2026 р.р. (а.с.64-107 т.1)

З ксерокопій фотографій з мобільного телефону вбачається, що відповідач спілкувався з донькою в період 2020 – 2025 р.р., разом проводили час, відпочивали, відвідували різні заклади для відпочинку (а.с.108-141 т.1)

Скрін-шотами переписки з мобільного телефону відповідача підтверджується, що він постійно спілкувався з донькою, вітав її з днем народження, зі святами, пересилав гроші. (а.с.142-177, 180-231 т.1)

Як слідує з рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (пункт 58), сам факт заперечення відповідачем позовної заяви про позбавлення його батьківських прав щодо синів може свідчити про його інтерес до дітей.

Згідно ст.82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

З скрін-шотів переписки з мобільного телефону наданих суду позивачкою вбачається, що між відповідачем та донькою виник конфлікт, оскільки у відповідача не було грошей на оплату послуг нотаріуса (а.с.5-22 т.2)

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків, які б були законною підставою для позбавлення його батьківських прав відносно доньки.

В судовому засіданні позивачка підтвердила, що вона не зверталася до органу опіки та піклування Козинської селищної ради для отримання висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 .

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18) вказано, що «звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтована підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оцінювальний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин. За положенням частини шостої статі 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер. Судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (ст. 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення від 03 грудня 1986 року)».

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позбавлення відповідача батьківських прав не буде відповідати інтересам дитини та батька, оскільки відсутні підстави для позбавлення відповідача батьківських прав, а тому вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в частині позбавлення батьківських прав відповідача.

Разом з тим, згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

В судовому засіданні відповідача не заперечував проти стягнення з нього аліментів на користь позивачки на утриманні їхньої доньки, поклавши це на вирішення суду.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Суд з врахування обставин зазначених в ст. 182 СК України, вважає за необхідне стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня подачі позовної заяви 26.05.2026 року до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно квитанції №2.693860767.1 від 03.06.2026 р. позивачка сплатила судовий збір за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав в сумі 1331,20 грн. (а.с.32 т.1)

На підставі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом було відмовлено в задоволенні позову в частині позбавлення батьківських прав відповідача, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивачку.

Згідно п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 141, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, ст. ст.164, 165,166, 180-184, 191 СК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Козинської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня подачі позовної заяви 26.05.2026 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп. на користь Державної судової адміністрації України.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Зінченко