Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №144/810/26 — Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/810/26

Провадження № 2/144/664/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2026 р. с-ще Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Магдяк Н.І.,

секретаря судового засідання Дудник С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Теплицької державної нотаріальної контори Вінницької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

У червні 2026 року позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Вельгус І.М. звернувся в суд з позовом до відповідача Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Теплицької державної нотаріальної контори Вінницької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме спадкове майно.

В позовній заяві вказується, що у в селі Важне Теплицької селищної громади Гайсинського району Вінницькій області у житловому будинку по АДРЕСА_1 проживала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тітка ОСОБА_1 (позивача) по маминій лінії (рідна сестра його матері). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. При житті тітка позивача не розпорядилась своїм майном, а саме належними їй земельними ділянками. Так, тітка позивача ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . У витягу про реєстрацію її народження записаний батьком ОСОБА_4 , в графі відомості про матір - зазначено ОСОБА_5 . Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_6 взяла прізвище ОСОБА_7 . Від спільного шлюбу була дитина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який з матір`ю не проживав, згідно відомостей, якими володіє родина позивача, орієнтовно в 1970-х роках виїхав із села Важне Теплицького району Вінницької області до російської федерації міста Ленінград (в подальшому - Санкт-Петербург) та більше не повертався до села Важне Теплицького району Вінницької області. З розповідей тітки позивача, її син виїхав працювати до російської федерації, і залишився проживати у місті Ленінград. В подальшому ОСОБА_3 повідомляла, що її син помер та був похований в російській федерації в місті Ленінград. Чоловік тітки позивача - ОСОБА_9 покинув дружину, ще коли син був малолітнім та виїхав до російської федерації і більше не з`являвся на території України. Жодних контактів із покійною ОСОБА_3 не підтримував. Відомості щодо смерті чоловіка ОСОБА_9 та сина ОСОБА_3 - ОСОБА_8 відсутні в органах реєстрації актів цивільного стану громадян України.

Матір позивача та рідна сестра померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в записі актового запису про це батька зазначено ОСОБА_4 , в графі відомості про матір - ОСОБА_5 . Між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в жовтні 1952 року укладено шлюб. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини ОСОБА_13 . Від спільного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_5 народився позивач - ОСОБА_1 . Відомості про матір в його актовому записі про народження зазначені ОСОБА_14 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Зазначене вказує на те, що позивач ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті тітки залишилось спадщина, до складу якої входять земельні ділянки. Спадкоємці першої та другої черги відсутні, за відомостями, наявними у позивача. Позивач є племінником померлої, його матір була би спадкоємцем другої черги на майно померлої, але вона померла раніше, ІНФОРМАЦІЯ_6 , тому ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлої тітки у порядку представлення. Просить встановити факт, що ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки: площею 2,30 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_3 на підставі рішення 18 сесії 23 скликання Степанівської сільської ради від 07.07.2001 року та державного акта на праві приватної власності на землю серії ІУ-ВН № 032404, що зареєстрований за № 60 від 06.02.2002 року; площею 0,3203 га, цільове призначення для ведення особистого підсобного господарства, яка належала ОСОБА_3 на підставі рішення сесії Степанівської сільської ради 22 скликання № 11 від 27 вересня 1996 року та державного акта на право приватної власності на землю серії ВН, що зареєстрована 27 вересня 1996 року за № 29.

Ухвалою судді від 15.06.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 13.07.2026 задоволено клопотання представника позивача, витребувано у Державного нотаріуса Теплицької державної нотаріальної контори Лужанської Тетяни Володимирівни завірену належним чином копію спадкової справи, відкриту після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті АДРЕСА_2 (колишня Чапаєва).

01.09.2026 ухвалою суду закрито провадження, справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Його представник адвокат Вельгус І.М. здійснювала участь у справі у вказаному судовому засіданні в режимі відеоконференції, у вступному слові виступила з промовою про підтримання позовних вимог. Проте враховуючи технічні збої системи, просила судове засідання 01.10.2026, яке розпочалось о 9 годині 01.10.2026 продовжити без участі представника адвоката Вельгус І.М., із врахуванням наданих представником повноважень у вказаному засіданні.

Зважаючи на положення ч. 3 ст. 211, п. 2 ст. 247 ЦПК України в подальшому фіксування судового процесу не здійснювалось.

Представник відповідача Теплицької сільської ради Гайсинського району Вінницької області в підготовче судове засідання не з`явився, в заяві просили справу розглядати за відсутності представника, щодо розгляду справи по суті покладаються на розсуд суду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Теплицької державної нотаріальної контори Вінницької області подала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Суд, вислухавши вступне слово представника позивача, яка підтримала позовні вимоги, дослідивши письмові докази в справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Важне Теплицького району Вінницької області, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 24 березня 2005 року (а .с. 24зв-25).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті від 24 березня 2026 року № 00057280692 (а. с. 20).

Щодо вимог про встановлення факту родинних відносин між позивачем та ОСОБА_3 суд зазначає наступне.

ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції у Вінницькій області було зроблено оновлений актовий запис № 47 від 02 лютого 1949 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 19 березня 2026 року № 00057200305 (а. с. 15).

Згідно вказаного витягу в графі відомості про батька - зазначено батьком ОСОБА_4 , в графі відомості про матір - зазначено ОСОБА_5 .

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 19 березня 2026 року № 00057200612 між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 19 листопада 1949 року було укладено шлюб, про що виконавчим комітетом Важнянської сільської ради Теплицького району Вінницької області зроблено відповідний актовий запис № 1 від 19 листопада 1949 року. Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_6 взяла прізвище ОСОБА_7 (а. с. 18).

Від спільного шлюбу була дитина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 13).

З тверджень позивача, ОСОБА_8 з матір`ю не проживав, згідно відомостей, якими володіє родина позивача, орієнтовно в 1970-х роках виїхав із села Важне Теплицького району Вінницької області до російської федерації міста Ленінград (в подальшому - Санкт-Петербург) та більше не повертався до села Важне Теплицького району Вінницької області. З розповідей тітки позивача, її син виїхав працювати до російської федерації, і залишився проживати у місті Ленінград. В подальшому ОСОБА_3 повідомляла, що її син помер та був похований в російській федерації в місті Ленінград.

Чоловік тітки позивача - ОСОБА_9 покинув дружину, ще коли син був малолітнім та виїхав до російської федерації і більше не з`являвся на території України. Жодних контактів із покійною ОСОБА_3 не підтримував.

Відомості щодо смерті чоловіка ОСОБА_9 та сина ОСОБА_3 - ОСОБА_8 відсутні в органах реєстрації актів цивільного стану громадян України.

Матір позивача та рідна сестра померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Теплицького районного управління юстиції Вінницької області було зроблено оновлений актовий запис № 69 від 18 січня 1950 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 19 березня 2026 року № 00057200494 (а. с. 16).

Згідно вказаного витягу в графі відомості про батька зазначено ОСОБА_4 , в графі відомості про матір - ОСОБА_5 .

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 19 березня 2026 року № 00057200130, між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в жовтні 1952 року укладено шлюб, про що виконавчим комітетом Важнянської сільської ради Теплицького районну Вінницької області зроблено відповідний актовий запис № 3. Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_11 взяла прізвище ОСОБА_13 (а. с. 17).

Від спільного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_5 народився позивач - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 11 липня 1955 року серія НОМЕР_2 , про що зроблено актовий запис № 49. Згідно вказаного свідоцтва про народження в графі відомості про батька зазначено батьком ОСОБА_12 , в графі відомості про матір зазначено ОСОБА_14 (а. с. 24).

ОСОБА_14 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується реєстраційним записом про смерть від 20 грудня 1995 року № 65 виконавчого комітету Степанівської сільської ради Теплицького району Вінницької області (а. с. 14).

Згідно з пункту 1 частини 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

За умовами п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Співставлення відомостей з наданих суду витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст. ст. 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, смерті, шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя щодо померлої ОСОБА_3 , матері позивача ОСОБА_14 підтверджують, що позивач ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_3 зі сторони матері.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

В заявлених вимогах, окрім встановлення факту родинних відносин, позивач просить визнати право на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3 , тому заява подана в позовному провадженні, про що суд зазначає наступне.

Згідно записів Книги записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Степанівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, за життя тітці позивача ОСОБА_3 належала земельна ділянка, яка розташована за межами населеного пункту Важне, на території Теплицької селищної ради (колишня Степанівська сільська рада), Гайсинського району, Вінницької області, площею 2,30 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала їй на підставі рішення 18 сесії 23 скликання Степанівської сільської ради від 07.07.2001 року та державного акта на право приватної власності на землю серії ІУ-ВН № 032404, що зареєстрований за № 60 від 06.02.2002 року, та земельна ділянка, яка розташована на території населеного пункту Важне, Теплицької селищної ради (колишня Степанівська сільська рада), Гайсинського району, Вінницької області, площею 0,3203 га, цільове призначення - для ведення особистого підсобного господарства, отримана на підставі рішення сесії Степанівської сільської ради 22 скликання № 11 від 27 вересня 1996 року та державного акта на право приватної власності на землю серії ВН, що зареєстрована 27 вересня 1996 року за № 29 (а. с. 22, 23, 34-35).

За інформацією, яку в усному порядку повідомлено позивачу із селищної ради, після смерті його тітки, ніхто не оформив право власності на спадкове майно, а саме на вказані земельні ділянки, яке залишається не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивач через представника звертався до нотаріуса та намагався з`ясувати, чи зверталися до нотаріуса інші спадкоємці померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 із заявами про відкриття спадкової справи та прийняття спадщини; чи відкривалася спадкова справа за останнім зареєстрованим місцем проживання та адресою спадкового майна у АДРЕСА_2 (колишня АДРЕСА_1 (а с. 28).

У відповіді №92/01-16 від 08.04.2026 Теплицька державна нотаріальна контора повідомила, що згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, зобов`язані зберігати нотаріальну таємницю. Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна таємниця - це сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки. В той же час, повідомлено, що довідки про вчиненні нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялись нотаріальні дії, тому надати запитувану інформацію не можливо (а. с. 36).

Позивач стверджує, що спадкоємці першої та другої черги відсутні після смерті ОСОБА_3 , за відомостями, наявними у нього. Суду наданий витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133, 135 Сімейного кодексу України, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_8 , батьками якого записані ОСОБА_9 , ОСОБА_3 (а. с. 13). Інших письмових документів про відсутність спадкоємців суду не представлено, як і не надано довідки, чи виписки з погосподарських книг про те, хто на час смерті був зареєстрований зі спадкодавицею.

Згідно частини 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленум Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» - визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для прав у нотаріальному порядку.

У відповіді №208/01-16 від 05.08.2026 Теплицька державна нотаріальна контора повідомила про те, що спадкова справа до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилася (а. с. 79).

Згідно ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що досліджені у судовому засіданні докази вказують на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , уродженець с. Важне Теплицького району Вінницької області, є племінником ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті село Важне Теплицького району Вінницької області. Суд вважає, що відсутність документів, які б підтверджували родинні відносини між вказаними особами, позбавляє ОСОБА_1 права на оформлення спадщини, чим порушуються його спадкові права, які підлягають поновленню шляхом встановлення факту родинних відносин між ними.

Проте у даному випадку у не встановлено факт порушення чи не визнання прав позивача як спадкоємця після смерті ОСОБА_3 , заявлення позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно є передчасним, оскільки судом не встановлено, що позивач звертався до нотаріуса саме з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті тітки, він не отримував відмову в оформленні права на спадщину, на даний час ним не доведено, що існують перешкоди для оформлення прав в нотаріальному порядку, тому в цій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Згідно положеннь ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати суд залишає за позивачем.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення" (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10.02.2010).

Керуючись ст. ст. 325, 392, 1222, 1223, 1241, 1261, 1268 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 13, 76, 81, 82, 89, 142, 200, 206, 258, 259, 263, 265, 268, 293, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд, -

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , уродженець с. Важне Теплицького району Вінницької області, є племінником ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті село Важне Теплицького району Вінницької області.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Теплицька селищна рада Гайсинського району Вінницької області, адреса місцезнаходження: вул. Незалежності, 25, селище Теплик, Гайсинський район, Вінницька область, ЄДРПОУ 04326193.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Теплицька державна нотаріальна контора Вінницької області, адреса місцезнаходження: вул. Незалежності, 7, селище Теплик, Гайсинський район, Вінницька область, ЄДРПОУ 02887272.

Повне судове рішення виготовлено та підписано 09 жовтня 2026 року.

Суддя Н.І. Магдяк