Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №127/10814/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 127/10814/26

провадження № 2/136/428/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шпортун С.В.,

за участі секретаря судового засідання Белінської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу ( раніше Києво-Святошинського районного нотаріального округу) Київської області Грисюк Олена Василівна, приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) через представника Хейніс О. звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області із зазначеним позовом до ТОВ «Вердикт Капітал» (далі – відповідач), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовуючи підставність вимог тим, що 15.07.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною було вчинено виконавчий напис №93474 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором №600353471HPLS від 13.08.2014.

Приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О. В. було відкрито виконавче провадження № 67297727 із примусового виконання виконавчого напису №93474.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 10.09.2024 у справі №136/1379/24 було замінено стягувача за виконавчим провадженням № 67297727 із примусового виконання виконавчого напису №93474, на його правонаступника ТОВ «ДЕБТ –ФОРС».

22.01.2025 постановою було замінено стягувача у виконавчому провадженні на підставі ухвали суду від 10.09.2024 у справі №136/1379/24. Сума заборгованості складає 32 208.36 грн.

Позивач вважає вказаний виконавчий напис незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки він був вчинений нотаріусом 15.07.2021 на підставі кредитного договору, який не був посвідчено нотаріально, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14.

При цьому, стягувчем не було надано до заяви про вчинення виконавчого напису засвідчених стягувачем документів у вигляді виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості, що передбачено Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, який затверджений постановою КМУ за №1172 від 29.06.1999, а заборгованість не була безспірною, тоді як вона містить суми нарахованих штрафів (пені), комісії, тощо.

Таким чином виконавчий напис нотаріусом вчинено із порушенням Закону України «Про нотаріат» так і інших нормативно правових актів, що послугувало підставою звернення до суду із даним позовом, в якому позивач просить також вирішити питання про судові витрати понесені нею, у зв`язку із зверненням до суду із даним позовом.

У визначений судом строк 22.05.2026 представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» подав відзив на позовну заяву, відповідно до якої просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію тим, що кредитором (стягувачем) нотаріусу для вчинення виконавчого напису були надані визначені Порядком документи, які підтверджують безспірність заборгованості позивача, тоді як на противагу вказаному, позивач зіслвшись на небезспірність заборгованості не зазначив жодної обставини, яка б свідчила про протилежне, не надав доказів погашення заборгованості чи виконання своїх зобов`язань в повному обсязі, альтернативного розрахунку заборгованості, тощо. В даних кредитних правовідносинах, ТОВ «Вердикт Капітал» є правонаступником права вимоги виконання зобов`язання від первісного кредитора та є новим кредитором на підставі договору про відступлення права вимоги, який було надано приватному нотаріусу при вчиненні виконавчого напису, що підтверджує статус нового кредитора у даних кредитних зобов`язаннях. Також, приватному нотаріусу було надано всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису, в тому числі, розрахунок заборгованості за кредитним договором в підтвердження існування зобов`язань позивача та існування заборгованості за договором, після чого обсяг наданих документів було перевірено нотаріусом та вчинено виконавчий напис, що належить до виключних повноважень нотаріуса. Кредитний договір є чинним на даний час, позивачем не надаються будь-які докази щодо недійсності кредитного договору чи окремих його умов, відтак, твердження про неправомірність, неправильність нарахування кредитором розміру заборгованості є безпідставним. За таких обставин позов є недоведеним, тому не підлягає до задоволення.

Окрім цього представник ініціював клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, мотивуючи тим, що стороною позивача не надано жодних належних та допустимих доказів ‘ вирішення такої категорії справ, вона потребувала затрат значного часу представником для підготовки будь-яких процесуальних документів по справі, представник позивача вже неодноразово представляв інтереси відповідачів по аналогічній категорії справи про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, де відповідачами були ТОВ «Вердикт Капітал» та інші фінансові компанії, документи є тотожними по кожній справі, відтак гонорар адвоката в такому розмірі не відповідає критеріям співмірності, (ч.4 ст. 137 ЦПК України). Таким чином сторона просить відмовити позивачу у стягненні витрат на правничу допомогу в повному обсязі.

Інші заяви по суті учасниками цивільного процесу не надавались.

Ухвалою від 06.04.2026 Вінницьким міським судом Вінницької області позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал» передано до Липовецького районного суду Вінницького району Вінницької області, за підсудністю.

Ухвалою від 04.05.2026 Липовецьким районним судом Вінницької області прийнято до провадження та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича.

У визначений судом строк відповідач заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін не надав, також не надав зустрічного позову в межах визначеного судом строку, тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.07.2026 оголошено перерву в судовому засіданні, внесено виправлення до ухвали Липовецького районного суду Вінницької області від 04.05.2026 постановленій у цивільній справі №127/10814/26, - зазначивши правильно по тексту третю особу, яка не заявляє самостійних вимог- приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (код ЄДРПОУ: 43577608).

У судове засідання сторони, їх представники та треті особи не з`явились, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, в підтвердження чому долучено рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Представник позивача разом із позовом надав клопотання про розгляд справи за їх із позивачем відсутності, позов підтримують, наполягають на його задоволенні.

З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для відкладення розгляду справи, що передбачені ст.223 ЦПК України, тому проводить його в даному судовому засіданні за відсутності учасників цивільного процесу на підставі зібраних у справі доказів, при цьому не здійснюючи фіксування судового процесу технічними засобами, що передбачено ст.247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

15.07.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, вчинено виконавчий напис №93474 про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №600353471 HPLS від 13.08.2014 укладеним з АТ «Альфа Банк», правонаступником якого усіх прав та обов`язків на підставі договорів відступлення стало ТОВ «Вердикт Капітал», стягнення заборгованості проводиться з 21.12.2020 по 10.06.2021, сума заборгованості 31558,36 грн. яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту в сумі 19 715,11 грн., строкова заборгованість за комісією 3 180,91 грн.; строкова заборгованість за штрафом та пенею 8 662,34 грн. За вчинення виконавчого напису на підставі ст.31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плату в сумі 650,00 грн. загальна сума підлягає до стягнення в розмірі 32 208,36 грн.,

27.10.2021 постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №493474 від 15.07.2021 виданого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 32 208,36 грн.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 10.09.2024 у справі № 136/1379/24 змінено сторону виконавчого провадження № 67297727 з виконання виконавчого напису № 93474 від 15.07.2021 приватного нотаріуса Грисюк О.В., а саме стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на його правонаступника ТОВ «ДЕБТ ФОРС».

22.01.2025 постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. було замінено сторону виконавчого провадження стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на його правонаступника ТОВ «ДЕБТ ФОРС».

Позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому просить суд визнати зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»).

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчі написів.

Згідно з п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно з п. 1.2., перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів Україні

Згідно п. 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документ підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п. 3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172.

Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» визначено вимоги до виконавчого напису.

Слід відмітити, що відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінний від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо він є відмінним, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Наведена норма спрямована на фактичне повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти стягненню на кошти боржника. Тому повідомлення боржника слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.

Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19).

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, про що визначено в статті 209 ЦПК України.

Зі статті 213 ЦПК України слідує, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі надані сторонами.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпції щодо фактів.

Зібрані у справі докази підтверджують, що приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до недотримання процедури вчинення напису передбаченої Порядком вчинення нотаріальних дій, що об`єктивно виключало можливість вчинення виконавчого напису.

При вирішенні даного спору, суд вважає за доцільне прийняти також позицію висловлену у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі N 158/2157/17, де зазначено, що: " підставами для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, вчинення виконавчого напису після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі N 826/20084/14, який виданий на підставі договору, що не був посвідчений нотаріально".

Велика Палата Верховного Суду 21.09.2021 року у справі N 910/10374/17 ухвалила постанову в якій зазначено, що подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі N 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: "Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі N 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Зазначене вище дає підстави для визнання спірних виконавчих написів N 779 та N 780 такими, що не підлягають виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" та Переліку документів. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню".

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі N 6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Судом встановлено, що Кредитний договір №600353471 HPLS укладений був ОСОБА_1 з ПАТ «Альфа Банк» 13.08.2014, разом з тим зі змісту Анкети - заяви не встановлено строку його дії, не визначено відсоткову ставку за користування кредитом, строку дії договору/строку кредитування, тощо, тоді як наданий приватному нотаріусу договір не мстить інших документів, договір не був нотаріально посвідченим.

Позивач вказує на спір по заборгованості, тоді як матеріали справи не містять доказів надсилання відповідачем та отримання позивачем вимоги про погашення заборгованості.

Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів безспірності вчиненого виконавчого напису, тоді як клієнт зобов`язаний був передати фактору всі документи, які підтверджують право грошової вимоги, її розмір та умови виконання первинного зобов`язання між клієнтом і боржником, не спростовано, що кредитний договір на підставі якого вчинено виконавчий напис нотаріально не був посвідчений, не надано доказів належного повідомлення боржника про порушення кредитних зобов`язань, отож за встановлених в ході розгляду справи обставин справи, які підтверджені зібраними доказами, суд дійшов висновку, що наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання судових витрат, суд керується Главою 8 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, витрати: на професійну правничу допомогу необхідну для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що при зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції від 31.03.2026 (а.с. 11) в сумі 1331, 20 грн., а оскільки позов задоволено, тому з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сплачений судовий збір.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (постанова Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20)).

У частинах четвертій – шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 30.03.2026 (а.с.18); Додаткова угода №1 до Договору про надання правничої допомоги від 30.03.2026 складена 30.03.2026, відповідно до якого сторони узгодили, відповідно до якої сторони узгодили, що адвокат Хейніс О.Г. бере на себе зобов`язання підготувати та подати до суду від імені Клієнта позов Клієнта про визнання виконавчого напису, таким що не підлягає виконанню в ВП №67297727. Представляти інтереси клієнта по справі за позовом Клієнта про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Сторони домовились, що вартість послуг (гонорар) Адвоката за надання послуг, передбачених п. 1.2 даної додаткової угоди є фіксованим і становить 20000,00 (двадцять тисяч) грн. 00 копійок. Додатково до гонорару Клієнт за повідомленням Адвоката оплачує останньому додаткові витрати, необхідні для виконання послуг (судові збори, вартість проведення експертиз та оплату вартості висновків фахівців, поштові витрати , витрати на відрядження, інші необхідні витрати).Оплата послуг адвоката 20000,00 (двадцять тисяч) грн. Клієнт сплачує Адвокату під час укладання цієї додаткової угоди; Квитанція до прибуткового касового ордера №30/03/26 про сплату ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 20000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова КГС ВС від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи висновок ВС/КЦС у справі № 201/14495/16-ц від 30.09.2020 про те, що в окремих випадках суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу, беручи до уваги предмет спору та ціну позову (справа є малозначною), керуючись принципами справедливості, співмірності та процесуальної рівності.

Суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, понесених позивачем є завищеним, справа є незначної складності, яка розглядалася судом у спрощеному позовному провадженні, учасники процесу в судове засідання не з`являлись, подано позивачем та представником клопотання про розгляд справи у їх відсутність. Окрім цього, правова позиція позивача була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи. Крім того, підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, а тому визначення оплати за вказані послуги є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги.

Оцінюючи зміст обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, розміру гонорару, співмірності послуг категорії складності справи неминучості витрат, значенню справи для сторін, наявність заяви відповідача про зменшення розміру позовних вимог, суд вважає, що гонорар є завищеним, оскільки має відповідати критерію «розумної необхідності» таких витрат, а тому, співмірним буде стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 2000 грн., що відповідатиме також критерію розумної необхідності таких витрат, не становитиме надмірний тягар для відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу (раніше Києво-Святошинського районного нотаріального округу) Київської області Грисюк Олена Василівна, приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №93474 вчинений 15.07.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Вердикт Капітал» заборгованості на загальну суму 32 308 (тридцять дві тисячі двісті вісім) гривень 36 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 20 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 (дві тисячі) гривень 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники цивільного процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 );

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», (вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б , 04053, ЄДРПОУ - 36799749);

Треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

- Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна (вул. Володимирська, 33, с. Білогородка, Києво-Святошинського району, Київської області);

- приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович (23210, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт Стрижавка, вул. Київська, буд. 224, корпус 8, кв./оф. 2);

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (код ЄДРПОУ: 43577608, юридична адреса: вул. Харківське Шосе, будинок 201/203, літера 2А, офіс 602, місто Київ, 02121).

Суддя С.В. Шпортун