Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №133/2447/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

133/2447/26

2-о/133/136/26

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

08.10.26 м. Козятин

головуючої-судді Дурач О.А.

за участю секретаря Блащук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Козятин Хмільницького району Вінницької області цивільну справу у порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ), представник заявника адвокат Проніва Наталія Романівна (адреса місцезнаходження: 22100, м.Козятин вул. Грушевського, 64.), заінтересована особа - Шпиківська селищна рада Тульчинського району Вінницької області (адреса: 23614, смт. Шпиків Тульчинського району Вінницької області вул.. Муніципальна,4.) про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2026 р. заявник звернувся до суду з зазначеною заявою.Провадження у справі відкрито 13.07.2026 р.

Короткий зміст вимог заяви

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника – ОСОБА_2 , яка на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на майно, в тому числі на земельну ділянку площею 2,4053 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області та на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до заповіту, посвідченого 19 жовтня 2023 року державним нотаріусом Тульчинської державної нотаріальної контори Сухомлин О.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-3409, заявник є спадкоємцем майна померлої матері. Інших спадкоємців у померлої матері немає. З початку повномасштабного вторгнення росії на територію України я почав проживати як внутрішньо-переміщена особа без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .

Разом з заявником проживала і мати заявника - ОСОБА_2 до дня своєї смерті.

Коли заявник звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері, виявилось, що перешкодою в видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом стало те, що у встановлений законодавством строк він не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини і на день смерті мати була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично до дня смерті проживала разом з заявником (без реєстрації) в АДРЕСА_3 .

Вважає, що він відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України фактично прийняв спадщину так як постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Від прийняття спадщини я не відмовлявся, а тому змушений звертатися до суду із даною заявою для встановлення фанту проживання його матері разом з ним на день її смерті, тобто на день відкриття спадщини.

Просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на день відкриття спадщини.

Процедура судового розгляду

Учасники справи у судове засідання не з`явились, будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Представник позивача, діючи від імені позивача, надала заяву, у якій просить справу розглянути за їх відсутності , позовні вимоги підтримує. Інші учасники клопотань про відкладення розгляду справи, доказів поважності причин неявки не надали. У справі достатньо матеріалів для проведення розгляду справи за відсутності сторін та прийняття законного та обґрунтованого рішення, а тому суд вважає можливим розглянути справу без участі заявника та його представника на підставі поданої заяви, а також без участі інших осіб, згідно п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України.

Судова фіксація засідання здійснювалась під час допиту свідків, отримання пояснень заявника.

У зв`язку з неявкою учасників справи після проведення допиту свідків на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України судом вирішено не здійснювати фіксацію судового процесу звукозаписувальними технічними засобами.

В судовому засіданні 10.08.2026 р. заявник та його представник підтримав заявлені вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у заяві.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні 10.08.2026 р. підтвердив факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 (матері заявника) за заявника, зазначив, що заявник забрав матір за місцем свого проживання в с. Вернигородок. Вона з ним проживала по АДРЕСА_3 , по сусідству зі свідком. Це було у 2022 році, в жовтні. Він піклувався про неї, поспішав постійно додому. Інших родичів не бачив.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_5 по АДРЕСА_3 проживала з 2022 року, з сином ОСОБА_6 , до часу своєї смерті.

Свідок ОСОБА_7 показала в судовому засіданні, що вона є спеціалістом громади, в неї заявник оформлювався як ВПО. В 2022 році заявник привіз матір до себе, в буд. АДРЕСА_3 і проживав разом без реєстрації до смерті матері.

Фактичні обставини, встановлені судом

Вислухавши пояснення заявника, свідків, дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника – ОСОБА_2 , яка на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Родинні стосунки між нею та заявником підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Після її смерті відкрилась спадщина на майно, в тому числі на земельну ділянку площею 2,4053 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області (державний акт серії ВН-079314) та на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 (договір купівлі-продажу будинку 18.09.1973 р.). Відповідно до заповіту, посвідченого 19 жовтня 2023 року державним нотаріусом Тульчинської державної нотаріальної контори Сухомлин О.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-3409, заявник є спадкоємцем майна померлої матері.

Інші спадкоємці не встановлені.

Згідно довідки № 3-268 від 11.09.2024 р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно проживав як внутрішньо переміщена особа з 23.03.2022 року без реєстрації за адресою АДРЕСА_3 . Разом з ним проживала до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за цією адресою його мати, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Крім даної довідки, факт проживання спадкодавця за місцем проживання заявника підтверджується й показами свідків, які в судовому засіданні зазначили про їх спільне проживання з жовтня 2022 року до дня смерті ОСОБА_2 .

Додатково, факт проживання ОСОБА_2 за адресою заявника підтверджується довідкою № 418 від 16.09.2026 р. КП «Козятинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Козятинської міської ради», згідно якого ОСОБА_2 уклала декларацію 30.08.2023 р. з лікарем закладу, місцем проживання вказано АДРЕСА_3 , довідкою № 1719 від 16.09.2026 р., згідно якої ОСОБА_2 у період з 15.12.2022 р. по 13.02.2024 р. двічі перебувала на стаціонарному лікуванні в КП «Козятинська ЦРЛ», а саме з 29.08.2023 р. по 31.08.2023 р. та 22.12.2023 р. по 29.12.2023 р.

Щодо мети встановлення вказаного факту, зазначеної заявником, суд зазначає наступне.

Згідно паспортних даних, на день смерті мати заявника, ОСОБА_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , а заявник згідно паспортних даних зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 , хоча фактично проживали з жовтня 2022 року до дня смерті ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 , як було встановлено в судовому засіданні.

Дійсно, заявник просить встановити факт проживання з матір`ю для прийняття спадщини після її смерті та встановити в даному випадку це факт в позасудовому порядку неможливо в силу вимог закону.

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За положеннями ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно частини 3 ст. 1268 ЦК України, Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269, ч.1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 10.01.2019 у справі №484/747/17 та постанові від 01.07.2020 № 222/1109/17 відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця на час смерті не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою ст. 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.

У своїй ухвалі від 14 вересня 2016 року (справа № 505/2085/14-ц) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов наступного висновку - «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Висновки суду за результатами розгляду заяви

Аналізуючи, оцінюючи досліджені у судовому засіданні докази на підтвердження факту проживання заявника з його матір`ю ОСОБА_2 , станом на день її смерті, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_3 , суд зазначає, що досліджені письмові докази у сукупності, враховуючи показання допитаних у судовому засіданні свідків, є належними, допустимими та достатніми для підтвердження вищевказаного факту. Враховуючи, що заявник є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 та у встановлений строк не звернувся з заявою про прийняття спадщини після її смерті, вважаючи, що прийняв спадщину шляхом сумісного проживання зі спадкодавцем на час її смерті, дійсно встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, зокрема, для оформлення спадкових прав після смерті матері за заповітом. Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення вимог заявника.

Щодо судових витрат

Оскільки справа розглядається в порядку окремого провадження, питання про відшкодування судових витратсудом не розглядається.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 81, 263-265, 315-319, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .), представник заявника адвокат Проніва Наталія Романівна (адреса місцезнаходження: 22100, м.Козятин вул. Грушевського, 64.), заінтересована особа - Шпиківська селищна рада Тульчинського району Вінницької області (адреса: 23614, смт. Шпиків Тульчинського району Вінницької області вул.. Муніципальна,4.) про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на день відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.А. Дурач