Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №133/2628/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

133/2628/26

3/133/1449/26

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.10.26 м. Козятин

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Дурач О.А., за участі захисника Бондарчука В.І, особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з Батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, процюючого водієм "АКВ" смт.Глухівці, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2026 року, о 01 год. 35 хв., за адресою: Вінницька обл., Хмільницький р-н., с. Глухівці, вул.Героїв Майдану,20, водій ОСОБА_1 керував низькошвидкісним лекгим електротраснпортом Forte Power, без номерних знаківв з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме; запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, водій відмовився. Дана подія безперервно фіксувалась на портативні, нагрудні відеореєстратори № 476127, № 471832 , чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що не керував електровелосипедом, а вів в руках, а тому не мав проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння. Велосипед вів в руках, товариш йшов збоку, вздовж них проїхали працівники поліції, потім зупинились і зупинили їх.

Захисник Бондарчук В.І. пояснив, що ОСОБА_1 відповідно до відео на велосипеді не рухався, а вів велосипед в руках. Відео з реєстратора вважає неналежним доказом, бо не відомо з якого транспортного засобу це відео знято, не видно хто їхав попереду. Також захисник Бондарчук В.І. просив звернути увагу суду на наявність калюжі, що свідчить, що автомобіль не рухався. А з камер поліцейських не зафікосано керування транспортного засобу ОСОБА_1 . Захисник Бондарчук В.І. просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, вислухавши позицію захисника, оглянувши відеозаписи, додані до протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено наступне.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП визначено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до положень ч. 2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Частиною 3 розділу 1 Інструкції визначено виключний перелік ознак алкогольного сп`яніння, якими є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно ч.ч. 6, 7 розділу 1 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (ч. 6) У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я) (ч. 7).

Аналогічним чином визначається ч. 2 ст. 266 КУпАП алгоритм дій поліцейського щодо проведення огляду особи на стан сп`яніння: огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєному адміністративному правопорушенні повністю доведена матеріалами адміністративної справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 713550 від 08.07.2026 року, згідно якого викладені обставини скоєного правопорушення. Так, протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою особою, він містить всі необхідні реквізити та його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП України. Вказаний протокол не містить підписи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та інформацію, що до протоколу додається рапорт поліцейського, відео з портативних відеореєстраторів та інші матеріали справи. Особа, щодо якої складений протокол, ознайомлена зі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, однак відмовився ставити підпис у протоколі. Щодо пояснень до протоколу, то особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначила їх на окремому аркуші;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижуються увагу та швидкість реакції від 08.07.2026 року, на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на огляд до КП «Козятинська ЦРЛ» КМР у Вінницькій області;

- відеозаписами з портативних відеореєстраторів працівників поліції № 476127 та № 476832, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, на яких зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Рапорт працівника поліції від 08.07.2026 року являється службовим документом, а тому не має доказового значення по даній справі, згідно положень ст. 251 КУпАП.

Згідно пояснень ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 08.07.2026 року, останній повідомив, що проводив свого друга додому, будучи в стані сп`яніння, до них під`їхала поліцейська машина та була вимога від поліцейьских зупинитись, однак ОСОБА_1 повідомляє, що він з товаришем вели в руках електровелосипед, не їхали.

Суд звертає увагу, що поліцейським дотримано процедуру проведення огляду особи на стан сп`яніння, що підтверджується:

- відеозаписами з відеореєстратора та з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції № 476127, № 471832 доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, на а саме у файлі під назвою " ОСОБА_3 " видно, як електровелосипед рухався, включені габарити. У файлі " ОСОБА_4 " зафіксовано що ОСОБА_1 поліцейським було пред`явлено ознаки сп`яніння, а саме : запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. ОСОБА_1 повідомив що не їхали електровелосипедолм, а йшли пішки. На відеозаписі з нагрудних відеореєстраторів о 01:37:00 ОСОБА_5 повідомлено, що на портативному відеореєстраторі зафіксовано факт руху транспортного засобу, і продемонстровано відео. О 01:39:00 на відео ОСОБА_1 сказав, що вів в руках транспортний засіб. ОСОБА_1 неодноразово було запропоновано пройти огляд.

На відеозаписі «Мушта» на початку відеозапису після запитання поліцейського «Куди прямуєте?» , ОСОБА_1 відповів:" Їдемо додому", а потім говорив, що йдуть пішки.

З 01:37:20 поліцейським було продемонстровано ОСОБА_1 відео, де працівниками поліції за допомогою відеореєстратора було зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Рапорт працівника поліції від 20.07.2026 року являється службовим документом, а тому не має доказового значення по даній справі, згідно положень ст. 251 КУпАП.

Оцінюючі надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою у логічному взаємозв`язку та є достатніми для встановлення складу адміністративного правопорушення у діях порушника.

Що стосується позиції сторони захисту, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, то суд критично відноситься до вказаного, оскільки з відеореєстратора поліцейського, з відео з боді камери, зокрема «Мушта», вбачається, що їхав електровелосипед зі включеними габаритами, працівники поліції проїхали вздовж нього, зупинили, встановили, що даним електровелосипедом керував ОСОБА_1 , при цьму габарити було включено на данному транспортному засобі, та на початку запису ОСОБА_1 висловив фразу «їдемо додому», а потім, розуміючи наслідки своїх дій, вже змінив позицію та зазначав, що вів велосипед в руках та не їхав. Вказане суд розцінює як способ ОСОБА_1 уникнути відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. З відео запису вбачається, що на неодноразову вимоги поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , в порушення п. 2.5 ПДР України, відмовився. Отже, доводи сторонни захисту не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються дослідженими судом доказами.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, тобто він відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити порушнику, враховуючи його особу, а саме те, що дані, які б з негативного боку характеризували його суду не надані, враховуючи ступінь вини ОСОБА_1 у скоєному ним адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, обставини що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відсутні, суд прийшов до висновку про необхідність піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, саме ця міра покарання буде достатньою для покарання та виправлення порушника, запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підстави для звільнення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст. 33, 130, 221, 283 КпАП України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на розрахунковий рахунок: UA418999980313080149000002001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, отримувач: ГУК у Вінницькій області/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору на користь держави в особі Державної судової адміністрації України, на розрахунковий рахунок: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області, прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілими.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя О.А. Дурач