Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №133/2444/24 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

справа №133/2444/24

29.09.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Пєтухової Н.О.

за участю секретаря судових засідань Даневська О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Козятині заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Самгородоцька сільська рада Хмільницького району Вінницької області, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Самгородоцької сільської ради Хмільницького району Вінницької області, в якому просила встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється рідною матір`ю заявниці, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги вмотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася заявник - ОСОБА_3 . Згідно записів у Свідоцтві про народження, а саме у розділі «БАТЬКИ» моїм Батьком вказано - « ОСОБА_4 », а матір`ю, - « ОСОБА_2 ». В подальшому заявниця уклала шлюб із ОСОБА_5 , що призвело до зміни її прізвища на « ОСОБА_6 », який було розірвано 05.02.1980 року. Після розірвання шлюбу 22.07.1986 року заявниця повторно уклала шлюб із іншим чоловіком, - ОСОБА_7 та з того часу і по сьогоднішній день її прізвище « ОСОБА_8 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір заявниці, - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, зокрема і на земельну частку-пай, яка належала спадкодавцю на підставі Сертифікату на право на земельну частку пай ВН0421703. У вказаному документі власником земельної частки паю значиться ОСОБА_2 .

У встановлений законом строк, заявник прийняла спадщину після смерті своєї матері. Однак, під час підготовлення документів необхідних нотаріусу для видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом з`ясувалося, що відомості у моєму Свідоцтві про народження в частині мого прізвища та прізвище матері у розділі «батьки» НЕ відповідають відомостям, зазначеним у Свідоцтві про смерть моєї матері та правовстановлюючому документі, а саме Сертифікаті на земельну частку пай (також і інших документах).

Так, у її Свідоцтві про народження прізвище значиться, як ОСОБА_9 . Прізвище її матері у розділі батьки також зазначено, як ОСОБА_10 . У той же час у Свідоцтві про смерть її матері вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_11 . У Сертифікаті на право на земельну частку (пай) також вказано, що він видавався на ім`я – ОСОБА_11 . Тобто розбіжності виникають у літері «а» в кінці прізвища.

У зв`язку з наведеним вище, заявник звернулась з вказаною заявою до суду.

Сторони в судове засідання не з`явились, хоч належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.

Ухвалою суду від 27.01.2026 визнано обов`язковою явку заявника у судове засідання 29.09.2026. Вказану ухвалу заявником отримано 14.03.2026.

14.09.2026 на адресу суду надійшла заява від заявника, посвідчена старостою Вівсянецького старостинського округу Самгородоцької сільської ради Хмільницького району Вінницької області Ціпцюрою Т.В., щодо розгляду справи за її відсутності. У своїй заяві, ОСОБА_1 вказала, що з підстав похилого віку, незадовільного стану здоров`я, віддаленості місця розгляду справи від місця проживання не може особисто прибувати до суду для розгляду справи, просить на підставі пояснень, доводів, аргументів, які наведені у її заяві і письмових доказів, які додані до заяви, ухвалити рішення по суті.

Сторони в судове засідання не з`явились, хоч належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.

Представником заявника подавалось клопотання про участь у засіданні в режимі відеоконференції, яке було задоволено судом, однак у судове засідання представник не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_3 , батьками якої записані - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 06.09.1983, шлюб між " ОСОБА_12 " (рос.) та " ОСОБА_13 " (рос.), - розірвано. Після розірвання шлюбу сторони залишились на шлюбних прізвищах.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 22.07.1986, " ОСОБА_7 " (рос. - нерозбірливо) та " ОСОБА_14 " уклали шлюб, після реєстрації шлюбу подружжя має прізвище " ОСОБА_8 ".

З довідки Вівсянецької сільської ради за №142 від 17.08.1999 видана ОСОБА_1 відомо про те, що її покійна мати ОСОБА_2 була занесена в списки за №380 громадян, які мають право на земельну чатку (пай) і списки являються додатком до Державного акту на право колективної власності на землю в КСПП "Вівсянецьке".

Самогодоцька сільська рада видала довідку ОСОБА_1 за №106 від 21.06.2024 та за №107 від 21.06.2024 про те, що вона в порядку визначеному ч.3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її рідної матері ОСОБА_2 . Про прийняття спадщини свідчить спільне проживання в одному будинку із спадкодавцем на день смерті у селі Вівсяники.

Згідно копії Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №0421703 від 30.12.1998 ОСОБА_2 на підставі розпорядження Козятинської районної державної адміністрації від 20.10.1998 за №329, має право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСПП "Вівсянецьке" розміром 4,04 га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Сертифікат зареєстровано 31.12.1998 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №609.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначено в ст. 315 ЦПК України.

За нормою ч. 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Згідно положення п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, відповідно суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Першочергово суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять достатніх та належних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_3 , ОСОБА_12 та ОСОБА_1 є однією й тією самою особою.

Так, зі свідоцтва про народження вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 . Водночас документи, надані заявницею на підтвердження подальшої зміни прізвища з « ОСОБА_15 » на « ОСОБА_6 », а згодом на « ОСОБА_8 », не дають можливості достовірно встановити послідовність таких змін та ідентичність зазначених у них осіб.

Зокрема, свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 06.09.1983 року підтверджує факт розірвання шлюбу між ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , однак саме по собі не підтверджує, що ОСОБА_12 до укладення цього шлюбу мала прізвище « ОСОБА_15 ». Матеріали справи не містять свідоцтва про укладення відповідного шлюбу, витягу з актового запису або іншого документа, який би підтверджував набуття прізвища « ОСОБА_6 » особою, зазначеною у свідоцтві про народження як ОСОБА_3 .

Крім того, зі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 22.07.1986 року вбачається, що наречена зазначена як « ОСОБА_14 » (за наведеним у матеріалах справи прочитанням документа), тоді як у свідоцтві про народження та свідоцтві про розірвання шлюбу зазначено по-батькові « ОСОБА_16 » (« ОСОБА_17 »). Зазначена розбіжність додатково ускладнює встановлення тотожності осіб та потребує належного документального підтвердження. За відсутності такого підтвердження суд не має достатніх підстав вважати, що йдеться про одну й ту саму особу.

Суд також бере до уваги, що звернення заявниці пов`язане з розбіжністю у написанні прізвища померлої, а саме « ОСОБА_15 » та « ОСОБА_15 », тобто з наявністю або відсутністю літери «а» наприкінці слова. Проте така розбіжність у написанні прізвища сама по собі не підтверджує факту родинних відносин між заявницею та померлою особою. Для встановлення відповідного юридичного факту необхідно довести не лише схожість персональних даних, а й те, що особи, зазначені в різних документах під різними прізвищами, є однією й тією самою особою.

Довідки Самгородоцької сільської ради № 106 та № 107 від 21 червня 2024 року, у яких зазначено, що ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_2 та проживала з нею на час смерті, не усувають наведених суперечностей. За відсутності відомостей про первинні документи, на підставі яких складено ці довідки, вони не можуть самостійно підтвердити тотожність ОСОБА_3 , ОСОБА_12 та ОСОБА_1 . Інші надані документи, зокрема довідка щодо земельної частки (паю), сертифікат на право на земельну частку (пай) та свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , підтверджують окремі обставини, пов`язані з померлою, однак безпосередньо не доводять родинних відносин із заявницею.

Згідно із загальними правилами цивільного судочинства, обов`язок доведення обставин, на які особа посилається як на підставу своїх вимог, покладається на цю особу, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд доходить висновку, що наданих заявницею доказів недостатньо для встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки матеріали справи не містять належних документів, які б підтверджували цей факт, а також відсутні свідки, які могли б підтвердити факт родинних відносин, заявницею не надано. За таких обставин суд вважає, що факт родинних відносин належними та достатніми доказами не доведено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Самгородоцька сільська рада Хмільницького району Вінницької області, про встановлення факту, що має юридичне значення, - відмовити.

Судові витрати залишити за заявником.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його постановлення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА