Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №208/5371/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"05" жовтня 2026 р. Справа № 208/5371/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого–судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Кострицькій В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

представник позивача звернувся до суду з даним позовом, в якому, посилаючись на набуття права вимоги за кредитним договором та в зв`язку із порушенням відповідачкою договірних зобов`язань по сплаті коштів за наданий кредит, просив стягнути з останньої заборгованість за договором №12924-04/2024 від 08 квітня 2024 року в розмірі 60 000 грн (15 000 грн. – сума кредиту; 45 000 грн. - проценти за користування кредитом), а також судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, до суду повторно не прибула, участь у розгляді справи в суді не взяла, відзиву не подавала.

За змістом ст. 223 ЦПК України, повторна неявка учасника справи незалежно від причин неявки, не перешкоджає розгляду справи.

Відтак, оскільки суд позбавлений можливості в черговий раз відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Встановлено, що

Встановлено, що 08 квітня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» укладено договір про надання фінансового кредиту №12924-04/2024, який підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором W2519.

Відповідно до п.п. 1.1.- 1.2., 1.4, 1.4.1., 1.6., 2.1., 2.2., 3.1., 3.2.-3.3., кредитного Договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 15000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (далі – кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 08 квітня 2024 року. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 05 серпня 2024 року.

За користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.

Денна процентна ставка становить 2,50% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору.

Денна процентна ставка за цим Договором розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС – денна процентна ставка; ЗВСК – загальні витрати за кредитом (сума всіх нарахувань згідно Графіку платежів до цього Договору); ЗРК – загальний розмір кредиту (вказаний в п.1.1. Договору); t – строк кредитування у днях (вказаний в п.1.2 Договору). Загальні витрати, орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом та орієнтовна загальна вартість кредиту станом на день його оформлення вказуються в Графіку платежів до цього Договору.

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5355 - 28xx - xxxx - 1893 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Перед укладенням цього Договору Товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію Клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу, шляхом отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних Клієнта.

Видача кредитів клієнту-фізичній особі (надалі-клієнт) Товариством здійснюється онлайн, використовуючи мережу «Інтернет», тобто через веб-сайт Товариства: https://avans.credit/ (надалі-Сайт Товариства).

За користування кредитом Товариством нараховуються виключно проценти. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору. Порядок нарахування платежів за прострочення клієнтом виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за цим Договором передбачено в п.5.3. цього Договору.

Сума кредиту, проценти за користування кредитом, нарахована неустойка (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором.

Нарахування процентів за цим Договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п.1.2. Договору, починаючи з дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний клієнтом). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня.

Зазначене також підтверджується заявкою-анкетою ОСОБА_1 на отримання фінансового кредиту, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів, який є Додатком №1 до кредитного договору №12924-04/2024 від 08 квітня 2024 року відповідно до якого загальна сума заборгованості відповідачки становить 60 000 грн. (15 000 грн. – сума кредиту; 45 000 грн. - проценти за користування кредитом).

Згідно п.п. 1.1., 1.6 кредитного договору №12924-04/2024 від 08 квітня 2024 на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 - 28xx - xxxx – 1893 перераховано 15 000 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №12924-04/2024 від 08 квітня 2024 року, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором складає 60 000 грн., з якої 15 000 грн. – заборгованість за кредитом, 45 000 грн. – заборгованість за відсотками.

Відповідачка взяті на себе зобов`язання по виплаті кредитних коштів у строки визначені кредитним договором не виконує, термін сплати коштів порушено.

14 серпня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу №14082024 року від 14 серпня 2024 року, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №12924-04/2024 від 08 квітня 2024 року, укладеним між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс», що також підтверджується Реєстром боржників до Договору факторингу №14082024 року від 14 серпня 2024 року.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 530 ЦК України, встановлено, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями статтей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов?язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Суд, оцінюючи надані докази у їх сукупності та перевіряючи правильність нарахування заборгованості за кредитним договором, виходить із вимог чинного законодавства, яке підлягало застосуванню на момент виникнення спірних правовідносин та на момент нарахування процентів за користування кредитом.

При визначенні розміру заборгованості суд зобов`язаний перевірити не лише факт отримання відповідачем кредитних коштів та невиконання зобов`язань щодо їх повернення, а й відповідність умов кредитного договору імперативним вимогам законодавства у сфері споживчого кредитування, зокрема щодо допустимого розміру процентної ставки.

Як встановлено судом, умовами кредитного договору передбачено застосування денної процентної ставки у розмірі 2,5 % в день, у межах строку кредиту (п. 1.4.1 Договору).

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною 5 такого змісту - максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Крім того, Розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» доповнено п. 17, такого змісту - тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послу»", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Тобто, в період з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року включно (120 днів) максимальний розмір денної процентної ставки становив 2,5 %, у період з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року включно (наступні 120 днів) — 1,5 %, а після спливу зазначеного перехідного періоду, починаючи з 20 серпня 2024 року, підлягає застосуванню загальне обмеження, встановлене ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», - не більше 1 % на день.

Враховуючи, що кредитний договір №12924-04/2024 укладено між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 08 квітня 2024 року, а проценти як первісним кредитором так і його правонаступником нараховувалися відповідачці в період з 08 квітня 2024 року по 14 серпня 2024 року (на суму 45 000 грн.), їх нарахування повинно відбуватися із застосуванням процентної ставки згідно вимог Закону №3498-ІХ.

Зокрема, у період з 08 квітня 2024 року по 21 квітня 2024 року (14 днів) проценти підлягали нарахуванню за ставкою, що не перевищує 2,50% на день, а відтак передбачена договором ставка 2,50% на день в зазначений період відповідає вимогам Закону №3498-ІХ. Отже, розмір процентів за цей період становить 3 780 грн. (15 000 грн. (тіло кредиту) / 100 % ? 2,50 % = 270 грн. (за один день); 270 грн. ? 14 днів = 3780 грн.).

У період з 22 квітня 2024 року по 05 серпня 2024 року (106 днів) проценти підлягали нарахуванню за ставкою, що не перевищує 1,5 % на день. Встановлена договором процентна ставка 2,50 % перевищує граничний розмір, визначений законом, а тому у зазначений період могла застосовуватися лише в межах 1,5 % на день.

Відтак, розмір процентів за цей період становить 23 850 грн. (15 000 грн. (тіло кредиту) / 100 % ? 1,5 % = 225 грн.; 225 грн. ? 106 = 23 850 грн.

Загальний розмір відсотків період з 08 квітня 2024 року по 05 серпня 2024 року із застосуванням вимог Закону №3498-ІХ становить 27 630 грн.

За таких обставин, поданий розрахунок заборгованості за період з 08 квітня 2024 року по 14 серпня 2024 року за кредитним договором №12924-04/2024 від 08 квітня 2024 року, згідно якого відповідачці за період з 21 квітня 2024 року по 05 серпня 2026 року нараховано проценти у розмірі 33 990 грн. із застосуванням процентної ставки 2,50 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, на вимогах Закону щодо граничного розміру денної процентної ставки не ґрунтуються та покладеними в основу судового рішення бути не можуть.

Крім того, здійснене нарахуванням процентів первісним кредитором за період з 06 серпня 2026 року по 14 серпня 2026 року виходять за межі строку кредитування, умовам п. 1. 2. кредитного договору №12924-04/2024 укладено між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 08 квітня 2024 року суперечить, а тому судом до уваги не береться.

Отже, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача відсотків у розмірі 27 630 грн., частково від заявленої суми, у межах визначених Законом та укладеним кредитним договором.

Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та здійсненого перерахунку відсотків, згідно яких сума заборгованості за кредитним договором №12924-04/2024 від 08 квітня 2024 року складається з: 15 000 грн.–заборгованості по тілу кредиту, 27 630 грн.– заборгованості по відсоткам за користування кредитом, що в загальному розмірі становить 42 630 грн.

З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене право позивача, що підлягає захисту шляхом примусового виконання грошового зобов`язання.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд згідно статті 137 ЦПК України, зважаючи на предмет позову, його ціну, зміст позовної заяви, докази долучені до неї, виходячи з обсягу реальних та фактично наданих послуг у малозначній, нескладній справі, враховуючи кількість судових засідань та їх проведення без участі представника позивача (за його заявою), вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн. є завищеними, які не відповідають критерію розумності, неспівмірні із виконаною роботою, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи матиме надмірний характер.

За таких обставин, суд визнає доведеним понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу частково від заявленої суми, зокрема на суму 4 263 грн., як таку, що є співмірною із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для позивача та яка є найбільш справедливою, виходячи з конкретних обставин справи.

Таким чином, судові витрати, які складаються з оплати витрат на професійну правничу допомогу, визнаних судом обґрунтованими на суму 4 263 грн (підтверджені документально: договором про надання правової допомоги №42649746/01 від 02 січня 2026 року, додатковою угодою №12924-04/2024 до вказаного договору від 10 квітня 2026 року, детальним описом робіт (наданих) послуг, здійснених виконавцем, необхідних для надання правничої (правової допомоги) за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості та актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконаних робіт, наданих послуг) від 10 квітня 2026 року) та судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп. (платіжна інструкція ПуАТ «КБ» Акордбанк» №628 від 21 квітня 2026 року) відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, слід покласти на відповідача у зв`язку із частковим задоволенням позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 279, 280 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 42 630 грн., а також судовий збір в розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 263 грн., а всього 49 915 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять) грн. 40 (сорок) коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення складено 09 жовтня 2026 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його підписання.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його підписання.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ – 42649746, знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя