Суд: Вишгородський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 07 жовтня 2026 р.
Справа: №363/5747/26
Суддя: Свєтушкіна Д. А.
"08" жовтня 2026 р. Справа № 363/5747/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Свєтушкіна Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
УСТАНОВИВ:
21.08.2026 року близько 00 год 05 хв а/д Київ-Вишгород-Десна, водій ОСОБА_1 , який двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, керувала транспортним засобом «BMW 520І», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, зіниці очей не реагують на світло, та у порушення п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовилася, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 21.08.2026 року близько 00 год 05 хв а/д Київ-Вишгород-Десна, водій ОСОБА_1 повторно протягом року керувала транспортним засобом «BMW 520І», д.н.з. НОМЕР_1 у порушення п. 2.1.а ПДР України, без права керування транспортним засобом та будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами, чим вчинила правопорушення, за яке відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялена належним чином.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явилась в судове засідання, тобто добросовісно не виконала процесуальні обов`язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати без її участі.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне та повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.
Частино 1 статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно з п. 1.1 ПДР України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція частини першої ст. 130 КУпАП України передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 2 ст. 130 КУпАП, повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до диспозиції ч. 3 ст. 130 КУпАП, установлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Згідно з п. 2.1.а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, а саме, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень доведена у повному обсязі дослідженими доказами, зокрема, протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 751057 та серії ЕПР1 № 751069 від 21.08.2026 року, які складені у присутності ОСОБА_1 , направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння, відеозаписом з боді-камери працівника поліції з місця події, довідкою про відсутність станом на 21.08.2026 року в ЄДР МВС інформації стосовно видачі ОСОБА_1 національного посвідчення водія, витягом з бази ІПНП.
Разом з тим, з матеріалів справи установлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 27.10.2025 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 грн. 28.11.2025 року постановою Подільського районного суду м. Києва у справі № 758/17729/25 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, 12.12.2025 року постановою Оболонського районного суду м. Києва у справі № 756/19541/25 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП піддавши її адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на строк 1 (один) рік, та 08.12.2025 року постановою Оболонського районного суду м. Києва у справі № 756/19403/25 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності, застосувавши до неї адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок та позбавлено права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років без вилучення транспортного засобу.
Протилежного доказам, дослідженим у судовому засіданні, не встановлено.
Оцінивши дослідженні у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи наведене вище, а також те, що вказані адміністративні матеріали складені стосовно тієї самої особи, стосуються різних епізодів вчиненого діяння та одночасно розглядаються в одному суді, то дані справи про адміністративні правопорушення слід об`єднати в одне провадження.
Керуючись ст. 33 КУпАП, враховуючи особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, характер вчинених нею адміністративних правопорушень, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти на останню адміністративне стягнення в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (ч. 3 ст. 130 КУпАП) у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу, оскільки до матеріалів справи не долучено докази про те, що ОСОБА_1 є власником цього транспортного засобу.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».
На підставі ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУАП, керуючись ст. 23, 33-35, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП № 363/5747/26, та ч. 5 ст. 126 КУпАП № 363/5749/26 об`єднати в одне провадження та присвоїти № 363/5747/26.
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя Д.А. Свєтушкіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua