Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №363/3179/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"05" жовтня 2026 р. Справа № 363/3179/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Рудюка О.Д.,

за участю:

секретаря судового засідання Воронюк А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

АТ «ПУМБ» звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитними договорами у розмірі 18 985,77грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08.06.2020 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1001607917801, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 23 000,00 грн.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши грошові кошти, відповідач в свою чергу не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк в наслідок чого станом на 01.03.2026 року виникла заборгованість у розмірі 7 433,88 грн., яка складається з: 3 306,79грн. – заборгованості за кредитом; 0,89 грн. – заборгованості за процентами; 4 126,20 грн. – заборгованості за комісією.

27.01.2021 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №10010023096, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 12 600,00 грн.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши грошові кошти відповідач в свою чергу не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк в наслідок чого станом на 01.03.2026 року виникла заборгованість у розмірі 11551,89 грн., яка складається з 6 275,64грн. – заборгованості за кредитом; 1,89 грн. – заборгованості за процентами; 5 274,36 грн. – заборгованості за комісією.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 28.05.2026 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, у позовній заяві в просильній частині просить розгляд справи здійснити за відсутністю представника позивача та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановлений законом порядку, причини неявки суду невідомі. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

Суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи згідно із положеннями статті 280 ЦПК України

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

08.06.2020 року ОСОБА_1 підписала заяву № 1001607917801 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у АТ «Перший Український Міжнародний Банк», відповідно до якої відповідач отримав споживчий кредит у розмірі 23 000,00 грн.

Кірм того, 27.01.2021 року ОСОБА_1 підписала заяву №1010023096 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у АТ «Перший Український Міжнародний Банк», відповідно до якої відповідач отримав споживчий кредит у розмірі 12 600,00 грн.

Згідно до ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Крім того, згідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

АТ «ПУМБ» виконало свої зобов`язання, щодо надання відповідачу коштів на підставі договору №1001607917801 від 08.06.2020 року у розмірі 23 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №TR.42326780.63629.8810 від 08.06.2020 року.

Крім того АТ «ПУМБ» виконало свої зобов`язання, щодо надання відповідачу коштів на підставі договору №1010023096 від 27.01.2021 року у розмірі 12 600,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №TR.447063871.59788.8810 від 27.01.2021 року.

Згідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування», у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Так, у матеріалах справи міститься письмова вимога (повідомлення) від 02.03.2026 року №КНО-44.2.2/5511, відповідно до якої АТ «ПУМБ» повідомив ОСОБА_1 про наявність заборгованості та пред`явив вимогу про виконання зобов`язання за кредитними договорами №101607917801 від 08.06.2020 року та №1010023096 від 27.01.2021 року, відтак позивач набув права вимоги повернення споживчого кредиту.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.07.2019 року по справі №342/180/17, банк має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.п.5, 30, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року №75, бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації. Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №1001607917801 від 08.06.2020 року, у відповідача наявна заборгованість станом на 01.03.2026 року у розмірі 7433,88 грн., яка складається з: 3306,79 грн. – заборгованості по сумі кредиту; 0,89 грн. – заборгованості по процентам; 4126,20 грн. – заборгованості по комісії.

Крім того, позивач надав розрахунку заборгованості за кредитним договором №1010023096 від 27.01.2021 року, у відповідача наявна заборгованість станом на 01.03.2026 року у розмірі 11551,89грн., яка складається з: 6275,64 грн. – заборгованості по сумі кредиту; 189 грн. – заборгованості по процентам; 5 274,36 грн. – заборгованості по комісії.

Щодо заявленої АТ «ПУМБ» вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією, за кредитними договорами №1001607917801 від 08.06.2020 року та №1010023096 від 27.01.2021 року суд зазначає наступне.

Згідно із заявами №1010023096 та №1001607917801 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб вбачається, що відповідач погодився з умовою про комісію, що підтверджується його підписом.

У матеріалах справи містяться паспорти споживчого кредиту №1010023096 та №1001607917801 у яких визначено комісію за обслуговування кредитною заборгованістю у розмірі 2,99% щомісячно, відповідний паспорт відповідач також засвідчив особистим підписом.

У матеріалах справи міститься копія публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Відповідно до п п.5.7.3. п.5.7. частини 5 «Умови надання Споживчого кредиту» договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в термін сплати процентів за користування споживчим кредитом за відповідний розрахунковий період у розмірі, вказаного в заяві на приєднання до договору, від початкової (наданої) суми споживчого кредиту (база розрахунку комісії). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості за наданим споживчим кредитом розраховується за повний місяць у якому відбувається повернення заборгованості. Під повним місяцем, у цій частині 5 розділу II цього договору, розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з графіком платежів.

10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Такі висновки суду зроблено у постанові Великої палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21).

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки. (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно п.п.4.2.11. ч.4 «Загальні права сторін» договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, банк має право контактувати з клієнтами, використовуючи доступні канали зв`язку: «сервіс SMS-банкінг», поштова розсилка, повідомлення електронною поштою, SMS-повідомлення, повідомлення у/на банкоматах та платіжних терміналах, на квитанціях (чеках, сліпах тощо), розміщуючи інформацію та/або повідомлення на сайті банку тощо.

Відповідно до п.п.5.2.5. частини 5 «Загальні обов`язки сторін» договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, банк зобов`язаний забезпечити консультацію та прийом усних звернень за телефонами центру обслуговування клієнтів банку у разі виникнення питань з обслуговування карткового рахунку та користування карткою.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

Закон України «Про споживче кредитування», розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідні висновки містяться у постанові Великої палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21) та від 13.07.2022 року у справі 363/1834/17 (провадження №14-53цс21).

Отже, суд дійшов висновку, що встановлення комісії за надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту є нікчемною умовою кредитного договору, оскільки не зрозуміло, які саме послуги надавались відповідачу, як часто проводились консультаційні та інформаційні послуги з клієнтом, чи проводились вони за вимогою клієнта частіше одного разу на місяць.

Встановивши у заявах на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорті споживчого кредиту сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту в розмірі 2,99% від суми кредиту, щомісячно, банк не роз`яснив за які конкретні розрахунково-касові дії з відповідача буде взята комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Отже, відповідні дії банку вносять дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що умови кредитного договору є несправедливими.

Аналогічних висновків щодо дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що умови кредитного договору є несправедливими дійшов Верховний Суд у постанові від 01.02.2023 року у справі №199/7014/20 (провадження №61-17825св21).

Таким чином, оскільки кошти фактично отримані відповідачем у добровільному порядку позивачу не повернуті, а будь-яких доказів, які б підтверджували повернення коштів у вказаному розмірі та/або спростовували наявні у матеріалах справи розрахунок заборгованості відповідачем не надано, відтак вимоги у частині стягнення заборгованості за кредитом та процентами підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесений судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Оскільки позов задоволено частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені останнім витрати за сплату судового збору, пропорційно задоволених позовних вимог, у розмірі 1 344,75грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 525, 526, 553, 554, 611, 625, 629, 1054 ЦК України, статтями 215-218, 226-228 ЦПК України,-

вирішив:

Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитними договорами № 1001607917801, № 1010023096 у розмірі 9 585,21грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 344,75грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (ЄДРПОУ 14282829, 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення суду складено 09.10.2026 року.

Суддя О.Д. Рудюк