Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №363/4184/26 — Вишгородський районний суд Київської області

01.10.26 363/4184/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Олійник С.В.,

секретаря судового засідання Захарової Н.В.,

розглянувши адміністративну справу в порядку спрощеного провадження за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа – Вишгородський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

03 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа – Вишгородський відділ державно виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови №252 від 25.02.2025 року в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою № 252 від 25.02.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 25 500 грн за неявку за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач стверджує, що повістки не отримував, про розгляд справи не повідомлявся, а копію постанови отримав лише після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 78327612 у червні 2026 року, коли дізнався про арешт банківських рахунків. Вважає постанову протиправною, оскільки відповідач не довів факту належного оповіщення про виклик та дотримання процедури розгляду справи відповідно до ст. 268 КУпАП. Крім того, позивач зазначає про відсутність доказів неможливості отримання необхідних персональних даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з державними реєстрами.

Процесуальні дії.

07 липня 2026 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області заяву позивача про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення у виконавчому провадженні.

07 липня 2026 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду, прийнято до розгляду адміністративний позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

07 вересня 2026 року до суду від представника позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог у повному обсязі та розгляд справи без її участі та участі позивача.

Позиції сторін у справі.

Позивач та його представник в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, не з`явились, представник позивача направила на адресу суду заяву, в якій просила розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача до суду не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Фактичні обставини справи, які встановлені судом.

Судом встановлено, що згідно з витягом із мобільного застосунку «Резерв+» встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . 29.04.2025 року ним було уточнено персональні дані. Військове звання — рядовий. Інформація про наявність відстрочки – бронювання до 12.01.2027 року.

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №252 від 25.02.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн.

Згідно із заявою про примусове виконання постанови від 17.04.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 направив постанову №252 від 25.02.2025 року до Вишгородського районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції з проханням стягнути з ОСОБА_1 штраф у подвійному розмірі – 51 000 грн.

З копії постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №78327612 від 10.06.2025 року вбачається, що державним виконавцем Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №252 від 25.02.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у подвійному розмірі – 51 000 грн.

Відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 31.07.2025 року у межах виконавчого провадження №78327612 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях ОСОБА_1 , а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення зазначеної постанови, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів у загальному розмірі 56 306 грн.

Згідно відповіді Вишгородського ВДВС у Вишгородському районі Київської області від 29.06.2026 року №69568 на заяву адвоката Костюк Я.Р. від 2606-1 від 26.06.2026 року, вчинену в інтересах ОСОБА_1 щодо надання можливості ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження 78327612, повідомили, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №78327612 від 10.06.2025 року з виконання постанови №252, виданий 25.02.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 про стягнення з ОСОБА_1 51 000 грн.

Наявність відкритого виконавчого провадження підтверджується також витягом з Єдиного реєстру боржників від 29.06.2026 року.

Застосовані норми права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлена статтею 210-1 КУпАП.

За частиною першою статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною третьою наведеної статті вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов`язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543/зі змінами та доповненнями згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11 квітня 2024 року).

За визначенням абзацу 5 частини першої статті 1 Закону № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-IX затверджено Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і донині.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у статті 22 Закон № 3543, відповідно до абзацу другого частини першої, абзацу восьмого частини третьої якої громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 560 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

З аналізу зазначених норм вбачається обов`язок громадян з`явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин/далі - Порядок № 560) визначає також процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів.

Відповідно до пункту 30 Порядку № 560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Відповідно до підпункту 2 пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

За змістом пункту 3 частини першої статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Мотиви і висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази та оцінивши їх у сукупності відповідно до вимог статей 72–77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Наведені норми законодавства встановлюють, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови дотримання принципу законності, наявності події адміністративного правопорушення та доведеної вини особи, які повинні бути підтверджені належними доказами. Обов`язок доведення правомірності прийнятого рішення покладається на суб`єкта владних повноважень. Водночас законодавство покладає на військовозобов`язаних обов`язок з`являтися за викликом до ТЦК та СП у строк, зазначений у повістці, однак належним підтвердженням оповіщення є її особисте вручення, підтвердження отримання поштового відправлення чи відповідна відмітка поштового оператора. Отже, для притягнення особи до відповідальності за неявку необхідно встановити факт належного повідомлення про виклик та відсутність поважних причин неприбуття.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом установлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 252 від 25 лютого 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП у зв`язку з неявкою 09 грудня 2024 року за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 за повісткою № 1440666.

Водночас матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що зазначену повістку було вручено позивачеві особисто або направлено йому засобами поштового зв`язку в установленому законодавством порядку.

Зокрема, відповідачем не надано документів поштового оператора, які підтверджували б отримання позивачем поштового відправлення, його відмову від отримання або відсутність за відповідною адресою, а також інших доказів, передбачених пунктом 41 Порядку № 560, які могли б підтвердити належне оповіщення позивача про виклик.

За таких обставин сам факт зазначення в постанові про неявку позивача за викликом не є достатнім доказом належного повідомлення його про необхідність прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Обов`язок військовозобов`язаного з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки виникає за наявності належного виклику, здійсненого відповідно до вимог законодавства. Тому для встановлення складу адміністративного правопорушення, пов`язаного з неявкою за викликом, необхідно з`ясувати обставини оповіщення особи та наявність належних доказів такого оповіщення.

Відповідач не довів, що позивача належним чином повідомили про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 09 грудня 2024 року.

Крім того, стаття 268 КУпАП гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право брати участь у розгляді справи, надавати пояснення, подавати докази та клопотання, користуватися правовою допомогою й оскаржувати постанову.

Розгляд справи за відсутності особи допускається лише за умови наявності даних про її своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи та відсутності клопотання про відкладення її розгляду.

Однак матеріали справи не містять належних доказів того, що позивача своєчасно повідомили про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, за результатами якої винесено постанову № 252 від 25 лютого 2025 року.

Таким чином, відповідачем не підтверджено дотримання процесуальних гарантій, передбачених статтею 268 КУпАП, що позбавило позивача можливості реалізувати свої права під час розгляду справи.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідач не виконав покладеного на нього обов`язку щодо доведення правомірності оскаржуваної постанови та не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 252 від 25 лютого 2025 року винесена без належного підтвердження обставин, необхідних для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення — закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо заходів забезпечення позову.

Відповідно до статей 150, 151 та 244 КАС України заходи забезпечення позову у зв`язку з відсутністю необхідності їх подальшого застосування підлягають скасуванню після набрання рішенням законної сили.

Щодо судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір за подачу позовної заяви та заяви про забезпечення позову у загальному розмірі 1 664 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №5745-6835-8475-3123 від 01.07.2026 року та №3636-2995-2722-6088 від 01.07.2026 року.

Оскільки позов підлягає задоволенню, сплачений позивачем судовий збір у загальному розмірі 1 664 грн підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 139, 241–246, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа – Вишгородський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову №252 від 25.02.2025 року про накладення адміністративного стягнення, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасувати.

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 664 грн.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 07.07.2026 року у справі №363/4184/26 скасувати після набрання даним судовим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Вишгородський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ЄДРПОУ: 34961544, адреса місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Межигірського Спаса, 6.

Суддя С.В.Олійник