Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №361/3017/26 — Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/3017/26

провадження № 3/361/1983/26

02.10.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 р. м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Скрипка О.В., за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Ароновича Ф. М., розглянувши матеріали, що надійшли від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП ОСОБА_1 , керівника ТОВ «МАРС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 21638055), проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 108/31-00-04-02-04-26 від 06 березня 2026 року, складеного посадовою особою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , будучи керівником ТОВ «МАРС УКРАЇНА», порушив п. 57.1 ст. 57 та п. 119.1 ст. 119 Податкового кодексу України, що зафіксовано в акті камеральної перевірки від 24.02.2026 № 366/Ж5/31-00-04-02-04-18/21638055.

Виявлені правопорушення полягають у несвоєчасному поданні податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за вересень 2025 року. З протоколу вбачається, що датою вчинення правопорушення є вересень 2025 р. Протокол складено за відсутності особи, на підставі акта неявки від 06.03.2026 р. № 107/Ж6/31-00-04-02-04-19.

Постановами суду від 23 березня 2026 року, 30 квітня 2026 року та 05 червня 2026 року, матеріали справи тричі повертались органу ДПС для належного оформлення у зв`язку з порушенням ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 № 566 (далі – Інструкція): у протоколі не зазначено вичерпних даних про особу, дату вчинення та суть правопорушення, суть правопорушення не відповідала диспозиції ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, не підтверджено надсилання запрошення та копії протоколу особисто ОСОБА_1

08.07.2026 р. справа після доопрацювання надійшла до суду вчетверте. Згідно з наданими матеріалами, орган ДПС додатково послався на пп. «б» п. 176.2 ст. 176 та пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України й назвав датою вчинення правопорушення 20.10.2025, при цьому сам протокол № 108 від 06.03.2026 не змінено.

Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, його інтереси представляє адвокат Аронович Ф. М.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвокат Аронович Ф. М. подав суду письмові пояснення та заперечення, та під час розгляду справи в суді їх підтримав та прохав провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю належно доведеного складу адміністративного правопорушення. Свою позицію захисник мотивував тим, що:

– протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, що вже тричі встановлювалось судом, а виявлені недоліки органом ДПС не усунуті;

– матеріали ДПС містять взаємовиключне нормативне обґрунтування: акт перевірки пов`язує порушення з пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 119.1 ст. 119 ПК України, а в протоколі вказано п. 57.1 ст. 57 та п. 119.1 ст. 119 ПК України, хоча п. 57.1 ст. 57 стосується сплати узгодженого грошового зобов`язання, а не строків подання розрахунку; після повернення справи орган ДПС послався ще й на інші норми, змінивши обвинувачення поза межами протоколу;

– дату правопорушення не визначено належним чином: у протоколі зазначено «вересень 2025 р.», в акті – 20.10.2025 (граничний строк) та 09.02.2026 (фактичне подання), а в матеріалах доопрацювання – 20.10.2025; несвоєчасність могла виникнути лише після спливу строку, а не протягом звітного місяця;

– особу фактично позбавлено можливості взяти участь у складанні протоколу: запрошення надіслано на адресу ТОВ і отримано лише 10.03.2026, тобто після дати явки, проте акт неявки та протокол складено 06.03.2026; докази належного повідомлення ОСОБА_1 та опис вкладення до поштового відправлення відсутні;

– порушено вимогу ч. 2 ст. 254 КУпАП щодо строку складання протоколу: акт перевірки складено 24.02.2026, а протокол – лише 06.03.2026, без пояснення причин;

– індивідуальну вину саме ОСОБА_1 не доведено: відповідно до ст. 9 та 14 КУпАП відповідальність посадової особи ґрунтується на встановленні її конкретної винної дії чи бездіяльності та на тому, що дотримання відповідних правил входило до її службових обов`язків; матеріали ДПС встановлюють лише факт несвоєчасного подання звітності товариством та статус ОСОБА_1 як керівника, проте не містять документів про механізм формування і подання саме цього розрахунку, конкретні обов`язки ОСОБА_1 щодо його технічного подання, використання ним кваліфікованого електронного підпису, надання вказівок чи вчинення конкретної бездіяльності, що призвела до подання розрахунку 09.02.2026; сам лише факт перебування на посаді керівника не звільняє орган, який склав протокол, від обов`язку довести всі елементи складу правопорушення та персональну вину фізичної особи;

– у вказаній справі невизначеними та суперечливими є дата правопорушення, конкретна порушена норма ПК України, відповідність описаної поведінки диспозиції ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, належність повідомлення особи та персональна вина ОСОБА_1 .

Заслухавши доводи захисника, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Статтею 256 КУпАП визначено, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; пояснення особи; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення особи у вчиненні певного адміністративного правопорушення, на підставі якого вирішується питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Формулювання викладу об`єктивної сторони правопорушення та кваліфікації дій має бути детально конкретизовано і чітко відображати формулювання складу правопорушення, визначеного нормою КУпАП, що є гарантією права особи на захист від обвинувачення. На це, зокрема, звертає увагу Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Малофєєва проти росії» від 30 травня 2013 року (заява № 36673/04), в якому встановлено порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв`язку з тим, що в протоколі фабулу правопорушення було сформульовано лише в загальних рисах без конкретизації обставин його вчинення; заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, тому вона була позбавлена можливості належно підготуватись до захисту.

Частиною першою статті 163-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

У протоколі № 108 від 06.03.2026 як дату вчинення правопорушення зазначено «вересень 2025 р.», що є назвою звітного (податкового) періоду, а не датою події правопорушення. З акта перевірки випливає інше: строк подання розрахунку спливав 20.10.2025, а фактично розрахунок подано 09.02.2026. За матеріалами доопрацювання датою вчинення названо ще 20.10.2025. Ці формулювання не є тотожними і не можуть одночасно визначати дату одного й того самого правопорушення. Без точної дати неможливо перевірити об`єктивну сторону правопорушення. На цей недолік суд вказував у постановах від 23.03.2026, 30.04.2026 та 05.06.2026, проте його не усунуто.

Згідно протоколу, особі ставиться у вину порушення п. 57.1 ст. 57 ПК України, який стосується строків сплати узгодженого грошового зобов`язання, тоді як з акта перевірки та суті описаного діяння випливає порушення строку подання податкового розрахунку (пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України). Після повернення справи орган ДПС додатково посилався на інші норми, фактично змінюючи нормативну конструкцію обвинувачення поза межами самого протоколу. З протоколу неможливо однозначно встановити, яке саме правило поведінки, передбачене Податковим кодексом України, порушив ОСОБА_1 . Така невизначеність не відповідає вимозі ст. 256 КУпАП щодо суті правопорушення та кваліфікації.

Відповідно до п. 12, 13 Інструкції у разі неможливості складання протоколу за місцем вчинення правопорушення протокол складається в податковому органі; особа запрошується до органу для складання та підписання протоколу; запрошення вважається належно врученим, якщо воно надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто. Із матеріалів справи вбачається, що запрошення на 06.03.2026 надіслано за адресою юридичної особи, а поштове відправлення отримано лише 10.03.2026, тобто після дати явки. Доказів належного повідомлення саме ОСОБА_1 , опису вкладення до поштового відправлення та підтвердження відправки в матеріалах справи немає. Попри це, 06.03.2026 складено акт неявки та протокол за відсутності особи. Таким чином, особу було фактично позбавлено можливості скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП: давати пояснення, подавати докази, користуватись правовою допомогою адвоката.

Згідно з ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Акт перевірки складено 24.02.2026, у ньому керівником підприємства вже зазначено ОСОБА_1 , а протокол складено лише 06.03.2026, тобто через десять днів, без пояснення причин. У сукупності з іншими порушеннями порядку оформлення матеріалів, вищенаведене свідчить про неналежність провадження.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, а згідно зі ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають відповідальності за порушення правил, додержання яких входить до їх службових обов`язків. Отже, відповідальність посадової особи має ґрунтуватися на встановленні її конкретної винної дії чи бездіяльності. Матеріали ДПС фіксують лише факт несвоєчасного подання податкового розрахунку ТОВ «МАРС УКРАЇНА» та статус ОСОБА_1 як керівника товариства. Водночас у матеріалах відсутні документи, які б встановлювали механізм формування і подання саме цього розрахунку, конкретні обов`язки ОСОБА_1 щодо його технічного подання, використання ним кваліфікованого електронного підпису, надання ним вказівок або вчинення конкретної бездіяльності, що безпосередньо призвела до подання розрахунку 09.02.2026. Сам факт перебування особи на посаді керівника не звільняє орган, який склав протокол, від обов`язку довести всі елементи складу адміністративного правопорушення та персональну вину конкретної фізичної особи.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій. Він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14). З наведеного випливає, що акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення; перекладення цього обов`язку на суд не передбачено, і суд не вправі вносити зміни до протоколу та додатків до нього, які мають значення для розгляду справи.

Суд враховує, що матеріали справи тричі поверталися органу ДПС для належного оформлення, проте протокол № 108 від 06.03.2026 у встановленому порядку не змінено та не доповнено, дату й суть правопорушення не конкретизовано, нормативне обґрунтування залишилось суперечливим.

Суд не може самостійно усувати недоліки обвинувачення чи встановлювати відсутні його елементи, а повторне повернення матеріалів, за обставин, коли така можливість надавалась тричі, не відповідатиме меті провадження.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а наголосив на необхідності належного доказового підтвердження факту адміністративного правопорушення та вини особи: відсутність достатніх належних доказів не може компенсуватися припущеннями органу, який притягає особу до відповідальності, а конституційний принцип презумпції невинуватості поширюється й на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У даній справі невизначеними та суперечливими залишаються одночасно дата правопорушення, конкретна порушена норма ПК України, відповідність описаної поведінки диспозиції ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, належність повідомлення особи та персональна вина ОСОБА_1 , що виключає висновок про доведеність складу адміністративного правопорушення поза розумним сумнівом.

Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не є достатніми для обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП. Склад правопорушення – це сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням; відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу в цілому.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 14, 245, 247, 251, 252, 254, 256, 268, 280, 283 КУпАП, суд

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: О.В. Скрипка