Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №351/1171/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 351/1171/25

Провадження № 2/344/1262/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

за участю секретаря судового засідання – Дутки Р.-І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернувся до Снятинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31 грудня 2020 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 809/9039677-ССN.

15 травня 2024 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №НІ/11/19-Ф, за умовами якого право грошової вимоги перейшло до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ».

Відповідно до Реєстру прав вимоги до Договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15 травня 2024 року, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19834,80 гривень, з яких: 10000,00 гривень – заборгованість по тілу кредиту; 9834,80 гривень – заборгованість по процентам.

04 травня 2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 687346313.

28 листопада 2018 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого право грошової вимоги перейшло до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС».

27 лютого 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 27/0225-01, за умовами якого право грошової вимоги перейшло до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ».

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 27 лютого 2025 року до Договору факторингу № 27/0225-01 від 27 лютого 2025 року, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 27961,00 гривень, з яких: 6000,00 гривень – заборгованість по основному боргу; 21961,00 гривень – заборгованість по процентам.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 809/9039677-ССN від 31 грудня 2020 року у розмірі 19834,80 гривень, заборгованість за кредитним договором № 687346313 від 04 травня 2023 року у розмірі 27961,00 гривень та судові витрати по справі (а.с. 1-6).

25 червня 2026 року представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Калинюком Романом Степановичем подано до суду через систему «Електронний суд» пояснення.

Відповідач вказує, що стороною позивача не надано доказів, що стосуються вимог за договором № 809/9039677-CCN від 21.12.2020 року:

- у матеріалах справа відсутній будь-який первинний касовий документ в електронній/паперовій формі, який оформляється для здійснення платіжної операції та є розпорядженням платника/ініціатора/отримувача надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції;

- доказів на підтвердження розрахунку заборгованості переданого від первісного кредитора Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» – так при сумі заборгованості у 10000,00 гривень за тілом кредиту, зі ставкою 54 % річних та строком кредитування 365 днів (доказів на пролонгацію дію договору стороною позивача не надано) – сума заборгованості за нарахованими відсотками не може перевищувати 5 400,00 гривень, а не заявлені стороною Позивача 9 834,00 гривень.

Водночас, стороною позивача не надано доказів, що стосуються вимог за договором № 687346313 від 04.05.2023 року:

- у матеріалах справа відсутній будь-який первинний касовий документ в електронній/паперовій формі, який оформляється для здійснення платіжної операції та є розпорядженням платника/ініціатора/отримувача надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції;

- договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, як і додаткова угода до даного договору від 31.12.2020 року, на які посилається сторона позивача, укладено раніше, ніж кредитний договір № 687346313 від 04.05.2023, стягнення заборгованості за яким є предметом спору;

- стороною позивача не додано окрім додаткової угоди до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеної 31 грудня 2020 року, жодних документів, які б підтверджували перехід права вимоги;

- до матеріалів справи не додано жодного платіжного документу, який би підтверджував надання коштів позивачу та документів правомірності та достовірності здійсненого розрахунку заборгованості;

- при цьому заявлена сума заборгованості стороною позивача не відповідає умовам укладеного з первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» договору №687346313 від 04.05.2023 – так, при сумі тіла кредиту у 6 000,00 гривень строком на 14 днів (п.2.3. Договору) та відсотковою ставкою 0,82% в день (п.8.3.1. Договору) – сума заборгованості має складати 6 688,80 грн.

Також відповідач просить витрати, пов`язані з розглядом справи (у випадку, якщо суд дійде до переконання щодо підставності заявлених вимог), зменшити до суми що не перевищує 10 (десять) % суми задоволених позовних вимог (а.с. 106-112).

14 липня 2026 року позивачем надано заперечення на пояснення, в яких зазначає, що відповідно до умов кредитних договорів, кошти надано Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом при реєстрації на сайті первісного кредитора.

Позивачем було надано до суду всі наявні документи за кредитним договором, які були передані Первісним кредитором до позивача в рамках укладеного Договору Факторингу.

У відповідності до умов Договору факторингу, передача документації, а саме: платіжних доручень або іншого документального підтвердження перерахування коштів на рахунок, вказаний Боржником, та детальних розрахунків заборгованості по Кредитному договору, по кожному платіжному періоду та підставу їх нарахування, в період з дня укладення кредитного договору по дату відступлення права вимоги - надаються Клієнтом за окремим запитом Фактора.

З метою надання вичерпної інформації по справі 13.07.2026 позивачем отримано відповідь на запит від Первісних кредиторів, в тому числі отримано додаткові докази, а саме: виписка по особовим рахункам кредитного договору №809/9039677-CCN; платіжне доручення № 11385ee3-6a8e-436a-aa73-8b7972fd510b.

Щодо переходу права вимоги позивач зазначає, що 04 травня 2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем було укладено кредитний договір №68734631328.

28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Додатковою угодою №26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, Договір факторингу №28/1118-01 викладено у новій редакції. Відповідно до п.2.1. договору, згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.4.1. Договору факторингу №28/1118-01, наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.

При цьому відповідно до п.1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 «Право вимоги» - означає всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до п.1.4. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 «Борг» - означає суми грошових коштів, які підлягають оплаті Клієнту Боржниками за умовами Кредитних договорів, строк оплати яких настав на момент переходу Прав вимоги до Фактора (наявна вимога), а також строк оплати яких настане в майбутньому (набута вимога), включаючи зобов`язання Боржників повернути суму наданого кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, сплатити неустойку (у разі прострочення умов Кредитних договорів), а також будь-які інші зобов`язання по оплаті Клієнту грошових коштів за Кредитними договорами.

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, а договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є дійсним, відповідно до законодавства, містить вимоги конкретного змісту, щодо відступлення прав вимоги до Боржників, що існували на момент переходу цих прав, в порядку передбаченому договором факторингу, в тому числі і майбутніх вимог, містить обсяг таких вимог, та обсяг прав і обов`язків Сторін, Сторонами досягнуто згоди щодо предмета договору факторингу. Отже Сторони погодили, що Первісний кредитор має право передавати (відступати) Новому кредитору свої Права вимоги до Позичальників, а Новий кредитор зобов`язаний набувати такі Права вимоги.

Відповідно до Реєстру боржників №234 від 20.06.2023 до Договору факторингу №28/1118-01, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 687346313.

Таким чином, Договори факторингу, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» і позивачем укладені у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент укладання цих правочинів, є чинними і дійсними.

Отже, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Заборгованість нараховано відповідно до умов Договору та додатків до нього.

Відповідачем при підписанні кредитного договору не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов та порядку нарахування відсотків, що свідчить про погодження ним всіх умов нарахування відсотків зазначених договорів. Ніяких застережень або зауважень з боку відповідача, щодо неповного розуміння або незгоди з умовами договору або додаткової угоди під час їх підписання, до суду не подано.

Отже, підписавши договір, відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договорів.

Позивач наголошує на тому, що за весь період перебування права вимоги за вищезазначеними Договорами, позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до відповідача. Відтак, позивач лише просить суд стягнути із відповідача ту заборгованість за кредитним договором, яка була нарахована первісним кредитором.

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі (а.с. 123-131).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 04 вересня 2025 року передано за підсудністю дану цивільну справу до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (а.с. 65).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 жовтня 2025 року дану справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с. 69-70).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 жовтня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 74-77).

Пояснення учасників справи у судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але у вимогах позовної заяви зазначено про розгляд справи проводити без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, однак, подаючи до суду пояснення, представник відповідача просив слухати справу за відсутності відповідача та представника відповідача.

Учасники справи у судове засідання, призначене на 07 жовтня 2026 року, не з`явилися, тому суд, з дотриманням положень статті 259 Цивільного процесуального кодексу України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання, підписав судове рішення без його проголошення.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

31 грудня 2020 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 809/9039677-ССN (а.с. 8 зворот-9).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 809/9039677-ССN від 31 грудня 2020 року вбачається, що заборгованість становить 19834,80 гривень, з яких: 10000,00 гривень – заборгованість по тілу кредиту; 9834,80 гривень – заборгованість по процентам (а.с. 11).

15 травня 2024 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК», Клієнтом, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», Фактором, укладено Договір факторингу №НІ/11/19-Ф (а.с. 12-15).

ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» була здійснена оплата Акціонерному товариству «ТАСКОМБАНК» за відступлення права вимоги за договором факторингу №НІ/11/19-Ф від 15 травня 2024 року (а.с. 16).

Відповідно до Реєстру прав вимоги до Договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15 травня 2024 року, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло права грошової вимоги за кредитним договором № 809/9039677-ССN від 31 грудня 2020 року в сумі 19834,80 гривень, з яких: 10000,00 гривень – заборгованість по тілу кредиту; 9834,80 гривень – заборгованість по процентам (а.с. 17).

Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» зареєстровано як юридична особа (а.с.18-19).

Акціонерному товариству «ТАСКОМБАНК» була видана Національним банком України банківська ліцензія на право надання банківських послуг, визначених частиною третьою статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (а.с.20-21).

04 травня 2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Кредитодавцем, та ОСОБА_1 , Позичальником, укладено договір кредитної лінії № 687346313. Договір підписано Позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV27C3M (а.с.22-32).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 687346313 від 04 травня 2023 року заборгованість складає 27961,00 гривень, з яких: 6000,00 гривень – заборгованість по основному боргу; 21961,00 гривень – заборгованість по процентам (а.с. 33-34).

31 грудня 2020 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС», Клієнтом, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», Фактором, була укладена Додаткова угода №26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно якої Договір факторингу №28/1118-01 викладено у новій редакції. Відповідно до п.2.1. договору, згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (а.с. 35-38).

27 лютого 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС», Клієнтом, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», Фактором, укладено Договір факторингу № 27/0225-01, відповідно до умов якого право грошової вимоги перейшло за кредитним договором № 687346313 від 04 травня 2023 року до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (а.с. 38 зворот-41).

ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» сплачено кошти ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» згідно Договору факторингу № 27/0225-01 від 27 лютого 2025 (а.с. 42).

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 27 лютого 2025 року до Договору факторингу № 27/0225-01 від 27 лютого 2025 року, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 27961,00 гривень, з яких: 6000,00 гривень – заборгованість по основному боргу; 21961,00 гривень – заборгованість по процентам (а.с. 43, 234-236).

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, видало свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (а.с. 44).

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» є юридичною особою (а.с.45).

Розпорядженням № 4234 від 07 листопада 2017 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, видало ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІКСОРА-ІНВЕСТЛАЙН» ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) (а.с. 46).

Протоколом №06/09 загальних зборів учасників ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІКСОРА-ІНВЕСТЛАЙН» від 06 вересня 2018 року змінено найменування Товариства, нове повне найменування українською мовою ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (а.с. 47).

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» має свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.48).

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України видала ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» свідоцтво про реєстрацію фінансової установи (а.с. 49).

Розпорядженням № 691 від 23 березня 2017 року Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, видало ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) (а.с.50).

Статут ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» затверджено загальними зборами учасника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», рішення учасника від 18 жовтня 2023 року (а.с. 51-53).

Згідно виписки по особовим рахункам кредитного договору №809/9039677-CCN від 31 грудня 2020 року ОСОБА_1 було перераховано кошти у розмірі 10000,00 гривень (а.с. 133-232).

Згідно платіжного доручення № 11385ee3-6a8e-436a-aa73-8b7972fd510b від 04.05.2023 на платіжну картку 5363-54ХХ-ХХХХ-3386 ОСОБА_1 було перераховано кошти у розмірі 6000,00 гривень (а.с. 237-238).

Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки суду

за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог частини третьої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 1077 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 1081 Цивільного кодексу України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно статті 1087 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Отже, відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що договором факторингу встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога).

При цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних реєстрах прав вимоги.

При визначенні дійсності вимоги підлягають застосуванню норми статті 204 Цивільного кодексу України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі №916/1171/18, від 14 листопада 2018 року у справі № 910/8682/18, від 30 серпня 2018 року у справі № 904/8978/17, від 04 березня 2019 року у справі № 5015/6070/11, від 10 вересня 2019 року у справі № 9017/317/19, від 09 липня 2019 року у справі № 903/849/17.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не надав суду належних, допустимих і достовірних доказів, які б свідчили про недійсність переданих вимог, в силу прямого припису статті 204 Цивільного кодексу України їх правомірність презюмується.

З матеріалів справи вбачається, що договори факторингу, на підставі яких позивач набув право вимоги до відповідача, укладені у відповідності до вимог закону, містять всі істотні умови. Доказів визнання вказаних договорів недійсними, неукладеними чи їх розірвання до матеріалів справи не надано, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними.

Судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором № 809/9039677-ССN від 31 грудня 2020 року та кредитним договором № 687346313 від 04 травня 2023 року, укладеним з відповідачем, є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ».

Згідно статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частинами першою-другою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

У частині першій статті 530 Цивільного кодексу України вказано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) зобов`язання його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина перша статті 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідач не оспорювала кредитні договори у судовому порядку.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів щодо наявності під час укладення договорів № 809/9039677-ССN від 31 грудня 2020 року та № 687346313 від 04 травня 2023 року у неї будь-яких заперечень.

Зі змісту кредитного договору № 809/9039677-ССN від 31 грудня 2020 року та кредитного договору № 687346313 від 04 травня 2023 року вбачається, що жодної з перелічених умов, які законом визнаються несправедливими, до договору внесене не було, а також договір не містить і будь-яких інших несправедливих умов.

Жодних застережень або зауважень з боку відповідача щодо неповного розуміння або незгоди з умовами договору під час його підписання, до суду належними доказами не подано.

Отже, укладені кредитні договори було підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договорів. Сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитний договір № 809/9039677-ССN від 31 грудня 2020 року та кредитний договір № 687346313 від 04 травня 2023 року укладені у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитними договорами № 809/9039677-ССN від 31 грудня 2020 року та № 687346313 від 04 травня 2023 року.

Докази, які б спростовували вказану обставину, в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи те, що відповідачем на надано жодних доказів про сплату отриманої суми кредиту, тому суд приходить до переконання про стягнення заборгованості за основною сумою боргу за договором № 809/9039677-ССN від 31 грудня 2020 року у розмірі 10000,00 гривень та кредитного договору № 687346313 від 04 травня 2023 року у розмірі 6000,00 гривень, тому дана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки доказів погашення вказаної заборгованості по сумі кредиту відповідачем суду не надано.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками за укладеними договорами, то суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першої статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому законодавство визначає різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 Цивільного кодексу України).

Частиною четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 754/16771/17 (провадження № 61-12636св21), від 01 вересня 2022 року у справі № 225/3427/15-ц (провадження № 61-18053св21) зазначено: «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Згідно умов кредитного договору № 809/9039677-ССN від 31 грудня 2020 року процентна ставкою складає 54 % річних зі строком кредитування 365 днів.

Позивачем не надано доказів пролонгації дії договору.

Тому з відповідача підлягає стягненню за кредитним договором №809/9039677-ССN від 31 грудня 2020 року сума заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 5 400,00 гривень, у решті вимоги про стягнення процентів не підлягають задоволенню.

Згідно пункту 2.1. кредитного договору № 687346313 від 04 травня 2023 року за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в сумі Кредитного ліміту у розмірі 20000 гривень 00 коп. (двадцять тисяч гривень нуль копійок) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Відповідно до пункту 2.3 договору Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 6000,00 гривень одразу після укладення Договору, орієнтовна дата повернення якого 18.05.2023.

При цьому сторонами також погоджені умови щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо.

Стороною позивача не надано докази сплати відповідачем усіх фактично нарахованих процентів та інших доказів пролонгації строку кредитування за договором № 687346313 від 04 травня 2023 року.

У пункті 8.3.1. договору визначено, що за період від дати видачі кредиту до 18.05.2023 включно проценти нараховуються за процентною ставкою 299,30 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,82 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Отже, розрахунок процентів здійснюється наступним чином: 14 днів х 0,82 % х 6000,00 гривень = 688,80 гривень.

Отже, сума процентів, яка підлягає стягненню з відповідача за договором №687346313 від 04 травня 2023 року, становить 688,80 гривень.

У задоволенні решти вимог про стягнення заборгованості за відсотками за договором № 687346313 від 04 травня 2023 року слід відмовити, оскільки відсотки нараховані поза строком надання кредиту.

Докази, які б спростовували доводи позивача про факт невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 809/9039677-ССN від 31 грудня 2020 року та кредитним договором № 687346313 від 04 травня 2023 року, у матеріалах справи відсутні.

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості відповідача за укладеним договором або ж спростовували доводи позивача в обґрунтування ним позовних вимог, відповідачем суду не подано.

Враховуючи те, що відповідач не виконав зобов`язання за укладеним договором, тому суд вважає доведеними наявність підстав для часткового задоволення позову та приходить до переконання, що слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість:

- за кредитним договором № 809/9039677-ССN від 31 грудня 2020 року у загальному розмірі 15400,00 гривень, з яких: 10000,00 гривень – заборгованість по тілу кредиту, 5400,00 гривень – заборгованість по відсоткам;

- за кредитним договором № 687346313 від 04 травня 2023 року у загальному розмірі 6668,80 гривень, з яких: 6000,00 гривень – заборгованість по тілу кредиту, 688,80 гривень – заборгованість по відсоткам;

Усього слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за укладеними договорами у загальному розмірі 22088,80 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Усі інші пояснення учасників справи, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених у цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем про подачі позовної заяви сплачено судовий збір за позовом у розмірі 3028,00 гривень (а.с. 1, 68).

Позовні вимоги задоволені частково на 46,21 %, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 1399,24 гривень.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 511-512, 526, 610-612, 625, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077-1082 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 19, 81, 133, 141, 259, 263-265, 267, 273, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, заборгованість за кредитним договором № 809/9039677-ССN від 31 грудня 2020 року у розмірі 15400,00 гривень (п`ятнадцять тисяч чотириста гривень нуль копійок), з яких: заборгованість по тілу кредиту у розмірі у розмірі 10000,00 гривень (десять тисяч гривень нуль копійок), заборгованість по відсоткам у розмірі 5400,00 гривень (п`ять тисяч чотириста гривень нуль копійок); заборгованість за кредитним договором №687346313 від 04 травня 2023 року у загальному розмірі 6668,80 гривень (шість тисяч шістсот шістдесят вісім гривень вісімдесят копійок), з яких: заборгованість по тілу кредиту у розмірі 6000,00 гривень (шість тисяч гривень нуль копійок), заборгованість по відсоткам у розмірі 688,80 гривень (шістсот шістдесят вісім гривень вісімдесят копійок), усього у загальному розмірі 22088,80 гривень (двадцять дві тисячі вісімдесят вісім гривень вісімдесят копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, судовий збір у розмірі 1399,24 гривень (одна тисяча триста дев`яносто дев`ять гривень двадцять чотири копійки).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400 Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 09 жовтня 2026 року.

Суддя Мелещенко Л.В.