Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №344/15535/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №344/15535/26

Суддя: Пастернак І. А.

Справа № 344/15535/26

Провадження № 2/344/7415/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

08 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у серпні 2026 року звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі, просить стягувати з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі 10 000 (десять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Позов мотивує тим, що вона, ОСОБА_1 , є матір`ю неповнолітньої доньки — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Шлюб між нею та відповідачем було розірвано. Після розірвання шлюбу їхня донька постійно проживає разом з нею та перебуває повністю на її утриманні.

Відповідач проживає окремо від дитини, участі у її щоденному вихованні практично не бере та бачиться з донькою лише епізодично — приблизно один-два рази на місяць.

Після розірвання шлюбу позивач неодноразово зверталася до відповідача з проханням добровільно брати участь у матеріальному забезпеченні доньки. Відповідач обіцяв належним чином забезпечувати дитину, однак фактично регулярного утримання не здійснює.

За весь період після розірвання шлюбу відповідач здійснив лише окремі разові платежі. Така допомога має епізодичний характер і не забезпечує належного виконання ним обов`язку щодо утримання дитини.

Усі інші витрати на утримання доньки несе виключно позивач, її офіційний дохід є обмеженим та не дозволяє самостійно забезпечити всі потреби дитини без участі її батька.

Відповідач є працездатною особою, не є пенсіонером та не має встановленої інвалідності. Відсутність добровільної регулярної матеріальної допомоги дитині змусила її звернутися до суду за захистом прав та законних інтересів доньки.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 14.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Позивач в позовній заяві зазначила про розгляд справи за її відсутності на підставі наявних у матеріалах справи доказів та поданої позовної заяви.

Відповідачу ОСОБА_2 була надіслана ухвала від 14.08.2026 року на зареєстровану адресу: АДРЕСА_1 , згідно рекомендованого повідомлення про вручення R0 6724 4152 071 одержувач відсутній за вказаною адресою, днем вручення відповідно до п.3 ч.6 ст. 272 ЦПК України є 08.08.2026 року.

У строк встановлений судом ухвалою відповідач ОСОБА_2 відзиву на позов не подав, будь-яких заяв чи клопотань від сторони Відповідача не надходило, відтак, у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали, встановивши таким чином фактичні обставини справи, застосовуючи загальні засади цивільного законодавства – справедливість, добросовісність та розумність, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принцип неупередженості, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно актового запису про народження № 1450 батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до копії рішення Івано-Франківського міського суду від 16.06.2026 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

У витязі з реєстру територіальної громади №2026/007227912 від 05.05.2026 року зазначається що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.07.2023 року проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2026/013659616 від 10.08.2026 року зазначається що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.07.2023 року проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Із копії відповіді №3318601 від 15.09.2026 року з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суми річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи за період: з 1 кварталу 2026 року по 4 квартал 2026 року встановлено, що ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в період з 06.01.2026 по 30.04.2026 був працевлаштований й отримував заробітну плату від ТОВ «ТД «АМТ»», від 01.05.2026 працевлаштований й отримує заробітну плату від ТОВ «Термінал «Агро»» у розмірі 26 200 грн. на місяць.

У ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікованапостановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 рокута набула чинності для України 27 вересня 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідност. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст.11 Закону України «Про охорону дитинства`сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно дост.51 Конституції Українитаст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Обов`язок батьків по утриманню своїх дітей виникає з моменту народження дитини і зберігається до досягнення ним повноліття і являє собою як моральний, так і правовий обов`язок батьків.

Сам факт народження дитини покладає на батьків обов`язки, зокрема, щодо її утримання. Відмови про недостатність коштів у платника аліментів не заслуговують на увагу. У батьків немає і не може бути більшої цінності за дитину, а тому її утримання має домінувати над усіма іншими витратами.

Згідност.141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч.5 ст.157 цього Кодексу.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.182 Сімейного кодексу Українипередбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

За приписами ч.2ст.182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ч.1ст.184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно дост.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік`прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України враховує, потреби дитини щодо належного утримання, вік батьків та обставину ненадання ними інформації про доходи.

Крім того, суд виходить з того, що батьки мають рівні обов`язки щодо утримання дитини.

Тому, врахувавши те, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, та те, що відповідач є працездатною особою, інших аліментних зобов`язань не має, виходячи з принципів розумності та справедливості, а також встановленого законом розміру, суд дійшов висновку, що позовну вимогу про стягнення аліментів слід задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 6 500 грн. щомісячно на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення ним повноліття.

Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Тому стягнення аліментів слід розпочати з дня коли позивач звернулась із позовом до суду 11.08.2026 року.

З ч.6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу Українивбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.3 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір`від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняютьсяпозивачі - у справах про стягнення аліментів.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 331 грн. 20 коп. в дохід держави.

На підставі вищевикладеного, відповідно дост.51 Конституції України, статей141,180-182,191Сімейного кодексу України, керуючись статтями4,5,12,13,81,141,259,263-265,352,354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі,-задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 6 500 (шість тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11 серпня 2026 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь держави з зарахуванням на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106 - 1331 грн. 20 коп. судового збору.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 08.10.2026 року.

Суддя Пастернак І.А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua