Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №336/7113/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 336/7113/26

Провадження № 2/344/7244/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 13.12.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики № 7952847.

27.04.2026 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27042026, у відповідності до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Сіроко Фінанс» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Всупереч умовам Договору позики, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до Відповідача, Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором позики № 7952847 в розмірі 15 228,00 грн., з яких: 4 700,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 13,63 грн. – сума заборгованості за відсотками; - 9 400,00 грн. – сума заборгованості за пенею; - 1 114,37 грн. – сума заборгованості за комісією.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 13.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами.

24.08.2026 року представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Зачепіло З.Я. подала відзив, позов визнає частково у розмірі тіла кредиту – 4700 грн., в іншій частині позовних вимог просить відмовити.

Зазначає, що ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця, а тому на неї поширюються пільги визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому відсотки нараховані позивачу у розмірі 13,63 грн. підлягають списанню.

Щодо стягнення з відповідачки комісії за обслуговування кредиту у розмірі 1114,37 грн. то така не підлягає задоволенню, оскільки є нікчемною.

Крім того, нарахована позивачем пеня у розмірі 9400 грн. не підлягає стягненню з відповідача, оскільки не може нараховуватись під час дії в Україні воєнного стану.

31.08.2026 року представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» подала відповідь на відзив позов просить задоволити у повному обсязі.

Зазначає, що документом, який підтверджує призив та проходження військової служби військовослужбовцем у особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервісті та військовозобов`язаних, є військовий квиток, в якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки.

Відповідач не надала первісному кредитору жодних доказів на підтвердження того факту, що у неї є право на пільги встановлені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Щодо нарахування неустойки зазначає, що положення п.6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування не застосовуються до договорів споживчого кредиту, які укладатимуться після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом №3498-ІХ.

Тобто, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.

Щодо нарахування комісії вказує, що умови надання споживчого кредиту були доведені до відома позичальника, що підтверджується підписаним ним договором. Жодних заперечень відповідачем при укладенні договору висловлено не було, таким чином вважає що розмір комісії з обслуговування кредиту сторонами погоджено, а тому така підлягає стягненню з відповідача.

03.09.2026 року представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Зачепіло З.Я. подала заперечення, зазначає, що на підтвердження того, що відповідач є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 надано копію свідоцтва про шлюб, копію посвідчення серії НОМЕР_1 та довідку форми 5 від 12.02.2025 року.

Щодо нарахування пені посилається на п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання неустойка не нараховується, а нарахована підлягає списанню.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 13.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №7952847 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою).

За цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі позику), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), для придбання товарів та/або робіт та/або послуг (на задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Комісію та Проценти) від Суми Позики.

Сума позики 4700,00 грн., строк позик/строк договору 30 днів, процентна ставка 0,01% / день, комісія 23,71% від суми позики, що складає 1114,37 грн.

Дата надання позики 13.12.2025, дата повернення позики 11.01.2026, денна процентна ставка 0,80% за день.

Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором U42KS1.

У додатку №1 до договору визначено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №7952847 від 13.12.2025 станом на 27.04.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 15228 грн., з яких 4700 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 13.63 грн. – заборгованість за процентами, 9400 грн. - заборгованість за пенею, 1114,37 грн. – заборгованість за комісією.

27.04.2026 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», як клієнтом та ТОВ «ФК «ЄАПБ», як фактором був укладений договір факторингу №27042026, відповідно до умов якого за цим договором За цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (Фінансування) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (комісію, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору.

Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в день підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно акту прийому-передачі Реєстру боржників №1 за Договором Факторингу №27042026 від 27.04.2026 клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр Боржників №1.

Платіжною інструкцією №91 від 30.04.2026 року підтверджено оплату ТОВ «ЄАПБ» на користь ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» 2 645 040,47 грн. за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №27042026 від 27.04.2026 року.

Витягом з Реєстру боржників №1 від 27.04.2026 підтверджено перехід ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором №7952847, у загальному розмірі 15 228грн.

Згідно довідки ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» №КД-0000483698/ТНПП від 02.09.2025 року 22.03.2025 року на картку НОМЕР_2 перераховано кошти ОСОБА_3 у сумі 7 500 грн. (а.с.70).

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо відступлення прав вимоги новому кредитору.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Судом встановлено, що позивачем доведено як факт укладання договору № 7952847 від 13.12.2025 року, так і отримання позичальником ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 4700 грн. на погоджених ним умовах фінансового кредиту шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором, та не виконання останньою свого обов`язку зі своєчасного повернення кредитних коштів належним чином.

Відповідач визнає факт укладення договору та отримання коштів, та не заперечує щодо задоволення позову в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту. Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4700 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 13,63 грн., то такі на думку суду є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.

Посилання відповідача про списання відсотків у зв`язку з тим що її чоловік є військовослужбовцем, суд не бере до уваги.

Судом встановлено, що дійсно відповідач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 27.12.2014 року, на підтвердження того, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем надано довідку Форми 5 №182/4/111/159 від 12.02.2025 року відповідно до якої підполковник ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за контрактом осіб офіцерського складу в Національному університеті оборони України та посвідчення серії НОМЕР_1 пред`явник якого має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій, яке видано 31.07.2017.

Разом з цим, положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не містить норм, які б звільняли позичальника від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом протягом особливого періоду у зв`язку з наявністю у нього статусу учасника бойових дій, а доказів, що ОСОБА_2 перебував на військовій службі саме у період нарахування процентів з 14.12.2025 по 11.01.2026 стороною відповідача суду не надано.

Таким чином, ОСОБА_1 не довела своє право на звільнення від нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Крім того, договір передбачає сплату комісії за надання кредиту у розмірі 23,71% від суми позики що становить 1114,37 грн. Умови кредитного договору, якими визначено права споживача, є зрозумілими та не дають підстав для висновку, що комісія за надання кредиту може передбачати плату за інші послуги, які банк зобов`язаний надати безкоштовно, а отже і для висновку про нікчемність такої умови. Таким чином сума комісії у розмірі 114,37 грн. за надання кредиту підлягає стягненню з відповідача.

Твердження відповідача про те, що комісія за обслуговування кредиту не може стягуватися з відповідача не береться до уваги, оскільки позивачем заявлено до стягнення комісію за видачу кредиту.

Однак, у зв`язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища України, значна кількість позичальників не в змозі платити по кредитних зобов`язаннях. У зв`язку з цим Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IXП «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку, і є чинним на даний час.

Беручи до уваги наведене, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) за кредитним договором не несе відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, з нього не може бути стягнуто неустойку у період воєнного стану.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними, а тому в частині задоволення позову про стягнення неустойки в сумі 9400 грн. слід відмовити.

Зважаючи на викладене з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №7952847 від 13.12.2025 року у розмірі 5 828 грн., з яких 4700 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 13,63 грн. – заборгованість за процентами, 1114,37 грн. – заборгованість за комісією.

За правилами ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 018 грн. 94 коп. сплаченого судового збору. (5 828 х 2662,40 / 15228)

На підставі та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 247, 259, 223, 263, 265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації ВПО: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ: 35625014, юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, IBAN НОМЕР НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк» заборгованість за кредитним договором №7952847 від 13.12.2025 року у розмірі 5 828 (п`ять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн., з яких 4700 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 13,63 грн. – заборгованість за процентами, 1114,37 грн. – заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації ВПО: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ: 35625014, юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, IBAN НОМЕР НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк» судовий збір у розмірі 1 018 грн. 94 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 08.10.2026 року.

Суддя Пастернак І.А.