Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №345/4173/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 345/4173/26

Провадження № 2/344/7347/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

08 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 20.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» (ЄДРПОУ 42350798) та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2121452.

28.11.2025 р. згідно умов Договору факторингу №28112025, ТОВ «Слон Кредит» (ЄДРПОУ 42350798) відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 2121452 від 20.02.2025р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ: 42649746), а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги до Відповідача.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 63 547,03 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 19 702,49 грн.; заборгованість за відсотками становить 33 844,54 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 10 000 грн.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 14.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана ухвала від 14.08.2026 року на адресу реєстрації: АДРЕСА_1 , згідно рекомендованого повідомлення про вручення R0 6725 6112 962 одержувач відсутній за вказаною адресою, днем вручення відповідно до п.3 ч.6 ст. 272 ЦПК України є 21.08.2026 року.

У строк встановлений судом ухвалою відповідач ОСОБА_1 відзиву на позов не подав, будь-яких заяв чи клопотань від сторони Відповідача не надходило, відтак, у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору внаслідок чого позивач позивається про його відновлення шляхом стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором.

Судом встановлено, що 20.02.2025 року ОСОБА_1 заповнив заяву-анкету на видачу кредиту.

20.02.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №2121452 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний».

1.2. На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

1.3. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 20 000,00 гривень. Тип кредиту - кредит.

1.4. Строк кредиту 357 дні (в)(день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 21 дні(в).

1.4.1. У Споживача відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання.

1.5. Тип процентної (их) ставки (ок) - фіксована (і). За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов:

1.5.1. Підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит);

1.5.2. Стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 12.03.2025 року включно;

1.5.2.1. Знижена процентна ставка 0.3% в день та застосовується в період дії стандарної процентної ставки, відповідно до наступних умов

1.5.3. Пільгова процентна ставка становить 0,75% в день та застосовується з 13.03.2025 року(включно) до останнього дня строку кредиту (включно).

2.1. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

В додатку №1 до Договору про надання споживчого кредиту № 2121452 від 20.02.2025 р. міститься таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

У паспорті споживчого кредиту зазначена інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію та інші важливі правові аспекти.

Згідно довідки ТОВ «Слон Кредит» від 28.11.2025 року ОСОБА_1 ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі 20.02.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» відповідно до вимог частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII: Унікальний ідентифікатор (код підпису) C321, Спосіб ідентифікації bankid, Номер картки НОМЕР_1 , Номер телефону НОМЕР_2 , Дата відправки ідентифікатора 2025-02-20 19:28:05.

Згідно довідки вих. № 20251209-442 від 09.12.2025 12:40:01 між ТОВ «ПЕЙТЕК» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» було укладено Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №31102024-4 від 2024-10-31.

Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ»: на суму 20000.00 грн. Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - fd23bc19-ee14-49e0-bfdc-0236ab769c5f Номер транзакції в системі ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» - 21214521740072507 Session ID - 030032752324 Сайт торгівця - https://sloncredit.ua Код авторизації - 691351 Банк-еквайр - АТ «ПУМБ» Дата і час створення - 2025-02-20 19:28:27 Дата і час прийняття в роботу - 2025-02-20 19:28:30 Дата і час виконання - 2025-02-20 19:28:31 Призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ НОМЕР_6.).

Згідно розрахунку заборгованість відповідача становить 63547,03 грн., з яких 19702,49 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 33844,54 грн. заборгованість за процентами, 10000 грн. - заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).

28.11.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 28112025 за умовами якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Згідно витягу з додатку до Договору факторингу №28112025 від 28.11.2025 року до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2121452 від 20.02.2025 року на загальну суму 63 547,03 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 19 702,49 грн., заборгованість за процентами - 33 844,54 грн., заборгованість за неустойкою - 10 000 грн.

Згідно листа АТ КБ «ПриватБанк», у відповідь на ухвалу суду про витребування, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 . Згідно виписки по рахунку 20.02.2025 року на картку зараховано платіж у сумі 20 000 грн.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно положень статті 626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно з частиною першою статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1, 3 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 53 0ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Відповідно до статті 512ЦКУкраїни кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що 20.02.2025 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Слон Кредит», договір про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» №2121452 в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» в сумі 20 000 грн. строком на 357 днів, шляхом переказу на йому банківську картку та зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Відповідач отримав кредит, в подальшому розпорядився даними коштами на власний розсуд, свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконав належним чином, кредитні кошти повернув частково у сумі 297,51 грн.

Отже, на думку суду, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача тіла кредиту в сумі 19702,49 грн. підлягають до задоволення.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 42897,04 грн., то такі на думку суду є частково обґрунтованими.

Оскільки договір укладений між сторонами 20.02.2025 року після набрання чинності (24.12.2023 року) Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX, відсоткова ставка не може перевищувати 1% у день.

Пункт 1.5.1. Договору підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит).

Однак, оскільки розмір відсоткової ставки не може перевищувати 1%

За 20.02.2025 підлягає стягненню 1% х 20 000 грн. = 200 грн.

Згідно п.1.5.2.1. Договору Знижена процентна ставка 0.3% в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки, відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 12.03.2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту,

Відповідачем здійснено оплату 0,01 грн. заборгованості за тілом кредиту та 4350 грн. заборгованості за відсотками. Таким чином нарахування відсотків надалі здійснюється за відсотковою ставкою 0,3%.

З 21.02.2025 по 12.03.2025 (20 днів) х 0,3% х 20 000 грн. = 1200 грн.

Згідно п.1.5.3. Договору Пільгова процентна ставка становить 0,75% в день та застосовується з 13.03.2025 року(включно) до останнього дня строку кредиту (включно).

З 13.03.2025 по 24.04.2025 (43 дні) х 0,75% х 19 999,99 грн. = 6450 грн.

З 25.04.2025 по 28.11.2025 (218 днів) х 0,75% х 19702,49 грн. = 32 213,57 грн.

Таким чином, розмір нарахованих відсотків становить 40 063,57 грн.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем сплачено 9052,50 грн. заборгованості за відсотками. Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 31 011,07 грн. заборгованості за відсотками.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України).

Керуючись ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Однак, у зв`язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища України, значна кількість позичальників не в змозі платити по кредитних зобов`язаннях. У зв`язку з цим Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IXП «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку, і є чинним на даний час.

Беручи до уваги наведене, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) за кредитним договором не несе відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, з нього не може бути стягнуто неустойку у період воєнного стану.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними, а тому в частині задоволення позову про стягнення неустойки в сумі 10 000 грн. слід відмовити.

Зважаючи на викладене з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 2121452 від 20.02.2025 року у розмірі 50 713,56 грн., з яких 19702,49 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 31 011,07 грн. - заборгованість за процентами.

За правилами ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 124,72 грн. сплаченого судового збору (50 713,56 х 2662,40 /63 547,03).

Щодо витрат на професійну правову допомогу, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до приписів ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. надано: договір про надання правової допомоги № 42649746 від 01.06.2026 року, додаткову угоду №2121452 до Договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01 червня 2026 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ФОП Міньковською А.В., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості, акт про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги 03 липня 2026 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №11306/10.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 911/3586/21, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009,пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Звернення до суду з позовами про стягнення заборгованості за кредитним договором носить масовий характер, справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною. З цих підстав суд вважає, що послуги адвокатів за даною категорією справ є стандартними послугами і тому не потребують великих професійних затрат. Витрати на послуги адвоката в розмірі 6 000,00 грн. за даною справою є неспівмірними із складністю справи та виконаною адвокатом роботою.

За таких обставин, дотримуючись принципів розумності, пропорційності та справедливості та зважаючи на те, що позов задоволено частково, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача до 4000,00 грн.

На підставі та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 247, 259, 223, 263, 265, 268, 273, 280-289, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 42649746, адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська обл., 07406, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ» МФО: 334851, заборгованість за Кредитним договором №2121452 від 20.02.2025 року у розмірі 50 713 (п`ятдесят тисяч сімсот тринадцять) грн. 56 коп., з яких 19 702,49 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 31 011,07 грн. - заборгованість за процентами.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 42649746, адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська обл., 07406, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ» МФО: 334851 - судовий збір у розмірі 2 124,72 грн. та 4 000 грн. витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 08.10.2026 року.

Суддя Пастернак І.А.