Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №285/4918/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/4918/26

провадження у справі № 2/0285/3089/26

08 жовтня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

у складі: головуючої судді Сташків Т. Г.,

за секретаря судового засідання Матвіюк Т. М.,

сторони у справі: позивач ТОВ «Споживчий центр», його представник Мохир Я. В., відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ :

10.08.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі – ТОВ «Споживчий центр») звернулися до суду із зазначеним позовом та просили стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 05.02.2025-100001007 від 05.02.2025 у розмірі 5020,00 грн та 2 662,40 грн судового збору та 150,00 грн витрат пов`язаних із надсиланням стороні позовної заяви в паперовій формі.

Стислий виклад позовної заяви

В обґрунтування позову зазначають, що 06.02.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 05.02.2025-100001007, відповідно до умов якого відповідач 06.02.2025 отримав кредитні кошти в розмірі 4 000,00 грн на строк 70 днів, тобто до 16.04.2025, зі сплатою відсотків "Економ" у розмірі 0,01% в день протягом першого чергового періоду та процентною ставкою "Стандарт" у розмірі 1 % у день протягом наступних чергових періодів, визначено розмір неустойки. Позивач належним чином виконав умови кредитного договору, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах та в порядку, передбаченому кредитним договором. Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов`язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 5020,00 грн, з яких: заборгованість з тілом кредиту в розмірі 4000,00 грн, проценти за користування кредитом в розмірі 560,00 грн, неустойка у розмірі 460,00 грн. З метою захисту своїх майнових прав змушені звернутись до суду.

Заяви, клопотання учасників справи.

У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити без його присутності.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов, заперечень щодо розгляду справи в спрощеному провадженні, інших заяв, клопотань не подавав.

Процесуальні дії у справі

13.08.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання 08.10.2026 сторони не з`явилися.

Оскільки сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, з метою економії процесуальних строків суд вважає за доцільне згідно з положеннями ст. 223 ЦПК України провести розгляд справи без участі учасників справи на підставі наявних доказів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 06.02.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 05.02.2025-100001007 у електронній формі, відповідно до умов якого відповідач 06.02.2025 отримав кредитні кошти в розмірі 4 000,00 грн на строк 70 днів, тобто до 16.04.2025, зі сплатою відсотків за ставкою "Економ" у розмірі 0,01% у день протягом перших 14 днів користування кредитом та зі сплатою 1 % у день протягом наступних чергових періодів та сплатою неустойки у розмірі 60,00 грн за кожен день неналежного виконання зобов`язання. Кредитні кошти надаються шляхом безготівкового перерахування на картку НОМЕР_1 .

06.02.2025 ТОВ «Споживчий центр» перерахували на рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти, що підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 17.04.2026 про перерахування коштів у розмірі 4 000,00 грн 06.02.2025 о 13:13:48 на номер картки НОМЕР_2 за договором кредиту № 05.02.2025-100001007 відповідно до договору на переказ коштів, укладеного із ТОВ «Споживчий центр» .

Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов`язання за кредитним договором, виникла заборгованість у розмірі 5020,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 000,00 грн, проценти за користування кредитом в розмірі 560,00 грн, неустойка у розмірі 460,00 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно із положеннями статей 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Також якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із статей 1046-1049 ЦК України слідує, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості у строк та в порядку, що встановлені договором. Також позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

При цьому, відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позивач має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки (Постанова ВП ВС від 28.03.2018 № 444/9519/12, Постанова ВС від 01.09.2022 № 225/3427/15-ц).

Аналізуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що між сторонами склалися договірні правовідносини. Кредитний договір № 05.02.2025-100001007 від 06.02.2025 укладений між позивачем та ОСОБА_1 у електронній формі відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони обумовили істотні умови договору як то розмір кредиту та суму відсотків, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами, строк дії договору, тощо.

Також позивачем доведено факт отримання грошових коштів у розмірі 4 000,00 грн відповідачем та факт неналежного виконання ним своїх договірних зобов`язань.

На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості, який відповідачем у порядку, визначеному ЦПК України, не спростований.

При перевірці правильності розрахунків суд звертає увагу, що відсотки та комісія нараховані відповідно до узгоджених умов у договорі № 05.02.2025-100001007, відсотки за користування кредитними коштами нараховані у межах строку кредитування, розмір денної процентної ставки відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування», у розрахунку враховано часткову сплату коштів відповідачем.

Однак у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки (пені) необхідно відмовити, оскільки відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Посилання позивача на норми Закону України "Про споживче кредитування" як на спеціальні при нарахуванні неустойки суд відхиляє, оскільки Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048 /17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Відтак позивачем частково доведено порушення його майнових прав відповідачем.

Висновки за результатами розгляду позовної заяви

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, доходить висновку наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Поштові витрати позивача у розмірі 150 грн щодо надсилання відповідачу позовної заяви не є судовими витратами у розумінні ст. 133 ЦПК України, тому не підлягають стягненню із відповідача у порядку розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 05.02.2025-100001007 від 06.02.2025 у розмірі 4560,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 000,00 грн, проценти за користування кредитом в розмірі 560,00 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2418,44 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного тексту рішення 08 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; код ЄДРПОУ 37356833);

відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя Тетяна СТАШКІВ