Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №279/3035/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/3035/26

Провадження № 2/279/2262/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Пацко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Стужук С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростень в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулася до Коростенський міськрайонний суд Житомирської області з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна», правонаступником якого є ТОВ «Новий Колектор» та ОСОБА_1 29.04.2025 року укладено Кредитний договір № 5497605.

Між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «Новий Колектор» укладено Договір факторингу C7-270126-1 від 27.01.2026. На виконання умов зазначеного Договору факторингу укладено Перелік № 1 (Додаток №2 до Договору факторингу №C7-270126-1 від 27.01.2026), згідно з яким відбулось відступлення права вимоги в тому числі за Договором № 5497605 від 29.04.2025 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 . Позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком за договором № 5497605 від 29.04.2025 р. у зв`язку з чим станом на 27.01.2026 утворилась заборгованість у розмірі 36761,84 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 9854,76 грн та за відсотками 21907,08 грн, штраф 5000,00 грн, чим порушуються права та інтереси позивача.

Посилаючись на викладене, представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договором у загальному розмірі 36761,84 грн та судові витрати, які складають зі сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн та 262,98 грн витрат, понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.

Ухвалою суду від 13.07.2026 провадження у справі було відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Відповідач надав до суду заяву, якій зазначив, що позовні вимоги визнає частково. Просив суд не стягувати з нього відсотки та штрафні санкції, оскільки являється військовослужбовцем з вересня 2024 року та надав докази.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

29.04.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5497605 про надання споживчого кредиту, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 50590. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 10000,00 грн., на наступних умовах: строк, на який надається кредит - 360 днів; періодичність платежів – кожні 30 днів; Згідно п.1.2. Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити Комісію (якщо передбачена Договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Відповідно до п.п. 1.4.1.-1.4.2. Позичальнику за користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка у розмірі 0,95% за кожний день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3. (360 днів). Денна процентна ставка за Договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 0,9778% .

Відповідно до умов Договору № 5497605 від 29.04.2025 року Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 10000,00 грн., що належним чином підтверджується офіційним листом про перерахунок коштів ТОВ «ПЕЙТЕК» (копію додаємо), інформація в якому належить до таємниці надавача платіжних послуг відповідно до Закону України «Про платіжні послуги».

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, вищезазначений договір, укладено у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

Згідно листа ТОВ «ПЕЙТЕК» на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № 20260127-375 від 27.01.2026, останнє повідомило про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»: дата 29.04.2025 на суму 10000,00 грн, на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало зобов`язання та надано відповідачу кредитні кошти в розмірі встановленому Договором.

27.01.2026 між «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Новий Колектор» укладено Договір факторингу № C7-270126-1, відповідно до якого до п.2.1. якого, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору в факторингу № C7-270126-1 від 27.01.2026, до ТОВ «Новий Колектор» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5497605 від 29.04.2025 в сумі 36761,84 грн, яка складається з: 9854,76 грн заборгованості за тілом кредиту, за відсотками 21907,08 грн, штраф 5000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, право вимоги за Договором укладеним з відповідачем перейшло до ТОВ «Новий Колектор» на підставі договору факторингу.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №2305834 складеного ТОВ «Селфі Кредит» станом на 27.01.2026 року заборгованість ОСОБА_1 становить: 36761,84 грн, яка складається з: 9854,76 грн заборгованості за тілом кредиту, за відсотками 21907,08 грн, штраф 5000,00 грн.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено в ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти в сумі 10000,00 грн, доказів суду, які б підтверджували виконання зобов`язання з повернення заборгованості за основною сумою боргу не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 9854,76 грн суми заборгованості за основною сумою боргу є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з цим, вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 21907,08 грн суми заборгованості за процентами та 5000,00 грн суми штрафу, суд зазначає наступне.

Як зазначено в ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 03.09.2024 року №4, ОСОБА_1 призвано 03.09.2024 за мобілізацією для проходження військової служби.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03.09.2024 року проходить військову службу в Збройних Силах України.

Приймаючи до уваги те, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача 21907,08 грн суми заборгованості за процентами та 5000,00 грн суми штрафу до задоволення не підлягають.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

В частині стягнення в відповідача на користь позивача витрат за відправку документів відповідачу в розмірі 262,98 грн, суд зазначає, що вказані витрати відповідно ч.3 ст.133 ЦПК України не відноситься до витрат, пов`язаних з розглядом справи, у зв`язку з чим стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13, 76-81,141, 223, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за Кредитним Договором № 5497605 від 29.04.2025 року в розмірі 9854 (дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят чотири) грн. 76 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» судовий збір у сумі 713,52 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Суддя Пацко О.О.