Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №755/18732/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року

справа № 755/18732/25

провадження № 22-ц/824/10391/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Ратнікової В.М., Сушко Л.П.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»

відповідач- ОСОБА_1

розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження в м. Києві за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Мосійчук Альони Ігорівни на рішення Дніпровського районного суду м. Київ від 12 березня 2026 року, постановлене під головуванням судді Марфіної Н.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», звертаючись з позовом до суду, просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №1388-2615 від 29 квітня 2024 року у розмірі 95 236,98 грн., з яких: сума простроченої заборгованості по кредиту - 20 000,00 грн; суми заборгованості за нарахованим процентам - 75 236,98 грн., а також судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору, що є предметом позовних вимог.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29 квітня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб - сайту creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1388-2615.

Відповідно до умов договору, фінансова установа зобов`язалась надати позичальнику грошові кошти в сумі 20 000,00 грн. зі строком надання кредиту 300 днів, із застосуванням зниженої відсоткової ставки у розмірі 1,2 % в день та стандартної % ставки - 1,5 % в день, а позичальник зобов`язувався повернути кредит та внести плату за кредитом.

Однак, всупереч вимог цивільного законодавства та умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 26 серпня 2025 року становить суму у розмірі 106 556,98 грн., з яких: сума простроченої заборгованості по кредиту - 20 000,00 грн; суми заборгованості за нарахованим процентам - 84 960,00 грн., заборгованості за комісіями у розмірі 1 596,98 грн. Позивач вказує, що ним було прийнято рішення про прощення боргу, а тому просить стягнути з відповідача грошову суму у розмірі 95 236,98 грн., з яких: сума простроченої заборгованості по кредиту - 20 000,00 грн; суми заборгованості за нарахованим процентам - 75 236,98 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Київ від 12 березня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Мосійчук Альона Ігорівна подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги зазначає, що відповідач підписав кредитний договір № 1388-2615 від 29.04.2024 року відповідно до розділу 13 Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором C9008, а позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, відповідно надати будь-який бухгалтерський документ, в тому числі виписку по рахунку ОСОБА_1 чи будь-яких документів про отримання чи використання відповідачем кредитних коштів є неможливим.

Створюючи заявку на отримання кредиту відповідач самостійно вносить власні дані в тому числі номер банківської картки, на яку бажає отримати кредитні кошти.

Лист (довідка) АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який міститься в матеріалах справи, є належним доказом, оскільки містить інформацію щодо предмета доказування, яка не була належно досліджена судом першої інстанції, як доказ перерахування грошових коштів за кредитним договором .

У кредитному договорі № 1388-2615 від 29.04.2024 р. сторонами було погоджено умови щодо розміру та сплати процентів і ОСОБА_1 погодилась з такими умовами, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що він відповідає вимогам закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих не погашених відсотків відповідачем.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначає, що лист від АТ КБ «ПриватБанк» не є, а ні платіжним доручення, а ні платіжною вимогою, а ні меморіальним ордером. Зазначений лист не містить ПІБ відповідача, його ІПН. Тож, вочевидь, із такого листа не можливо достовірно встановити кому та на якій підставі, нібито, було відправлено кредитні кошти.

Зазначає, що матеріали судової справи не містять жодного доказу, що відповідач володіє/володів або використовує/використовував картку, на яку, нібито, було перераховані кредитні кошти.

Доводи позивача про те, що кредитні кошти були перераховані відповідно до умов кредитного договору та Правил надання споживчих кредитів, на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої від відповідача, не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами, а є необґрунтованими припущеннями.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні будь - які докази надання відповідачу грошових коштів у розмірі визначених кредитними договорами, що б свідчило про належне виконання кредитором своїх зобов`язань за кредитним договором, наданий позивачем розрахунок заборгованості, та інші додані до матеріалів справи документи, не є первинним документом у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та не свідчить про видачу відповідачу грошових коштів, які зазначені в кредитних договорах.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 29 квітня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1388-2615. Договір підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С9008 (а. с. 9 - 18).

Відповідно до предмету договору, Кредитодавець надає Позичальникові на умовах, передбачених Договором, грошові кошти (Кредит) в кредит у сумі 20000,00 гривень.

Згідно п. 4.4, 4.6, 4.9 Кредитного договору, базовий строк Кредиту складає 14 календарних днів з дня отримання кредиту. Стандартна процентна ставка 1,5 % в день. Строк кредитування складає 300 днів.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» - зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» кредитний договір № 1388-2615 від 29.04.2024 р. був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію".

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Судом було встановлено, 29 квітня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір про відкриття кредитної лінії №1388-2615. Договір підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С9008.

Статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.

Згідно пункту 2 статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківською таємницею, зокрема, є інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.

Окрім того, згідно пункту 5 ч. 1 статті 10 Закону України «Про платіжні послуги» до надавачів платіжних послуг належать фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг.

Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що фінансові установи мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії відповідно до цього Закону (крім банків) та за умови включення до Реєстру, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно із розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 08.06.2017 № 2401 «Про видачу ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» Товариству з обмеженою відповідальність «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

08.03.2024 року Національним банком України внесено запис до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензії ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код за ЄДРПОУ 38548598) на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на ліцензію на діяльність фінансової компанії з правом надання послуги - надання коштів та банківських металів у кредит. Статтею 5 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що до фінансових платіжних послуг належать такі послуги, зокрема, послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Отже, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії виданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Таким чином, апелянт не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Оскільки, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, відповідно надати будь-який бухгалтерський документ, в тому числі виписку по рахунку ОСОБА_1 чи будь - яких документів про отримання чи використання відповідачем кредитних коштів є неможливим.

На підтвердження цього в матеріалах справи містяться такі документи: Довідка про перерахування суми кредиту № 1388-2615 від 29.04.2024 року, Довідка АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та Розрахунок заборгованості за договором 1388-2615 від 29.04.2024 року, станом на 26.08.2025 року.

У постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі № 2 383/2010) зроблено висновок, що: «у разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню». Дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Отже, спростувати розрахунок боргу за кредитом можливо лише в призмі оцінки доводів сторони, яка заперечує такий розрахунок.

До поданої позовної заяви по справі було надано розрахунок заборгованості за договором 1388-2615 від 29.04.2024 року станом на 26.08.2025 р.

З наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що він відповідає вимогам закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих не погашених відсотків відповідачем .

Також, усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед позивачем, відповідач здійснював часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1388-2615 від 29.04.2024 року, шляхом здійснення платежу зазначеного у розрахунку заборгованості за кредитним договором.

З огляду на вище викладене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.

Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст.141, 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Мосійчук Альони Ігорівни задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Київ від 12 березня 2026 року скасувати.

Постановити нове рішення наступного змісту.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1388-2615 від 29.04.2024 року в розмірі 95 236,98 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 20 000,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 75 236,98 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» сплачений судовий збір в розмірі 6 056,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: