Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про спонукання виконати або припинити певні дії
Дата: 14 вересня 2026 р.
Справа: №363/6210/25
Суддя: Музичко Світлана Григорівна
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року
справа № 363/6210/25
провадження № 22-ц/824/6408/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Сушко Л.П., Ратнікової В.М.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Відділ Центру надання адміністративних послуг Димерської селищної ради
третя особа - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 11 вересня 2025 року, постановлене під головуванням судді Чіркова Г.Є., у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу Центру надання адміністративних послуг Димерської селищної ради, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
У позові порушено питання про визнання протиправним дій відповідача щодо зняття позивачки з реєстрації за місцем проживання та про зобов`язання відповідача поновити реєстрацію її місця проживання по АДРЕСА_1 , що на її думку є незаконним та мало місце за заявою власника ОСОБА_2 (колишнього чоловіка), коли позивачка ОСОБА_1 набула це житло в спільну сумісну власність подружжя та є його співвласником.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11 вересня 2025 року провадження в даній справі зупинено до закінчення перегляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 713/1153/23 згідно ухвали від 13.03.2025 року.
Не погоджуючись із ухвалою суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вимоги обґрунтовані тим, що спірні правовідносини в межах справи № 713/1153/23 про скасування рішення про зняття особи із зареєстрованого місця проживання, касаційна скарга в межах якої перебуває на розгляді в Об`єднаній палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, та у зв`язку з розглядом якої було зупинено провадження в межах даної справи, не є подібними до тих , що є предметом судового розгляду даної справи.
Незважаючи на те, що за предметом позову дані справи є тотожними, оскільки стосуються оскарження рішення про зняття особи із зареєстрованого місця проживання та їх скасування, водночас вони є різними за критеріями підстави позову та за змістом правовідносин (правами та обов`язками позивачів).
Зауважує, що обставинами справи № 713/1153/23, в межах якої здійснюється касаційне провадження Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, є зняття особи з зареєстрованого місця проживання, яка мала житловий сервітут, тобто виключно право користування чужим майном , що було визнано в межах інших судових справ (№ 713/1368/18 та № 713/477/19). Тобто в справі № 713/1153/23 позивач виступає в якості користувача житлом.
Водночас, обставинами справи № 363/6210/25 є зняття із зареєстрованого місця проживання позивача, який є співвласником житла, іншим співвласником житла, який виступає третьою особою в даній справі. Тобто в межах справи № 363/6210/25 позивач виступає в ролі власника житла на праві спільно сумісної власності, який має право володіння, користування та розпорядження житлом.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.
Представником Димерської селищної ради було подано клопотання про розгляд справи без участі сторони.
ОСОБА_2 було подано клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на зайнятість на роботі.
Оскільки доказів на підтвердження зазначеного факту стороною до клопотання долучено не було, тому колегія суддів у задоволенні клопотання вирішила відмовити та продовжити розгляд справи за відсутності учасника справи, який повідомлявся належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що з метою правильного вирішення справи і правильного застування норм матеріального права необхідно дочекатися перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою КЦС ВС справи у подібних правовідносинах.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ухвалою КЦС ВС від 05.02.2025 року справу № 713/1153/23 щодо предмета судової оцінки під час вирішення спору, в якому предметом розгляду є рішення органу щодо зняття особи із зареєстрованого місця проживання, передано на розгляд ОП КЦС ВС та ухвалою ОП КЦС ВС від 13.03.2025 року її прийнято до розгляду.
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування відповідних положень Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», викладеного в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2024 року у справі № 127/21333/22 (провадження № 61-13014св23), сформулювавши висновок про те, що, вирішуючи спір у цій категорії справ, де предметом розгляду є рішення органу щодо зняття особи із зареєстрованого місця проживання, для правильного застосування норм матеріального права, судовій оцінці підлягає не лише законність рішення органу, яким знято особу із зареєстрованого місця проживання, а й право особи бути зареєстрованою у житлі, в якому вона має право на проживання. Вказане, у свою чергу, спрятиме меті реєстрації місця проживання (перебування) особи та забезпечить відновлення (у разі порушення) її конституційних прав у соціальній сфері життя, оскільки відсутність в особи зареєстрованого місця проживання (а у справі, що є предметом касаційного перегляду, позивач зареєстрований у спірному будинку з народження) матиме безумовний вплив на його соціальне існування. Також судовій оцінці підлягає і стаття 8 Конвенції в контексті втручання у право особи на повагу до житла, складовою якого є і право бути зареєстрованим у житлі.
Крім того, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2025 року справу №713/115/23 повернуто на розгляд об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах(у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в своїй постанові від 19.02.2020 року в межах справи № 607/18957/18 дійшов висновку, що суд може зупинити провадження у справі у зв`язку з переглядом палатою, об`єднаною палатою та Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі), за наслідками якого Верховний Суд може прийняти постанову, у якій міститиметься правовий висновок про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права (пункт 10 частини першої статті 252 ЦПК України).
При цьому, Велика Палата Верховного Суду здійснила роз`яснення за якими критеріями здійснюється встановлення подібності правовідносин в своїй постанові від 12.10.2021 року в межах справи № 233/2021/19, зазначивши, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. Якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Застосовуючи критерії визначення подібності правовідносин, встановлені Великою Палатою Верховного Суду, слід звернути увагу на зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) справи № 713/1153/23 та справи № 363/6210/25.
Незважаючи на те, що за предметом позову дані справи є тотожними, оскільки стосуються оскарження рішення про зняття особи із зареєстрованого місця проживання та їх скасування, водночас вони є різними за критеріями підстави позову та за змістом правовідносин (правами та обов`язками позивачів).
Обставинами справи № 713/1153/23, в межах якої здійснюється касаційне провадження Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, є зняття особи з зареєстрованого місця проживання, яка мала житловий сервітут, тобто виключно право користування чужим майном , що було визнано в межах інших судових справ (№ 713/1368/18 та № 713/477/19).
Тобто в справі № 713/1153/23 позивач виступає в якості користувача житлом.
Водночас, обставинами справи № 363/6210/25 є зняття із зареєстрованого місця проживання позивача, який є співвласником житла іншим співвласником житла, який виступає третьою особою в даній справі.
Тобто в межах справи № 363/6210/25 позивач виступає в ролі власника житла на праві спільно сумісної власності, який має право володіння, користування та розпорядження житлом.
Отже, за критеріями підстав позову, а також змісту спірних правовідносин (прав та обов`язків позивачів), справа № 713/1153/23 та справа № 363/6210/25 не є подібними враховуючи критерії, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 року в межах справи № 233/2021/19.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Пунктом 6 частини 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 11 вересня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст складено 05 жовтня 2026 року.
Суддя-доповідач
Судді
Оригінал: reyestr.court.gov.ua