Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №757/14715/25-п — Київський апеляційний суд

Справа № 757/14715/25-п Головуючий в суді І інстанції Константінова К.Е.

Провадження № 33/824/208/2026 Доповідач в суді ІІ інстанції Писана Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Писаної Т.О.,

за участі секретаря судового засідання Івкової Д.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №50-33/162 від 07.03.2025 року, складеного ОСОБА_2 , керівником відділу реалізації матеріалів перевірок Департаменту формування доброчесності політичних фінансів, як уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції за результатами державного контролю за дотриманням встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій, своєчасністю подання звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, повнотою таких звітів, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей, здійсненого відповідно до п. 8-1, с. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції», п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про політичні партії в Україні» у приміщенні Національного агентства складено цей протокол про те, що ОСОБА_1 будучи головою комісії з припинення політичної партії «Прогресивна соціалістична партія України», знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, не подала звіт політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за ІІІ квартал 2024 року, за наступних обставин:

26 грудня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного фінансування та контролю за діяльністю політичних партій» від 23 серпня 2023 року N3337-1X, який відновив звітування політичних партій та обов`язок Національного агентства перевіряти Звіти.

Частиною 9 статті 17 Закону, передбачено, що політична партія щоквартально, не пізніше ніж на сороковий день після закінчення звітного кварталу, зобов`язана подати до Національного агентства з питань запобігання корупції звіт про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, шляхом його заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Враховуючи вимоги частин третьої та четвертої розділу ІІІ Порядку подання Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, затвердженого наказом Національного агентства від 19.02.2021 № 102/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2021 № 507/36129, - політична партія повинна була подати до Національного агентства Звіт за III квартал 2024 року до 11 листопада 2024 року.

Список політичних партій, які не подали свої Звіти у визначений Законом строк, розміщений на офіційному вебсайті Національного агентства за посиланням: https://nazk.gov.ua/uk/83178/.

Політична партія «Прогресивна соціалістична партія України», зазначена у пункті 8 Списку політичних партії, які не подали або несвоєчасно подали Звіти за III квартал 2024 року у визначений Законом строк.

Частиною 2 статті 21 Закону визначено, що заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно.

Відповідно до частини 5 статті 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, станом на дату складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 як головою комісії з припинення Партії не подано до Національного агентства Звіт за III квартал 2024 року через Єдиний державний реєстр звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, про що свідчить Список, оприлюднений на офіційному вебсайті Національного агентства.

Таким чином, з огляду на вищевикладене неподання Звіту політичної партії за III квартал 2024 року до 11 листопада 2024 року є порушенням вимог статті 17 Закону України: "Про політичні партії".

Повноваження ОСОБА_1 як голови комісії з припинення політичної Партії підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Отже, ОСОБА_1 будучи керівником Партії, порушила встановлений порядок подання звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру.

Вказане правопорушення виявлено 20.11.2024.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП та провадження по справі закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Не погодившись з такою постановою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду першої інстанції - скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, прийняте з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, що привело до порушень конституційних та конвенційних прав.

Апелянт звертає увагу на порушення судом норм матеріального та процесуального права при складанні постанови, вважає що судовий процес в першій інстанції був несправедливим, з грубим порушенням її права на справедливий суд, гарантований ч.1 ст. 6 Конвенції, ч. 1 ст. 14 Пакту, ст. 2 Закону України « Про судоустрій і статус суддів», статей 7, 9, 268 і 280 КУпАП, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Також, звертає увагу на порушення судом вимог ст. 280 КУпАП.

Посилаючись на ст. 280 КУпАП яка передбачає, що при розгляді справи орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, звертає увагу, що відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.05.1998 №13 «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов`язані з корупцією», у справах цієї категорії суди повинні з`ясовувати в кожній справі такі питання: чи було правопорушення, за яке особу притягують до відповідальності; чи містить діяння склад корупційного правопорушення, передбаченого Законом; чи особа є винною в його вчиненні: чи належить вона до суб`єктів цього правопорушення; чи не містить правопорушення ознак злочину; чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП; чи немає інших обставин, що вимагають провадження у справі.

Порушуючи вимоги ст. 280 КУпАП, суд не дослідив належним чином аргументи апелянта щодо невідповідності Протоколу НАЗК вимогам ст. 256 КУпАП, а отже те, що його не можна вважати достовірним та допустимим доказом.

Зокрема, протоколом НАЗК, як повідомляє ОСОБА_1 , встановлено, що остання працює головою ліквідаційної комісії ПСПУ, однак жодних доказів з цього приводу не надано. Призначення її головою ліквідаційної комісії і праця головою ліквідаційної комісії - це різний статус і різні повноваження та обов`язки.

Суд першої інстанції не врахував, що протокол не був підписаний ОСОБА_1 , при складані якого були порушені права на правовий захист, невірно вказана домашня адреса. Протокол складений в порушення прав, передбачених ст. 268 КУпАП.

ОСОБА_1 не вважає себе винною у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки жодним Законом України чи Статутом ПСПУ не передбачений її обов`язок складати фінансовий звіт про діяльність партії.

У судовому засіданні ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримала та просила апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану нею постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у цій справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_3 , проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до вимог частини 1 статті 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що з моменту набрання законної сили рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №П/857/5/22, ОСОБА_1 визначено як голову комісії з припинення Партії. Тому ОСОБА_1 повинна вчиняти дії від імені юридичної особи та виконувати покладені на неї законодавством обов`язки, відтак є суб`єктом відповідальності за ст. 212-21 КУпАП.

З урахуванням фактичних обставин справи суд кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 212-21 КУпАП, як порушення встановленого порядку подання звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру.

Проте, з урахуванням ч. 4 ст. 38, п.7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за закінченням строків на момент розгляду справи.

Враховуючи, що правопорушення виявлено 20.11.2024, матеріали до суду надійшли 31.03.2025, то станом на момент судового розгляду строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закінчився, а тому провадження по справі підлягає закриттю.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 будучи головою комісії з припинення політичної партії «Прогресивна соціалістична партія України», без поважних причин не подала до Національного агентства з питань запобігання корупції Звіти політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за III квартал 2024 року до 11 листопада 2024 року через Єдиний державний реєстр звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, про що свідчать списки, оприлюднені на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.212-21 КУпАП.

Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

В судовому засіданні в апеляційній інстанції ОСОБА_1 були заявлені ряд клопотань процесуального характеру, зокрема про залучення ОСОБА_4 її захисником чи представником, у задоволенні яких їй було відмовлено, що постановлено в протокольній формі.

Не погоджуючись з таким процесуальним рішенням ОСОБА_1 було заявлено відвід судді Писаній Т.О., який був залишений без задоволення постановою від 04 листопада 2025 року.

Відповідно заперечення з приводу порушення судом прав ОСОБА_1 на правовий захист є необґрунтовані.

Змістом ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Конституційний припис щодо «професійної правничої допомоги» означає, що така допомога повинна надаватися особами, які мають відповідну фахову підготовку, відповідають установленим законом вимогам і здійснюють професійну діяльність на засадах, визначених законодавством. Конституція також гарантує кожному свободу у виборі захисника своїх прав, однак ця свобода реалізується в межах правового поля, визначеного законом, а не довільно.

Разом з тим, згідно з положеннями ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Саме адвокати є тими особами, які уповноважені представляти інтереси фізичних і юридичних осіб у судах та інших державних органах, надавати захист у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, а також здійснювати інші види правничої допомоги.

Ця конституційна норма є імперативною, а тому не допускає розширеного тлумачення у бік залучення до процесу осіб, які не мають статусу адвоката, якщо інше прямо не передбачено законом.

Дані статті кореспондуються з вимогами ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 даного Закону, адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Відповідно до п.5 тієї ж частини вказаної статті, захист - вид адвокатської діяльності що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів […], особи яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 6 вищевказаного Закону, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту […]. Види адвокатської діяльності визначені ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Окрім того, відсутні підстави для визнання обґрунтованими доводів ОСОБА_1 про можливість залучення ОСОБА_4 до справи про адміністративне правопорушення в якості представника виходячи з того, що у справах про адміністративні правопорушення представник представляє інтереси тільки потерпілого ( ч.2 ст. 270 КУпАП) .

ОСОБА_1 також було роз`яснено, про безпідставність доводів «про іншого фахівця у галузі права , який за законом має право за законом на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи», яка з`явилась в Рішенні КСУ від 16.11.200 року №13-рп/2000. Так, в статті 268 КУпАП зазначено, що особа яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватись юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права, що за законом має право на надання правової допомоги особисто або за дорученням юридичної особи.

Разом з тим, з 2000 року (часу ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 16.11.200 № 13-рп/2000 і по цей час), в Україні так і не було прийнято Закону, про інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Також дана правова категорія не була втілена в національне законодавство за відсутності такого Закону. Після зміни розділу VIII «Правосуддя» Конституції України була введена стаття 131-2 Конституції України, яка чітко визначила, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Таким чином, із системного аналізу положень Конституції України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та процесуальних норм КУпАП випливає, що участь у судовому засіданні як захисника можлива лише для осіб, які мають належну юридичну кваліфікацію та право здійснювати правничу діяльність, тобто є адвокатами.

Суд також звернув увагу, що народний депутат України ОСОБА_4 , незважаючи на свій статус, не є суб`єктом надання професійної правничої допомоги, якщо він не має вищої юридичної освіти, що не заперечувала ОСОБА_1 в судовому засіданні, не має статусу адвоката і не здійснює адвокатську діяльність відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідно, відмова судді у залученні такої особи як захисника не може вважатися порушенням права заявника на захист чи підставою для відводу судді.

Також, ОСОБА_1 не були обґрунтовані підстави для залучення ОСОБА_4 як законного представника.

Відповідно до ст. 270 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), законними представниками є батьки, усиновителі, опікуни або піклувальники. Вони представляють інтереси: неповнолітніх осіб; осіб, які мають фізичні чи психічні вади і через це не можуть самостійно здійснювати свої права.

ОСОБА_1 не була позбавлена права на залучення до захисту її прав адвоката, однак таким правом не скористалась.

ОСОБА_1 також було заявлене клопотання про залучення ОСОБА_4 у якості третьої особи у цій справі про адміністративне правопорушення, що було відхилено у протокольній формі, оскільки у КУпАП такого процесуального статусу, як «третя особа», не існує. У справах про адміністративні правопорушення коло учасників є чітко обмеженим. Склад учасників визначено главою 21 КУпАП. Серед них є: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності; потерпілий; законні представники та адвокати (захисники); свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі.

Відхиленим також було клопотання про зупинення провадження у справі як таке, що не передбачено нормами КУпАП. Не встановлено також підстав для визнання обґрунтованими підстав для задоволення наведеного клопотання відповідно до аналогії права (інших процесуальних кодексів України), оскільки не встановлено обставин, які унеможливлюють розгляд цієї справи.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги з приводу суті правопорушення виходжу з наступного.

Відповідно до ст.212-21 КУпАП порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

6 грудня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного фінансування та контролю за діяльністю політичних партій» від 23 серпня 2023 року №3337-1X, який відновив звітування політичних партій та обов`язок Національного агентства перевіряти звіти.

Враховуючи вимоги частини третьої та четвертого розділу III Порядку подання Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, затвердженого наказом Національного агентства від 19.02.2021 №102/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2021 №507/36129 - політична партія повинна булла подати до Національного агентства Звіт за III квартал 2024 року до 11 листопада 2024 року.

Частиною 20 ст.17 Закону України «Про політичні партії України» передбачено, що протягом 10 календарних днів з дня завершення строку на подання політичними партіями звітів про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру Національне агентство на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює список політичних партій, які не подали свої звіти у визначений цим Законом строк, та забезпечує притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої законом.

Списки політичних партій, які не подали свої звіти у визначений Законом строк, розміщені на офіційному веб-сайті Національного агентства за посиланнями: https:/nazk.gov.ua/uk/82651/, https://nazk.gov.ua/uk/82563/.

Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2022 року у справі №П/857/5/22 позовну заяву Міністерства юстиції України задоволено повністю. Заборонено діяльність політичної партії "Прогресивна соціалістична партія України".

Постановою Верховного Суду України від 27 вересня 2022 року у справі №П/857/5/22 апеляційну скаргу політичної партії "Прогресивна соціалістична партія України" задоволено частково. Змінено рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2022 року, виключивши з його мотивувальної частини висновок про невідповідність програмних і статутних цілей політичної партії "Прогресивна соціалістична партія України" вимогам Конституції та законів України та щодо дій, спрямованих на розпалювання расової ворожнечі. В іншій частині рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2022 року залишено без змін.

Частиною 2 ст.21 Закону України «Про політичні партії України» у відповідній редакції Закону визначено, що заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про членів таких органів (крім керівника), припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно.

Згідно із ч. 3 наведеної статті Закону передбачено, що у разі якщо в рішенні суду про заборону діяльності політичної партії не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, або його територіальні органи призначають голову, членів такої комісії або ліквідатора політичної партії, її структурних утворень в рішенні про їх припинення. Головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії) або ліквідатором призначається, якщо інше не встановлено рішенням суду, керівник органу управління політичної партії або особа, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, а якщо такі керівник та особа відсутні або повідомили про відмову від виконання відповідних обов`язків у формі заяви, справжність підпису на якій нотаріально засвідчено, - інша особа, яка надала на це свою згоду у формі заяви, справжність підпису на якій нотаріально засвідчено.

Також, положенням ч. 4 наведеної статті Закону передбачено, що за заявою голови, члена комісії з припинення (ліквідаційної комісії) або ліквідатора політичної партії, її структурного утворення, справжність підпису на якій нотаріально засвідчено, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, або його територіальні органи здійснюють заміну голови, члена такої комісії або ліквідатора відповідно на іншу особу, яка надала на це свою згоду у формі заяви, справжність підпису на якій нотаріально засвідчено. Заява голови, члена комісії з припинення (ліквідаційної комісії) або ліквідатора політичної партії, її структурного утворення не вимагається у разі смерті фізичної особи, визнання судом фізичної особи безвісно відсутньою, оголошення судом фізичної особи померлою, обмеження цивільної дієздатності фізичної особи на підставі рішення суду, визнання судом фізичної особи недієздатною.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10 лютого 2025 року, ОСОБА_1 є керівником політичної партії та головою комісії з припинення.

Матеріали справи та доводи апеляційної скарги не містять посилання на обставини з приводу того, що ОСОБА_1 зверталась у встановленому порядку (ч. 4 ст. 21 Закону України «Про політичні партії України») із заявою про заміну її як голови ліквідаційної комісії на іншу особу, яка надала свою згоду на таку заміну, або (ч. 3 ст. 21 Закону України «Про політичні партії України») про відмову від виконання відповідних обов`язків у формі заяви, справжність підпису на якій було нотаріально засвідчено.

Політична партія «Прогресивна соціалістична партія України» на час розгляду справи перебувала в стані припинення.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що відсутнє будь яке рішення Київського окружного адміністративного суду про протиправність дій, які вбачаються в діях Міністерства юстиції України відносно ОСОБА_1 .

Київським апеляційним судом було задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів. У зв`язку з чим, Київським апеляційним судом Міністерству юстиції України було направлено запит про витребування копії матеріалів реєстраційної справи щодо призначення ОСОБА_1 головою комісії з припинення політичної партії "Прогресивна соціалістична партія України", на підставі яких було внесені відповідні відомості в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На зазначений запит від Міністерства юстиції України надійшло рішення про державну реєстрацію Рішення про припинення Прогресивної соціалістичної партії України у зв`язку із забороною політичної партії від 10 листопада 2022 року №248/194, відповідно до якого проведено державну реєстрацію рішення про припинення прогресивної соціалістичної партії України у зв`язку із забороною політичної партії на підставі рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2022 року у справі №П/857/5/22, та визначено головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії) Партії Голову Партії ОСОБА_1 .

Доводи ОСОБА_1 про те, що ст.212-21 КУпАП передбачає, що до відповідальності за порушення порядку подання звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру у вигляді штрафу може бути притягнута юридична особа - політична партія, а фізична чи посадова особи не можуть бути суб`єктами правопорушення за вказаною статтею, суд апеляційної інстанції відхиляє виходячи з наступного.

Зміст положень КУпАП хоч і визначає суб`єктами правовідносин у справах про адміністративні правопорушення фізичні особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства), посадові та юридичні особи, однак суб`єктом безпосередньо відповідальності є виключно фізична особа особисто, або відповідальна особа, або посадова особа, або керівник юридичної особи.

Апеляційний суд у цьому провадженні не наділений повноваженням щодо надання оцінки про законність чи незаконність висновків у інших аналогічних справах, які були додані ОСОБА_1 до апеляційної скарги, та не зобов`язаний керуватись ними під час вирішення цієї справи. ОСОБА_1 також не наведено прикладів, коли судами у справі про адміністративне правопорушення було притягнуто до адміністративної відповідальності політичну партію як юридичну особу.

Зміст ст.212-21 КУпАП не містить вказівки на те, що суб`єктом відповідальності за цією нормою є юридична особа, в даному випадку політична партія. Відповідно диспозиція наведеної норми є бланкетною, і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові та організаційні засади функціонування здійснення народного волевиявлення та встановленого порядку його забезпечення, зокрема в сфері (Глава 15-А Кодексу) порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру.

Так, положеннями ст.17 Закону України «Про політичні партії України» передбачено обов`язок подавати до Національного агентства звіт політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за відповідний квартал. Форма та порядок подання звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру затверджуються Національним агентством з питань запобігання корупції.

Для реалізації положень Законів України «Про запобігання корупції», «Про політичні партії в Україні», «Про електронні довірчі послуги» та «Про електронні документи та електронний документообіг» наказом Національного агентства від 19.02.2021 №102/21 було затверджено Порядок подання Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру.

Цей Порядок визначає процедуру подання Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру (у тому числі її місцевих організацій, які у встановленому порядку набули статусу юридичної особи) (далі - Звіт) до Єдиного державного реєстру звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру (далі - Реєстр).

Відповідно до п. 1, 2 розділу ІІ наведеного Порядку у редакції, яка діяла на час правопорушення, звіт політичної партії є структурованими даними, містить інформацію, внесену керівником політичної партії та/або особами, яких уповноважено в установленому порядку на подання Звіту (далі - уповноважена особа), до електронних форм, передбачених Реєстром, та підписаний шляхом накладання на нього кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) керівника (уповноваженої особи) політичної партії.

Поданню Звіту передує процес його формування, який полягає в заповненні електронних форм інформацією, передбаченою Реєстром відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні».

Сформований Звіт згідно із п. 9 Порядку підписує керівник (уповноважена особа) політичної партії шляхом накладання КЕП.

Таким чином, порядок заповнення, формування, подання Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, є чітко регламентованим, із визначенням безпосередньої ролі керівника партії щодо заповнення, формування, подання відповідного звіту політичної партії, або визначення уповноваженої на це особи. Оскільки жодних доказів, що для виконання відповідного обов`язку на подання звіту політичної партії було уповноважено іншу особу, матеріали справи не містять, тому в силу прямої вказівки Порядку, який є в загальному доступі, такий обов`язок покладається саме на керівника партії. Посилання на необхідність дотримання відповідного Порядку прямо указано в нормі Закону. Жодних обставин, за яких відповідні Порядок та норма ст. Закону України «Про політичні партії України» суперечить конституційним правам не встановлено.

Здійснюючи сумлінно та добросовісно свої повноваження як керівника партії ОСОБА_1 зобов`язана бути обізнана про нормативно-правові акти, які регулюють її повноваження та обов`язки до припинення цивільної правоздатності юридичної особи до дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Є логічними, послідовними та такими, що не містять двозначного трактування положення щодо безпосередньої участі керівника партії, як юридичної особи у поданні звіту політичної партії та інших повноважень, пов`язаних із припиненням діяльності політичної партії як за загальними нормами права (ст. 105 ЦК України) так і спеціальними (ст.21 Закону України «Про політичні партії України»).

Ураховуючи наведене, доводи апеляційної скарги щодо необхідності укладення трудового договору для виконання передбачених Законом функцій голови ліквідаційної комісії, чи залучення бухгалтера, спеціаліста для складання звіту, є надуманими, та такими, що суперечать нормам загального та спеціального права, яке регулює діяльність керівника політичної партії.

Безпідставними також є доводи щодо порушення конституційних прав ОСОБА_1 , зокрема щодо примусової праці, оскільки вона самостійно обрала вид політичної діяльності, очолила парламентську політичну партію, яка безпосередньо приймала участь у законотворчій діяльності, тому має виконувати норму Закону і нести відповідальність за порушення норм Закону.

Відсутні підстави також для висновку, що при складанні постанови судом були порушенні норми матеріального і процесуального права.

Зокрема, ОСОБА_1 наголошувала на тому, що судом не враховані її доводи щодо незаконності призначення її головою ліквідаційної комісії. Попри це, предметом встановлення у цьому провадженні було невиконання нею як керівником партії зобов`язань щодо подання звіту політичної партії, тому предметом доведення є виконання чи неквиконання нею, чи іншою, уповноваженою на це особою відповідних зобов`язань, а не саме по-собі заперечення проти покладення на неї зобов`язань голови ліквідаційної комісії.

Так, обов`язок подавати звіт політичної партії припиняється із припиненням діяльності партії шляхом виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, а не лише з фактом ухвалення рішення суду про заборону діяльності політичної партії.

Відповідно до ч. 13 ст. 10 Закону України «Про політичні партії України» діяльність політичної партії може здійснюватися лише після її реєстрації. Не допускається діяльність незареєстрованих політичних партій.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 11 наведеного Закону реєстрація політичних партій, їхніх обласних, міських і районних організацій, первинних осередків або інших структурних утворень, передбачених статутом партії, здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", після перевірки поданих матеріалів.

З моменту реєстрації політичної партії у визначеному законом порядку вона набуває статусу юридичної особи.

Згідно із ч. 1 Закону України «Про політичні партії України» політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи скасування реєстрації в порядку, встановленому цим та іншими законами України.

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб (ЄДР) партія має статус «в стані припинення», тобто не припинена як юридична особа, відтак, доводів, за яких обов`язок щодо подання звіту припинений, ні заперечення в суді першої інстанції, ні апеляційна скарга не містять.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 6 Закону України «Про політичні партії України» громадянин України має право в будь-який час зупинити чи припинити своє членство в політичній партії шляхом подання заяви до відповідних статутних органів політичної партії. Членство в політичній партії зупиняється чи припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З цього ж дня припиняється перебування громадянина України на будь-яких виборних посадах в політичній партії.

Дія частини шостої цієї статті не поширюється на членів політичних партій, обраних на посади керівника та заступника керівника політичної партії. Членство в політичній партії зазначених керівників припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника.

У даній справі є встановленим, що ОСОБА_1 є керівником партії, нотаріально завірену заяву до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, або його територіальних органів про відмову від виконання відповідних обов`язків голови ліквідаційної комісії не подавала, як і не зверталась із заявою про заміну її як голови ліквідаційної комісії на іншу особу, яка надала свою згоду на таку заміну.

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачена процедура реалізації відмови ОСОБА_1 від зобов`язань голови ліквідаційної комісії, однак вона такою процедурою не скористалась, доказів вчинення нею таких дій до матеріалів справи не надано.

Відтак відсутні підстави для висновку про наявність незаконного примусу до виконання зобов`язань.

Жодних підстав для висновку, що притягненням до відповідальності за невиконання вимог Закону порушується верховенство права, не вбачається.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З наведеного апеляційний суд робить висновок, що оскільки ОСОБА_1 є керівником політичної партії та в силу Закону головою комісії з припинення політичної партії "Прогресивна соціалістична партія України", остання повинна вчиняти дії від імені юридичної особи та виконувати покладені на неї законодавством обов`язки щодо подання звітів про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, тому доводи апеляційної скарги про те, що стосовно неї було застосовано примусову працю (шляхом покладення на неї обов`язків як голови комісії з припинення політичної партії "Прогресивна соціалістична партія України"), апеляційним судом відхиляються.

Доводи ОСОБА_1 про те, що порушено порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення №50-33/162 від 07.03.2025 року також є безпідставними, оскільки такі доводи гуртуються лише на тому, що протоко нею не був підписаний та невірно вказана її адреса.

Перевіряючи наявний у справі протокол встановлено, що він складений уповноваженою на його складання особою Національного агентства відповідно до ст. 13 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 255 КУпАП. Протокол складено та направлено поштою ОСОБА_1 .

На поштову та електронні адреси ОСОБА_1 06.01.2025 року, 27.01.2025 року, 14.02.2025 року, 26.02.2025 року направлялись листи щодо надання пояснень та складання протоколу (а.с.19-27). У зв`язку з неявкою ОСОБА_1 для підписання протоколу було складено Акт №5-28/17 від 06.03.2025 року. 10.03.2025 року протокол був направлений за місцем реєстрації ОСОБА_1 .

Відтак, сам факт непідписання ОСОБА_1 не є підставою для визнання такого протоколу недійсним, незаконним чи сфальшованим.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.212-21 КУпАП.

Отже, висновок суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-21 КУпАП, є обґрунтованим та базується на сукупності доказів, досліджених судом першої інстанції і перевірених в ході апеляційного перегляду справи.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Київський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Писана