Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №580/8510/26
Суддя: Альона КАЛІНОВСЬКА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2026 рокусправа № 580/8510/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін у адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі – відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного Управління ДФС в Черкаській області під час виготовлення довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 08.06.2026 №47/23-08 та №48/23-08, які полягають у визначенні надбавки за особливості проходження служби у розмірі - 0,00 % (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років), надбавки за службу в умовах режимних обмежень 0,00% - 0,00 грн та премії - 0,00 % (посадового окладу);
- зобов`язати Головне управління ДФС у Черкаській області надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 на 01.01.2022 відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, вказавши у довідці станом на 01.01.2022 надбавку за особливості проходження служби у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням і надбавки за вислугу років, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% та премію у розмірі 50,979% посадового окладу, перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2022.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач видав довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 із протиправним зазначенням у ній надбавки за особливості проходження військової служби в розмірі 0%, замість 50%, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10%, замість 15% та щомісячної премії у розмірі 0%, замість 50979%.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на позов, в якому вказав, що розмір надбавки за особливості проходження служби встановлюється в межах граничного розміру - 100 відсотків від основних видів ГЗ, натомість не має мінімального розміру. Вказано, що у довідці Головного управління ДФС № 47/23-08 від відсутні розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, оскільки ці додаткові види грошового забезпечення у 2022 році не встановлювались і не виплачувалась. Таким чином, оскільки наказу про встановлення надбавки за особливості проходження служби і премії видано не було, а рішення про визначення розміру, збільшення, зменшення або позбавлення премії стосовно працівників приймаються саме керівниками територіальних підрозділів, тому позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій Головного управління ДФС щодо відмови у підготовці задоволенню не підлягають.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої він вважає, що доводи відповідача є необґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023. Листом від 22.12.2025 відповідач відмовив у видачі запитуваних довідок
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 №580/261/26 зобов`язано Головне управління ДФС у Черкаській області підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2022 та 01.02.2023
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 №580/261/26 відповідачем, зокрема, видано позивачу довідку про розмір грошового забезпечення від 08.06.2026 №47/23-08 за аналогічною/прирівняною посадою станом на 01.01.2023, із зазначенням у ній надбавки за особливості проходження служби у розмірі 0,0%, надбавки за службу в умовах режимних обмежень10,0% та премії у розмірі 0,0%.
Не погоджуючись із відсотковим значенням у вищезазначеній довідці розмірів основних і додаткових видів грошового забезпечення, позивач звернувся в суд з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.125 Кодексу цивільного захисту України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків. Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон №2262-ХІІ) визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ (у редакції з 1 січня 2017 року) визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій. На підставі частин 1, 2 цієї статті перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (далі – Постанова №704).
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Суд зазначає, що у межах даної справи спірним є визначення у довідці від 08.06.2026 №47/23-08 про грошове забезпечення годувальника для перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2023 відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби, надбавки за проходження служби в умовах режимних обмежень та премії.
Необхідно вказати, що чинне нормативне регулювання не встановлює фіксованих розмірів спірних додаткових видів грошового зобов`язання, які враховуються для перерахунку пенсії, а лише передбачає мінімальні або ж граничні розміри вказаних складових грошового забезпечення. При цьому встановлення граничного розміру вказує на те, що відповідний вид певної складової грошового забезпечення має мінімальні та максимальні кількісні показники, які можуть варіюватися, тобто не є сталими величинами.
Суд зазначає, що саме керівниками органів управління (підрозділів) встановлюється мінімальний гарантований розмір надбавки за особливості проходження служби, надбавка за проходження служби в умовах режимних обмежень та розмір щомісячної премії, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення та фону преміювання, передбаченого в кошторисі органу управління, який своєю чергою, є підставою для визначення спірних виплат позивачу.
Так, підпунктом 2 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Згідно з пунктами 1, 2, 3 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 (далі – Порядок № 260) встановлено, що командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов`язків.
Системний аналіз вказаних правових норм свідчить, що премія є складовою грошового забезпечення військовослужбовців та належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Однак, премії мають тимчасовий характер, їх виплата дозволена за наявності певних умов тільки в межах кошторисних асигнувань, передбачених для оплати праці на відповідний рік. Премії носять індивідуальний характер і залежать від результатів служби конкретного працівника, індивідуальні заслуги якого не можуть бути розповсюджені на осіб, що перебували на цій посаді в попередні роки.
Крім того, премія, не є складовою грошового забезпечення особи служби цивільного захисту, конкретний розмір яких установлений Кабінетом Міністрів України. Розмір цих складових грошового забезпечення не є постійним і визначається керівником в залежності від певних обставин, зокрема виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік.
Відповідно до п. 1 та аб. 1 п. 2 розділу ХVI Порядку № 260, командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби. Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби
Відповідно до абз. 1, 3 - 6 п. 2 розділу VI Порядку № 260 розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. Мінімальний розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65 відсотків. Залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби збільшується на відповідний коефіцієнт від 1 до 1,55. Розрахунковий розмір надбавки за особливості проходження служби, отриманий шляхом множення мінімального розміру щомісячної надбавки на відповідний коефіцієнт, округлюється в бік збільшення до одного знака після коми. Військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання надбавки за особливості проходження служби за різними коефіцієнтами, ця надбавка обчислюється з урахуванням більшого коефіцієнта.
Отже, розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби 65 відсотків - це максимально можливий показник, який Міністерство оборони може встановити як мінімальний розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби. Таким чином, у разі відсутності умов для збільшення розміру надбавки за особливості проходження служби з урахуванням коефіцієнтів, показник цієї надбавки має діапазон від 0% до 65%.
Відповідно до п.п. 1-3 розділу ІХ Порядку №260 військовослужбовцям, яким надано доступ до державної таємниці та які виконують службові обов`язки в умовах режимних обмежень у зв`язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці відповідно до функціональних обов`язків, займаються розробкою, виготовленням, обліком, зберіганням і використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці, виплачується надбавка до посадових окладів.
Розмір надбавки військовослужбовцям (крім військовослужбовців режимно-секретних органів), які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється у відсотках до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості», - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків.
Розмір надбавки військовослужбовцям режимно-секретних органів, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється у відсотках до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації:
відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості»,- 60 відсотків;
відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно»,- 50 відсотків;
відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно»,- 30 відсотків.
Для виплати надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, командир військової частини щорічно станом на 01 січня визначає наказом розмір надбавки відповідно до номенклатури посад військовослужбовців і працівників, зайняття яких потребує оформлення допуску до державної таємниці, за погодженням з режимно-секретним органом.
Розмір надбавки для командира військової частини визначається наказом вищого командира за підпорядкованістю.
У військових частинах, де режимно-секретні органи штатом не передбачено, а військовослужбовці провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею не за місцем основної служби, розміри надбавок визначаються наказом вищого командира без урахування номенклатури посад військово-службовців і працівників, зайняття яких потребує оформлення допуску до державної таємниці.
У разі набуття військовослужбовцем права на збільшення (зменшення) розміру надбавки командир військової частини наказом встановлює розмір відповідної надбавки.
Необхідно наголосити, що суд ураховуючи предмет, підстави позовів та склад учасників справ, які є різними у справі, тому висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у зразковій справі №380/19324/13 - не є релевантними для справи, яка розглядається.
Тобто, виплата надбавки за особливість проходження служби, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та премії залежить від результатів роботи діючого службовця, разом з тим, позивач станом на 01.01.2023 не був діючим працівником ДФС, та зважаючи на ту обставину, що у складі ГУ ДФС у Черкаській області станом на 01.01.2023 діяла виключно ліквідаційна комісія та не підтверджено нарахування та виплати іншим працівникам за прирівняною до позивача посадою відповідних додаткових складових грошового забезпечення, отже право на їх включення у вищезазначеній позивачем довідки не доведене, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача.
При розв`язанні спору, суд зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22.02.2007р. у справі «Красуля проти Росії», від 05.05.2011 у справі «Ільяді проти Росії», від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України», від 09.12.1994 у справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії», від 07.06.2008р. у справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії»), вичерпно реалізував усі діючі механізми з”ясування об`єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам та нормам закону, котрі здатні вплинути на правильне вирішення спору; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; повно та детально виклав власні висновки та міркування як з приводу тлумачення належних норм права, так і з приводу усіх слушних доводів поданих учасниками спору процесуальних документів.
Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту. Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.
За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволені позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяАльона КАЛІНОВСЬКА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua