Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №580/7455/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

Суд: Черкаський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 08 жовтня 2026 р.

Справа: №580/7455/26

Суддя: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 рокусправа № 580/7455/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду у Черкаській області від 11.06.2026 №056750006972 щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до його особистої заяви від 03.06.2026 року, зарахувавши до страхового стажу всі періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 24.10.1994, згідно з військовим квитком НОМЕР_3 період проходження військової служби з 25.12.1997 по 17.11.2003, зарахувавши до спеціального страхового стажу всі періоди роботи згідно архівної довідки від 21.05.2026 №1982/6– 12, виданої на ім`я ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області після зарахування спірних періодів повторно розглянути заяву від 03.06.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР НОМЕР_1 , про призначення пенсії за віком.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач протиправно рішенням №056750006972 від 11.06.2026 відмовив у призначенні пенсії за віком, не врахувавши до страхового стажу всі періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 24.10.1994, згідно з військовим квитком НОМЕР_3 період проходження військової служби з 25.12.1997 по 17.11.2003, зарахувавши до спеціального страхового стажу всі періоди роботи згідно архівної довідки від 21.05.2026 №1982/6– 12, оскільки записи в його трудовій книжці містять посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, тобто оформлені належним чином. Також вказано, що складення вищезазначеної довідки здійснено Центральним державним архівом вищих органів влади та управління України Державної архівної служби України на підставі наявних у такої установи матеріалів, переданих останньому. Відтак, така установа позбавлена можливості зазначати відомості інші, аніж зазначені у відповідних матеріалах, які їй передані роботодавцем (або його правонаступником), однак вказана інформація могла бути передана архівній установі у тому числі із помилковим зазначенням літери «е» у прізвищі позивача « ОСОБА_3 » замість правильного « ОСОБА_4 », у той час коли ім`я та по батькові позивача збігається. Аналогічна ситуація щодо написання прізвища склалась також із військовим квитком позивача НОМЕР_3 , тому вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на позов, в якому вказав, що позивачка не має права на призначення пенсії за віком відповідно до пункту “е” статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», так як за результатами розгляду документів, доданих позивачем до заяви про призначення пенсії, встановлено, що страховий стаж позивача становить 30 років 3 місяців 17 днів, однак до спеціальний стаж роботи відсутній. До страхового стажу не зараховано період проходження військової служби з 25.12.1997 по 17.11.2003, згідно з військовим квитком НОМЕР_3 , оскільки перетинається з періодами роботи, також зазначене прізвище ( ОСОБА_4 ) не відповідає паспорту. Також до спеціального стажу не зараховано періоди згідно довідки від 21.05.2026 № 1983/6-12, оскільки прізвище ( ОСОБА_4 ) не відповідає паспортним даним.

З 14.09.2026 по 28.09.2026 включно суддя Кульчицький С.О. перебував у відпустці.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач 03.06.2026 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності виконавцем визначено Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області та за розглядом вищезазначеної заяви позивача прийнято рішення від 11.06.2026 № 056750006972 про відмову у призначенні пенсії за віком через відсутність у нього необхідного стажу.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням відповідача, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту “е” статті 55 Закону № 1788 право на пенсію за вислугу років мали працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 – не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року – не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2017 по 10 жовтня 2017 року – не менше 26 років 6 місяців.

При визначенні права на пенсію за вислугу років трудовий (спеціальний) стаж як до, так і після 1 січня 2004 року обчислюється згідно з нормами Закону №1788 і постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній” від 12 серпня 1993 року №637 – за даними трудової книжки, а в разі потреби – уточнюючих довідок.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі – Перелік № 909), яка також визначає аналогічні норми, що наведені у пункті «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ в частині визначення віку та необхідного страхового стажу.

Матеріалами справи підтверджено, що Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області оскаржуваним рішенням від 11.06.2026 № 056750006972 відмовлено у призначенні пенсії за віком через відсутність у нього необхідного стажу, так як до спеціальний стаж роботи відсутній. До страхового стажу не зараховано період проходження військової служби з 25.12.1997 по 17.11.2003, згідно з військовим квитком НОМЕР_3 , оскільки перетинається з періодами роботи, також зазначене прізвище ( ОСОБА_4 ) не відповідає паспорту. Також до спеціального стажу не зараховано періоди згідно довідки від 21.05.2026 № 1983/6-12, оскільки прізвище ( ОСОБА_4 ) не відповідає паспортним даним.

Статтею 24 Закону №1058-IV закріплено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До дати набрання чинності Законом України №1058-IV, а саме до 01.01.2004 стаж вимірювався часом роботи - трудовий стаж. Так відповідно до норм Закону СРСР “Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР”, який набрав чинності 15.05.1990, норм Закону України “Про пенсійне забезпечення”, що набрав чинності 01.01.1992 та в редакції Закону від 11.02.1998, що діяла станом на 18.08.1999 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до ч.ч. 1 ,2 ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників на той час регулювався Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників (далі – Основні положення), які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310.

Отже, до стажу роботи має бути зараховано роботу, виконану на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ.

Відповідно до п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого ПКМУ від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконаної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним Фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Тобто, виключно у випадку не підтвердження записами трудової книжки пільгового стажу особи виникає необхідність подання додаткових документів, та/або, у випадку необхідності пошуку свідків чи звернення до даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд зазначає, що трудова книжка ОСОБА_1 від 24.10.1994 серія НОМЕР_2 містить записи про його трудову діяльність, які мають посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печатками.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 2 Порядку №637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до абз. 1 п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За змістом приписів п. 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності - архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно з статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу ОСОБА_1 період його трудової діяльності згідно записів трудової книжки від 24.10.1994 серія НОМЕР_2 .

Також суд звертає увагу, що наявність розбіжностей у написанні прізвища позивача в архівній довідці від 21.05.2026 №1982/6– 12 та військовому квитку НОМЕР_3 (помилково зазначено літери «е» у прізвищі позивача « ОСОБА_3 » замість правильного « ОСОБА_4 »), ніяким чином не впливає на можливість зарахувати період проходження позивачем військової служби з 25.12.1997 по 17.11.2003 та період роботи позивача згідно з архівною довідкою від 21.05.2026 № 1982/6– 12.

На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 11.06.2026 №056750006972.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Так, порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії (переводить ) та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Таким чином, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, суд дійшов висновку зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 03.06.2026 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 11.06.2026 №056750006972 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу необхідного для призначення пенсії за віком до періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 24.10.1994, період проходження військової служби з 25.12.1997 по 17.11.2003 згідно з військовим квитком НОМЕР_3 та зарахувати до спеціального страхового стажу періоди його роботи згідно архівної довідки Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України від 21.05.2026 №1982/6– 12.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 03.06.2026 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 538 (п`ятсот тридцять вісім) грн 48 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяСергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua