Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №580/2446/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 рокусправа № 580/2446/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Паламаря П.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання – Трегулова Б.Л.,

представників позивача – Лисенко О.М., Литвиненко Я.С.,

представників відповідача – Дишко Ю.В., Орлова О.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Придніпровський Край” до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Бойко Є.Г. в інтересах СТОВ “Придніпровський Край” (19702, м. Золотоноша, вул. Героїв Маріуполя, 52/3) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (65015, м. Одеса, пр. Шевченка, 15/1) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 05.12.2025 №88234000701, №88334000701, №885/34-0023/25207363.

24.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку загального позовного провадження за матеріалами справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

09.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що згідно з додатком ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік СТОВ “Придніпровський Край” до складу доходів віднесено суму дивідендів у розмірі 689 659 172,31 грн з якою не утримано податку при виплаті доходу нерезиденту, оскільки застосовано п. 3 ст. 10 Конвенції між Україною та Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі - Конвенція). Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Придніпровський Край” зазначає, що висновки податкового органу стосовно того, що JERSTE B.V. (Нідерланди) здійснює свою діяльність через постійне представництво на території України зроблені лише на припущеннях, не підтверджені належними доказами та спростовуються доказами, які надані до суду та під час податкової перевірки, зокрема нотаріальна копія довідки від 16.01.2018, яка підтверджує статус податкового резидента JERSTE B.V. (Нідерланди), квитанції щодо здійснення JERSTE B.V. інвестицій у сумі 8 853 600,00 грн., що відповідає еквіваленту 316 783,04 доларів США, статут СТОВ “Придніпровський Край”, статут JERSTE B.V., нотаріально завірене рішення прийняте без проведення офіційного засідання ради директорів компанії JERSTE B.V. від 23.08.2018, нотаріально завірена довіреність від 23.08.2018, нотаріально завірена відповідь директора А JERSTE B.V. Усачової А.І., нотаріально завірена відповідь директора В JERSTE S.A.R.L /B.V. Іллі Нєізвєстного. Позивач зазначає, що ним виконані всі необхідні умови передбачені Податковим кодексом України та Конвенцією між Україною та Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, які висуваються при застосуванні пільгової ставки податку при виплаті доходу із джерелом походження в Україні нерезиденту, а саме отримано належним чином посвідчену довідку про резиденство Королівства Нідерландів учасника товариства, підтверджена обставина володіння таким учасником більше ніж 50 відсотків капіталу товариства та підтверджено здійснення таким учасником інвестиції в розмірі, який перевищує 300 000 доларів США. У зв`язку з вище наведеними обставинами, вважаємо донарахування податку з доходів іноземних юридичних осіб на загальну суму 129 311 095 грн., з якої сума: 103 448 876 грн. – податкове зобов`язання за даними перевірки, сума: 25 862 219 грн. – штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення від 05 грудня 2025 року №885/34-00-23/25207363 (форма «Д») – протиправним, та таким що підлягає скасуванню. Наголошує також, що контролюючим органом безпідставно встановлено завищення задекларованих СТОВ «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ» показників по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 та застосовано штрафну санкцію.СТОВ «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ» у межах здійснення своєї господарської діяльності, пов`язаної з виробництвом сільськогосподарської продукції, з метою забезпечення виконання комплексу польових робіт залучало спеціалізовану сільськогосподарську техніку разом з обслуговуючим персоналом (екіпажем) у відповідності до укладених договорів з фізичними особами-підприємцями. За приписами положень ст. 44, 198 та 201 Кодексу, право на податковий кредит підтверджується: даними бухгалтерського обліку (господарська операція має бути відображена в обліку платника, що є виконання припису відображення доходів і витрат), фактом здійснення господарської операції (виконання вимог п. 198.3 ст. 198 ПКУ) та зареєстрованою податковою накладною (п. 198.6 ст. 198 та ст. 201 ПК України). Зважаючи на фактичне здійснення господарських операцій, відображення операцій у бухобліку СТОВ «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ», наявність актів виконаних робіт/наданих послуг (з дотриманням зокрема законних вимог щодо наявності обов`язкових реквізитів) по взаємовідносинах Товариства з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 та реєстрацію зазначеними вище ФОП податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, право товариства на податковий кредит за операціями, які стали предметом дослідження при перевірці, є доведеним (підтвердженим належними документами) та обґрунтованим. У зв`язку з вище наведеними обставинами, зменшення суми від`ємного значення з податку на додану вартість всього на суму 7 603 827 грн по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , згідно податкового повідомлення рішення №88334000701 від 05.12.2025 (форми «В4») та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 8 212 923,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 2 053 230,75 грн., згідно податкового повідомлення-рішення № 88234000701 від 05.12.2025 (форми «В1») є протиправними, та таким що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідач позов не визнав, надавши відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зазначив, що проведеною перевіркою встановлено завищення задекларованих СТОВ «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ» показників податку на додану вартість по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 на суму ПДВ 11 183 665 грн, ФОП ОСОБА_5 на суму ПДВ 1 818 502 грн, ФОП ОСОБА_6 на суму ПДВ 2 814 583 гривень в наслідок надання дефектних первинних документів щодо господарських операцій (будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції), а тому в порушення пункту 2 статті 6, статті 9 Закону №996, пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4 Положення №88, пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1 статті 198 ПКУ, платником податків завищено податковий кредит. Також вказано, що СТОВ “Придніпровський Край” в порушення п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, ст. 7, ст. 10 Конвенції, платником податків безпідставно не утримано та не сплачено податок з доходів нерезидента із джерелом походження з України за 2018 рік у сумі 103 448 876 грн. у зв`язку з чим складено податкове повідомлення-рішення № 885/34-00-23/25207363 від 05.12.2025 про збільшення податкових зобов`язань з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 103 448 876 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 25 862 219 грн. Підставою прийняття вказаного акта індивідуальної дії стали висновки Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про те, що ОСОБА_7 (Нідерланди) здійснює свою діяльність через постійне представництво на території України, оскільки СТОВ “Придніпровський Край” є пов`язаною особою із компанією JERSTE B.V. (Нідерланди) зокрема через спільного бенефіціара – ОСОБА_8 , а також фізичних осіб, зокрема, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які відіграють важливу роль у діяльності Групи Кернел, бенефіціаром якої є ОСОБА_8 , у зв`язку з чим застосування Конвенції не можливо. Висновки контролюючого органу обґрунтовані тим, що фактично діяльність резидента Королівства Нідерландів ОСОБА_7 у межах України утворювала постійне представництво. Відповідач вказує, що директором ОСОБА_7 громадянкою України ОСОБА_9 , вирішувались питання, пов`язані з фінансово-господарською діяльністю підприємства, зокрема приймались рішення щодо виплати дивідендів які прийняті Загальними зборами учасників СТОВ “Придніпровський Край”, які відбувались у м. Києві та на яких компанія ОСОБА_7 (як учасник) представлена її директором громадянкою України ОСОБА_9 , яка діяла на підставі статуту та довіреності. Отже здійснення ОСОБА_7 підприємницької діяльності в Україні через постійне місце діяльності (місце управління), через яке у значних обсягах здійснювалась господарська діяльність нерезидента. Відповідач зазначає, що така діяльність виходила за межі діяльності підготовчого чи допоміжного характеру, оскільки громадянка України ОСОБА_9 фактично розпоряджалась активами, банківськими рахунками підприємства та підписувала протоколи загальних зборів, діючи як представник JERSTE B.V. на підставі виданих останнім їй довіреностей. Сукупність зазначених обставин утворює підприємницьку діяльність JERSTE B.V. в Україні, що здійснюється через постійне представництво. На підтвердження своєї позиції податковий орган посилається на інформацію, що отримана від компетентних органів Нідерландів номер НЕF15456-V від 17 березня 2021 року, інформацію, що отримана від компетентних органів Уряду Великого Герцогства Люксембург N 2020-0786-S4 MG від 17.12.2020, інформацiї, що отримана від компетентних органів Уряду Великого Герцогства Люксембург Номер: 2020-0786- S8 MG від 17.02.2021.

В судовому засіданні представники відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечували.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Придніпровський Край” (код ЄДРПОУ 25207363) зареєстроване як юридична особа, за основним видом діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур та перебуває на обліку, як платник податків.

Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків відповідно до 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1 статті 77, пункту 82.1 статті 82, підпункту 69.2-2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2025 рік, на підставі наказу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 06.08.2025 за №195, проведена документальна планова виїзна перевірка СТОВ «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ» (код ЄДРПОУ 25207363) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, за період діяльності з 01.04.2019 по 30.06.2025 та з 01.01.2018 по 30.06.2025 з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України.

За результатами перевірки складено акт від 05.11.2025 №708/34-00-07-01/25207363, яким встановлено порушення:

- пункту на порушення пункту 2 статті 6, статті 9 Закону Закон №996, пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4 Положення №88, пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1 статті 198 ПКУ, пункту 200.1 статті 200, абзацу «б» та «в» пункту 200.4 статті 200 пункту 200. 1.3 статті 200 1 розділу V ПКУ, Порядку №21:

- завищено суми від`ємного значення (ряд.21 Декларації) у розмірі 7 603 827 грн;

-суму від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) на рахунок платника у банку» Декларації) на 8 212 923 грн у т.ч.: квітень 2025 року у розмірі 4 557 848 грн; травень 2025 року у розмірі 3 655 075 грн;

-підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПКУ, статті 7 та статті 10 Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, в частині неутримання та не перерахування до бюджету податку за ставкою 15% від суми сплаченого доходу нерезиденту в результаті чого занижено податок на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 103 448 876 гривень;

- пункту 3 ст. 7, п. 4 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI в частині своєчасно не нараховано єдиного внеску у розмірі 433915,45грн.

СТОВ «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ» 21.11.2025 подано заперечення на акт перевірки від 05.11.2025 №708/34-00-07-01/25207363, за наслідками розгляду яких управлінням частково враховано позицію товариства, а саме в частині суми щодо порушень по ЄСВ.

На підставі акту перевірки та за наслідками розгляду заперечень до акту перевірки Південним МУ ДПС прийняті (винесені) наступні податкові повідомлення-рішення:

-податкове повідомлення-рішення №88234000701 від 05.12.2025 (форми «В1») - з ПДВ (щодо зменшення суми бюджетного відшкодування в розмір 8 212 923 та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 2 053 230,75 грн);

-податкове повідомлення-рішення №88334000701 від 05.12.2025 (форми «В4») (щодо зменшення суми від`ємного значення з податку на додану вартість всього на суму 7 603 827 грн);

-податкове повідомлення-рішення №885/34-00-23/25207363 від 05.12.2025 (форми «Д») (щодо збільшення зобов`язань по податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 103 448 876 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій на 25 862 219 грн)

Вищевказані податкові повідомлення-рішення №88234000701 від 05.12.2025 (форми «В1»), №88334000701 від 05.12.2025 (форми «В4») та №885/34-00-23/25207363 від 05.12.2025 (форми «Д») разом з актом перевірки оскаржувалися в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби №3931/6/99-00-06-01-01-06 від 16 лютого 2025 року, скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення №88234000701 від 05.12.2025 (форми «В1»), №88334000701 від 05.12.2025 (форми «В4») та №885/34-00-23/25207363 від 05.12.2025 (форми «Д») залишено без змін.

Не погодившись із рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Спеціальним законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПК України).

Щодо податкового повідомлення - рішення №88234000701 від 05.12.2025 (форми «В1») - з ПДВ (щодо зменшення суми бюджетного відшкодування в розмір 8 212 923 та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 2 053 230,75 грн) та податкового повідомлення - рішення №88334000701 від 05.12.2025 (форми «В4») (щодо зменшення суми від`ємного значення з податку на додану вартість всього на суму 7 603 827 грн), суд зазначає таке.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Частиною 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо ця подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені частиною 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, зазначена обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

СТОВ «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ» у межах здійснення господарської діяльності, пов`язаної з виробництвом сільськогосподарської продукції, з метою забезпечення виконання комплексу польових робіт залучило спеціалізовану сільськогосподарську техніку разом з обслуговуючим персоналом (екіпажем) у відповідності до укладених договорів користування (оренди/суборенди) сільськогосподарської техніки (з екіпажем) з фізичними особами - підприємцями, зокрема:

-ФОП ОСОБА_1 від 26.08.2022 №В12823ПЗК, від 07.03.2023 №1123 ВДБ, від 14.06.2023 №1323КРЗ, від 15.08.2023 №1629ВКС, від 24.08.2023 №Ю1411БДВ, від 14.03.2025 № НОМЕР_1 та від 24.03.2025 № НОМЕР_2 згідно яких ФОП ОСОБА_1 (Виконавець, Орендодавець) передає в тимчасове платне володіння та користування сільськогосподарську техніку, перелік якої наведено, зокрема в Додатку №1 до договору, з персоналом (екіпажам) Орендодавця, який безпосередньо її обслуговує (водії, якими здійснюються управління та технічна експлуатація техніки);

-ФОП ОСОБА_2 від 25.08.2022 №С2522-БП, від 04.09.2023 №ДС05862ДП та від 13.02.2024 № НОМЕР_3 згідно яких ФОП ОСОБА_2 (Виконавець, Орендодавець) передає в тимчасове платне володіння та користування сільськогосподарську техніку, перелік якої наведено в Додатку №1 до договору, з персоналом (екіпажом) Орендодавця, який безпосередньо її обслуговує (водії, якими здійснюються управління та технічна експлуатація техніки);

- ФОП ОСОБА_3 від 30.08.2022 №П016368ПЗК, від 24.08.2023 №ОП1218СКП та від 13.09.2024 № НОМЕР_4 згідно яких ФОП ОСОБА_3 (Виконавець, Орендодавець) передає в тимчасове платне володіння та користування сільськогосподарську техніку, перелік якої наведено в Додатку №1 до договору, з персоналом екіпажом) Орендодавця, який безпосередньо її обслуговує (водії, якими здійснюються управління та технічна експлуатація техніки).

Виконання договорів узгоджується з наявними актами приймання-передачі техніки, актами приймання-передачі (повернення) техніки, актами приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг, рахунками – фактурима, платіжними документами.

Згідно акту від 05.11.2025 №708/34-00-07-01/25207363, проведеною перевіркою відооражених показників рядка 10.1 Декларації «Придбання (вигоговлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою» за період з 01.04.2019 по 30.06.2025 на підставі документів, перелік яких наведено у додатку 4 «Перелік документів, які було використано при проведенні перевірки» до даного акту перевірки, встановлено завищення задекларованих СТОВ «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ» показників на суму 15816750 грн по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 на суму ПДВ 11 183 665 грн, ФОП ОСОБА_2 на суму ПДВ 1 818 502 грн., ФОП ОСОБА_3 на суму ПДВ 2 814 583 гривень. та власне завищення суми від`ємного значення.

Висновок контролюючого органу в основному грунтується на тому, що подані первинні документи не підтверджують виконання договірних зобов`язань, за недостатності у контрагентів позивача технічної бази і найманих працівників для надання послуг по договорах.

Судом враховано, що постановою Черкаського апеляційного суду від 22.05.2026 у справі №695/5227/25, скасовано постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13.01.2026 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №467/34-00-07-01 від 18.11.2025, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки СТОВ «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ», головний бухгалтер ОСОБА_12 правопорушення: вимог п. 2 ст. 6, ст. 9 Закону України №996, п.п. 1.2, 2.1, 2.2, 2.4 Положення №88, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 ст. 198 ПК України, п. 200.1 ст. 200, абз. «б» та «в» п. 200.4 ст. 200, п. 200.1.3 ст. 200 1 розділу V ПК України, Порядку №21; завищено суми від`ємного значення (ряд. 21 Декларації) у розмірі 7603827,00 грн.; суму від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.1.3 ст. 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 – рядок 19.1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) на рахунок платника у банку Декларації) на 8212923,00 грн. у т.ч.: квітень 2025 року у розмірі 4557848,00 грн.; травень 2025 року у розмірі 3655075,00 грн.: пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України, ст. 7 та ст. 10 Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, у частині неутримання та не перерахування до бюджету податку за ставкою 15% від суми сплаченого доходу нерезиденту в результаті чого занижено податок на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 103448876,00 грн.

Підпунктами “а”, “б” пункту 185.1 статті 185 ПК України, передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.(п. 187.1 ст. 187 ПК України).

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2. ст.198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень Верховний Суд у постанові від 19.07.2019 у справі №823/128/16 дійшов висновку, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства. При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Виходячи з наведеного, суд не погоджується з висновками акту перевірки в даній частині, оскільки спірні господарські операції підтверджуються первинними документами. При чому, розрахунок за договорами підтверджується платіжними документами, що власне і не заперечується відповідачем.

Первинні документи підтверджують саме факт надання послуг, відтак, відповідно до пп. 198.1 - 198.3 ПК України, суми ПДВ за цими послугами правомірно включено до податкового кредиту.

Застосування п. 198.6 ПК України контролюючим органом є помилковим, що підтверджується належними первинними документами, а тому зменшення суми від`ємного значення з податку на додану вартість всього на суму 7 603 827 грн по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , згідно податкового повідомлення рішення №88334000701 від 05.12.2025 (форми «В4») та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 8 212 923,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 2 053 230,75 грн., згідно податкового повідомлення-рішення №88234000701 від 05.12.2025 (форми «В1») є протиправними, та таким що підлягають скасуванню.

Щодо податкового повідомлення - рішення №885/34-00-23/25207363 від 05.12.2025 (форми «Д») про збільшення зобов`язань по податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 103 448 876 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій на 25 862 219 грн, суд зазначає таке.

Особливості оподаткування нерезидентів визначені пунктом 141.4. статті 141 ПК України, що діяв на час прийняття рішення про виплату доходу із джерелом походження в Україні нерезиденту.

Згідно пп. б п. 141.4.1. ст. 141 ПК України, доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є дивіденди, які сплачуються резидентом.

Відповідно до п. 141.4.2. ст. 141 ПК України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до п. 103.2 ст. 103 ПК України, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Згідно з п.103.4 ст.103 ПК України, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5, 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Приписами ст. 3 ПК України встановлюється, що податкове законодавство України окрім Податкового кодексу України складається зокрема з чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування.

Таким міжнародним договором є Конвенція, дія якої, зокрема, поширюється в Україні на виплату дивідендів нерезиденту України. В даному випадку дивіденди виплачувались резиденту - Нідерландів, отже до цих відносин застосовується Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 24 жовтня 1995 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конвенції, дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Конвенції, такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником дивідендів, податок, що стягується, не повинен перевищувати:

а) 5 відсотків валової суми дивідендів, якщо фактичним власником є компанія (інша ніж партнерство), що володіє щонайменше 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди;

b) 15 відсотків валової суми дивідендів у всіх інших випадках.

Згідно з ч. 3 ст.10 Конвенції, незважаючи на положення пунктів 1 і 2 цієї статті, дивіденди, що сплачуються компанією-резидентом Договірної Держави, компанії-резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись тільки в другій Договірній Державі за умови, якщо резидентом є компанія (інша ніж партнерство):

і) яка володіє прямо щонайменше 50 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди, і передбачається, що інвестицію в розмірі щонайменше 300.000 доларів США або їх еквівалент у національній валюті Договірної Держави було внесено в капітал компанії, що виплачує дивіденди або

іі) чия інвестиція в капіталі компанії, що сплачує дивіденди, гарантована або застрахована Урядом другої Договірної Держави, центральним банком другої Договірної Держави або яким-небудь агентством або органом, включаючи фінансовий інститут, що є власністю або контролюється цим Урядом.

Абзацом «і» ч. 3 ст. 10 Конвенції між Україною та Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 24.10.1995 року, є спеціальною нормою яке регулює відносини щодо виплати дивідендів, компанією-резидентом України, компанії-резиденту Королівству Нідерландів, за умови, якщо резидентом є компанія яка володіє прямо щонайменше 50 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди, і передбачається, що інвестицію в розмірі щонайменше 300.000 доларів США або їх еквівалент у національній валюті Договірної Держави було внесено в капітал компанії.

Як встановлено судом СТОВ «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ» є резидентом України.

Статутний капітал СТОВ «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ» відповідно до установчих документів станом на дату виникнення спірних правовідносин щодо виплати дивідендів складав 12 576 981,00 грн., що відповідає еквіваленту 505 901,25 дол. США. Учасниками товариства були ТОВ «Украгробізнес» з часткою у статутному капіталі 0,296 % та JERSTE B.V. (Нідерланди) з часткою у статутному капіталі 99,704 %.

JERSTE B.V. є резидентом Королівства Нідерландів, що підтверджується нотаріально засвідченою копією довідки від 16.01.2018 року, згідно якою інспектор податкової адміністрації міста Арнхем, Нідерланди, засвідчує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Єрсте Б.В.» (JERSTE B.V.) фіскальний номер 8180.20.866 протягом 2018 року є резидентом Королівства Нідерландів, згідно статті 4 Конвенції про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно між Україною та Королівством Нідерландів.

Позивач виконав формальні вимоги Конвенції та мав право на звільнення від оподаткування доходів із джерелом походження з України при виплаті дивідендів на користь свого учасника JERSTE B.V. (Нідерланди), оскільки така виплата підпадала під всі критерії передбачені абз. «і» ч. 3 ст. 10 Конвенції між Україною та Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 24.10.1995 року.

Стосовно питання наявності чи відсутності постійного представництва нерезидента та пов`язані з цим наслідки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. п.14.1.122 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України нерезиденти - це:

а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України;

Згідно з п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПК України в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014, постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар`єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

З метою оподаткування термін "постійне представництво" включає будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об`єкт чи пов`язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов`язана з таким майданчиком, об`єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців; надання послуг нерезидентом (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов`язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як шість місяців, у будь-якому дванадцяти місячному періоді; резидентів, які мають повноваження: діяти від імені виключно такого нерезидента (проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладення договорів (контрактів) від імені цього нерезидента), що призводить до виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов`язків; та/або утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу тимчасового зберігання або митного ліцензійного складу.

Постійним представництвом не є використання будівель або споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством; утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента; направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу; утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер.

Стаття 5 Конвенції між Україною та Королівством Нідерландів про усунення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і майно та попередження податкового ухилення і уникнення від 24.10.1995 року, встановлює поняття постійне представництво для застосування цієї Конвенції.

Згідно з ч. 1-3 ст. 5 Конвенції, для цілей цієї Конвенції термін "постійне представництво" означає постійне місце комерційної діяльності, через яке повністю або частково здійснюється комерційна діяльність підприємства.

Термін "постійне представництво" включає зокрема: а) місце управління; b) відділення; c) контору; d) фабрику; e) майстерню; f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар`єр або будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; g) склад або будь-які приміщення, що використовуються як місце продажу. Будівельний майданчик, або монтажний, або складальний об`єкт створює постійне представництво тільки у разі, коли він існує більше 12 місяців. Установка або споруда, що використовується для розвідки природних ресурсів, створює постійне представництво, тільки якщо таке використання триває більше 6 місяців.

За ч. 4 ст. 5 Конвенції, незалежно від попередніх положень цієї статті термін "постійне представництво" не розглядається як такий, що включає: а) використання споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або поставки товарів або виробів, що належать підприємству; b) утримання запасу товарів чи виробів, що належать підприємству, виключно з метою зберігання, демонстрації або поставки; c) утримання запасу товарів або виробів, що належать підприємству виключно з метою переробки іншим підприємством; d) утримання постійного місця комерційної діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або збирання інформації для підприємства; e) утримання постійного місця комерційної діяльності виключно з метою здійснення для підприємства будь-якої іншої діяльності, яка має допоміжний або підготовчий характер; f) утримання постійного місця комерційної діяльності виключно з метою будь-якої комбінації видів діяльності, згаданих у підпунктах від а) до e), за умови, що сукупна діяльність постійного місця комерційної діяльності, що є результатом такої комбінації, носить допоміжний або підготовчий характер.

Згідно з ч. 5 ст. 5 Конвенції, незважаючи на положення пунктів 1 і 2 цієї статті, якщо особа, інша, ніж агент з незалежним статусом, до якого застосовується пункт 6 цієї статті, діє від імені підприємства і має і постійно використовує в Договірній Державі повноваження укладати контракти від імені підприємства, це підприємство буде розглядатись як таке, що має постійне представництво у цій Державі стосовно будь-якої діяльності, яку ця особа здійснює для підприємства, якщо тільки діяльність такої особи не обмежена тією, яка згадана в пункті 4 цієї статті, яка, якщо і здійснюється через постійне місце комерційної діяльності, не робить з цього постійного місця діяльності постійного представництва відповідно до положень цього пункту.

Відповідно до п. 1 ст. 7 Конвенції, прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі через розташоване там постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність таким чином, то прибуток підприємства оподатковується в другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується цього постійного представництва.

Для визнання представництва нерезидента таким, що має статус постійного представництва, необхідною умовою є здійснення ним комерційної діяльності.

За своєю сутністю цей термін є еквівалентним терміну "господарська діяльність", який використовується в Податковому кодексі України, а також в значній кількості інших міжнародних договорів.

З`ясування характеру господарської діяльності нерезидента має значення з огляду на визначення постійного представництва.

Терміну "господарська діяльність" дано визначення в підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України як діяльності особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Господарська діяльність характеризується, насамперед, спрямованістю на отримання доходу, а також певними організаційними зусиллями, які вчиняються у здійсненні відповідної діяльності (зокрема організаційними, фінансовими, людськими тощо).

Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків зазначає, що JERSTE B.V. (Нідерланди) має в Україні постійне місце діяльності (місце управління), через яке у значних обсягах здійснює діяльність на території України у розумінні п. 1 та 5 ст. 5 Конвенції.

Відповідно до пп.78.1.22 п.78.1. ст. 78 ПК України податковий орган повинен був здійснити документальну позапланову перевірку, так як мав інформацію, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України, відповідно до вимог підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, без взяття на податковий облік.

Згідно п. 117.4. ст. 117 ПК України ведення нерезидентом (іноземною юридичною компанією, організацією) діяльності через відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво, без взяття на податковий облік у порядку, передбаченому Податкового кодексу України, тягне за собою накладення штрафу на нерезидента в розмірі 100 000 гривень.

Обов`язковість вчинення податковими органами таких дій як необхідної передумови для висновку про наявність постійного представництва нерезидента в Україні підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 24.07.2025 року у справі № 320/17773/21.

У даному випадку стверджуючи про ведення компанією JERSTE B.V. (Нідерланди) на території України основної комерційної діяльності саме через постійне представництво відповідач не вказав на обставини й не підтвердив документально вжиття ним зазначених вище заходів з метою проведення документальної позапланової перевірки такого постійного представництва нерезидента, взяття його на податковий облік й притягнення останнього до відповідальності на підставі п. 117.4. ст. 117 ПК України.

Підтвердження таких дій зі сторони Відповідача до суду не надано. Натомість в матеріалах справи містяться пошукові запити, які виконувалися Позивачем з метою виявлення інформації в державних реєстрах України щодо наявності постійного представництва компанії JERSTE B.V.

В акті перевірки та заявах по суті спору контролюючий орган зазначає, що єдиним акціонером JERSTE B.V. (Нідерланди) є Kernel Holding S.A., вказує, що ОСОБА_9 з 2003 року відповідає в Групі Кернел за загальний фінансовий нагляд, є членом Ради директорів, виконавчим директором, у зв`язку з чим обґрунтовує постійне місце управління JERSTE B.V. (Нідерланди).

Відповідач прирівнює протоколи загальних зборів СТОВ "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ" від 23.01.2018 року, 06.02.2018 року, 30.10.2018 року, 26.11.2018 року та 29.11.2018 року, які вплинули на отримання ОСОБА_7 доходів від українських підприємств, а також у свою чергу підписувалися директором ОСОБА_7 громадянкою України ОСОБА_9 , яка діяла на підставі статуту та довіреності від 23.08.2018, до правочинів.

Згідно з рішеннями Загальних зборів учасників Позивача, оформленими Протоколами від 23.01.2018 року, 06.02.2018 року, 30.10.2018 року, 26.11.2018 року та 29.11.2018 року, виплаті підлягав нерозподілений чистий прибуток за результатами фінансово-господарської діяльності Позивача за 2010, 2011, 2014, 2015, 2016 та 2017 роки у загальному розмірі 689 666 000 грн.

Дані рішення Загальних зборів учасників Позивача з боку JERSTE B.V. (Нідерланди) підписані в особі директора ОСОБА_9 , яка діяла на підставі статуту та довіреності від 23.08.2018 року.

Відповідачем не зазначено у акті перевірки та не надано до суду належні і допустимі докази того, що ОСОБА_9 є членом Ради директорів в «Групі Кернел», зокрема наявності такої юридичної особи чи іншого формування, яке відповідало б законодавству тієї чи іншої країни, а також з якого часу така особа займає відповідну посаду, чи має така особа повноваження укладати контракти від імені підприємства та іншу інформацію яка б свідчила про здійснення такою особою дій, які у сукупності мали б ознаки постійного представництва у вигляді місця управління як того вимагає частина 1 та 5 стаття 5 Конвенції.

Посилання податкового органу на те, що прийняття рішень на Загальних зборах учасників Позивача щодо виплати нерозподіленого чистого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності та збільшення розміру статутного капіталу є значними правочинами, які вплинули на отримання ОСОБА_7 доходів від українських підприємств не беруться до уваги з огляду на те, що такі дії не можуть вважатись комерційною/господарською діяльністю.

Участь представника компанії JERSTE B.V. (Нідерланди) у загальних зборах не містить ознак господарської діяльності, адже є реалізацією компанією ОСОБА_7 прав учасника СТОВ «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ», а необхідність участі у загальних зборах позивача з питання розподілу прибутку визначена процедурою, передбаченою статутом позивача, та їх результатом не було отримання компанією JERSTE B.V. (Нідерланди) прибутку від господарської діяльності, так само й у частині погодження збільшення статутного капіталу в контексті вимог діючого законодавства.

Прийняття рішення щодо виплати дивідендів є дією органу управління юридичної особи (наприклад, загальних зборів акціонерів чи учасників товариства) і не є правочином, оскільки не передбачає двостороннього чи багатостороннього волевиявлення, спрямованого на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Це односторонній акт управління, який має внутрішньо корпоративний характер.

Зазначене повністю узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 04.07.2024 року у справі № 160/11095/23, від 15.07.2024 року у справі № 160/10363/23.

Прийняття рішень JERSTE B.V. (Нідерланди) на Загальних Зборах СТОВ «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ» які були оформленні протоколами від 23.01.2018 року, 06.02.2018 року, 30.10.2018 року, 26.11.2018 року та 29.11.2018 року здійснювались не одноособово директором JERSTE B.V. а ОСОБА_9 .

Верховний суд у постанові від 24 лютого 2026 року у справі № 600/6890/23-а, виснував наступну правову позицію:

«Так, судом першої інстанції встановлено та обґрунтовано зазначено, що участь ОСОБА_1 у загальних зборах учасників Товариства, підписання протоколів загальних зборів, прийняття рішень щодо розподілу прибутку та виплати дивідендів є формою реалізації корпоративних прав учасника Товариства і не може розцінюватися як здійснення підприємницької діяльності на території України. В контексті спірних правовідносин та за встановлених судами попередніх інстанцій обставинами справи, Суд зазначає, що такі дії, за своєю правовою природою, не підміняють собою господарських договорів, не спрямовані на одержання доходу від провадження діяльності в Україні та не містять розпорядчих чи управлінських функцій щодо операційної діяльності позивача, а відтак мають підготовчий та допоміжний характер. Участь у загальних зборах, прийняття рішень щодо розподілу прибутку та виплати дивідендів, а також підписання протоколів зборів є формами реалізації статутних повноважень власника корпоративних прав і не утворюють господарської діяльності у розумінні статті 5 Конвенції».

Положенням п. 7 ст. 5 Конвенції встановлено, що той факт, що компанія, яка є резидентом Договірної Держави, контролює чи контролюється компанією, що є резидентом другої Договірної Держави, або яка здійснює комерційну діяльність у цій другій Договірній Державі (або через постійне представництво або будь-яким іншим чином), сам по собі не перетворює одну з цих компаній у постійне представництво другої компанії. Тобто Конвенція чітко розділяє поняття «Контролю» та «Місця діяльності».

Висновки контролюючого органу про наявність ознак постійного представництва нерезидента в Україні базуються виключно на помилковому ототожненні корпоративного контролю з господарською діяльністю.

Згідно з пунктом 1 статті 10 статуту JERSTE B.V. (Нідерланди) в редакції від 30.12.2016 року значиться, що управління Компанією доручено Правлінню, яке складається з одного або більше Виконавчих директорів А та одного або більше Виконавчих директорів В; за умови, що принаймні половина Правління є Виконавчим директорами Б. Виконавчі директори Б повинні бути податковими резидентами Нідерландів.

Відповідно до пункту 1 статті 11 статуту JERSTE B.V. (Нідерланди) в редакції від 30.12.2016 року, якщо виконавчих директорів більше одного, вони приймають рішення абсолютною більшістю голосів. Кожен виконавчий директор може віддати один голос. У разі рівного розподілу голосів рішення з цього питання приймають Загальні збори.

У період з 20.10.2015 року по 30.12.2018 рік Виконавчим директором А компанії JERSTE B.V. (Нідерланди) була Анастасія Усачова, уповноважена діяти від імені компанії лише спільно з іншим Виконавчим директором В компанії JERSTE B.V. (Нідерланди), якою була компанія Інтертраст (Нідерланди) Б.В. (Intertrust (Netherlands) B.V.), юридична особа, зареєстрована в торговому реєстрі Торгово-промислової палати Нідерландів за реєстраційним номером 33144202, уповноважена діяти від імені компанії спільно з іншим директором, що підтверджується витягами з бізнес реєстру Торгової палати Нідерландів від 13.06.2017 року та 04.01.2019 року.

Виконавчі директори JERSTE B.V. (Нідерланди) у період з 20.10.2015 року по 30.12.2018 року, який охоплює період, коли на загальних зборах учасників Позивача приймалися рішення про розподіл чистого прибутку і виплату дивідендів оформлені протоколами загальних зборів учасників Позивача, могли діяти від імені JERSTE B.V. (Нідерланди) виключно спільно.

Рішення Загальних зборів учасників Позивача від 23.01.2018 року, 06.02.2018 року, 30.10.2018 року, 26.11.2018 року та 29.11.2018 року з боку JERSTE B.V. (Нідерланди) були підписані в особі директора А Усачової Анастасії Іванівни, яка діяла на підставі статуту та довіреності від 23.08.2018 року.

Довіреність від 23.08.2018 року визначала чіткий перелік повноважень ОСОБА_9 які також обмежувались рішенням Ради директорів JERSTE B.V. (Нідерланди), прийнятого від 23.08.2018 року.

В довіреності зазначено, що компанія JERSTE B.V. (Нідерланди) в особі виконавчих директорів пані Анастасії Усачової та компанії Intertrust (Netherlands) B.V. цим документом уповноважують та довіряють своєму виконавчому директору пані Усачовій Анастасії представляти Компанію, в якості учасника, на загальних зборах афілійованих юридичних осіб Компанії, бути присутньою, виступати та голосувати на таких зборах особисто, які проводитимуться в Україні, як це визначено далі в рішенні, прийнятому без проведення формального засідання ради директорів Компанії (Додаток І) від 23 серпня 2018 року.

Ця довіреність регулюється законами Нідерландів і видається за умови, що Повірений буде інформувати раду директорів Компанії щодо всіх своїх дій та вчинених актів, підписаних документів, транзакцій тощо, а також надаватиме відповідну інформацію про вчинені ним дії за цією довіреністю.

Згідно з рішенням прийнятим без проведення формального засідання ради директорів JERSTE B.V. (Нідерланди) від 23 серпня 2018 року повноваження представника за довіреністю були чітко визначені та могли бути реалізованими за умови, якщо повірений буде вчасно інформувати співдиректора Компанії, Intertrust (Netherlands) B.V., щонайпізніше перед початком Загальних зборів і/або прийняттям офіційного рішення поза Загальними зборами за всіма питаннями, що розглядаються; основні документи та відповідна інформація щодо Загальних зборів будуть надаватись вчасно і будь-які та всі пропозиції Загальних зборів, що приводять до операцій або суміжних операцій, які перевищують суму в 100 000,00 євро, повинні отримати попереднє підтвердження обох директорів Компанії.

Рішення про розподіл чистого прибутку і виплату дивідендів, оформлені протоколами загальних зборів учасників Позивача від 23.01.2018 року, 06.02.2018 року, 30.10.2018 року, 26.11.2018 року та 29.11.2018 року, не приймалися ОСОБА_9 від імені ОСОБА_7 (Нідерланди) одноосібно і на власний розсуд.

На загальних зборах учасників Позивача, ОСОБА_9 виконувала виключно технічну функцію представника учасника Позивача, якими є фізична присутність на загальних зборах, розгляд і голосування з питань порядку денного, підписання протоколів загальних зборів учасників Позивача від імені JERSTE B.V. (Нідерланди) за попереднім погодженням з іншим Виконавчим директором JERSTE B.V. (Нідерланди) як того вимагала Довіреність від 23.08.2018 року та рішення Ради директорів JERSTE B.V. (Нідерланди) від 23.08.2018 року.

Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не надано процесуальних документах, які підтверджують будь-які дії або ж правочини, які свідчать про здійснення комерційної діяльності компанією JERSTE B.V. (Нідерланди) на території України, які у свою чергу могли б підпадати під визначення постійного представництва у розумінні п. 1 та 5 ст. 5 Конвенції.

З урахуванням встановлених обставин, які не спростовані контролюючим органом, положень Конвенції та Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що діяльність JERSTE B.V. в Україні не підпадає під визначення постійного представництва, відтак податкове повідомлення-рішення від 05.12.2025 №885/34-00-23/25207363 щодо збільшення зобов`язань по податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 103 448 876 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій на 25 862 219 грн. є протиправними у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 05.12.2025 №88234000701, №88334000701, №885/34-00-23/25207363.

Стягнути з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44104032) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Придніпровський Край” (код ЄДРПОУ 25207363) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 79872 (сімдесят дев`ять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяПетро ПАЛАМАР

Повний текст рішення виготовлено 09.10.2026