Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №580/5410/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 рокусправа № 580/5410/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання Д.О.Сніцар розглянув за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №580/5410/26 за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул.Коцюбинського 6, м.Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 42149108) [представник Позивача - Гребенюк Оксана Вікторівна в режимі відеоконференції, діє на підставі виписки з ЄДР] до Виноградської сільської ради (вул.Центральна 46 А, с.Виноград, Черкаська область, 19340, код ЄДРПОУ 34207683) [представник не прибув], Виконавчого комітету Виноградської сільської ради (вул.Центральна 46 А, с.Виноград, Черкаська область, 19340, код ЄДРПОУ 04410479) [представник не прибув] про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

22.05.2026 вх.№27746/26 Позивач у позовній заяві просить (редакція від 04.06.2026 за вх.№30004/26):

– визнати протиправною бездіяльність Виноградської сільської ради та Виконавчого комітету Виноградської сільської ради щодо невиконання делегованих повноважень у частині організації і здійснення землеустрою на території сільської ради: не встановлення в натурі (на місцевості) меж прибережних захисних смуг річок Свинотопка, Пожиточна, Босівка, Вотилівка, Срібна, Багва, не закріплення межовими знаками встановленого зразка в порядку, передбаченому законодавством, та не внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру;

– зобов`язати Виноградську сільську раду та Виконавчий комітет Виноградської сільської ради виконати делеговані повноваження у частині організації і здійснення землеустрою на території сільської ради: не встановлення в натурі (на місцевості) меж прибережних захисних смуг річок Свинотовка, Пожиточна, Босівка, Вотилівка, Срібна, Багва, не закріплення межовими знаками встановленого зразка в порядку, передбаченому законодавством, та не внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру.

17.06.2026 згідно із ухвалою суду прийнята позовна заява до розгляду та відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників сторін (у письмовому провадженні), 28.08.2026 суд здійснив перехід до загального позовного провадження, 15.09.2026 закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи.

ІІ ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обгрунтуванні позовних вимог Позивач зазначає, що в результаті проведення позапланового заходу Інспекцією було складено вимогу від 12.03.2025 за №2/03.3-15/2025, згідно із пунктом 1 зобов`язано: “здійснювати контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг річок Свинотовка, Пожиточна, Босівка, Вотилівка, Срібна, Багва, а також за додержанням режиму використання іх територій”. У позовній заяві представник позивача стверджує, що саме до повноважень Виноградської сільської ради віднесено вжиття заходів зі встановлення розмірів і меж прибережних захисних смуг водних об`єктів, які розташовані на підвідомчій території /розроблення проекту землеустрою щодо встановлення та винесення в натуру меж прибережних захисних смуг та закріплення на місцевості інформаційних знаків.

ІІІ ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідачі правом на подачу відзиву не скористалися, 29.09.2026 за вх.№52533/26 отримана заява про розгляд справи без участі, просив відповідач відмовити у задоволенні позову, проте позицію не обгрунтував.

IV ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд установив, що Державною екологічною інспекцією Центрального округу на підставі наказу від 20.02.2025 №05-25/55 проведений захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Виноградською сільською радою, Виконавчим комітетом Виноградської сільської ради в період з 03.03.2025 до 07.03.2025. За результатами складений акт перевірки №3.3-18/2025/ПЛ та зафіксовано, що проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг річок Свинотопка, Пожиточна, Босівка, Вотилівка, Срібна, Багва не розроблені, межі не винесені в натуру(на місцевість) і не закріплені межовими знаками встановленого зразка.

Контроль за створенням водоохоронних зон та меж прибережних захисних смуг, а за додержанням режиму використання їх територій у порядку вимог статті 87,88,89 Водного кодексу України, ст. 60,61 Земельного кодексу України, ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Виконавчим комітетом Виноградської сільської ради не забезпечується, тому надано обов`язкову до виконання вимогу від 12.03.2025 від №2/03.3-15/2025, пунктом 1 якої передбачено: «здійснювати контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг р. Свинотовка, Пожиточна, Босівка, Вотилівка, Срібна, Багва, а також за додержанням режиму використання їх територій».

02.04.2026 на підставі наказу №03.3-14/58 від 30.03.2026 здійснений позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо перевірки вимоги від 12.03.2025 №2/03.3-15/2025, складений акт від 02.04.2026 №03.3-07/2026/П3 та встановлено, що пункт 1 Вимоги не виконаний.

За не виконання вимоги від 12.03.2025 №2/03.3-15/2025 до адміністративної відповідальності притягнуто відповідальну посадову особу - провідного спеціаліста сектору містобудування, архітектури, земельних відносин, комунальної власності та ЖКГ, екології виконавчого комітету Виноградської сільської ради ОСОБА_1 за статтею 188-5 КУпАП із застосуванням штрафу у сумі 765 гривень, що сплачений добровільно.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені учасниками справи аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

V НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною (ст. 1 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР).

Згідно із ст. 2 Закону №280/97-ВР, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до ст. 10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до п. “ї” ч. 1 ст. 15 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно із підпунктами 1, 9 п. “б” ч. 1 ст. 33 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою.

Згідно із п. 1, п. 2 ст. 10 Водного кодексу України до відання сільських, селищних, міських та районних у містах рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить: здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

Відповідно до ст. 88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського і внутрішнього водного транспорту.

Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом. У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Прибережні захисні смуги в межах населених пунктів встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, а в разі їх відсутності або якщо зазначеною містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені, вони визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів, а для інших водних об`єктів - згідно з частиною другою цієї статті. Межі прибережних захисних смуг, пляжних зон зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації та позначаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на місцевості інформаційними знаками. Відомості про межі прибережних захисних смуг, пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.

Згідно із ч. 1, ч. 3 ст. 60 Земельного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Межі прибережних захисних смуг, пляжних зон зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівнях та позначаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на місцевості інформаційними знаками. Відомості про межі прибережних захисних смуг, пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.

Згідно зі ст. 61 Земельного кодексу України та ст. 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, в тому числі й щодо прибережних смуг, визначаються статтями 50 - 54 Закону України “Про землеустрій”.

Відповідно до ст. 51 Закону України “Про землеустрій” проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб розробляються на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації.

Згідно із пунктом “г” ч. 4 ст. 51 Закону України “Про землеустрій” передбачено, що у разі формування земельної ділянки проект землеустрою щодо впорядкування територій для містобудівних потреб також включає відомості про межі охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель, прибережних захисних смуг і пляжних зон (за наявності). Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року №486 (далі - Порядок №486), встановлює єдиний правовий механізм визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них.

У межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88- 91Водного кодексу України (п. 4 Порядку №486).

Межі водоохоронних зон визначаються згідно з проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико- культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, крім випадків, встановлених Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”, та/або комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, та/або генеральними планами населених пунктів, які розробляються в порядку, визначеному Земельним кодексом України, Законами України “Про землеустрій” і “;Про регулювання містобудівної діяльності”, зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівні.

Відомості про межі водоохоронних зон, прибережних захисних смуг та пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель (п. 5 Порядку №486).

У межах населених пунктів водоохоронні зони, прибережні захисні смуги та пляжні зони встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад та генеральними планами населених пунктів, а в разі їх відсутності або коли зазначеною містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені: прибережні захисні смуги визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів і збігаються з пляжними зонами, а для інших водних об`єктів - згідно з частиною другою статті 88 Водного кодексу України; водоохоронні зони визначаються за проектами землеустрою, зазначеними в пункті 5 цього Порядку.

У разі потреби межі водоохоронних зон, прибережних захисних смуг та пляжних зон можуть визначатися шляхом внесення змін до генеральних планів населених пунктів.

За межами населених пунктів межі водоохоронних зон визначаються згідно з проектами землеустрою, зазначеними в пункті 5 цього Порядку, та/або комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад (п. 10 Порядку №486).

Виконання водоохоронних та інших заходів щодо впорядкування водоохоронних зон, за винятком земель водного фонду, покладається на виконавчі комітети Рад, сільськогосподарські, водогосподарські, рибогосподарські підприємства, а також на інших власників і землекористувачів (п. 14 Порядку №486).

Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється місцевими органами виконавчої влади, виконавчими комітетами рад, Держекоінспекцією та її територіальними органами (п. 15 Порядку №486).

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 2 Земельного кодексу України суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Пунктами “д”, “к” ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно із ч. 1 ст. 79-1 Земельного Кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 7 ст. 79-1 Земельного Кодексу України винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Згідно із ст. 1 Закону України “Про землеустрій” під проектом землеустрою розуміють сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Статтею 2 цього ж Закону передбачено, що землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про землеустрій” до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності.

Згідно зі ст. 20 Закону України “Про землеустрій” землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

Статтею 22 цього ж Закону передбачено, що підставою для здійснення землеустрою є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення. Згідно із ст. 25 Закону України “Про землеустрій” одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

У відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону України “Про землеустрій” замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Статтею 47 Закону України “Про землеустрій” передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою, зокрема: збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Межі прибережних захисних смуг, пляжних зон зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівнях та позначаються органами місцевого самоврядування на місцевості інформаційними знаками. Відомості про межі прибережних захисних смуг, пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.

Згідно із ч.7 ст. 87 Водного кодексу України виконавчі комітети місцевих Рад зобов`язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, якій діє на цих територіях.

Відповідно до статей 88, 90 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення й засмічення та збереження їх водності. На цих смугах, як природоохоронних територіях, з вищезазначеною метою встановлюється режим обмеженої сільськогосподарської діяльності із забороною: застосування стійких та сильнодіючих пестицидів; влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод; влаштування вигрібів для накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом більше 1 кубічного метра на добу; влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів.

VI ОЦІНКА СУДУ

Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Законодавством визначений порядок розроблення, погодження та затвердження проекту визначення розмірів і меж водоохоронних зон, у межах яких виділяються землі прибережних захисних смуг.

Як встановлено за матеріалами справи, що під час державного нагляду (контролю) за додержанням повноважень органів місцевого самоврядування у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, складений акт перевірки №3.3-18/2025/ПЛ, яким зафіксовано, що проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг річок Свинотопка, Пожиточна, Босівка, Вотилівка, Срібна, Багва не розроблені, межі не винесені в натуру(на місцевість) і не закріплені межовими знаками встановленого зразка.

02.04.2026 на підставі наказу №03.3-14/58 від 30.03.2026 здійснений позаплановий захід державного нагляду (контролю) з перевірки вимоги від 12.03.2025 №2/03.3-15/2025 та встановлено, що пункт 1 зазначеної Вимоги не виконаний (акт від 02.04.2026 №03.3-07/2026/П3).

У порушення вимог ст. 88 та ст. 89 Водного кодексу України, ст. 60 Земельного кодексу України, п.п.1) п. б) ч. 1. ст. 33 Закону №280/97-ВР, проекти землеустрою щодо встановлення та винесення в натуру меж прибережних захисних смуг відповідачем не розроблено, прибережні захисні смуги водних об`єктів, які розташовані на підвідомчій території інформаційними знаками селищною радою не позначено.

У порушення вимог п. ї) ч. 1 ст. 15 та ст. 35 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, п.п.1) п. б) ч. 1 ст. 33 Закону №280/97-ВР відповідачем неналежним чином здійснюється контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на підконтрольній території та подальше реагування на існуючі порушення.

Матеріалами справи встановлено, що сільською радою відповідна робота в цьому напрямі не ініціювалась та не проведена, а вимоги закону не виконано, відповідач не вжив жодних належних заходів щодо забезпечення встановленню розмірів і меж прибережних захисних смуг водних об`єктів, які розташовані на підвідомчій території /розроблення проекту землеустрою щодо встановлення та винесення в натуру меж прибережних захисних смуг та закріплення на місцевості інформаційних знаків, що підтверджує бездіяльність відповідача.

Органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти з метою захисту навколишнього природного середовища. Правозастосовча діяльність органів місцевого самоврядування і посадових осіб повинні здійснюватися на виконання відповідних приписів права, у тому числі й у сфері контролю, коли ця сфера законодавчо регулюється державою.

За не виконання вимоги від 12.03.2025 №2/03.3-15/2025 до адміністративної відповідальності притягнуто відповідальну посадову особу - провідного спеціаліста сектору містобудування, архітектури, земельних відносин, комунальної власності та ЖКГ, екології виконавчого комітету Виноградської сільської ради ОСОБА_1 за статтею 188-5 КУпАП у вигляді штрафу на суму 765 гривень, який сплачено в добровільному порядку.

VII ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У силу положень частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У межах спірних правовідносин позивачем належними засобами доказування доведено протиправну бездіяльність відповідачів щодо незабезпечення у контексті взаємодії проведення робіт: зі встановлення розмірів і меж прибережних захисних смуг водних об`єктів, які розташовані на підвідомчій території, із розроблення проекту землеустрою щодо встановлення та винесення в натурі меж прибережних захисних смуг, закріплення на місцевості інформаційними знаками.

Суд зазначає, що відповідачами обгрунтовані відзиви з доказами не надані, не спростовано факт вчинення порушення та недотримання вимог природоохоронного законодавства на підконтрольній території, тому суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що варто задовольнити частково, відмовивши у частині незрозумілої вимоги щодо розмежувння делегованих повноважень без покликання на нормативно-правові акта у контексті взаємодії органів місцевого самоврядування.

VIII РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Згідно із частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України під час задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Підстави для розподілу судових витрат у цій справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 142, 242-245, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Виноградської сільської ради та Виконавчого комітету Виноградської сільської ради щодо не виконання повноважень у частині організації і здійснення землеустрою на території сільської ради: не встановлення в натурі (на місцевості) меж прибережних захисних смуг річок Свинотопка, Пожиточна, Босівка, Вотилівка, Срібна, Багва, не закріплення межовими знаками встановленого зразка у порядку, передбаченому законодавством, та із відповідним внесенням відомостей до Державного земельного кадастру.

Зобов`язати Виноградську сільську раду та Виконавчий комітет Виноградської сільської ради виконати повноваження у частині організації і здійснення землеустрою на території сільської ради щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж прибережних захисних смуг річок Свинотовка, Пожиточна, Босівка, Вотилівка, Срібна, Багва та закріплення межовими знаками встановленого зразка у порядку, передбаченому законодавством, та із відповідним внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судові витрати не потребують розподілу.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.

Копію рішення направити учасникам справи:

позивач: Державна екологічна інспекція Центрального округу [вул.Коцюбинського 6, м.Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 42149108];

відповідачі: Виноградська сільська рада [вул.Центральна 46 А, с.Виноград, Черкаська область, 19340, код ЄДРПОУ 34207683], Виконавчий комітет Виноградської сільської ради [вул.Центральна 46 А, с.Виноград, Черкаська область, 19340, код ЄДРПОУ 04410479].

Рішення суду складене 09.10.2026.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА