Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №560/12299/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12299/26

РІШЕННЯ

іменем України

09 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головного управління ДПС у Хмельницькій області звернулося в суд з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), РНОКПП НОМЕР_1 кошти у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 2351,56 грн. в т.ч.: 2351,56 грн. єдиний податок з фізичних осіб (18050400) та перерахувати на рахунок: UA618999980314080699000022763, отримувач ГУК у Хмел.обл/Кам-Поділ.мтг/18050400, код отримувача 37971775, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг 2351,56 грн з єдиного податку з фізичних осіб. Борг виник у зв`язку з нарахуванням пені на борг минулих років відповідно до статті 129 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог закону щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Пеню нараховано 16.06.2025 в сумі 189,42 грн, 30.07.2025 в сумі 255,64 грн і 29.10.2025 в сумі 1906,50 грн. Позивач зазначає, що надіслав відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 24 травня 2018 року №22689-17, однак вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Ухвалою від 07 липня 2026 року суд відкрив провадження у справі та вирішив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.

08 липня 2026 року відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить застосувати наслідки пропуску позивачем строку звернення до суду до позовних вимог органу ДПС у справі № 560/12299/26; залишити позовну заяву без розгляду (або повністю відмовити у задоволенні позову) у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду; розглядати справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами без його особистої участі.

У відзиві відповідач зазначає, що державну реєстрацію припинення його підприємницької діяльності проведено у 2018 році, а податковий орган звернувся до суду лише у 2026 році, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду суб`єкта владних повноважень більш ніж на 7 років. Поважних причин пропуску строку позивач не навів.

09 липня 2026 року відповідач подав додаткові пояснення, у яких просить прийняти ці пояснення та долучити до матеріалів справи доказ повної сплати боргу - постанову про закриття виконавчого провадження, врахувати зазначені обставини при винесенні рішення та повністю відмовити органу ДПС у задоволенні позову. Відповідач стверджує, що податковий борг, який стягує позивач, він уже сплатив у межах виконавчого провадження, а стягнення тієї самої суми втретє суперечить закону. До пояснень додано копії постанов державного виконавця у виконавчому провадженні №78081541.

Відповідь на відзив позивач не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 27.02.2017 зареєстрований фізичною особою-підприємцем і взятий на облік у Кам`янець-Подільській ДПІ ГУ ДПС у Хмельницькій області. З 01.04.2017 по 30.09.2018 він був платником єдиного податку другої групи за ставкою 10 (заява №3333 від 01.03.2017). 27.12.2018 проведено державну реєстрацію припинення його підприємницької діяльності. У податкових даних зазначено стан платника: 11 - припинено, але не знято з обліку (ІКП не пусті).

24 травня 2018 року контролюючий орган сформував податкову вимогу форми «Ф» №22689-17 про сплату податкового боргу 1111,50 грн з єдиного податку з фізичних осіб (код 18050400). Податкову вимогу направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_2 . Поштове відправлення повернуто відправнику з довідкою АТ «Укрпошта», де причиною повернення зазначено інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/18753/24, яке набрало законної сили 10.02.2025, з відповідача стягнуто податковий борг 3854,72 грн. На підставі виконавчого листа №560/18753/24 від 25.04.2025 державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янці-Подільському 14.05.2025 відкрив виконавче провадження №78081541. Постановою від 29.10.2025 виконавче провадження закінчено у зв`язку з фактичним виконанням рішення в повному обсязі, залишок нестягненої суми становить 0 гривень.

Згідно з даними інтегрованої картки платника податків з єдиного податку з фізичних осіб, станом на 31.12.2024 за відповідачем обліковувалась недоїмка 3776,05 грн і непогашена пеня 78,67 грн, загалом 3854,72 грн. У межах виконавчого провадження до бюджету надійшли кошти:

- 16.06.2025 - 335,93 грн (платіжне доручення №65465);

- 30.07.2025 - 450,00 грн (платіжне доручення №68163);

- 29.10.2025 - 3068,79 грн (платіжне доручення №47485).

На дату кожного надходження контролюючий орган зменшив борг минулих років і одночасно нарахував пеню на погашені частини грошового зобов`язання:

- 16.06.2025 - 189,42 грн за періоди, що починаються з 20.07.2018 та 19.08.2018;

- 30.07.2025 - 255,64 грн за періоди, що починаються з 19.08.2018 та 19.09.2018;

- 29.10.2025 - 1906,50 грн. Ця сума включає пеню на борг з єдиного податку за періоди з 19.09.2018, 19.10.2018, 19.11.2018, 20.12.2018 по 29.10.2025, пеню на штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» від 07.11.2018 №0017685306 за період з 26.11.2018 по 29.10.2025 і пеню на штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням форми «ПС» від 13.03.2019 №0013195306 за період з 25.03.2019 по 29.10.2025.

29.10.2025 за рахунок коштів, що надійшли, погашено також раніше нараховану пеню 78,67 грн. Після проведених операцій недоїмки за відповідачем немає. Станом на 31.12.2025 у нього обліковується лише непогашена пеня 2351,56 грн.

Згідно з інформацією про наявність/відсутність заборгованості з ЄСВ / податкового боргу у платника по Україні в цілому станом на 19.05.2026 №1441435-13, податковий борг відповідача становить усього 2351,56 грн (єдиний податок з фізичних осіб). Заборгованості з ЄСВ немає.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку (абзац восьмий пункту 129.3 статті 129 ПК України).

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Абзацом шостим пункту 89.2 статті 89 ПК України встановлено, що право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №2340/4023/18 зробив такий висновок. Положення наведених норм податкового законодавства обумовлюють висновок про те, що у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню судами підлягає факт узгодженості грошового зобов`язання, зокрема факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу, тощо.

Верховний Суд у постанові від 25 серпня 2023 року у справі №160/12146/19, з посиланням на свої постанови від 19 лютого 2019 року у справі №807/495/17, від 03 лютого 2022 року у справі №560/4343/19, від 14 лютого 2022 року у справі №826/9711/17, зазначив таке. Предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку, зокрема: наявність узгодженого грошового зобов`язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення податкового боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати (несплати) податкового боргу в добровільному порядку; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в порядку, встановлених ПК України.

Отже, суд у справі про стягнення податкового боргу перевіряє не лише наявність боргу, а й те, чи дотримав контролюючий орган установлені ПК України умови і порядок застосування заходів стягнення.

ПК України передбачає умову, за якої заходи стягнення не можуть застосовуватися взагалі. За абзацом третім пункту 59.1 статті 59 ПК України заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3060 грн (180 х 17 грн).

Звернення органу стягнення до суду з позовом про стягнення податкового боргу з фізичної особи (пункт 87.11 статті 87 ПК України) і подальше стягнення коштів за рішенням суду є заходами, спрямованими на погашення (стягнення) податкового боргу. Ці заходи передбачені главою 9 «Погашення податкового боргу платників податків» ПК України.

Загальна сума податкового боргу відповідача на день звернення позивача до суду становила 2351,56 грн. Це підтверджується інформацією про наявність податкового боргу у платника по Україні в цілому станом на 19.05.2026 і розрахунком суми позовних вимог. Ця сума не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Іншого податкового боргу, зокрема з інших податків чи на інших територіях, позивач не довів.

Отже, станом на день звернення до суду закон не допускав застосування до відповідача заходів, спрямованих на стягнення податкового боргу, зокрема стягнення коштів за рішенням суду.

Направлення відповідачу у 2018 році податкової вимоги від 24 травня 2018 року №22689-17 цього висновку не змінює. Абзац третій пункту 59.1 статті 59 ПК України пов`язує заборону застосування заходів стягнення із загальною сумою податкового боргу на момент застосування таких заходів, а не з фактом попереднього направлення податкової вимоги.

Суд також враховує, що за абзацом третім пункту 59.1 статті 59 ПК України строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, відмова у позові з цієї підстави не означає, що податковий борг відповідача припиняється або визнається відсутнім. Вона означає лише, що на цей час немає передбачених законом умов для його примусового стягнення.

За таких обставин суд не надає оцінки правильності нарахування пені 16.06.2025, 30.07.2025 і 29.10.2025 за періоди починаючи з 2018-2019 років. Відсутність умов для застосування заходів стягнення є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно з пунктом 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Заявлену до стягнення суму становить пеня, нарахована 16.06.2025, 30.07.2025 і 29.10.2025. Строки стягнення податкового боргу визначає ПК України як спеціальний закон. Тому доводи відповідача про пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду, обчисленого з дня припинення підприємницької діяльності у 2018 році, є безпідставними, а клопотання про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Щодо доводів відповідача про те, що податковий борг уже сплачено, суд зазначає таке. За матеріалами справи у виконавчому провадженні №78081541 стягнуто суму 3854,72 грн, визначену рішенням суду у справі №560/18753/24. Ця сума складалася з недоїмки 3776,05 грн і пені 78,67 грн. Заявлена до стягнення пеня 2351,56 грн нарахована на дати надходження коштів у цьому виконавчому провадженні і не була предметом стягнення у справі №560/18753/24. Доказів сплати цього боргу у 2019 році чи повернення відповідачу коштів відповідач суду не надав.

Водночас ця обставина не впливає на результат розгляду справи, оскільки суд відмовляє у позові з підстав, наведених вище.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач не довів наявності передбачених ПК України умов для застосування заходів стягнення податкового боргу, тому у задоволенні позову потрібно відмовити.

Позивач звільнений від сплати судового збору, а відповідач доказів понесення судових витрат не надав. Тому підстав для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , ідентифікаційний номер - 44070171)

Відповідач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 )

Головуючий суддя В.К. Блонський