Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №560/2320/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2320/26

РІШЕННЯ

іменем України

09 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

1. Визнати протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 17 вересня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосування місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 17 вересня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».

3. Визнати протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у частині порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року.

4. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».

5. Визнати протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у частині порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 08 жовтня 2025 року.

6. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2024 року по 08 жовтня 2025 року індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 (нині військова частина НОМЕР_1 ) від 17.09.2015 №78 його зараховано до списків особового складу. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.10.2025 №311 його виключено зі списків особового складу. 13 грудня 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 11 вересня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця січня 2008 року, а також за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 08 жовтня 2025 року відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Листом військової частини НОМЕР_1 від 15 січня 2025 року №410/42 відповідач відмовив у нарахуванні та виплаті індексації. Позивач вважає, що посадові оклади військовослужбовців востаннє до 01.03.2018 підвищувалися в січні 2008 року, тому саме цей місяць є базовим для нарахування індексації грошового забезпечення до 28 лютого 2018 року. З 01 березня 2018 року, на думку позивача, у нього виникло право на індексацію-різницю відповідно до абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Крім того, позивач вважає, що виплату має бути здійснено за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців». Просить позов задовольнити.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження. Витребувано у військової частини НОМЕР_1 письмову інформацію про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення (з відображенням конкретних складових та з урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення) в лютому 2018 року та в березні 2018 року. Витребувані докази зобов`язано надати суду протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали.

10 березня 2026 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечує повністю.

Щодо періоду до 28.02.2018 відповідач зазначає таке. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 визначено завдання підвищити з 1 грудня 2015 року розміри посадових окладів, переглянути розміри надбавок, доплат, премій, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року. На виконання цього рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмою від 31.12.2015 №248/3/1/1150, у грудні 2015 року військовослужбовцям підвищено рівень доходів за рахунок збільшення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема премії та щомісячної додаткової грошової винагороди. Грошове забезпечення позивача становило 3976,80 грн за листопад 2015 року, 10916,88 грн за грудень 2015 року та 9731,20 грн за січень 2016 року і далі. Максимально можлива сума індексації за грудень 2015 року з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення грошових доходів могла становити 2302,64 грн. На думку відповідача, грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів військовослужбовців випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції відповідно до абзаців восьмого-дев`ятого пункту 5 Порядку №1078. Тому обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації починається з січня 2016 року. Оскільки сума ймовірної індексації протягом січня 2016 року - січня 2018 року не перевищила розмір підвищення грошового забезпечення у грудні 2015 року, індексація за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 становила 0,00 грн. Відповідач також вважає, що прийняття за 100 відсотків підвищення окладів, яке сталося до 15.12.2015, суперечить принципу правової визначеності та частині першій статті 58 Конституції України. Відповідач посилається на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі №500/3681/21 і рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.08.2021 у справі №120/5202/21-а. На думку відповідача, застосування базового місяця січня 2008 року призведе до виплати істотно завищеного розміру індексації, що суперечить меті індексації та вимогам розумності і справедливості.

Щодо періодів з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 08.10.2025 відповідач зазначає таке. З 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, якою збільшено посадові оклади. Розмір основних видів грошового забезпечення позивача (посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років) у березні 2018 року був більшим за розмір основних видів грошового забезпечення за лютий 2018 року на 5485,00 грн. Це перевищує суму індексації за березень 2018 року, яка становить 4463,15 грн (1762 х 253,3 / 100). Тому березень 2018 року є місяцем підвищення грошових доходів, а обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації здійснюється з квітня 2018 року. Поріг індексації перевищено в жовтні 2018 року, і індексацію необхідно проводити з грудня 2018 року. Відповідач посилається на постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №400/4491/20, від 09.06.2022 у справі №600/524/21-а, від 15.06.2022 у справі №520/4061/21, від 19.05.2022 у справі №380/11404/21, від 22.12.2022 у справі №380/14479/21 та від 10.09.2020 у справі №200/9297/19-а. Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №400/3826/21 відповідач вважає передчасним, оскільки цим судовим рішенням справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Також відповідач вважає, що розрахунок індексації грошового забезпечення належить до його компетенції.

Крім того, у відзиві відповідач просить провести слухання справи за участю представника військової частини НОМЕР_1 .

Щодо клопотання відповідача про розгляд справи за участю його представника суд зазначає таке.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною сьомою статті 262 КАС України визначено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Копію ухвали від 17 лютого 2026 року відповідач отримав 17.02.2026. Строк для подання відзиву становив 15 днів з дня вручення ухвали. Клопотання відповідач подав разом з відзивом 10.03.2026, тобто з пропуском цього строку. Крім того, предметом спору є правильність нарахування індексації грошового забезпечення. Обставини, що мають значення для справи, встановлюються на підставі письмових доказів. Позиції сторін викладено у заявах по суті справи. Характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін. Тому суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача і розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2026 року повторно витребувано у військової частини НОМЕР_1 письмову інформацію про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення (з відображенням конкретних складових та з урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення) в лютому 2018 року та в березні 2018 року. Витребувані докази зобов`язано надати суду протягом 5 днів з дня отримання цієї ухвали.

На виконання цієї ухвали відповідач подав до суду довідки від 07.10.2026 №410/1157 та №410/1158 про розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням всіх його складових за лютий 2018 року та за березень 2018 року.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 17.09.2015 №78 молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , призначеного на посаду офіцера-психолога 3 ракетного дивізіону, з 17 вересня 2015 року зараховано до списків особового складу військової частини і на всі види забезпечення. Позивачу встановлено оклад за посадою 970,00 грн на місяць, премію у розмірі 90% посадового окладу, надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% та щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 60 відсотків від місячного грошового забезпечення.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.10.2025 №311 старшого лейтенанта ОСОБА_1 з 08 жовтня 2025 року виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення. Цим наказом, серед іншого, позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення за 08 днів жовтня 2025 року в сумі 34 гривні 38 копійок.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 .

13 грудня 2025 року позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою про виплату індексації грошового забезпечення. Листом від 15 січня 2025 року №410/42 відповідач повідомив позивача, що за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексація грошового забезпечення нараховувалася і виплачувалася в розмірі 0,00 грн. Причиною відповідач назвав підвищення в грудні 2015 року грошового забезпечення військовослужбовців випереджаючим шляхом. Також у листі вказано, що базовим місяцем для нарахування індексації з 01 березня 2018 року став березень 2018 року. Індексацію за період з грудня 2018 року по грудень 2022 року, із серпня по грудень 2024 року та з липня по 08 жовтня 2025 року нараховано і виплачено.

Позивач вважає, що відповідач протиправно не нарахував і не виплатив йому індексацію грошового забезпечення в належному розмірі, тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Частиною сьомою статті 43 Конституції України передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Стосовно позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 17 вересня 2015 року по 28 лютого 2018 року суд зазначає таке.

Правила обчислення індексу споживчих цін і сум індексації визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок №1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Абзацом першим пункту 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 2 Порядку №1078 у редакції, чинній станом на 24 лютого 2016 року, до таких доходів належить грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. У редакції, чинній станом на 9 листопада 2021 року, до них належить грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.

Згідно з абзацом першим пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Абзацом другим пункту 4 Порядку №1078 у редакції, чинній станом на 24 лютого 2016 року, було передбачено, що у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 №170, яка діяла до 01.12.2015, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова №1013) пункт 5 Порядку №1078 викладено в новій редакції, яка застосовується з 01.12.2015.

Згідно з абзацом першим пункту 5 Порядку №1078 у редакції Постанови №1013 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Абзацом другим пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 5 Порядку №1078 у редакції Постанови №1013 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Отже, з 01.12.2015 підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

На момент виникнення спірних правовідносин посадові оклади військовослужбовців встановлювались відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294 (далі - Постанова №1294), яка набрала чинності з 01.01.2008.

З набранням чинності Постановою №1294 з 01.01.2008 відбулось підвищення посадових окладів військовослужбовців.

Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704), якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців з 01 березня 2018 року.

У період з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року розміри посадових окладів військовослужбовців не змінювались.

Тому, з урахуванням пункту 5 Порядку №1078, січень 2008 року є базовим для обчислення індексації грошового забезпечення позивача. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадових окладів військовослужбовців.

Щодо частини спірного періоду з 17.09.2015 по 30.11.2015, на яку поширювалася редакція пункту 5 Порядку №1078, викладена постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 №170, суд зазначає таке. Відповідач не навів і не довів обставин, що у період з лютого 2008 року по листопад 2015 року настала подія, з якою ця редакція пов`язувала зміну базового місяця. Навпаки, у відзиві відповідач сам обчислив максимально можливу суму індексації за грудень 2015 року з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення грошових доходів. Отже, і для цієї частини спірного періоду базовим місяцем є січень 2008 року.

Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 у редакції, чинній станом на 24 лютого 2016 року, для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Отже, те, що позивач розпочав проходження військової служби у військовій частині з 17.09.2015, не змінює базового місяця. Базовий місяць визначається місяцем підвищення посадових окладів військовослужбовців. Востаннє до 01.03.2018 таке підвищення відбулося в січні 2008 року.

Доводи відповідача про те, що базовим місяцем є грудень 2015 року, суд відхиляє. Відповідач посилається на Постанову №1013, рішення Міністра оборони України від 31.12.2015 №248/3/1/1150, протокольне рішення Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №3, наказ Міністерства оборони України від 27.01.2016 №44 та абзаци восьмий-дев`ятий пункту 5 Порядку №1078 щодо підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом. Проте, як зазначає сам відповідач і як підтверджують його розрахунки, у грудні 2015 року доходи позивача підвищено за рахунок збільшення премії, щомісячної додаткової грошової допомоги та надбавки за роботу з таємними документами, а не посадового окладу. Посадовий оклад позивача і в листопаді 2015 року, і в грудні 2015 року, і в січні 2016 року становив 970,00 грн. Відповідно до абзацу п`ятого пункту 5 Порядку №1078 у редакції Постанови №1013 зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (окладів) не є підставою для зміни базового місяця індексації. У такому разі сума індексації не зменшується на розмір підвищення доходу.

Крім того, відповідач не надав суду жодного з актів, якими, на його думку, грошове забезпечення позивача у грудні 2015 року підвищено саме випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції. У справі немає рішення Міністра оборони України від 31.12.2015 №248/3/1/1150, протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №3 і наказу Міністерства оборони України від 27.01.2016 №44. Немає і доказів того, що підвищення розміру премії мало на меті врахування прогнозного рівня інфляції. До того ж уже з січня 2016 року розмір премії позивача зменшено з 525% до 450% посадового окладу, а грошове забезпечення - з 10916,88 грн до 9731,20 грн.

Доводи відповідача про порушення принципу правової визначеності та частини першої статті 58 Конституції України суд також відхиляє. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Визначаючи базовий місяць, суд застосовує до кожного місяця спірного періоду редакцію пункту 5 Порядку №1078, яка діяла в цей місяць. До 30.11.2015 базовим місяцем згідно з редакцією, викладеною постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 №170, був січень 2008 року. З 01.12.2015 редакція Постанови №1013 пов`язує зміну базового місяця з підвищенням тарифних ставок (окладів). Такого підвищення до 01.03.2018 не було. Тому січень 2008 року залишився базовим і після 01.12.2015. Таке застосування не є наданням нормативно-правовому акту зворотної дії в часі.

Посилання відповідача на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі №500/3681/21 та рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.08.2021 у справі №120/5202/21-а суд не бере до уваги. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у інших справах такого значення не мають.

Доводи відповідача про те, що застосування базового місяця січня 2008 року призведе до виплати завищеного розміру індексації, суд відхиляє. Розмір індексації визначається правилами Порядку №1078. Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 грошове забезпечення індексується в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Міркування розумності не є підставою не застосовувати ці правила.

Не спростовує висновків суду і посилання відповідача на те, що розрахунок індексації належить до його компетенції. Суд не здійснює розрахунку сум індексації за відповідача. Суд лише визначає базовий місяць, який відповідач зобов`язаний застосувати, виконуючи свій обов`язок щодо нарахування та виплати індексації.

Отже, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 17 вересня 2015 року по 28 лютого 2018 року є січень 2008 року.

Враховуючи наведене, необхідно визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 17 вересня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця січня 2008 року. Також необхідно зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за цей період із застосуванням базового місяця січня 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 08 жовтня 2025 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 суд зазначає таке.

Поняття індексації-різниці викладено у абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзацом третім пункту 5 Порядку №1078 у редакції Постанови №1013 було визначено, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року № 141 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Постанова №141) пункт 4 Порядку №1078 викладено в новій редакції. Відповідно до абзацу другого пункту 4 у цій редакції оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 4 Порядку №1078 у редакції Постанови №141 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У редакції Постанови №141 абзацом третім пункту 5 Порядку №1078 визначено, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзацом шостим пункту 5 Порядку №1078 у редакції Постанови №1013 було передбачено, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

У редакції, чинній станом на 9 листопада 2021 року, абзацом шостим пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже, якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації нараховується, то ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстав для висновку, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21.

Посилання відповідача на те, що постановою від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 справу направлено на новий розгляд, не позбавляє висновки Верховного Суду щодо застосування абзаців 3-6 пункту 5 Порядку №1078 значення, визначеного частиною п`ятою статті 242 КАС України. Направлення справи на новий розгляд стосується встановлення фактичних обставин у тій справі, а не висновку про застосування норм права.

Верховний Суд у вищезазначених справах дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру, оскільки відповідно до речення другого абзацу п`ятого пункту 5 Порядку №1078 у разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

За приписами абзацу п`ятого пункту 4 Порядку №1078 та відповідно до даних Мінстатистики щодо індексів споживчих цін сума індексації за березень 2018 року розраховується так: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 року потрібно помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762 грн * 253,30% / 100). Ця сума становить 4463,15 грн.

Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260). Він визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Згідно п.8 розділу І Порядку №260, грошове забезпечення виплачується в поточному місяці за минулий. Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).

Згідно з довідками відповідача від 07.10.2026 №410/1157 та №410/1158, наданими на вимогу суду, грошове забезпечення позивача з урахуванням всіх його складових в лютому 2018 року становило в загальному розмірі 9694,80 грн, а в березні 2018 року - 7177,65 грн. Обидві суми складаються з видів грошового забезпечення, які не мають разового характеру.

Довідку від 15.01.2025 №410/41, за якою грошове забезпечення позивача в березні 2018 року становило 16236,90 грн, суд не бере до уваги для визначення розміру підвищення доходу. У ній зазначено лише загальні суми, нараховані в кожному місяці, без складових. Тому з неї неможливо встановити, які з цих сум не мають разового характеру і за який період їх нараховано. Довідка від 07.10.2026 №410/1158 містить усі складові грошового забезпечення позивача за березень 2018 року. Відповідач надав її на вимогу суду саме для встановлення цієї обставини. Відповідно до частини третьої статті 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Посилання відповідача на те, що основні види грошового забезпечення позивача в березні 2018 року збільшилися на 5485,00 грн, суд відхиляє. Розрахунку, на який посилається відповідач, у матеріалах справи немає. Ця цифра спростовується довідками самого відповідача. Згідно з ними посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років позивача становили 1127,50 грн у лютому 2018 року та 3612,50 грн у березні 2018 року. До того ж відповідно до речення другого абзацу п`ятого пункту 5 Порядку №1078 у місяці підвищення враховуються всі складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру, а не лише основні види.

Отже, грошове забезпечення позивача в березні 2018 року не збільшилося, а зменшилося на 2517,15 грн (9694,80 грн - 7177,65 грн). Тобто підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) не відбулося, і його розмір дорівнює нулю. Він не перевищує суму можливої індексації (4463,15 грн).

Абзац четвертий пункту 5 Порядку №1078 передбачає розрахунок суми індексації як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Оскільки підвищення доходу не відбулося, сума індексації-різниці дорівнює сумі можливої індексації.

Отже, позивачу мало бути нараховано індексацію грошового забезпечення в розмірі 4463,15 грн (4463,15 грн - 0,00 грн).

Посилання відповідача на те, що індекс споживчих цін перевищив поріг індексації лише у жовтні 2018 року, стосується поточної індексації. Воно не спростовує права позивача на індексацію-різницю, яка визначається у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) і до якої відповідно до абзацу шостого пункту 5 Порядку №1078 надалі додається поточна індексація.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №520/4061/21 щодо відсутності в Порядку №1078 поняття «фіксована сума індексації» висновків суду не спростовують. Право позивача на індексацію-різницю ґрунтується на абзацах третьому-шостому пункту 5 Порядку №1078 у редакції, чинній з 01.12.2015, і висновках Верховного Суду щодо їх застосування, викладених у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21.

Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 у редакції, чинній станом на 9 листопада 2021 року, для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Отже, зміна посад, на яких позивач проходив службу після березня 2018 року, не змінює базового місяця. Право позивача на індексацію-різницю зберігається до дня виключення його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , тобто до 08 жовтня 2025 року.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Індексацію за 2023 рік позивач у цій справі не просить нарахувати.

Посилання відповідача на статтю 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та статтю 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» стосуються обчислення індексу споживчих цін для поточної індексації в 2024 та 2025 роках. Вони не скасовують права позивача на індексацію-різницю, яка має щомісячний фіксований характер і виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів).

Отже, позивачу мало бути нараховано щомісячну індексацію-різницю в розмірі 4463,15 грн за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 08 жовтня 2025 року. Відповідач її не нараховував і не виплачував.

Обираючи спосіб відновлення порушеного права позивача, суд керується принципами верховенства права та ефективності захисту. За зазначені періоди відповідач не здійснив належного обрахування сум індексації грошового забезпечення позивача. Тому належним способом захисту є визнання протиправною бездіяльності, як пасивної поведінки, військової частини НОМЕР_1 у частині порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за вказані періоди. Також належним способом захисту є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за ці періоди, виходячи із щомісячної фіксованої величини 4463,15 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, судовому захисту підлягає порушене право. Можливе порушення права в майбутньому захисту не підлягає.

Код економічної класифікації видатків, за яким здійснюється виплата, визначається бюджетним законодавством, і відповідач зобов`язаний його дотримуватися незалежно від вказівки на це в судовому рішенні. Позивач не надав доказів того, що відповідач виплачував або має намір виплатити йому індексацію грошового забезпечення за іншим кодом економічної класифікації видатків. Тому порушення прав позивача в цій частині немає, і позовні вимоги в частині зобов`язання здійснити виплату за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» задоволенню не підлягають.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 17 вересня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця січня 2008 року, а також щодо нарахування та виплати індексації-різниці за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 08 жовтня 2025 року.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI. Доказів понесення інших судових витрат сторони не надали. Тому відповідно до статті 139 КАС України підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 17 вересня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 17 вересня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у частині порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 08 жовтня 2025 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 08 жовтня 2025 року, виходячи із щомісячної фіксованої величини 4463,15 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )

Головуючий суддя В.К. Блонський