Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання, з них:
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №560/3846/26
Суддя: Блонський В.К.
Справа № 560/3846/26
РІШЕННЯ
іменем України
09 жовтня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про заборону в`їзду в Україну громадянину Турецької Республіки ЧОБАН (ЦОБАН) СЕРВЕТ (CERVET), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на три роки № 14137/01 від 14.04.2025 р.
В підтвердження позовних вимог позивач зазначив, що 14 квітня 2025 року відповідач виніс постанову про заборону в`їзду в Україну громадянину Турецької Республіки ЧОБАН (ЦОБАН) СЕРВЕТ (CERVET), ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 14137/01, строком на три роки до 14.04.2028 року.
Підставою для прийняття вказаного рішення є забезпечення виконання положень абзацу другого частини 1 та частини третьої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
Позивач вважає, що постанова ДСР НП України № 14137/01 від 14.04.2025 року прийнята всупереч вимогам статті 22 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", без врахування зобов`язань іноземця, покладених на нього судом, прийнята без належних правових підстав, ґрунтується виключно на необґрунтованих припущеннях які можуть слугувати підставою вважати його дії такими, що створюють загрозу життєво важливим інтересам України, або боротьби з організованою злочинністю, тому звернувся в суд з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача - Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України подав в суд відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просить відмовити.
Обґрунтовуючи заперечення позову, представник відповідача пояснив, що перевіркою інформації, отриманої в законному порядку, встановлено, що на територію України має намір прибути громадянин Турецької Республіки ОСОБА_2 з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів в складі організованої злочинної групи яка сформована на етнічній основі.
Враховуючи те, що Чобан Сервет негативно впливає на криміногенну обстановку на території Хмельницької області, являється суб`єктом підвищеного злочинного впливу та те, що ці дії суперечать інтересам боротьби з організованою злочинністю, Департаментом прийнята Постанова № 14137.
Оскільки Постанова № 14137 прийнята з метою виконання завдань Закону України "Про національну безпеку України", вона є законною, в зв`язку із чим позов задоволенню не підлягає.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.
Ураховуючи, що ЦОБАН СЕРВЕТ негативно впливає на криміногенну обстановку на території Хмельницької області, являється суб`єктом підвищеного злочинного впливу та те, що ці дії суперечать інтересам боротьби з організованою злочинністю, керуючись абзацом другим частини першої та частиною третьою статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", посадовою особою Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України 14.04.2025 року за № 14137/01-2025 прийнята постанова про заборону в`їзду в Україну громадянину Турецької Республіки ЦОБАН СЕРВЕТ ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , стать чоловіча, місце народження: Турецька Республіка, країна постійного проживання: не встановлено, дані паспортного документа іноземця (вид, серія, номер, орган який видав, дата видачі: U25142444), строком на 3 роки.
Постанова про заборону в`їзду в Україну прийнята за таких обставин: перевіркою отриманої інформації в законному порядку встановлено, що з метою легалізації на територію України має наміри прибути громадянин Турецької Республіки ЦОБАН СЕРВЕТ, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів в складі організованої злочинної групи, яка сформована на етнічній основі.
Згідно з постановою про заборону в`їзду в Україну, начальником Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України до Державної прикордонної служби України направлено доручення про заборону в`їзду в Україну № 4558401-2025 від 16.04.2025 громадянину Турецької Республіки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стать чоловіча, дані паспортного документа іноземця (вид, серія, номер, орган який видав, дата видачі: U25142444, строком на 3 роки.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, повноваження органів державної влади, що беруть участь у визначенні такого статусу та діють в інтересах забезпечення прав і свобод осіб та національної безпеки України, а також встановлення порядку в`їзду в Україну та виїзду з України таких осіб, визначено Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2011 року № 3773-VI, (далі Закон № 3773-VI).
Відповідно до пунктів 6, 10 статті 1 Закону № 3773-VI, у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
- іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;
- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання, або якщо строк їх тимчасового проживання на території України продовжено в установленому порядку, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 2 Закону № 3773-VI, правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.
У разі якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж передбачені цим Законом, застосовуються правила, передбачені таким міжнародним договором України.
Відповідно до статті 3 Закону № 3773-VI, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб`єктності та основних прав і свобод людини.
Іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Згідно із абзацом другим частини 1 статті 13 Закону № 3773-VI, в`їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється в інтересах забезпечення національної безпеки України та запобігання іншим протиправним діям, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України, або боротьби з організованою злочинністю.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону № 3773-VI, за наявності підстав, зазначених в абзацах другому, сьомому і восьмому частини першої цієї статті, відомості про іноземця або особу без громадянства вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в`їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.
Частиною 3 статті 13 Закону № 3773-VI встановлено, що рішення про заборону в`їзду в Україну строком на три роки приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону, або уповноваженим підрозділом Національної поліції України. У разі невиконання рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства забороняється подальший в`їзд в Україну на десять років, що додається до частини строку заборони в`їзду в Україну, який не сплив до моменту прийняття повторного рішення про заборону в`їзду в Україну.
Відповідно до статті 14 Закону № 3773-VI, іноземці та особи без громадянства, яким не дозволяється в`їзд в Україну, при спробі в`їзду в Україну в пункті пропуску через державний кордон України не перетинають державний кордон України та в найкоротший строк повертаються в державу, з якої вони прибули, або в державу, яка видала паспортний документ.
Таким іноземцям та особам без громадянства у паспортному документі проставляється відмітка про заборону в`їзду в Україну на термін, зазначений у рішенні, прийнятому відповідно до частини третьої статті 13 цього Закону.
Згідно із частиною 1 статті 15 Закону № 3773-VI, в`їзд в Україну та виїзд з України здійснюється: іноземців, які постійно проживають на території України, - за паспортним документом та посвідкою на постійне проживання.
Відповідно до абзацу другого частини першої та частини третьої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", пункту 3 Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 року № 280, з метою визначення порядку прийняття уповноваженим підрозділом Національної поліції України рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 05.04.2022 № 209, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 квітня 2022 р. за № 404/37740, затверджено "Інструкцію про порядок прийняття уповноваженим підрозділом Національної поліції України рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства", (далі Інструкція № 209).
Пунктом 1 Інструкції № 209 встановлено, що ця Інструкція визначає порядок прийняття міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції), який забезпечує реалізацію повноважень Національної поліції України щодо участі в боротьбі з організованою злочинністю, рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства (далі - іноземець).
Згідно з пунктом 2 Інструкції № 209, рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцю (далі - рішення про заборону в`їзду) приймається уповноваженим підрозділом поліції відповідно до абзацу другого частини першої та частини третьої статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в інтересах боротьби з організованою злочинністю.
Пунктом 3 вказаної Інструкції визначено зміст довідки на підставі якої приймається рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцю.
Згідно з пунктами 4, 5 Інструкції № 209, підготовлена органами (підрозділами) поліції (крім уповноваженого підрозділу поліції) довідка разом з матеріалами, що підтверджують обставини і характер вчинення іноземцем діяння, яке суперечить інтересам боротьби з організованою злочинністю (далі - матеріали), надсилається до уповноваженого підрозділу поліції.
На підставі відомостей, викладених у довідці, уповноваженим підрозділом поліції не пізніше п`яти робочих днів готується рішення про заборону в`їзду у формі постанови про заборону в`їзду в Україну (додаток 1).
У постанові про заборону в`їзду в Україну не допускається викладення інформації з обмеженим доступом.
Відповідно до пунктів 9, 10 Інструкції № 209, після затвердження постанови про заборону в`їзду в Україну уповноважений підрозділ поліції готує у двох примірниках доручення щодо заборони в`їзду в Україну іноземцю (далі - доручення), форму якого наведено в додатку до Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 року № 280 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2018 року № 1035) (далі - Порядок).
Перший примірник доручення та постанова про заборону в`їзду в Україну протягом двох робочих днів надсилаються уповноваженим підрозділом поліції на адресу органу Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба), визначеного Адміністрацією Держприкордонслужби, з дотриманням вимог Порядку. Копія постанови про заборону в`їзду в Україну, другий примірник доручення та довідка з матеріалами зберігаються в уповноваженому підрозділі поліції.
Надання Держприкордонслужбі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон (далі - доручення) встановлено "Порядком визначення механізму надання Держприкордонслужбі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон" (далі - доручення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 р. № 280, (далі Порядок № 280).
Згідно з пунктами 3, 4, 5, 6 Порядку № 280, доручення Держприкордонслужбі надаються уповноваженими державними органами відповідно до їх компетенції та за наявності підстав, визначених законом.
Доручення надсилаються на адресу органу Держприкордонслужби, визначеного Адміністрацією Держприкордонслужби.
Уповноважені державні органи можуть надавати доручення щодо заборони в`їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства протягом строку, встановленого уповноваженим державним органом.
Доручення оформляються на бланку за формою згідно з додатком за підписом: Голови Національної поліції або його заступників, уповноважених Головою керівників структурних підрозділів центрального органу управління Національної поліції або їх заступників, керівників територіальних органів Національної поліції.
Пунктом 14 Порядку № 280, визначено підстави за наявності яких Орган Держприкордонслужби не приймає доручення до виконання.
Аналіз змісту наведених правових норм та їх застосування щодо встановлених у справі обставин, дає суду підстави зробити такі висновки.
Для прийняття рішення уповноваженим органом Національної поліції України у формі постанови про заборону в`їзду в Україну іноземцям чинним законодавством не передбачені та відповідно відсутні правові підстави щодо неможливості заборони в`їзду іноземцям які постійно проживають в Україні на її територію у разі встановлення підстав для заборони в`їзду іноземців в Україну, зокрема і підстав відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону № 3773-VI, а саме: в`їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється в інтересах забезпечення національної безпеки України та запобігання іншим протиправним діям, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України, або боротьби з організованою злочинністю, якщо іноземець засуджений за вчинення злочину на території України за українським законодавством та звільнений від відбування покарання з іспитовим строком.
Відсутність обвинувачення щодо іноземців у вчиненні ним кримінальних правопорушень не є правовою підставою, яка забороняє прийняття компетентними органами рішень про заборону в`їзду таких іноземців в Україну.
Оперативна інформація, отримана відповідачем в законному порядку про те, що позивач має намір прибути до України з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів в складі організованої злочинної групи яка сформована на етнічній основі підтверджується копіями матеріалів під грифом "таємно", направлених відповідачем на адресу суду, не викликає сумнівів та є достатньою підставою для прийняття спірного рішення.
Необхідність заборони в`їзду іноземних громадян для забезпечення безпеки громадян України має превентивний характер, який не потребує обов`язкової наявності порушень закону особами, яким заборонено в`їзд в Україну.
Відповідач не зобов`язується законом при прийняті рішення про заборону в`їзду в Україну враховувати сімейний стан іноземця, наявність чи відсутність у нього дозволів на постійне чи тимчасове проживання в Україні, наявність бізнесу, тощо, оскільки для цього достатньо встановлення правової підстави, передбаченої статтею 13 Закону № 3773-VI.
Суд, при вирішенні спору не бере до уваги пояснення позивача, представника позивача, наведенні у мотивувальній частині позовної заяви та додаткових пояснень, відповіді на відзив, оскільки вони заперечуються обставинами, встановленими судом.
Таким чином, суд робить висновок про відсутність правових підстав для того, щоб визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про заборону в`їзду в Україну громадянину Турецької Республіки ЧОБАН (ЦОБАН) СЕРВЕТ (CERVET), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на три роки № 14137/01 від 14.04.2025 р.
Враховуючи наведене, аналізуючи все в сукупності, суд вважає, що позов необґрунтований, недоведений дослідженими доказами, тому задоволенню не підлягає.
Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України (вул. Богомольця Академіка, 10,м. Київ,01024 , код ЄДРПОУ - 43305056)
Головуючий суддя В.К. Блонський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua