Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №560/20828/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/20828/25

РІШЕННЯ

іменем України

09 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі – відповідач, ГУ ПФУ), у якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку пенсії без урахування довідки про заробітну плату у зоні відчуження, виданої Бориспільським міськрайонним відділом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 04.10.2005 №5/9393, внаслідок чого зменшено основний розмір пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2025 на підставі довідки Бориспільського міськрайонного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 04.10.2005 №5/9393 про заробітну плату, одержану за роботу у зоні відчуження ЧАЕС, та визначити середньомісячний заробіток у розмірі 126 750,32 грн.

Ухвалою суду від 08.12.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

За позовною заявою, позивач позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити повністю з огляду на таке.

Зазначає, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії.

Посилається на те, що згідно з розрахунками з матеріалів пенсійної справи його пенсію було обчислено виходячи із заробітку, одержаного за роботу у зоні відчуження, відповідно до довідки Бориспільського міськрайонного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 04.10.2005 №5/9393.

Стверджує, що на підставі цієї довідки середньомісячний заробіток становив 126 750,32 грн, а основний розмір пенсії - 101 400,26 грн, тобто 80% від середньомісячного заробітку.

Вказує, що надалі відповідач зменшив основний розмір пенсії від середнього заробітку до 28 922,67 грн, застосувавши середньомісячний заробіток 36 153,34 грн.

Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки питання врахування довідки №5/9393 вже було предметом судового розгляду у справі № 2209/1270/12.

Зазначає, що за результатами розгляду цієї справи відповідача було зобов`язано обчислити державну пенсію позивача із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження з 26 по 30 квітня 1986 року, саме на підставі довідки №5/9393 від 04.10.2005 та здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням виплачених сум із січня 2012 року.

Також позивач вказує, що відповідач фактично переглянув встановлені судовим рішенням обставини адміністративним шляхом, хоча відсутні докази скасування довідки №5/9393 або спростування зазначених у ній відомостей у встановленому законом порядку.

Згідно із відзивом на позов, відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні повністю з таких підстав.

Зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України №796-XII.

Відповідач визнає, що пенсія позивачу була призначена відповідно до довідки від 04.10.2005 №5/9393 із застосуванням середньомісячного заробітку 126 750,32 грн.

Водночас, відповідач вказує, що під час перевірки електронної пенсійної справи встановлено, що розрахунок заробітної плати у цій довідці проведено як цивільній особі з урахуванням годинної тарифної ставки, а не за посадовим окладом.

Стверджує, що, у зв`язку з цим, пенсійну справу позивача приведено у відповідність і визначено середньомісячний заробіток у розмірі 36 153,34 грн.

Зазначає, що у відповіді на заяву представника позивача від 27.11.2025 відповідач вказав, що підстави для обчислення пенсії з урахуванням довідки №5/9393 відсутні, оскільки, на думку відповідача, у цій довідці немає інформації про розрахунок грошового утримання як особі офіцерського чи начальницького складу органів внутрішніх справ.

Окремо відповідач посилається на те, що призначення, перерахунок і виплата пенсій належать до функцій органів Пенсійного фонду України, а адміністративний суд не повинен втручатися у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

У відзиві на позов ГУ ПФУ в Хмельницькій області заявлене клопотання провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін та повідомити про час та місце розгляду справи з метою участі в судовому засіданні представника управління.

Вирішуючи клопотання відповідача, суд виходить із такого.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч.ч. 5-7 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Суд вказує на те, що справа № 560/21803/25 відноситься до справ, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України.

Окрім того, із матеріалів справи вбачається, що фактичні обставини у цій справі підтверджуються письмовими доказами, наявними в справі.

Необхідності в отриманні додаткових доказів, які могли б бути здобуті лише шляхом проведення судового засідання з заслуховуванням усних пояснень учасників справи, судом не встановлено.

Відповідач у клопотанні не зазначив жодних конкретних обставин, які неможливо було б з`ясувати в письмовому провадженні та які вимагали б обов`язкового проведення судового засідання.

Разом з тим, суд вказує на те, що у спрощеному позовному провадженні права сторін не обмежені: вони можуть подавати письмові пояснення, докази, клопотання, заперечення тощо, реалізуючи свої процесуальні права, передбачені статтями 44, 47, 159 КАС України.

З урахуванням характеру спірних правовідносин, предмета доказування, а також того, що всі істотні обставини підтверджуються письмовими доказами, наявними у матеріалах справи, суд доходить висновку, що для повного та всебічного встановлення обставин справи не вимагається проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на викладене, клопотання відповідача є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач - ОСОБА_1 є особою, яка отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі – Закон №796-XII у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) як учасник ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі – ЧАЕС) 1 категорії.

Зокрема, до позову додано копію посвідчення ЧАЕС 1 категорії.

З матеріалів пенсійної справи позивача встановлено, що у справі № 2209/1270/12 Красилівський районний суд Хмельницької області постановою від 12.09.2012 розглянув спір між ОСОБА_1 та управлінням Пенсійного фонду України в Старосинявському районі Хмельницької області щодо врахування довідки Бориспільського міськрайонного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 04.10.2005 №5/9393 при обчисленні пенсії.

Зокрема, у постанові від 12.09.2012 суд встановив, що до 01.01.2012 позивач отримував пенсію в розмірі відшкодування фактичних збитків з урахуванням заробітної плати, зазначеної в довідці від 04.10.2005 №5/9393.

У цій же постанові суд встановив, що факт роботи позивача у зоні відчуження в містах Чорнобиль і Прип`ять з 26 по 30 квітня 1986 року протягом 65 годин підтверджується довідкою №5/9393, маршрутним листом, витягом з наказу начальника УВС Київської області від 14.08.1986, рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 25.07.2005 та актами зустрічних перевірок достовірності видачі цієї довідки.

Суд у справі №2209/1270/12 також встановив, що різниця між довідкою від 04.10.2005 №5/9393 та довідкою від 06.03.2012 №5/4920 полягала у способі розрахунку: у довідці №5/9393 розрахунок проводився виходячи з погодинної оплати праці, а у довідці №5/4920 - з поденної.

Постановою від 12.09.2012 у справі №2209/1270/12 суд адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував розпорядження управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі Хмельницької області від 06 квітня 2012 року за № 1244 про перерахунок ОСОБА_1 пенсії в частині її розрахунку із заробітної плати за час роботи в зоні відчуження з 13 по 18 вересня 1986 року в розмірі 159,92 рублів, який зазначено в довідці Бориспільського МРВ ГУ МВС України в Київській області від 06 березня 2012 року за № 5/4920, та його середньомісячного заробітку для обчислення пенсії в розмірі 4 151 гривень 10 копійок.

Визнав незаконною відмову управління Пенсійного фонду України у Старосинявському районі Хмельницької області в обчисленні пенсії учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС першої категорії, інваліду другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильскій АЄС ОСОБА_1 із заробітної плати одержаної за роботу в зоні відчуження з 26 по 30 квітня 1986 року на протязі 65 годин в розмірі 473 рублі 10 копійок.

Зобов`язав управління Пенсійного фонду України у Старосинявському районі Хмельницької області обчислити державну пенсію ОСОБА_1 із заробітної плати, одержаної за роботи у зоні відчуження з 26 по 30 квітня 1986 року на підставі довідки Бориспільського міськрайонного відділу головного управління МВС України в Київській області № 5/9393 від 04 жовтня 2005 року та здійснити перерахунок та виплату державної пенсії з врахуванням виплачених сум з січня 2012 року.

В решті позовних вимог - відмовив.

Допустив негайне виконання постанови в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 апеляційну скаргу органу Пенсійного фонду залишено без задоволення, а постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 12.09.2012 - без змін.

Отже, постанова Красилівського районного суду Хмельницької області від 12.09.2012 набрала законної сили, а встановлені нею фактичні обставини щодо позивача і довідки №5/9393 мають значення для оцінки цього спору.

Із матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що в пенсійному розрахунку позивача, сформованому із застосуванням довідки №5/9393, зазначено середньомісячний заробіток 126 750,32 грн.

За такого розрахунку основний розмір пенсії від середнього заробітку становив 101 400,26 грн.

Водночас, у матеріалах пенсійної справи позивача наявне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №968140201006 від 11.08.2025 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , сформоване за результатом розрахунку від 06.08.2025.

У зазначеному рішенні відповідач застосував середньомісячний заробіток 36 153,34 грн.

У рішенні також зазначено, що перерахунок стосується пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону №796-XII, а дата перерахунку - 01.03.2025.

У графі “Особливості” рішення зазначено: “Призначення за рішенням суду - з 01.03.2025 по довічно”.

Після такого перерахунку основний розмір пенсії від середнього заробітку було визначено у розмірі 28 922,67 грн.

Представник позивача 14.11.2025 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за довідкою №5/9393 від 04.10.2005.

Листом від 27.11.2025 відповідач повідомив про відсутність підстав для врахування цієї довідки, мотивуючи це тим, що розрахунок у довідці проведено як цивільній особі з урахуванням годинної тарифної ставки, а не за посадовим окладом.

Отже, несприятливі для позивача правові наслідки у вигляді зміни розрахункової бази пенсії, застосування середньомісячного заробітку 36 153,34 грн замість середньомісячного заробітку 126 750,32 грн та зменшення розміру пенсійної виплати настали внаслідок прийняття відповідачем рішення №968140201006 від 11.08.2025 про перерахунок пенсії.

Фактичним предметом спору у цій справі є правомірність зазначеного рішення в частині визначення та застосування при перерахунку пенсії позивача показника середньомісячного заробітку 36 153,34 грн замість показника середньомісячного заробітку 126 750,32 грн, визначеного у пенсійному розрахунку позивача за довідкою №5/9393 від 04.10.2005.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також суд вказує на те, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення, вчинення дій або бездіяльності.

Отже, суд, оцінюючи оспорювані рішення, дії або бездіяльність виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій або бездіяльності.

Такий підхід неодноразово відображений у практиці Верховного Суду при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

За ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до статті 10 Закону №796-XII, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

__________

* Тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Відповідно до статті 15 Закону №796-XII, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Підставою для визначення статусу евакуйованих із зони відчуження, відселених і тих, які самостійно переселилися, відповідно до статті 4 є довідка про евакуацію, відселення, самостійне переселення.

Підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Визначення рівнів забруднення, доз опромінення, відновлення їх шляхом розрахунку здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних державних органів та обласних державних адміністрацій.

Стаття 49 Закону №796-XII визначає, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Після 1 січня 2015 року додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії 4, не встановлюється.

Частина перша статті 54 Закону №796-XII передбачає, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Стаття 57 Закону №796-XII встановлює, що визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення: менше 12 місяців, - заробітна плата (дохід) визначається шляхом поділу загальної суми заробітної плати (доходу) за календарні місяці роботи на кількість зазначених місяців; не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - заробітна плата (дохід) визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи; менше місяця, - заробітна плата (дохід) визначається за відповідний календарний місяць з додаванням до заробітної плати (доходу) на основній роботі.

Для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Порядок визначення заробітної плати (доходу), у тому числі заробітної плати (доходу), передбаченої частиною четвертою цієї статті, для обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі – Порядок № 1210 у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Пункт 1 Порядку №1210 встановлює, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Підпункт 4 пункту 3 Порядку №1210 передбачає, що у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).

У постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №809/1612/17 зазначено, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували на момент прийняття оспорюваного рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

Цей правовий висновок суд застосовує як загальний підхід до меж адміністративного судового контролю, а не як фактичний аналог цієї пенсійної справи.

У постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №140/6115/21 сформульовано підхід щодо преюдиційності: преюдиційне значення мають саме встановлені судом юридичні факти, а не правова оцінка таких фактів; такі обставини мають міститися у мотивувальній частині рішення, яке набрало законної сили.

У постанові Верховного Суду від 08.07.2021 у справі №359/5785/16-а Верховний Суд виходив із того, що довідка про заробітну плату за роботу у зоні відчуження має підтверджуватися належними документами, а підставою для відповідного пенсійного розрахунку є первинні документи про нараховану заробітну плату та фактичну тривалість роботи безпосередньо у зоні відчуження.

У постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі №820/5354/17 Верховний Суд також виходив із того, що розрахунок заробітку за роботу у зоні відчуження має ґрунтуватися на документах про місце роботи, тривалість робочого дня та відповідні правила оплати праці у зоні відчуження.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №640/22426/20 сформульовано підхід до меж судового втручання у дискреційні повноваження: зобов`язання суб`єкта владних повноважень до конкретної дії можливе, коли встановлено, що особа виконала всі умови для отримання відповідного результату, а повторний розгляд є недоцільним через безальтернативність рішення за встановлених судом обставин.

Щодо меж судового контролю у цій справі, суд зазначає про таке.

Суд розглядає цей спір як спір щодо правомірності перерахунку пенсії позивача, здійсненого без урахування довідки №5/9393 від 04.10.2005, унаслідок чого відповідач застосував середньомісячний заробіток 36 153,34 грн замість середньомісячного заробітку 126 750,32 грн, визначеного у пенсійному розрахунку позивача за цією довідкою.

Суд не вирішує питання первинного призначення пенсії позивачу, не переглядає постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 12.09.2012 та не встановлює заново факт роботи позивача у зоні відчуження у квітні 1986 року.

Ці обставини встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, та підтверджені матеріалами пенсійної справи.

Водночас, суд перевіряє правомірність індивідуального акта відповідача - рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №968140201006 від 11.08.2025 про перерахунок пенсії, яким відповідач фактично змінив розрахункову базу пенсії позивача та застосував середньомісячний заробіток 36 153,34 грн.

У межах такого контролю суд оцінює саме ті мотиви відповідача, які наведені у матеріалах справи: розрахунок у довідці №5/9393 проведено як цивільній особі за годинною тарифною ставкою, а не за посадовим окладом; довідка не містить інформації про розрахунок грошового утримання як особі офіцерського чи начальницького складу органів внутрішніх справ.

Позивач у цій справі мав довести: наявність пенсійного права, яке підлягає судовому захисту; факт обчислення його пенсії із застосуванням довідки №5/9393 та показника середньомісячного заробітку 126 750,32 грн; факт подальшого перерахунку пенсії із застосуванням показника середньомісячного заробітку 36 153,34 грн; вплив такого перерахунку на основний розмір пенсії; факт звернення до відповідача та відмови відповідача врахувати довідку №5/9393.

Позивач ці обставини довів належними доказами.

Наявність статусу особи, яка отримує пенсію за Законом №796-XII, підтверджується матеріалами справи.

Факт попереднього розрахунку пенсії із застосуванням середньомісячного заробітку 126 750,32 грн і основного розміру пенсії 101 400,26 грн підтверджується пенсійними розрахунками.

Факт подальшого перерахунку із застосуванням середньомісячного заробітку 36 153,34 грн підтверджується рішенням про перерахунок пенсії від 11.08.2025 та матеріалами пенсійної справи позивача.

Факт визначення після такого перерахунку основного розміру пенсії 28 922,67 грн підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача.

Факт звернення представника позивача до відповідача із заявою від 14.11.2025 та факт відмови відповідача листом від 27.11.2025 підтверджені матеріалами справи.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень мав довести правомірність своїх дій щодо перерахунку пенсії без урахування довідки №5/9393.

Для цього відповідач мав надати докази: наявності законної підстави для неврахування довідки №5/9393 у 2025 році; скасування довідки №5/9393 або спростування зазначених у ній відомостей у встановленому законом порядку; наявності нових документів, які були враховані під час спірного перерахунку та спростовують раніше встановлені судом обставини; правомірності застосування середньомісячного заробітку 36 153,34 грн замість 126 750,32 грн; того, що неврахування довідки №5/9393 не суперечить постанові Красилівського районного суду Хмельницької області від 12.09.2012, залишеній без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012.

Водночас, відповідач цих обставин не довів.

Так, матеріали справи не містять доказів скасування, відкликання, визнання недійсною чи спростування відомостей довідки Бориспільського міськрайонного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 04.10.2005 №5/9393.

Матеріали справи також не містять доказів скасування постанови Красилівського районного суду Хмельницької області від 12.09.2012 у справі №2209/1270/12.

Навпаки, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Із приводу преюдиційного значення постанови 2012 року, суд вказує на таке.

Постанова Красилівського районного суду Хмельницької області від 12.09.2012 не звільняє суд від перевірки правомірності дій відповідача у 2025 році.

Водночас, встановлені цією постановою фактичні обставини щодо позивача та довідки №5/9393 мають преюдиційне значення і не підлягають повторному доказуванню.

Преюдиційними для цієї справи є такі факти: позивач працював у зоні відчуження у містах Чорнобиль і Прип`ять з 26 по 30 квітня 1986 року; робота тривала 65 годин; довідка №5/9393 від 04.10.2005 підтверджує заробітну плату позивача за цю роботу; достовірність видачі довідки підтверджувалась актами зустрічних перевірок; територіальний орган Пенсійного фонду України у справі 2012 року не довів недійсності цієї довідки; різниця між довідкою №5/9393 і довідкою №5/4920 полягала у способі розрахунку - погодинному та поденному.

Довід відповідача про застосування годинної тарифної ставки замість посадового окладу перетинається з обставинами, які вже були предметом судової оцінки у справі №2209/1270/12, оскільки у цій справі суд досліджував довідку №5/9393, спосіб її розрахунку та відсутність доказів її недійсності.

Водночас, у цій справі відповідач не довів, що проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ саме по собі є новою юридично значущою підставою для неврахування довідки №5/9393, яка була врахована на виконання судового рішення.

Саме по собі посилання відповідача на статус позивача як особи начальницького складу органів внутрішніх справ не спростовує встановлених судом у 2012 році фактів роботи позивача у зоні відчуження, видачі довідки №5/9393 та її документального підтвердження.

Отже, відповідач повторно поставив під сумнів обставини, які вже були предметом судової оцінки, однак не надав належних доказів, які б у цій справі спростовували можливість врахування довідки №5/9393.

Щодо доводу відповідача про відсутність розрахунку грошового утримання як особі начальницького складу, суд виходить із таких міркувань.

Відповідач зазначає, що довідка №5/9393 не містить інформації про розрахунок грошового утримання як особі офіцерського чи начальницького складу органів внутрішніх справ.

Суд відхиляє цей довід відповідача з таких підстав.

По-перше, відповідач не надав доказів, що орган, який видав довідку №5/9393, скасував її, відкликав чи визнав помилковою.

По-друге, у справі №2209/1270/12 суд уже встановив, що довідка №5/9393, маршрутний лист, витяг з наказу, рішення Старосинявського районного суду від 25.07.2005 та акти зустрічних перевірок підтверджують факт роботи позивача у зоні відчуження та достовірність довідки.

По-третє, відповідач не довів, що станом на 2025 рік існувало правове регулювання, яке надавало йому повноваження не враховувати довідку №5/9393 лише з мотиву, що розрахунок у ній був проведений за погодинною тарифною ставкою, або з мотиву відсутності в ній окремої інформації про розрахунок грошового утримання як особі начальницького складу.

По-четверте, висновок відповідача про неправильність довідки ґрунтується на власній переоцінці способу розрахунку, а не на новому належному доказі, який би спростовував відомості довідки №5/9393 або преюдиційні факти, встановлені судовим рішенням 2012 року.

Суд враховує правові висновки Верховного Суду, відповідно до яких довідка про заробітну плату за роботу у зоні відчуження має ґрунтуватися на первинних документах про нараховану заробітну плату, фактичну тривалість роботи та місце виконання робіт.

Такі правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 08.07.2021 у справі №359/5785/16-а та від 17.01.2023 у справі №820/5354/17.

У цій справі зазначена вище практика Верховного Суду не спростовує позовні вимоги, оскільки матеріалами справи підтверджено, що у 2012 році суд уже перевірив питання підтвердження довідки №5/9393 матеріалами пенсійної справи, маршрутним листом, витягом з наказу, рішенням суду 2005 року та актами зустрічних перевірок.

Тому правовий висновок Верховного Суду про необхідність підтвердження довідок первинними документами у цій справі узгоджується з висновком про можливість врахування довідки №5/9393, оскільки її достовірність і документальне підґрунтя вже були встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, а відповідач у цій справі не надав доказів протилежного.

Суд оцінює правомірність дій відповідача за законом, чинним на дату їх вчинення.

Так, станом на дату спірного перерахунку та дату відповіді відповідача від 27.11.2025 Закон №796-XII передбачав можливість обчислення пенсії по інвалідності, пов`язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи, із заробітку, одержаного за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках.

Порядок №1210 також передбачав механізм обчислення таких пенсій, у тому числі з урахуванням заробітної плати за фактично відпрацьований час у зоні відчуження при роботі менше календарного місяця.

Відповідач не довів існування норми права, чинної у 2025 році, яка надавала йому право не враховувати довідку №5/9393, підтверджену судовим рішенням, що набрало законної сили, без доказів скасування цієї довідки або спростування зазначених у ній відомостей.

Із приводу дискреційних повноважень відповідача та способу захисту у спірних правовідносинах, суд зазначає про таке.

Суд відхиляє довід відповідача про втручання суду в дискреційні повноваження територіального органу Пенсійного фонду України.

Так, призначення, перерахунок і виплата пенсій належать до повноважень органів Пенсійного фонду України.

Водночас, ці повноваження не становлять дискреційних повноважень у частині вибору іншого правомірного варіанта поведінки, коли закон і встановлені судом факти визначають лише один правомірний варіант вирішення питання.

У цій справі відповідач мав обов`язок діяти з урахуванням: чинного судового рішення 2012 року; наявної у пенсійній справі позивача довідки №5/9393; пенсійного розрахунку позивача за довідкою №5/9393 із середньомісячним заробітком 126 750,32 грн; відсутності доказів недійсності довідки №5/9393 або спростування зазначених у ній відомостей; відсутності доказів правомірності заміни цього заробітку показником 36 153,34 грн.

Зобов`язання провести перерахунок у цій справі не є підміною органу Пенсійного фонду України, оскільки суд не здійснює первинного пенсійного розрахунку, а відновлює порушене право позивача шляхом повернення відповідача до застосування тієї розрахункової бази, яка підтверджена пенсійним розрахунком позивача за довідкою №5/9393.

Такий спосіб захисту відповідає частині другій статті 245 КАС України.

Він також узгоджується зі сталим підходом Верховного Суду щодо того, що суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити конкретні дії, якщо за встановлених обставин рішення є безальтернативним і повторний розгляд не забезпечить ефективного відновлення права.

Формулювання резолютивної частини про застосування показника середньомісячного заробітку 126 750,32 грн, визначеного у пенсійному розрахунку позивача за довідкою №5/9393, не є відступом від позовних вимог, а є належним процесуальним формулюванням способу виконання рішення суду.

Суд не здійснює нового первинного розрахунку заробітку, а зобов`язує відповідача відновити розрахункову базу, яка підтверджена матеріалами справи.

Позивач у позовній заяві просить визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку пенсії без урахування довідки №5/9393 від 04.10.2005 та зобов`язати відповідача провести перерахунок і виплату пенсії.

Разом із тим, із матеріалів пенсійної справи встановлено, що спірний перерахунок пенсії здійснено на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №968140201006 від 11.08.2025 про перерахунок пенсії.

Саме це рішення є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, який породив для позивача несприятливі правові наслідки у вигляді зміни розрахункової бази пенсії, застосування середньомісячного заробітку 36 153,34 грн замість 126 750,32 грн та зменшення розміру пенсійної виплати.

Суд враховує, що позивач у цій справі прямо не заявив вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №968140201006 від 11.08.2025 про перерахунок пенсії.

Водночас, зі змісту позовних вимог, матеріалів пенсійної справи та заперечень відповідача вбачається, що спір між сторонами стосується правомірності перерахунку пенсії позивача без урахування довідки №5/9393 від 04.10.2005 та із застосуванням середньомісячного заробітку 36 153,34 грн замість 126 750,32 грн.

Саме такі правові наслідки закріплені у рішенні №968140201006 від 11.08.2025.

Відповідач у відзиві обґрунтовує правомірність застосування при обчисленні пенсії позивача середньомісячного заробітку 36 153,34 грн замість 126 750,32 грн.

За таких обставин, визнання протиправними лише дій відповідача у спірних правовідносинах не забезпечить повного й належного захисту права позивача, оскільки в пенсійній справі формально залишиться чинним індивідуальний акт, на підставі якого проведено спірний перерахунок.

Відповідно до змісту частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Скасування рішення №968140201006 від 11.08.2025 у відповідній частині не є передчасним, оскільки це рішення вже прийняте, міститься в матеріалах пенсійної справи та породило для позивача спірні правові наслідки.

У той же час, застосування такого способу захисту виходить за межі буквального формулювання позовних вимог, оскільки позивач прямо просив визнати протиправними дії, а не скасувати індивідуальний акт.

У цій справі вихід за межі позовних вимог у частині належного способу захисту не змінює фактичних підстав спору та не виходить за межі спірних правовідносин, оскільки стосується того самого перерахунку пенсії, того самого рішення відповідача від 11.08.2025, тієї самої довідки №5/9393, тієї самої заміни розрахункової бази пенсії та того самого права позивача на належний розмір пенсійної виплати.

Суд також враховує, що скасування рішення відповідача в цілому не є необхідним для ефективного захисту права позивача, оскільки спір стосується не всіх елементів пенсійної справи позивача, а саме визначення та застосування відповідачем показника середньомісячного заробітку 36 153,34 грн і похідних від цього розмірів пенсійної виплати.

Тому належним і пропорційним способом захисту є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №968140201006 від 11.08.2025 про перерахунок пенсії у частині визначення та застосування при перерахунку пенсії позивача показника середньомісячного заробітку 36 153,34 грн, а також похідних від цього розмірів пенсійної виплати, замість застосування показника середньомісячного заробітку 126 750,32 грн, визначеного у пенсійному розрахунку позивача за довідкою №5/9393.

Щодо дати перерахунку, суд вказує на таке.

Позивач просить провести перерахунок пенсії з 01.08.2025.

Водночас, із матеріалів пенсійної справи встановлено, що спірний перерахунок пенсії оформлено рішенням №968140201006 від 11.08.2025, сформованим за результатом розрахунку від 06.08.2025, і в цьому рішенні зазначено дату перерахунку - 01.03.2025.

Отже, спірний перерахунок пенсії із застосуванням середньомісячного заробітку 36 153,34 грн замість середньомісячного заробітку 126 750,32 грн, визначеного у пенсійному розрахунку позивача за довідкою №5/9393, застосовано відповідачем саме з 01.03.2025.

Відповідно до змісту частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає справу в межах позовних вимог, але може вийти за їх межі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

У цій справі захист права позивача лише з 01.08.2025 не забезпечить повного відновлення порушеного права, оскільки залишить поза судовим захистом період з 01.03.2025 по 31.07.2025, протягом якого відповідач уже застосував спірний перерахунок пенсії за тим самим рішенням відповідача №968140201006 від 11.08.2025.

Вихід за межі позовних вимог у цій частині не змінює предмета спору, підстав позову та не виходить за межі спірних правовідносин, оскільки стосується того самого перерахунку пенсії, того самого рішення відповідача, тієї самої довідки №5/9393, тієї самої заміни розрахункової бази пенсії та того самого права позивача на належний розмір пенсійної виплати.

За таких обставин, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог у частині дати, з якої має бути проведено перерахунок пенсії, та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату недоотриманих позивачем сум пенсії з 01.03.2025.

З огляду на викладене вище, за результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що позивач довів факт порушення свого права внаслідок перерахунку пенсії без урахування довідки №5/9393 від 04.10.2005 та застосування відповідачем іншого показника середньомісячного заробітку.

Відповідач не довів правомірності неврахування довідки №5/9393, не надав доказів скасування цієї довідки або спростування зазначених у ній відомостей, не довів наявності нових юридично значущих обставин, які давали підстави для відступу від розрахункової бази, визначеної у пенсійному розрахунку позивача за цією довідкою.

Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №968140201006 від 11.08.2025 про перерахунок пенсії у частині визначення та застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 показника середньомісячного заробітку 36 153,34 грн, а також похідних від цього розмірів пенсійної виплати, замість застосування показника середньомісячного заробітку 126 750,32 грн, визначеного у пенсійному розрахунку позивача за довідкою №5/9393, є протиправним і підлягає скасуванню.

Ефективним способом захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування зазначеного рішення відповідача у відповідній частині, а також зобов`язання відповідача здійснити з 01.03.2025 перерахунок пенсії на підставі довідки №5/9393 із застосуванням показника середньомісячного заробітку 126 750,32 грн, визначеного у пенсійному розрахунку позивача за цією довідкою, та виплатити недоотримані суми пенсії, визначені за результатами такого перерахунку, з урахуванням сум пенсії, фактично виплачених за відповідний період.

Інші аргументи сторін не спростовують висновків суду за результатами розгляду справи, які зазначені вище.

Щодо інших доводів сторін, то суд також зазначає, що, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №968140201006 від 11.08.2025 про перерахунок пенсії у частині визначення та застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 показника середньомісячного заробітку 36 153,34 грн, а також похідних від цього розмірів пенсійної виплати, замість застосування показника середньомісячного заробітку 126 750,32 грн, визначеного у пенсійному розрахунку ОСОБА_1 за довідкою Бориспільського міськрайонного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 04.10.2005 №5/9393 про заробітну плату, одержану за роботу у зоні відчуження ЧАЕС.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.03.2025 перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 № 796-XII та Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на підставі довідки Бориспільського міськрайонного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 04.10.2005 №5/9393 про заробітну плату, одержану за роботу у зоні відчуження ЧАЕС, із застосуванням показника середньомісячного заробітку 126 750,32 грн, визначеного у пенсійному розрахунку ОСОБА_1 за цією довідкою, та виплатити недоотримані суми пенсії за період з 01.03.2025, визначені за результатами такого перерахунку, з урахуванням сум пенсії, фактично виплачених за цей період.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя Є.В. Печений