Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №520/24615/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року № 520/24615/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Ємельяненко М.С.,

за участі:

представника позивача - Феленко С.О.;

представника відповідача - Паєрелі С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІС ГРУПП» (вул. Гіршмана, буд. 17, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40814521) до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2026/000023/1 від 19.06.2026, прийняте Київською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України (місцезнаходження: бульвар Гавела Вацлава, буд. 84, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ ВП - 43997555).

- визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2026/000679 від 19.06.2026, прийняту Київською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України (місцезнаходження: бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ ВП - 43997555).

В обґрунтування позову зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІС ГРУПП» в особі свого представника вважає рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2026/000023/1 від 19.06.2026 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2026/000679 від 19.06.2026, що були прийняті Київською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України, протиправними і необґрунтованими як нормативно, так і документально, з огляду на що підлягають скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження, призначено підготовче засідання по адміністративній справі.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що всі дії та рішення посадових осіб митниці є аргументованими, відповідають та засновані на вимогах законодавства України з питань державної митної справи. Позивачем не надано переконливих доказів, які б свідчили про порушення митним органом вимог нормативно-правових актів, в той час, як правомірність дій та вимог митного органу повністю відповідає положенням чинного законодавства та підтверджується відповідними доказами. У задоволенні позову просить відмовити.

Представником позивача надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що наведені у відзиві заперечення є безпідставними та необґрунтованими, такими, що не спростовують доводів позову.

У судовому засіданні представники сторін підтримали обставини на яких ґрунтуються їх доводи. Представник позивача зазначив, що позивачем дотримано усіх вимог митного законодавства, позов просив задовольнити в повному обсязі. Представник відповідач проти позову заперечував, зазначив, що позивачем не було надано достатніх доказів для підтвердження обчислення митної вартості товарів.

Розглянувши подані документи й матеріали, заслухавши доводи сторін, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

ТОВ «ДІС ГРУПП» була подана до Київської митниці ВМД № 26UA100380023883U6 від 16.06.2026.

Після подання ВМД митним органом був проведений огляд транспортних засобів, якими здійснювалася доставка вантажу, про що був складений акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 16.06.2026.

Додатково ТОВ «ДІС ГРУПП» до Київської митниці був направлений лист № 1906/01 від 19.06.2026 з додатковими документами. У той же час, на думку Київської митниці, цих документів не вистачило для визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту), внаслідок чого були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2026/000023/1 від 19.06.2026 і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2026/000679 від 19.06.2026.

У пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2026/000023/1 від 19.06.2026 зазначено зокрема, але не виключно, такі обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості:

1. На виконання положень статей 52-64, 335 Митного кодексу України (далі – Кодексу) за результатами опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією від 16.06.2026 № 26UA100380023883U6 (далі – митна декларація) встановлено наступне. При митному оформленні товарів за вищевказаною митною декларацією надано наступні документи:

- пакувальний лист від 08.06.2026 № 2022000340;

- рахунок – проформа від 21.05.2026 № 2022000366;

- рахунок-фактура від 10.06.2026 № 2022000340;

- автотранспортна накладна від 12.06.2026 № 0359907;

- автотранспортна накладна від 12.06.2026 № 0359909;

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 03.06.2026 №4102-069470;

- довідка про транспортні витрати від 12.06.2026 № б/н;

- довідка про транспортні витрати від 12.06.2026 № б/н;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 12.06.2026 № 25-ЦB/26;

- зовнішньоекономічний Контракт від 21.05.2026 № 21/05 (далі – Контракт);

- договір про надання послуг митного брокера від 26.10.2023 №М892/23;

- копія митної декларації країни відправлення від 10.06.2026 №26DE950188072413В0.

Додатково, декларантом надіслано наступні документи:

- рахунок на оплату №184 від 12.06.2026;

- рахунок на оплату №185 від 12.06.2026;

- заявка на перевезення вантажу від 09.06.2026 № 2;

- заявка на перевезення вантажу від 09.06.2026 № 1;

- договір транспортного експедирування від 04/05/2026 № 04.05.2026.

За результатом ознайомлення з документами встановлено наступне.

Згідно Розділу 1 Контракту, Продавець зобов`язується відвантажити, а Покупець – купити продукцію (далі іменовану як Товар) на умовах FOB - «Free On Board» згідно Інкотермс-2010, номенклатура яких наведено у рахунку. Сума Контракту складає 40 000.00 ЄВРО. (сорок тисяч ЄВРО), і формується на підставі всіх рахунків, що додаються до Контракту. Згідно пункту 2.4 Контракту, ціна за товар, вказана в п 2.2 включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних ставок та інших зборів, вартості доставки (фрахту) до порту призначення (без розвантаження в порту) і вартості страхування товару на користь покупця. Згідно п. 3.2 Контракту, продавець зобов`язується застрахувати товар на користь Покупця перед відправленням. Проте, згідно Інвойсу від 10.06.2026 № 2022000340 умовами поставки зазначено EX Works, страхові документи декларантом також не надані. Стосовно копії митної декларації країни відправлення від 10.06.2026 №26DE950188072413В0 повідомляємо, що даний документ не містить інформації щодо вартості заявленого товару. Згідно Експертного висновку від 12.06.2026 № 25-ЦB/26, посилання надане на верстат 2004 року випуску, вартістю 10500 євро. Проте, до митного оформлення подано токарний верстат 2013, 2014 та 2016 року випуску що в середньому є на 10 років новіші. Також, згідно відмітки на вищевказаних Автотранспортних накладних, фактичним перевізником товару є приватне підприємство «ТАРПАН», проте Довідка про транспортні витрати від 12.06.2026 видана ОСОБА_1 , що не є фактичним перевізником товару. Тобто, відбулося залучення третіх осіб, що ставить під сумнів врахування всіх складових митної вартості товару. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат, повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Статтею 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» обумовлено, що підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні, тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296 (далі – Наказ № 599) передбачено рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг), банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, калькуляція транспортних витрат передбачено як документи, що підтверджує вартість перевезення товару. Враховуючи викладене, надані відповідно до вимог статті 53 Кодексу документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари а тому у митного органу відсутня можливість перевірити повноту декларування та умов оплати наданих транспортно-експедиційних послуг та вартості товару № 1.

2. Враховуючи викладене, керуючись статтею 53 Кодексу, декларанту направлено повідомлення, з вимогою надання додаткових документів щодо підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

3. За результатом опрацювання запиту митниці, та надання додаткових документів декларантом, встановлено наступне.

Згідно гр. 31 митної декларації, до митного оформлення подані токарні верстати з ЧПУ DMG Mori CTX рік випуску 2013, 2014, 2016, торгівельної марки DMG Mori, країна виробництва PL. Модель обладнання — CTX 310 ecoline. Тип обладнання — токарний центр з числовим програмним керуванням для обробки металу. Згідно Контракту, товар поставляється на умовах FOB - «Free On Board» (Розділ 1) та повинен бути застрахований згідно пункту 3.2. Проте у вищевказаних довідках про транспорті витрати, міститься запис що вантаж не страхувався. Також, у рахунку – проформі від 21.05.2026 № 2022000366 та рахунку-фактурі від 10.06.2026 № 2022000340 зазначено, що товар поставляється на умовах EX Works. Згідно з правилами Інкотермс, умови FOB передбачають, що продавець несе витрати та ризики, пов`язані з доставкою товару до порту відвантаження, виконанням експортних митних формальностей та навантаженням товару на борт судна в узгодженому порту відправлення.

Таким чином, у вартість товару за умовами FOB включаються витрати на доставку товару до порту відвантаження, експортне оформлення та навантаження на судно. Крім того, згідно з автотранспортними накладними від 12.06.2026 №0359907 та №0359909, а також рахунком за перевезення від 12.06.2026 №184, відправлення товару здійснювалося автомобільним транспортом безпосередньо з м. Albstadt (Німеччина), що характерно для умов поставки EXW або FCA та не узгоджується з умовами FOB, які передбачають поставку товару через морський порт відвантаження. Також, до митного оформлення подані рахунки на надання транспортно-експедиційних послуг №184 та №185 на загальну суму перевезення 352 480 грн. Відстань від міста Albstadt (Німеччина) до пункту пропуску Краківець складає 1 364 км. Відстань від пункту пропуску Краківець до міста Біла Церква із митним оформленням с. Чайки (Київська область становить) 699 км. Загальна протяжність загальний маршрут становить 2 063 км. Таким чином вартість 1 км перевезення складає 170,86 грн/км. Отже, враховуючи відстань від м. Albstadt (Німеччина) до пункту пропуску Краківець — 1 364 км, та середню вартість перевезення 1 км — 170,86 грн/км, розрахункова вартість перевезення до кордону України становить 233 053,04 грн. Водночас декларантом до митної вартості включено транспортні витрати до кордону у сумі 211 488 грн, що на 21 565,04 грн менше від розрахункової суми, визначеної пропорційно загальному кілометражу маршруту. Додатково зазначимо, що у транспортних заявках зазначено вагу вантажу по 10 тонн на кожний транспортний засіб, тобто загалом 20 тонн. Водночас відповідно до пакувального листа загальна вага брутто товару становить 18 900 кг. Таким чином, відомості щодо ваги вантажу в транспортних заявках та пакувальному листі не є тотожними, що потребує додаткової перевірки з метою встановлення фактичної ваги вантажу та правильності розподілу транспортних витрат. Разом з тим, документів, які б містили калькуляцію вартості транспортно-експедиційних послуг, порядок формування тарифу, розподіл транспортних витрат між окремими ділянками маршруту, а також документи фактичного перевізника щодо вартості наданих послуг, до митного оформлення не подано.

Таким чином, подані документи містять суперечливі відомості щодо фактичних умов поставки товару. Зазначена розбіжність не дає можливості однозначно встановити, які саме витрати включені до фактурної вартості товару, хто фактично ніс витрати на внутрішнє транспортування, експортне оформлення та інші логістичні операції, а також перевірити повноту включення складових митної вартості товару. Згідно пакувального листа, окрім токарних верстатів передається Automation WH10 та Spaneforderer. Варто зазанчити, що WH10 (Work Handling 10) — це автоматичний завантажувач (роботизований маніпулятор) для токарного центру а Spaneforderer — транспортер (конвеєр) для видалення металевої стружки. Проте, за результатами митного огляду встановлено, що вага верстата становить 3400 кг. Таким чином, вищевказані комплектуючі є різними товарами. Таким чином, Інвойс від 10.06.2026 № 2022000340 містить лише оплату за три позиції верстата CTX 310, а пакувальний лист містить додаткові складові комплексу. Зазначимо, що вартість вищевказаних складових окремо не деталізована. Також не зазначено, що вони є невід`ємними складовими, чи передаються на безоплатній основі, тощо. Таким чином, відомості щодо числових значень складових митної надано не в повному обсязі, не виражено кількісно та достовірно, що суперечить вимогам п. 2 частини другої ст. 52 Кодексу, ч. 2, 10, 22 ст. 58 Кодексу по застосуванню основного методу.

У банківському платіжному документі, що стосується товару від 03.06.2026 №4102-069470 міститься інформація про міжбанківський розрахунок у сумі 40.000 євро. Призначення платежу «prepayment for equipment, contr.21/05 dd 21.05.2026 inv dd 21.05.2026». Таким чином, передоплата здійснювалась по Рахунку – проформі від 21.05.2026 №2022000366. Варто звернути увагу, що у банківському платіжному документі, зазначено саме «Передоплата» що може свідчити про часткову опалту товару. Окрім іншого, відповідно до п. 4.1 Контракту, покупець зобов`язаний здійснити 100% передоплату протягом 10 днів з дати підписання договору. Разом з тим банківський платіжний документ датований 03.06.2026, тобто після спливу строку, визначеного умовами договору. Зазначене свідчить про невідповідність фактичного порядку здійснення розрахунків умовам контракту та потребує додаткових пояснень сторін.

Згідно з Message Reference Guides 2025 від кооперативного співтовариства «Swift», остаточне завершення транзакції підтверджується не самим платіжним дорученням, а банківськими виписками та записами на рахунках. Отже, повідомлення SWIFT не є підтвердженням факту здійснення платежу, а лише відображає намір або інструкцію на його проведення. Доказом фактичного виконання платежу є банківський документ (виписка або довідка) про списання коштів з рахунку платника, який підтверджує, що інструкція була фінансово виконана і відбувся розрахунок. При цьому, з огляду на пункт 4 частини другої статті 53 Кодексу, інших банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, передбачених Положенням № 2 та Постановою № 216, декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару не надано. Крім того, пунктом 2.4 Контракту передбачено, що контрактна ціна включає вартість товару, витрати на експортне митне оформлення, експортні платежі, фрахт до порту призначення та страхування товару на користь покупця. Зазначені умови також не відповідають ні умовам FOB, ні умовам EXW, оскільки передбачають включення до ціни витрат на транспортування та страхування, характерних для інших базисів поставки. Крім того, продавцем за контрактом виступає фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , який не є виробником обладнання DMG MORI. За таких обставин відсутня можливість встановити обставини набуття продавцем права власності на зазначене обладнання, а також перевірити наявність додаткових витрат, понесених продавцем під час придбання, зберігання, ремонту, модернізації чи підготовки обладнання до продажу. Таким чином, відомості щодо ціни, яка сплачена, не підтверджені документально та не піддаються обчисленню та перевірці, що є порушенням вимог положень ч. 4, 21 ст. 58 Кодексу.

Стосовно Експертного висновка від 12.06.2026 № 25-ЦB/26 (далі - Висновок) зазначимо про наступне. У Висновку зазначено, що для порівняльного підходу використано лише одне джерело https://www.werktuigen.com/gildemeister-ctx+310/wt-191-62101. Дослідження проведено фактично за однією пропозицією, не наведено інших джерел, відсутній аналіз декількох аналогів, не наведено коригувань на рік випуску, стан обладнання, комплектацію, напрацювання, систему ЧПК. У Висновку аналогом використовується DMG Mori CTX310. Водночас у документах на імпортований товар зазначено «DMG Mori CTX 310 ecoline, 2014-2016 року випуску, Siemens Sinumerik 840D sl, 12-позиційна револьверна головка». Експерт не досліджував комплектацію, систему керування, наявність приводного інструменту, стан обладнання, додаткові опції. Тобто не підтверджено, що порівнюваний верстат є дійсно аналогічним. Також наявні розбіжності щодо умов поставки. На сторінці 1 експерт зазначає: умови поставки FOB («Free On Board»). Але у декларації митної вартості, інвойсі та експортній декларації фігурують умови EXW Albstadt. Тобто експертний висновок базується на інших умовах поставки, ніж ті, що фактично заявлені до митного оформлення. На сторінці 3 Висновку вказано: експертний висновок не є звітом про оцінку майна; оцінювач не досліджував достовірність вартості товару; вихідними даними були інвойс та контракт; обладнання оцінювалося за описом документів. Тобто експерт фактично поклався на інформацію, надану замовником, а не проводив самостійне технічне дослідження обладнання. Під час проведення порівняльного аналізу, митницею використано інформацію щодо продажу верстата DMG Mori CTX 310, розміщену на інтернет-ресурсі Werktuigen https://www.machineseeker.com.ua/dmg+mori-ctx+310+ecoline/i-20028430. Зазначений на інтернет ресурсі Werktuigen верстат має ідентичні характеристики із характеристиками, що додатково надіслані декларантом під час митного оформлення, а саме:

- модель верстата — DMG Mori CTX 310 ecoline;

- максимальна швидкість обертання шпинделя — 5000 об/хв;

- система числового програмного керування Siemens Sinumerik 840D sl;

- інструментальна револьверна головка на 12 позицій;

- система кріплення інструменту VDI 30;

- максимальний поперечний хід по осі X — 160 мм;

- максимальний поздовжній хід по осі Z — 450 мм;

- отвір шпинделя — 51 мм;

- потужність головного приводу шпинделя — 11 кВт (100% робочий цикл);

- підключення до мережі 400 В, 50 Гц;

- наявність задньої бабки МК4;

- наявність конвеєра для видалення стружки.

Крім того, фотоматеріали, надані декларантом, містять зображення автоматизованого модуля DMG Automation WH10, який також присутній у складі обладнання, зазначеного в пакувальному листі. Таким чином, технічні характеристики верстата, наведені в документах декларанта, в цілому відповідають технічним характеристикам верстата DMG Mori CTX 310 ecoline, інформація про який розміщена на спеціалізованому майданчику продажу промислового обладнання Machineseeker, що свідчить про належність обладнання до однієї модельної лінійки та дозволяє використовувати зазначену інформацію для порівняльного аналізу ринкової вартості аналогічного обладнання.

Звертаємо увагу, що згідно інформації з вищевказаного ресурсу, вартість Токарно-фрезерного центру з ЧПК DMG MORI CTX 310 ecoLine, 2013 року випуску, Виробник: DMG MORІ на умовах EXW коштує 37 500 EUR. Враховуючи зазначене, відповідно до ч.4 ст.54 та п.6 ч.2 ст.255 Кодексу митний орган зобов`язаний прийняти рішення щодо заявленої декларантом митної вартості на підставі наявних на даний момент у нього відомостей.

Інших документів, які б усували наведені в повідомленні митного органу розбіжності, до митного органу не надано. Декларант не скористався своїм правом передбаченим ст. 52 Кодексу на підтвердження заявленої ним митної вартості та усунення розбіжностей. Отже заявлена декларантом митна вартість товарів не може бути визнана з наступних причин: у наданих документах декларантом відсутні відомості, що підтверджують повноту врахування числових значень складових митної вартості, пов`язаного з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Декларантом не виконано вимогу пункту 2 частини 2 статті 52 Кодексу стосовно надання митному органу достовірних відомостей, що повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Декларантом додатково 18.06.2026 надіслано Виписку по рахунку від 17.06.2026 де у призначенні платежу міститься запис «prepayment for equipment» по рахунку від 21.05.2026, що також може свідчити, що оплата здійснювалась частково. Також, враховуючи той факт, що згідно Пакувального листа передавався товар разом з комплектуючими а Рахунок-фактура від 10.06.2026 № 2022000340 виписаний виключно на верстати без комплектуючих (згадок щодо додаткового обладнання відсутні) то можна вважати, що оплата здійснювалась тільки за верстати, без додаткового обладнання, а отже вищезгадана виписка не є підтвердженням оплати товару. Варто зазначити, що Рахунок – проформа по своїй природі це попередній розрахунковий документ, який продавець виставляє покупцю до фактичного відвантаження товару, але не є документом бухгалтерського обліку, який підтверджує продаж товару. У міжнародній торгівлі проформа часто використовується тоді, коли контракт передбачає передплату. Враховуючи той факт, що згідно Контракту умовами поставки визначено FOB, а у Рахунку – проформі зазначено EX WORKS, Виписка по рахунку від 17.06.2026 не може підтверджувати факт оплати та складові ціни, включення фрахту, страхування, транспортних витрат.

Декларантом 19.06.2026, шляхом надсилання електронного повідомлення, направлено лист від 19.06.2026 № 1906/01, щодо надання всіх наявних документів, та проханням прийняття рішення щодо визначення митної вартості товару без термінів визначених ч. 3 ст. 53 Кодексу. 4. Частиною 2 статті 58 Кодексу передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Також, частиною 6 статті 54 Кодексу передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у разі неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи неможливість застосування основного методу, керуючись положеннями частини 4 статті 57 та у відповідності до частини 5 статті 55 Кодексу, з декларантом проведено процедуру консультації. Обґрунтування не застосування методів визначення методів визначення митної вартості: Метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосований відповідно до ст. VII ГАТТ, ч. 6 ст. 54 та ч. 2 ст. 58 Кодексу у зв`язку із тим, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до ст. 53 Кодексу, не містять документально підтверджених відомостей щодо числових значень складових митної вартості у повному обсязі. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв`язку із тим, що найближчим часом відсутні ціни угод на ідентичні товари, прийняті митним органом за ціною договору відповідно до умов, зазначених у ст. 59 Кодексу. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв`язку із тим, що відсутні ціни угод на подібні товари, прийняті митним органом відповідно до умов, зазначених у ст. 60 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв`язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до положень ст. 62 Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв`язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у ст. 63 Кодексу. Враховуючи неможливість застосування попередніх методів митну вартість визначено із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Код згідно УКТЗЕД 8458918000, вживаний універсальний токарний верстат Gildemeister CTX 310 Ecoline V, 2013 року випуску, обладнаний системою керування Siemens 820 A, країна походження – Європейське співтовариство, товар згідно джерела інформації поставляється за зовнішньоекономічним договором (контрактом) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно з джерелом інформації за основу: МД від 24.03.2025 № 25UA209150003235U0. Додаткова одиниця виміру « 796» шт. Розрахунок: 10,678563 євро/кг * 18460 (вага нетто) = 197126,27298/3 шт = 65708,75766. Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

6. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів. Згідно частини 2 статті 55 Кодексу декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити дане рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2026/000679 від 19.06.2026 відмовлено з таких причин: У відповідності до статті 54 Митного кодексу України неможливе митне оформлення за митною декларацією так як невірно розраховано митну вартість та вибрано метод визначення митної вартості. Згідно з рішенням про коригування митної вартості товару від 19.06.2026 № UA100380/2026/000023/1 митну вартість скориговано.

Як наслідок, декларантом була оформлена нова ВМД № 26UA100380024476U3 від 19.06.2026, зі змісту якої вбачається, що Київською митницею було проведено утримання для забезпечення сплати митних платежів у наступних розмірах:

- мито 4% - 314 945,95 грн.;

- ПДВ 20% - 1 637 718,92 грн.

Відтак Київською митницею були збільшені митні платежі на загальну суму 1 952 664,87 грн. При цьому, з урахуванням положень ч. 7 ст. 55 МК України, ТОВ «ДІС ГРУПП» було надано розстрочення (відстрочення) сплати митних платежів до 17.09.2026, про що вказано в графі 48 «Відстрочення платежу» ВМД № 26UA100380024476U3 від 19.06.2026.

Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості товарів №UA100380/2026/000023/1 від 19.06.2026 і карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2026/000679 від 19.06.2026, ТОВ «ДІС ГРУПП» направило скаргу до Державної митної служби України № 01/07-26-1 від 01.07.2026.

За результатами розгляду скарги Державною митною службою України було прийнято рішення про результати розгляду скарги № 15/15-02-02/13/4855 від 06.08.2026, яким скаргу ТОВ «ДІС ГРУПП» залишено без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст.257Митного кодексу України).

Згідно положень статті 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із п.п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч.1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України, передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.ч.3, 4 ст.64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Судом при розгляді даної справи з урахуванням позиції викладеної у відзиві встановлено, що при ухваленні спірних рішень митний орган посилався на таке.

«За результатами комбінованого контролю із застосуванням СУР шляхом оцінки ризику відповідно до переліків індикаторів ризику, посадовою особою ідентифіковано ризик заниження митної вартості товару № 1 та визначено митні формальності 106-2 «Витребування документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів» та доповнено митну формальність 105-2 «Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення».

З цього приводу слід зазначити, що спрацювання системи управління ризиками АСУР є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, і вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 260/718/19; від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

До того ж формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Отже, відомості з інформаційних систем митних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару.

«Навіть якщо брати за основу Експертний висновок від 12.06.2026 № 25-ЦB/26, у якому зазначена ціна у 10500 євро на верстат 2004 року, то різниця у 10 років і всього 1000 євро виглядає абсолютно алогічною, оскільки навіть цінова різниця у верстаті 2013-2016 є більшою.».

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість, а експертні документи, видані торгово- промисловими палатами, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Відтак митний орган не наділений повноваженнями здійснювати оцінку висновку, що наданий Харківською торгово-промисловою палатою, а сам висновок не скасований та не відкликаний.

«Також, згідно відмітки на вищевказаних Автотранспортних накладних, фактичним перевізником товару є приватне підприємство «ТАРПАН», проте Довідка про транспортні витрати від 12.06.2026 видана ОСОБА_1 , що не є фактичним перевізником товару.».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування, а експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

У ст. 4 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» прописано, що експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Положеннями пункту 1.2 договору транспортного експедирування № 04/05/2026 від 04.05.2026 передбачено, що експедитор має право залучати третіх осіб для виконання заявок замовника. Експедитор від імені замовника або від власного імені, але в інтересах замовника, укладає договори з перевізниками або іншими експедиторами-виконавцями і оплачує їх послуги грошовими коштами, які надійшли від замовника.

Перевезення вантажу здійснювалося автомобільним перевізником ПП «ТАРПАН», з яким у ФОП ОСОБА_1 укладений договір перевезення вантажів № 210 від 21.10.2024, копію якого ТОВ «ДІС ГРУПП» було надано митному органу разом із листом № 1906/01 від 19.06.2026.

Таким чином, залучення експедитором ФОП ОСОБА_1 до надання ТОВ «ДІС ГРУПП» транспортно-експедиційних послуг іншого автомобільного перевізника, а саме ПП «ТАРПАН», повністю відповідає положенням Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» і договору транспортного експедирування № 04/05/2026 від 04.05.2026, що свідчить про необґрунтованість висновків митного органу.

«Згідно Контракту, товар поставляється на умовах FOB - «Free On Board» (Розділ 1) та повинен бути застрахований згідно пункту 3.2. Проте у вищевказаних довідках про транспорті витрати, міститься запис що вантаж не страхувався. Також, у рахунку – проформі від 21.05.2026 № 2022000366 та рахунку-фактурі від 10.06.2026 № 2022000340 зазначено, що товар поставляється на умовах EX Works.».

21.05.2026 між ТОВ «ДІС ГРУПП» (Покупець, Україна) і індивідуальним підприємцем Josef Greff (Продавець, Німеччина) було укладено контракт № 21/05 (далі – Контракт), відповідно до розділу 1 якого Продавець зобов`язується відвантажити, а Покупець – придбати продукцію (у подальшому іменується Товар) на умовах FOB – «Free on board» згідно з Інкотермс-2010, номенклатура яких наведена в рахунку. Сума Контракту складає 40 000 євро (сорок тисяч євро) і формується на підставі усіх рахунків, що додаються до Контракту.

Відповідно до пункту 3.5 Контракту Продавець зобов`язується протягом 30 календарних днів з моменту отримання передоплати в розмірі 100% від загальної вартості Контракту відвантажити Товар зі складу Продавця. Строк поставки Товару не повинен перевищувати 180 днів з моменту оплати. При цьому Продавець зобов`язується застрахувати Товару на користь Покупця перед відправкою.

У той же день, а саме 21.05.2026, сторони склали додаткову угоду № 1 до Контракту, в якій передбачили, що поставка Товару за Контрактом здійснюватиметься на умовах EXW (Incoterms-2010) зі складу Продавця за адресою: Вільгельмштрассе 115 72461 Альбштадт Німеччина. У зв`язку з тим, що постачання Товару за Контрактом здійснюватиметься на умовах EXW (Incoterms-2010) зі складу Продавця, Сторони дійшли згоди, що страхування Товару не здійснюється. Усі ризики втрати чи пошкодження Товару переходять до Покупця у момент завантаження Товару на борт автомобіля логістичної компанії Покупця.

Крім того, відповідно до пункту 3.3 Контракту Продавець зобов`язується забезпечити завантаження товару на борт автомобіля логістичної компанії Покупця, яка має здійснити доставку вантажу на митну територію України. Вантажоодержувачем товару є ТОВ «ДІС ГРУПП». Умови поставки EXW відображені також в інвойсі на оплату № 2022000366 від 21.05.2026 і в інвойсі на постачання товару № 2022000340 від 10.06.2026.

Згідно з нормами EXW особа, що реалізує товар, надає продукцію на своєму складі або в будь-якому іншому зазначеному місці. Продавець зобов`язаний повідомити покупця про готовність продукції до відвантаження. Замовник бере на себе необхідні витрати, ризики, пов`язані з транспортуванням від місця перебування до місця призначення.

Продавець за умовами поставки EXW зобов`язується:

- підготувати продукцію до відвантаження на своєму складі або разом з іншими товарами, зазначеними покупцем;

- надати відповідну упаковку, якщо вона потрібна для транспортування вантажу;

- надати замовнику доступ до вантажу, документації, необхідної для імпорту відправлення;

- повідомити замовника про готовність вантажу до відвантаження.

З іншого боку, покупець зобов`язується:

- організувати транспортування вантажу від місця його перебування до місця призначення.

- сплатити всі витрати, пов`язані з транспортуванням, митним оформленням;

- нести ризики можливих пошкоджень або втрати вантажу в процесі транспортування.

Таким чином, митним органом не враховано, що сторонами Контракту додатково були погоджені умови поставки товару EXW (Incoterms- 2010) зі складу продавця за адресою: Вільгельмштрассе 115 72461 Альбштадт Німеччина. При цьому сторони також погодили, що страхування товару не здійснюється, а всі ризики втрати чи пошкодження товару переходять до покупця у момент завантаження товару на борт автомобіля логістичної компанії покупця.

Крім того, митним органом не враховано пункт 3.3 Контракту, в якому чітко зазначено, що продавець зобов`язується забезпечити завантаження товару на борт автомобіля логістичної компанії покупця, яка має здійснити доставку вантажу на митну територію України. Вантажоодержувачем товару є ТОВ «ДІС ГРУПП». Тобто цей пункт Контракту додатково підтверджує той факт, що сторонами були погоджені умови поставки товару EXW (Incoterms- 2010).

«Разом з тим, документів, які б містили калькуляцію вартості транспортно- експедиційних послуг, порядок формування тарифу, розподіл транспортних витрат між окремими ділянками маршруту, а також документи фактичного перевізника щодо вартості наданих послуг, до митного оформлення не подано.».

Судом встановлено, що ТОВ «ДІС ГРУПП» (замовник) має укладений з ФОП ОСОБА_1 (експедитор) договір транспортного експедирування № 04/05/2026 від 04.05.2026, відповідно до пунктів 1.1 і 1.2 якого замовник замовляє, а експедитор надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також по організації таких перевезень. Згідно з даним договором експедитор надає експедиційні послуги (планування та організація перевезень, отримання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних та інших формальностей, контроль за проходженням і одержанням вантажів, проведення взаєморозрахунків тощо). При цьому експедитор має право залучати третіх осіб для виконання заявок замовника.

Як передбачено в пункті 1.3. договору транспортного експедирування № 04/05/2026 від 04.05.2026, конкретні умови кожного замовлення зазначаються в заявці замовника і узгоджуються з експедитором.

ТОВ «ДІС ГРУПП» були надані дві заявки на перевезення вантажу, а саме заявка на перевезення вантажу № 1 від 09.06.2026 (перевезення автомобілем з причіпом з днз НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ) і заявка на перевезення вантажу № 2 від 09.06.2026 (перевезення автомобілем з причіпом з днз НОМЕР_3 / НОМЕР_4 ), які були погоджені експедитором, свідченням чого слугує підпис ФОП ОСОБА_1 у заявках.

Після отримання і погодження заявок ФОП ОСОБА_1 були виставлені два рахунки на оплату послуг:

1) рахунок на оплату № 184 від 12.06.2026 на суму 176 240,00 грн.;

2) рахунок на оплату № 185 від 12.06.2026 на суму 176 240,00 грн.

Також ФОП ОСОБА_1 були складені довідка про транспортні витрати б/н від 12.06.2026 по перевезенню вантажу автомобілем з причіпом з днз BI3308IB/ НОМЕР_4 і довідка про транспортні витрати б/н від 12.06.2026 по перевезенню вантажу автомобілем з причіпом з днз НОМЕР_1 /BI9861XМ.

Крім того, вказані документи були надані декларантом до Київської митниці, свідченням чого слугує, зокрема, лист ТОВ «ДІС ГРУПП» № 1906/01 від 19.06.2026 з додатковими документами.

«Згідно пакувального листа, окрім токарних верстатів передається Automation WH10 та Spaneforderer.».

З матеріалів справи встановлено, що предметом Контракту є поставка трьох токарних верстатів DMG MORI CTX 310 2013, 2014, 2016 років випуску.

Ці токарні верстати постачалися у розібраному вигляді для потреб транспортування разом із комплектуючими, які є невід`ємною частиною конструкції та необхідними для повноцінного виконання верстатами їх функцій. У зв`язку з цим кількість позицій в інвойсі відрізняється від кількості позицій у пакувальному листі. Так, у пакувальному листі зазначено загальну кількість місць – 7, з яких у трьох місцях упаковано три верстати, а в чотирьох місцях – комплектуючі до зазначених верстатів, без яких їх експлуатація є неможливою, а саме:

1) насос високого тиску (Hochdruckpumpe);

2) видалення туману (Nebelabsaugung);

3) автоматичні транспортери для видалення стружки (Spaneforderer).

Ці комплектуючі є частиною технологічного комплексу кожного верстата, призначені виключно для їх роботи та постачаються разом із відповідними верстатами як єдиний функціональний комплекс.

Ці відомості зазначені як у супровідному листі до пакувального листа від 18.06.2026, так і в технічному описі верстатів, які надавалися митному органу ТОВ «ДІС ГРУПП» разом із листом № 1906/01 від 19.06.2026.

«У банківському платіжному документі, що стосується товару від 03.06.2026 №4102-069470 міститься інформація про міжбанківський розрахунок у сумі 40.000 євро. Призначення платежу «prepayment for equipment, contr.21/05 dd 21.05.2026 inv dd 21.05.2026». Таким чином, передоплата здійснювалась по Рахунку – проформі від 21.05.2026 №2022000366. Варто звернути увагу, що у банківському платіжному документі, зазначено саме «Передоплата» що може свідчити про часткову оплату товару.».

Пунктом 4.1 Контракту сторони погодили, що Покупець здійснює передоплату 100% суми, зазначеної в інвойсі, протягом 10 днів після підписання ним Договору.

21 травня 2026 року Продавцем був сформований інвойс № 2022000366 на загальну суму 40 000 євро. Цей інвойс був повністю оплачений Покупцем, свідченням чого слугують платіжна інструкція № 5 від 27.05.2026 на суму 40 000 євро, проведена банком 02.06.2026, і виписка по рахунку за період з 01.06.2026 по 17.06.2026 від 17.06.2026.

Перелік обов`язкових реквізитів платіжної інструкції наведений у п. 14 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі – Постанова № 216), серед яких, зокрема, указані дата складання документа для ініціювання платіжної операції (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами) (підпункт 2) і призначення платежу (підпункт 10).

Відповідно до пункту 26 Порядку № 216 надавач платіжних послуг повинен перевірити відповідність заповнення реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах вимогам розділу II цього Положення та реквізитам, зазначеним у документах, які відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань валютного регулювання є підставою для здійснення перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металах з рахунку платника, а також поштові та платіжні реквізити контрагентів. Надавач платіжних послуг має право відмовитися від виконання платіжної інструкції платника в іноземній валюті або банківських металах та повернути її платнику, якщо операція, яку проводить платник, не відповідає вимогам валютного законодавства України та законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Таким чином, в пункті 4.1 Контракту чітко зазначено, що покупець здійснює саме передоплату 100% суми. Саме тому в платіжній інструкції в призначенні платежу міститься фраза «prepayment for equipment, contr.21/05 dd 21.05.2026 inv dd 21.05.2026».

З аналізу зміст платіжної інструкції № 5, можна встановити, що вона сформована 27.05.2026, прийнята банком 02.06.2026 і виконана банком 02.06.2026, тобто розрахунок за обладнання проведений ТОВ «ДІС ГРУПП» своєчасно і в повному обсязі.

Інші доводи відповідача висновків про належне підтвердження митної вартості з боку позивача не спростовують.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи сторін в цій справі отримали достатню оцінку.

Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення митного органу про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, перевіривши згідно наведеної норми оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, суд вважає, що воно підлягає скасуванню, оскільки прийняте не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, без дотримання вимог законодавства. При його ухваленні відповідач керувався власним судженням, яке ґрунтувалося на припущеннях.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242– 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІС ГРУПП» (вул. Гіршмана, буд. 17, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40814521) до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України(бульв. Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2026/000023/1 від 19.06.2026, прийняте Київською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України (місцезнаходження: бульвар Гавела Вацлава, буд. 84, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ ВП - 43997555).

Визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2026/000679 від 19.06.2026, прийняту Київською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України (місцезнаходження: бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ ВП - 43997555).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України(бульв. Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІС ГРУПП» (вул. Гіршмана, буд. 17, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40814521) судовий збір у розмірі 23431,98 грн (двадцять три тисячі чотириста тридцять одна гривня 98 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09 жовтня 2026 року.

Суддя Заічко О.В.