Вирок від 08 жовтня 2026 р. у справі №296/7897/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/7897/26

1-кп/296/870/26

Вирок

Іменем України

09 жовтня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026060640000527 від 08.06.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, громадянина України, із вищою освітою, працюючого молодшим оператором ТОВ «ОККО-ДРАЙВ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кіровськ Луганської області, громадянина України, із вищою освітою, працюючого менеджером в ТОВ «ТЕРРАФУД», маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що ОСОБА_5 07.06.2026 близько 15 години 40 хвилин ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 , перебували поблизу будинку № 10 по вул. Ціолковського в м. Житомирі, де у останніх виник конфлікт із раніше не знайомими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та під час якого у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виник раптовий умисел на вчинення хуліганських дій, вчинених групою осіб, а саме у нанесенні потерпілим тілесних ушкоджень та пошкодження автомобіля марки КІА моделі Rio, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_6 , в цей же день, час, місці діючи з прямим умислом, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, вчинили дії, які виразилась у пошкодженні майна та спричиненні тілесних ушкоджень, що супроводжувались особливою зухвалістю, перебуваючи у громадському місці, заподіяли тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_7 у вигляді саден на боковій поверхні грудної клітки праворуч, на лівому плечі, на 2-му пальці лівої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Крім того, ОСОБА_5 використовуючи парасольку, яка була при ньому, розбив праве переднє пасажирське скло автомобіля марки КІА моделі Rio, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому, в цей час, перебувала потерпіла ОСОБА_8 разом із малолітнім сином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді саден на тілі правої кисті та на черевній стінці в епігастральній ділянці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

У результаті хуліганських дій, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , діючи спільно, з прямим умислом, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушили громадський порядок, що супроводжувалося особливою зухвалістю, що виразилось у насильстві до громадян та пошкодженням майна у присутності малолітньої дитини.

ОСОБА_6 07.06.2026 близько 15 години 40 хвилин ОСОБА_6 разом із ОСОБА_5 , перебували поблизу будинку № 10 по вул. Ціолковського в м. Житомирі, де у останніх виник конфлікт із раніше не знайомими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та під час якого у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виник раптовий умисел на вчинення хуліганських дій, вчинених групою осіб, а саме у нанесенні потерпілим тілесних ушкоджень та пошкодження автомобіля марки КІА моделі Rio, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_5 , в цей же день, час, місці діючи з прямим умислом, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, вчинили дії, які виразилась у пошкодженні майна та спричиненні тілесних ушкоджень, що супроводжувались особливою зухвалістю, перебуваючи у громадському місці, заподіяли тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_7 у вигляді саден на боковій поверхні грудної клітки праворуч, на лівому плечі, на 2-му пальці лівої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Крім того, ОСОБА_5 використовуючи парасольку, яка була при ньому, розбив праве переднє пасажирське скло автомобіля марки КІА моделі Rio, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому, в цей час, перебувала потерпіла ОСОБА_8 разом із малолітнім сином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді саден на тілі правої кисті та на черевній стінці в епігастральній ділянці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

У результаті хуліганських дій, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , діючи спільно, з прямим умислом, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушили громадський порядок, що супроводжувалося особливою зухвалістю, що виразилось у насильстві до громадян та пошкодженням майна у присутності малолітньої дитини.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні визнали в повному обсязі. Не оспорють фактичних обставин скоєного ними кримінального правопорушення, вказаних в обвинувальному акті. В скоєному щиро розкаялися. Потерпілим повністю відшкодували завдані збитки.

Від потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на адресу суду надійшли письмові заяви про розгляд справи без їх участі, обвинуваченими повністю відшкодовано матеріальну шкоду, претензій ні майнового, ні морального характеру до обвинувачених вони не мають, просять призначити їм мінімальне покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Враховуючи, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 добровільно визнали провину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, прокурор під час визначення порядку дослідження доказів по справі просила суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнати недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежитись допитом обвинувачених, дослідити матеріали, що характеризують особу обвинувачених.

Відповідно до вимог процесуального законодавства судом роз`яснено учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України. Судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити відповідні обставини в апеляційному порядку. Обвинувачений ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зазначили, що зміст ч. 3 ст. 349 КПК України їм зрозумілий, заперечень проти не дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вони не мають.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Таким чином суд вважає, що вина ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні вищезазначеного діяння доведена, і кваліфікує їх дії за ч. 2 ст. 296 КК як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене групою осіб.

При призначенні покарання відповідно до ст. 65 КК суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України, є умисним нетяжким злочином проти громадського порядку та моральності.

Обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, офіційно працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, на спеціалізованих обліках не перебуває.

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, на спеціалізованих обліках не перебуває, офіційно працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо.

Згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої шкоди потерпілим.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої шкоди потерпілим.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, наявності пом`якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих покарання обставин, осіб обвинувачених, думку потерпілих, суд призначає обвинуваченим покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК, що буде достатнім для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Під час судового розгляду потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_7 подано цивільні позови про стягнення з обвинувачених матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням. Оскільки обвинувачені відшкодували завдані збитки, то дані цивільні позови суд залишає без розгляду.

Арешт на майно не накладався.

Процесуальні витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинувачених у дольовому порядку.

Питання стосовно речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 369, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 01 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 01 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 01 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 01 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_8 в інтересах малолітнього ОСОБА_9 , ОСОБА_7 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - залишити без розгляду.

Стягнути з обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 4813 (чотири тисячі вісімсот тринадцять) грн 60 коп. в солідарному порядку, по 2406 (дві тисячі чотириста шість) гривень 80 коп. з кожного.

Речові докази: компакт-диск DVD-R - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченим прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1