Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №278/3687/26 — Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/3687/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Київ, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

З протоколу серії А3508 №32 від 18.07.2026 року вбачається, що 18.07.2026 близько 10:00 год на території військової частини НОМЕР_1 , що дислокується в АДРЕСА_2 , було виявлено, що командир взводу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних систем батальйону технічних засобів розвідки військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_1 , в порушення вимог ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України», ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п. 3, 8 розділу ІII Порядку проведення службового розслідування в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, не виконав вимоги наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12.05.2026 №902 «Про призначення службової перевірки» (за фактом пошкодження 20.04.2026 року військового майна служби забезпечення засобами ураження логістики військової частини НОМЕР_1 ) та наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 29.05.2026 №1033 «Про продовження строку проведення службової перевірки, призначеної наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.05.2026 №902»), а саме: не завершив службову перевірку та не подав доповідну записку встановленим порядком для прийняття рішення в термін визначений вказаними наказами командира військової частини НОМЕР_1 , чим вчинив недбале ставлення до своїх службових обов`язків в умовах особливого періоду (воєнного стану), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

На підставі рапорту ОСОБА_1 про продовження строку проведення перевірки наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.05.2026 № 1033 строк проведення перевірки продовжено до 15.06.2026, із покладенням на відповідальну особу обов`язку подати доповідну записку за її результатами.

Водночас відповідно до рапорту начальника відділення персоналу та стройового штабу військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 станом на 18.07.2026 призначена наказами № 902 та № 1033 службова перевірка ОСОБА_1 проведена не була, а її результати у встановленому порядку не подані.

Захисник ОСОБА_1 — адвокат Шевчук О.М. — під час розгляду справи звертав увагу суду на необхідність з`ясування обставин проведення службової перевірки, причин недотримання строків її завершення та перевірки пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. З цією метою сторона захисту наполягала, зокрема, на допиті свідків, які могли повідомити про організацію проведення перевірки та фактичний перебіг її виконання.

Судом було забезпечено дослідження відповідних обставин. Зокрема, у судовому засіданні 06.10.2026 вирішено питання щодо виклику свідка ОСОБА_3 , якого допитано під час наступного судового засідання 07.10.2026. Його показання суд оцінює у сукупності з поясненнями ОСОБА_1 та іншими матеріалами справи.

Свідок ОСОБА_4 повідомив, що йому відомо про несвоєчасне надання результатів службової перевірки та відсутність рапорту ОСОБА_1 про подальше продовження строку її проведення. При цьому свідок уточнив, що особисто під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не був присутній, а про інші обставини проведення перевірки йому безпосередньо не відомо.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що участі у складанні протоколу не брав, а склав рапорт щодо відсутності результатів службової перевірки, дорученої ОСОБА_1 . Йому було відомо про продовження строку проведення такої перевірки.

Свідок ОСОБА_6 зазначив, що протокол складено 18.07.2026 у присутності командира військової частини ОСОБА_7 ; самого ОСОБА_1 під час складання протоколу він не бачив. Свідок підтвердив, що службову перевірку у встановлений строк завершено не було.

Представник військової частини офіцер юридичної групи військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант юстиції ОСОБА_8 наполягав на притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зазначивши, що факт незавершення службової перевірки у встановлений строк підтверджували як сам ОСОБА_9 , так і свідок ОСОБА_10 .

Оцінивши пояснення учасників провадження та матеріали справи у сукупності, суд виходить із такого.

Оцінюючи письмові матеріали в їх сукупності, суд бере до уваги наказ № 902 від 12.05.2026, наказ № 1033 від 29.05.2026, рапорт ОСОБА_1 про продовження строку перевірки, рапорт майора ОСОБА_11 від 18.07.2026, службову характеристику ОСОБА_1 , а також надані учасниками провадження письмові доводи. Вказані документи узгоджуються між собою щодо факту покладення конкретного завдання, визначення строку його виконання та відсутності оформленого результату перевірки після спливу цього строку.

Посилання сторони захисту на необхідність перевірки правомірності наказу суд оцінює з урахуванням того, що відповідно до ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та статей 30, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України підлеглий зобов`язаний виконувати законні накази командира сумлінно, точно та у встановлений строк, а в разі неможливості своєчасного виконання — невідкладно доповісти про відповідні причини. Саме по собі незадоволення змістом наказу чи сумнів у його доцільності не припиняє обов`язку його виконання; при цьому ст. 60 Конституції України виключає обов`язок виконувати явно злочинні накази.

За змістом розділу VII Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, службова перевірка призначається письмовим рішенням відповідного командира, проводиться у визначений строк, а її результати оформлюються доповідною запискою. Наявні накази містять предмет перевірки, відповідального виконавця та строки виконання. Матеріали, які були подані суду, не містять належного підтвердження подання ОСОБА_1 доповідної записки за результатами перевірки до 15.06.2026.

Суд враховує, що рапорт ОСОБА_1 про продовження строку перевірки свідчить про обізнаність із дорученим завданням та необхідністю його виконання. Водночас саме продовження строку не звільняло відповідального виконавця від обов`язку завершити перевірку та належним чином оформити її результати.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснював, що не зміг завершити доручену йому службову перевірку через необхідність отримання додаткових документів та відсутність належної допомоги. Зазначав, що звертався з проханням повторно продовжити строк перевірки, однак йому було відмовлено. Також повідомляв про перебування у відпустці, амбулаторне лікування та те, що матеріали перевірки були підготовлені вже після відпустки. Водночас сам ОСОБА_1 підтвердив, що станом на 15.06.2026 акт службової перевірки готовий не був, а документального підтвердження амбулаторного лікування він не має.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_1 до початку відпустки службову перевірку не завершив і її матеріалів не передав. За словами свідка, документи, які повинні були надати інші служби, надавалися своєчасно, натомість документи, підготовка яких покладалася безпосередньо на ОСОБА_1 , були виготовлені із запізненням. Свідок також зазначив, що для виконання доручення було надано достатньо часу, ОСОБА_1 обіцяв завершити роботу під час відпустки, однак матеріали передав лише в липні — на початку серпня, а завершувати перевірку довелося самому свідку. При цьому ОСОБА_3 зазначив, що продовження строку проведення службової перевірки є правом командира військової частини, а не його обов`язком, а тому підстав для обов`язкового повторного продовження такого строку не було

Разом із тим, оцінюючи наведені ОСОБА_1 пояснення, суд звертає увагу на їх непослідовність. Спочатку ОСОБА_1 зазначав, що по допомогу під час проведення перевірки не звертався, тоді як у подальшому стверджував, що звертався до інших осіб, зокрема по сприяння у підготовці документів. При цьому письмового рапорту з проханням надати допомогу чи забезпечити конкретними матеріалами він не подавав. У матеріалах справи відсутні докази того, що необхідні документи були ним витребувані, проте не надані, що йому відмовляли у сприянні або що саме дії інших посадових осіб об`єктивно унеможливили завершення перевірки у визначений строк. Згодом ОСОБА_1 повідомив, що в юридичній службі допомога була надана. Отже, посилання на ненадання документів не узгоджуються з показаннями свідка та не знайшли належного підтвердження.

Крім того, суд враховує, що на підставі рапорту ОСОБА_1 строк проведення службової перевірки вже було продовжено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.05.2026 № 1033 до 15.06.2026. Відповідно до пункту 6 розділу VII Порядку, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, службова перевірка проводиться у межах установленого строку, а її продовження допускається за рішенням уповноваженого командира в передбачених Порядком межах; необмеженого повторного продовження цей Порядок не передбачає. Незважаючи на наданий додатковий час, ОСОБА_1 перевірку до 15.06.2026 не завершив, результатів для прийняття рішення не подав, після чого вибув у відпустку. Саме по собі перебування у відпустці чи посилання на лікування не свідчить про недбалість, однак ці обставини не пояснюють невиконання доручення до настання встановленого строку за відсутності підтверджених об`єктивних перешкод. У сукупності наведене свідчить не лише про формальне порушення строку, а й про неналежну організацію та несумлінне виконання покладеного службового завдання.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії А3508 №32 від 18.07.2025; рапортом начальника відділення персоналу та стройового штабу військової частини НОМЕР_1 , рапортом начальника школи спеціалістів безпілотних наземних комплексів військової частини НОМЕР_1 , рапортом командира взводу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних систем батальйону технічних засобів розвідки військової частини НОМЕР_1 , наказами командира військової частини НОМЕР_1 , письмовими поясненнями та іншими матеріалами справи.

Тобто, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Враховуючи викладене, характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.

Відповідно до п. 12 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Керуючись ст.283, 284 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Житомирській області 21081100, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA048999980313060106000006196, код ЄДРПОУ: 37976485, код класифікації доходів бюджет: 21081100.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому Законом.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАПу порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначеного правопорушення.

На постанову суду протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд.

Строк звернення до виконання протягом трьох місяців.

Суддя О. М. Дубовік