Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №273/652/26 — Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/652/26

Провадження № 3/273/291/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Баранівка

Суддя Баранівського районного суду Житомирської області Бєлкіна Д.С., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , який проживає в АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

На розгляд Баранівського районного суду Житомирської області від ВП № 2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, надійшли матеріали (протокол серії ЕПР1 № 610479 від 09.03.2026 року) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №610479 від 09 березня 2026 року, складеного інспектором СРПП ВП №2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області капітаном поліції Псюком О.О., ОСОБА_1 09 березня 2026 року о 14 год. 10 хв. у м. Баранівка по вул. Звягельській, 40 керував автомобілем Hyundai Santa Fe, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, та, за твердженням працівників поліції, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Ткачук В.В., підтримав подане ним клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та заперечення проти притягнення останнього до адміністративної відповідальності. Захисник зазначив, що з наявного у матеріалах справи відеозапису не вбачається дотримання працівниками поліції встановленого законом порядку огляду водія на стан сп`яніння. Зокрема, адвокат Ткачук В.В. звернув увагу суду на те, що працівник поліції під час спілкування з ОСОБА_1 не повідомив останньому конкретних ознак алкогольного сп`яніння, які нібито були ним виявлені, а також не запропонував ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Крім того, захисник посилався на те, що фактичні обставини, які відображені на відеозаписі, не відповідають обставинам, зазначеним працівником поліції у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому сам протокол не може бути достатнім доказом вини ОСОБА_1 . Крім того, захисник зазначав, що працівники поліції під час спілкування із Шульгою вдалися до відвертого обману, оскільки прямо повідомили йому, що за результатами спілкування буде складено виключно постанову за неввімкнення покажчика повороту, яка передбачає накладення штрафу у розмірі 510 грн.

Просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши захисника, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, долучені до нього матеріали, а також безпосередньо дослідивши у судовому засіданні відеозапис, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Вимогами ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється, зокрема, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган або посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З об`єктивної сторони правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає, зокрема, у керуванні транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Положеннями ст. 266 КУпАП передбачено порядок проведення огляду водіїв на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Такий огляд проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів, а у разі незгоди водія на проведення огляду або незгоди з його результатами огляд проводиться у закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку. Огляд, проведений із порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Аналогічні положення містяться в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженій наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (чинна редакція від 04.07.2025 року).

Відповідно до п. 3 розділу І зазначеної Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

При цьому згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 за наявності визначених Інструкцією ознак поліцейський проводить огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.

Отже, перед проведенням огляду необхідною передумовою є наявність у працівника поліції підстав вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння, які повинні ґрунтуватися на передбачених Інструкцією ознаках такого стану.

Судом безпосередньо досліджено відеозапис події, на якому зафіксовано спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 . При перегляді відеозапису судом встановлено, що працівник поліції Каленський О.В. під час спілкування з ОСОБА_1 не називає останньому жодних ознак алкогольного сп`яніння, які б вони у нього виявили, а лише вказує, що пройти оглЯд на стан сп`яніння - це законна вимога поліцейського. Зокрема, на відеозаписі не зафіксовано, щоб працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що у нього наявний запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя чи поведінка, що не відповідає обстановці.

Саме по собі посилання у протоколі на наявність ознак алкогольного сп`яніння без належної фіксації таких ознак під час фактичного спілкування працівників поліції з водієм не може бути визнано достатнім доказом їх наявності. При цьому суд бере до уваги, що відеозапис є безпосереднім джерелом доказової інформації щодо перебігу події та дозволяє перевірити відповідність зазначених у протоколі обставин фактичним обставинам, які мали місце під час спілкування поліцейських із водієм. У даному випадку зміст відеозапису не підтверджує зазначену у протоколі обставину щодо повідомлення ОСОБА_1 конкретних ознак алкогольного сп`яніння, а тому в цій частині суд погоджується з доводами захисника.

Щодо доводів захисника про те, що працівники поліції повідомляли ОСОБА_1 про складення виключно постанови за неввімкнення покажчика повороту, суд зазначає таке.

Під час перегляду відеозапису встановлено, що працівник поліції чітко та неодноразово повідомляє ОСОБА_3 про те, що стосовно нього буде складено протокол саме за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Отже, твердження про те, що працівники поліції повідомляли Шульзі про складення виключно постанови за неввімкнення покажчика повороту, спростовуються безпосередньо змістом дослідженого судом відеозапису.

За таких обставин суд не погоджується із зазначеними доводами захисника.

Щодо доводів захисника про ненаправлення ОСОБА_1 для проходження огляду на стан сп`яніння до закладу охорони здоров`я.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у вину саме відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. Однак сама по собі відмова від проходження огляду на місці зупинки не завершує передбачену законом процедуру. У разі відмови водія від проходження огляду на місці зупинки або незгоди з його результатами закон передбачає проведення огляду в закладі охорони здоров`я. Відповідний огляд має бути проведений за участю поліцейського, а поліцейський забезпечує доставлення водія до відповідного закладу охорони здоров`я. Таким чином, для встановлення складу правопорушення у формі відмови від проходження огляду необхідно встановити не лише факт того, що особа не пройшла огляд на місці, а й те, що їй була належним чином запропонована передбачена законом процедура огляду та що особа після цього відмовилася від її проходження.

Судом при безпосередньому перегляді відеозапису встановлено, що після виникнення у працівників поліції припущення щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння працівником поліції ОСОБА_4 не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров`я. На відеозаписі не зафіксовано також і відмови ОСОБА_1 від такого огляду.

Відтак суд не може погодитися з тим, що зафіксована у протоколі відмова ОСОБА_1 може беззаперечно розцінюватися як відмова від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Зазначене має істотне значення, оскільки ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність саме за відмову від проходження огляду, який має бути запропонований та проведений відповідно до встановленого порядку.

Таким чином, доводи захисника про те, що працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров`я, суд вважає обґрунтованим та погоджується з ними.

Судом також враховується, що відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Водночас у справах про адміністративні правопорушення саме суд повинен встановити наявність усіх обставин, які утворюють склад відповідного адміністративного правопорушення.

У даному випадку суд не ставить під сумнів право працівників поліції перевірити водія на стан сп`яніння за наявності відповідних підстав. Однак реалізація такого права має здійснюватися у визначеному законом порядку, а факт дотримання такого порядку має бути підтверджений належними та допустимими доказами.

Судом не встановлено наявності належних та достатніх доказів, які б у своїй сукупності підтверджували, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я та що після такої пропозиції він відмовився від його проходження. Так само не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду доведений належними доказами факт повідомлення ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, які стали підставою для проведення огляду. При цьому суд не може замінювати відсутні докази припущеннями або виходити виключно з формального змісту протоколу, коли його відомості не знаходять підтвердження під час безпосереднього дослідження відеозапису.

Таким чином, судом встановлено, що між відомостями, зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення, та фактичними обставинами, які безпосередньо зафіксовані на відеозаписі, наявні істотні розбіжності.

З огляду на викладене суд вважає, що матеріали справи не містять належної та достатньої сукупності доказів, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, не доведено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду саме у встановленому законом порядку. Крім того, не підтверджено належними доказами обставину щодо конкретних ознак алкогольного сп`яніння, які, відповідно до вимог Інструкції №1452/735, повинні бути підставою для проведення відповідного огляду. За таких обставин суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із недоведеністю наявності у його діяннях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

У зв`язку з цим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 130, 247, 251, 252, 283-285 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП закрити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Бєлкіна Д.С.