Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №196/105/24 — Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/105/24

№ провадження 2/196/12/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року ? смт Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

? ? ? головуючого судді ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Костюкова Д.Г.,

? ? ? ? за участю секретаря судового засідання Дорошенко В.В.,

? ? ? ? позивачки ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_1 ,

? ? ? ? відповідачки ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в с-ще Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договорів про надання правової допомоги та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним позовом та в обґрунтування зазначила, що 27.01.2016 уклала з відповідачем, яка на той час працювала адвокатом, договір про надання правової допомоги №1. Згідно з частиною 1 вказаного договору адвокат? приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу в галузі кримінального, кримінально-процесуального, цивільного та цивільно-процесуального права при розгляді справи в суді. А клієнт зобов`язаний приймати і оплачувати її на умовах, передбачених договором. Відповідно до п.2.1. договору, адвокат приймає на себе зобов`язання здійснювати і за дорученням клієнта наступні дії: - давати письмові та усні консультації та роз`яснення з юридичних питань; - готувати і направляти письмові запити; - складати заяви, скарги і інші документи правового характеру; - здійснювати представництво в суді, інших органах (у тому числі правоохоронних) з усіма правами, які надані клієнту, як стороні по справі та перед іншими громадянами і юридичними особами, здійснювати на користь клієнта, по його вимозі, інші дії, не заборонені чинним законодавством. На виконання вимог частини 1 договору, у день укладення останнього, позивач сплатила відповідачу 25 000,00 грн., про що було зазначено у частині 7 договору, який був підписаний позивачем та відповідачем. Згідно із п.5.1. договору 1 строк дії останнього встановлений з моменту його підписання сторонами і до розірвання за ініціативою однієї із сторін. Тобто вказаний договір діє до наступного часу. Однак в порушення умов договору, відповідач не тільки не виконала обов`язки, а діяла всупереч інтересам позивача. Доказами цього є: згідно з ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21.02.2018 року по справі 201/18308/18, позивач подала до суду скаргу на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області. Однак, відповідач, в порушення своїх зобов`язань та всупереч інтересам позивача, не з`явилась у призначене судове засідання та без погодження зі ОСОБА_3 , всупереч інтересам позивача електронною поштою 21.02.2018 направила до суду заяву про залишення скарги ОСОБА_3 без розгляду. Згідно з ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 22.09.2016 року позовна заява ОСОБА_3 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування шкоди була залишена без розгляду, так як представник позивача ОСОБА_2 три рази не з`явилася у судові засідання, а саме: 04.12.2015 року, 17.02.2016 р., 22.09.2016 р. Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26.04.2017 року по справі 204/8918/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення суми. Позовна заява ОСОБА_3 була залишена без розгляду, так як представник позивача – адвокат Васіна Л.А., яка була належним чином повідомлена про дати судових засідань, але не з`явилася? ? у судові засідання чотири рази, а саме – 16.01.2017 р., 17.02.2017 р., 06.04.2017 р., 26.04.2017 р. Тобто відповідач порушила вимоги п.2.1. договору. Відповідач в порушення договору не підготувала касаційну скаргу на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.07.2015 року відносно ОСОБА_3 . Позивач змушена була готувати самостійно касаційну скаргу в Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Відповідач лише 21.04.2016 року взяла участь в судовому засіданні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в м. Києві при розгляді касаційної скарги. Таким чином, відповідач не виконала належним чином умови договору, а тому останній підлягає розірванню у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань. Для розрахунку оплати відповідачу за одноразову участь у судовому засіданні в суді касаційної інстанції в 2016 році, позивач вважає за необхідне врахувати Порядок оплати послуг адвоката, визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 року №465 «Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу», якою встановлена методика обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу та якою передбачено, що на стадії кримінального провадження у суді під час представлення інтересів клієнта в касаційній інстанції сплачується коефіцієнт 6 розмірів прожиткового мінімума для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року, в якому адвокатом подається акт надання безоплатної вторинної правничої допомоги у разі, коли тривалість стадії процесу не перевищує або становить один рік. Виходячи із вказаної методики та враховуючи, що відповідач брала участь лише в одному засіданні, а прожитковий мінімум для працездатних осіб в 2106 році складав 1600,00 грн. то вартість цієї послуги згідно вказаної постанови становить 800,00 грн. Однак, враховуючи, що відповідачем надавалась платна послуга, то позивач вважає, що послугу можливо оцінити в сумі 2000,00 грн. Відшкодуванню також підлягають витрати на проїзд відповідача у залізничному сполученні з м. Дніпро до м. Києва та в зворотному напрямку в сумі 300 грн. (за цінами 2016 р. ). А тому, відповідач повинен повернути позивачу сплачені грошові кошти в сумі 22 700,00 грн. та відповідно до вимог ст. 625 ЦК України також сплатити інфляційне збільшення за період з 01.02.2016 року по 31.12.2023 року в сумі 27 386,93 грн. 3% річних – 5 416,37 грн. Сума, яка підлягає стягненню по вказаному договору складає 55 503,30 грн.

Крім того, відповідач також уклала договір про надання правової допомоги №15 від 15.08.2016 року з матір`ю позивача – ОСОБА_6 . Відповідно до п.1 вказаного договору, адвокат приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу в галузі кримінального, кримінально-процесуального, цивільного та цивільно-процесуального права при розгляді справи в суді, а клієнт зобов`язаний приймати її і оплачувати її на умовах передбачених договором. Згідно п.2.1. договору адвокат приймає на себе зобов`язання здійснювати в інтересах і за дорученням клієнта дії, аналогічні з договором №1 від 27.01.2016 року. На виконання вимог п.5.1.договору ОСОБА_6 сплатила відповідачу 25 000,00 грн. про що зазначено у п.7 договору та підписано двома сторонами. Але згідно договору позики від 15.08.2016 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_6 остання взяла у мене в борг грошові кошти в сумі 25 000,00 грн. для сплати послуг по вказаному договору про надання правової допомоги від 15.08.2016 р. В договорі передбачено, що вказані грошові кошти підлягають поверненню позивачу у разі невиконання відповідачем умов цього договору. Але за цим договором, відповідач не вчинила жодної дії по наданню правової допомоги матері позивача, якій було на той час 79 років та яка дуже хворіла. Без надання допомоги від адвоката Зосько Л.П. за допомогою позивача звернулась до Господарського суду м. Києва з позовною заявою від 06.04.2017 року №5684/17 до Уповноваженої особи. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ Надра» Стрюкової І.А. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити певні дії та була винесена ухвала від 10.04.2017 року по справі №910/5684/17 про відмову у прийнятті позовної заяви. 05.05.2017 року ОСОБА_6 за допомогою позивача подала адміністративний позов до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ Надра» Стрюкової І.А. про зобов`язання вчинити певні дії. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2017 року по справі №804/2831/17у задоволені адміністративного позову ОСОБА_6 було відмовлено. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , померла, позивач ОСОБА_3 є спадкоємцем. Враховуючи, що згідно договору позики від 15.08.2016 року, позивач надала свої власні грошові кошти в сумі 25 000,00 грн. для оплати договору про надання правової допомоги №15 від 15.08.2016 року, укладеного з відповідачем, та що договором позики передбачене на право позивача вимагати повернення цих коштів у разі невиконання відповідачем своїм зобов`язань, то позивач маю право на відшкодування її власних коштів. Сума, яка підлягає стягненню з відповідача по договору про надання правової допомоги №15 від 15.08.2016 року по 31.12.2023 складає 50 563,61 грн. (25 000,00 грн. – сума боргу, - 20014,32 грн. сума інфляційного збільшення за період з 16.08.2016 року по 31.12.2023 року, 3 % річних за вказаний період – 5 549,29 грн.)Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача по двом укладеним договорам складає 106 067,22 грн. На підставі вищевикладеного позивач просить суд, розірвати договір про надання правової допомоги №1 від 27.01.2026, укладеного між ОСОБА_3 та адвокатом Васіною Л.А. та договір про надання правової допомоги №15 від 15.08.2016, укладеного між ОСОБА_6 та адвокатом Васіною Л.А. у зв`язку із невиконанням останньою умов договорів. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 106 067,22 грн. ? ?

Відповідач ОСОБА_7 надала суду відзив, відповідно до якого позовні вимоги не визнала та в обґрунтування зазначила, що дійсно з лютого 2012 року по 31 липня 2018 року вона здійснювала адвокатську діяльність у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Наприкінці грудня 2015 року вона зустріла ОСОБА_3 , з якою раніше навчалася в інституті, та яка попросила допомогти у її кримінальному провадженні. З кінця 2015 року по січень 2016 року вона готувала для ОСОБА_3 касаційну скаргу від імені останньої, яка була виготовлена нею 08.01.2016 та направлена за підписом ОСОБА_3 до Вищого спеціалізованого суду України. Договір про надання правової допомоги від 27.01.2026 був виготовлений для її участі у Вищому спеціалізованому суді України при оскаржені ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.12.2015, який сплив 23.01.2016. Після цього протягом трьох років цей договір використовувався нею для правової допомоги ОСОБА_3 та її матері ОСОБА_6 у різних справах, у різних судах та правоохоронних органах, готувалися запити, клопотання, скарги, заяви та інші документи правового характеру. Вона приймала участь у судових засіданнях у судах різних інстанцій, вивчала справи. Всі правові послуги надавалися нею безоплатно та будь-яких грошових коштів ні від ОСОБА_3 , ні від ОСОБА_6 вона не отримувала. У Договорі не зазначена сума гонорару та вказано, що послуги сплачуються за домовленістю, однак це типова форма та вона надавала правову допомогу не безоплатній основі. Жодного письмового платіжного документу чи то розписки, чи то квитанції, чи то прибуткового ордеру на підтвердження сплати гонорару позивачем не надано. Позивачкою не зазначено, які збитки були їй завдані. Жодного доказу невиконання нею умов договору позивачкою не надано. Згідно державного реєстру адвокатів її адвокатська діяльність зупинена з 31.07.2018 та до теперішнього часу не поновлена, у зв`язку з чим дія договорів про надання нею як адвокатом правової допомоги ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є припиненою. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити. (т.1, а.с. 107-105).

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 19.01.2024 р. позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договорів та стягнення грошових коштів було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків. (т.1, а.с.67-68).

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 р. позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договорів та стягнення грошових коштів, після усунення позивачем недоліків, позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження (т.1, а.с.89-90).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 17.05.2024 р. було закрито підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договорів та стягнення грошових коштів та призначено справу до розгляду по суті (т.1, а.с.173).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 18.12.2024 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договорів та стягнення грошових коштів, за клопотанням позивача ОСОБА_3 призначено почеркознавчу експертизу (т.1, а.с.214-215).

22.01.2025 р. Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договорів та стягнення грошових коштів, за клопотанням відповідача ОСОБА_2 призначено посмертну почеркознавчу та судову технічну експертизи. Провадження у справі зупинене на час проведення експертизи (т. 1, а.с. 226 - 229).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 07.08.2025 р. провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договорів та стягнення грошових коштів відновлено (т.2, а.с.116).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 21.10.2025 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договорів та стягнення грошових коштів, за клопотанням позивача ОСОБА_3 призначено почеркознавчу експертизу. Провадження у справі зупинене на час проведення експертизи (т.2, а.с. 230, 231).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 р. провадження у цивільній справі №196/105/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договорів та стягнення грошових коштів відновлено (т.2, а.с.240).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 12.02.2026 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договорів та стягнення грошових коштів, за клопотанням позивача ОСОБА_3 призначено почеркознавчу експертизу. Провадження у справі зупинене на час проведення експертизи (т.2, а.с.247, 248).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 06.04.2026 р. провадження у цивільній справі №196/105/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договорів та стягнення грошових коштів відновлено (т.3, а.с. 9).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 16.04.2026 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договорів та стягнення грошових коштів, за клопотанням позивача ОСОБА_3 призначено почеркознавчу експертизу. Провадження у справі зупинене на час проведення експертизи (т.3, а.с.19, 20).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 25.06.2026 р. провадження у цивільній справі №196/105/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договорів та стягнення грошових коштів відновлено. (т.3, а.с.54).

Позивачка ОСОБА_3 у судовому засіданні свої позовні вимоги та надані нею додаткові заяви підтримала, при цьому пояснила, що відповідно до умов укладеного договору про надання правничої допомоги вона заплатила відповідачці 25 тис. грн, про що зробила власноручний запис у договорі. Відповідачка цього факту не заперечувала та підписала цей договір. У п.2.2 договору зазначено, що на момент його підписання розрахунок проведений у повному обсязі. Надані відповідачкою примірники договорів є підробленими, оскільки не містять вказівки про сплату нею грошових коштів та всіх умов договору, які є в наданому нею оригіналі. Відповідачка свої обов`язки за вказаним договором не виконувала, участі у судових засіданнях не приймала, у зв`язку з чим подані нею заяви були залишені судом без розгляду. Також відповідачка без її відома відкликала позовну заяву. Всі документи до суду вона готувала самостійно та відповідачка їй не допомагала. Відповідачка прийняла участь у декількох судових засіданнях, у зв`язку з чим вона зменшила розмір відшкодування. Вважає, що цей договір діє до теперішнього часу, оскільки в ньому не було зазначено строк його дії, та просить його розірвати. Також вона надала гроші своїй матері ОСОБА_6 для укладення договору про правову допомогу з відповідачкою. На підтвердження передачі грошей між нею та ОСОБА_6 був укладений договір займу. Вона особисто передала ці гроші відповідачці, а її матір зробила у договорі запис про сплату 25 тис.грн. У порушення цього договору відповідачка не підготувала процесуальні документи до господарського та адміністративного суду, це все робила вона та ніякої правової допомоги від відповідачки не було. Оскільки відповідачка умови договору не виконала, то цей договір також підлягає розірванню. У зв`язку з тим, що вона є спадкоємицею після смерті матері, а сплачені відповідачці кошти належали їх, то вона має право заявляти вимоги до відповідачки. Просить суд повністю задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідачки відшкодування з урахуванням інфляційного збільшення.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що дійсно надавала правову допомоги позивачці та її матері, однак робила це безоплатно. Вони дійсно укладали між собою у 2016 році договори, однак це було формальністю, щоб у неї було можливість у випадку необхідності представляти їх інтереси. Жодних грошових коштів від позивачки та її матері вона не отримувала. При підписанні договорів ніяких записів про передачу коштів не було, оскільки це її стандартний бланк договору. Матір позивачки вона взагалі жодного разу не бачила, оскільки бланк договору забрала позивачка, а потім привезла вже з підписом. Спочатку договір укладався для прийняття нею участі у кримінальній справі позивачки, але потім позивачка неодноразово просила прийняти участь у інших справах та надати правову допомогу. Для позивачки вона вивчала багато матеріалів, складала процесуальні документи та приймала участь у судових засіданнях. Щодо її обов`язку складення процесуальних документів для матері позивачки у адміністративній та господарській справі, то ніякої домовленості за це не було та договором не було передбачено, оскільки у цій категорії справ вона правову допомогу не надає. Всі свої дії по справам вона узгоджувала з позивачкою, в тому числі і якщо щось залишалось без розгляду. За весь цей час жодних претензій від позивачки не було. У 2018 році вона поновилася на посаді судді та повідомила позивачці, що не зможе більш надавати їй правову допомогу. Вона має право в односторонньому порядку розірвати договір та, оскільки відповідно до закону вона зупинила свою адвокатську діяльність та не відновила до сих пір, укладені договори вже припинили свою дію та не можуть бути розірваними. Просить у позові відмовити, оскільки ніяких грошових коштів від позивачки та її матері не отримувала.? ? ? ?

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин:

Як вбачається з наданого позивачкою договору про надання правової допомоги №1 від 27 січня 2016 року, який укладений між адвокатом Васіною Л.А. та ОСОБА_3 :

п.1.1. адвокат приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту правову допомогу в галузі кримінального, кримінально-процесуального та цивільно-процесуального права при розгляді справи в суді, а Клієнт зобов`язаний приймати і оплачувати її на умовах, передбачених цим договором.

п.2.2. Безпосередній зміст правової допомоги, розміру гонорару та порядок його начислення і внесення обумовлюється сторонами в усному порядку, на час підписання договору розрахунок проведений в повному обсязі.

п.3.1. За надання правової допомоги Клієнт сплачує адвокату гонорар, розмір якого залежить від виду наданих послуг, об`єму робіт, ступеня складності правових питань, необхідністю відряджень.

п.3.2. За послуги особистої участі та представництва інтересів Клієнта в суді останній сплачує оплату адвокату за домовленістю сторін.

п.3.3. За надання консультаційних послуг сплачується фіксована сума за домовленістю сторін.

п.3.4. За складання необхідних процесуальних документів сплачується сума за домовленістю сторін.

п.5.1 Строк дії цього договору встановлений з моменту підписання сторонами і до розірвання за ініціативою однієї із сторін.

п.5.2. Клієнт або Адвокат мають право у будь-який час , з будь-якої причини (або без її пояснення) розірвати даний договір в односторонньому порядку.

п.5.3. Цей договір може бути розірваний у будь-який час за взаємною угодою Адвоката і Клієнта, а також у випадках передбачених чинним законодавством України.

Вищевказаний договір підписаний сторонами та перед підписом ОСОБА_3 містить напис кульковою ручкою про сплату ОСОБА_3 по даному договору 25 тис. грн. (т.1, а.с. 27-29).

Відповідно до наданого позивачкою договору про надання правової допомоги №15 від 15 серпня 2016 року, який укладений між адвокатом Васіною Л.А. та ОСОБА_6 :

п.1.1. адвокат приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту правову допомогу в галузі кримінального, кримінально-процесуального та цивільно-процесуального права при розгляді справи в суді, а Клієнт зобов`язаний приймати і оплачувати її на умовах, передбачених цим договором.

п.2.2. Безпосередній зміст правової допомоги, розміру гонорару та порядок його начислення і внесення обумовлюється сторонами в усному порядку

п.3.1. За надання правової допомоги Клієнт сплачує адвокату гонорар, розмір якого залежить від виду наданих послуг, об`єму робіт, ступеня складності правових питань, необхідністю відряджень.

п.3.2. за послуги особистої участі та представництва інтересів Клієнта в суді останній сплачує оплату адвокату за домовленістю сторін.

п.3.3. За надання консультаційних послуг сплачується фіксована сума за домовленістю сторін.

п.3.4. За складання необхідних процесуальних документів сплачується сума за домовленістю сторін.

п.5.1 Строк дії цього договору встановлений з моменту підписання сторонами і до розірвання за ініціативою однієї із сторін.

п.5.2. Клієнт або Адвокат мають право у будь-який час, з будь-якої причини (або без її пояснення) розірвати даний договір в односторонньому порядку.

п.5.3. Цей договір може бути розірваний у будь-який час за взаємною угодою Адвоката і Клієнта, а також у випадках передбачених чинним законодавством України.

Вищевказаний договір підписаний сторонами та перед підписом ОСОБА_6 містить напис кульковою ручкою про оплату 25 тис. грн. (т.1, а.с. 24-26).

Відповідно до дослідженого Договору позики від 15.08.2016 між позикодавцем ОСОБА_3 та позичальником ОСОБА_6 остання отримала від позикодавця 25000 грн для оплати послуг по договору про надання правової допомоги від 15.08.2016 адвокатом Васіною Л.А., при цьому вказано, що у випадку ненадання позичальнику правової допомоги позичальник та позикодавець вимагають повернення грошових коштів від адвоката Васіної Л.А. у добровільному або судовому порядку. Також зазначено, що грошові кошти є власністю ОСОБА_3 та у випадку ненадання правової допомоги підлягають поверненню позикодавцю з виплатою індексу інфляції та 3% річних за весь час користування адвокатом Васіною Л.А., тобто остання несе відповідальність перед позикодавцем від імені позичальника. Зазначений договір містить підписи ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (т.1 а.с.19)

Як вбачається з розписки від 15.08.2016 ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_3 її власні грошові кошти в сумі 25000грн для сплати договору про надання правових послуг від 15.08.2016 адвокатом Васіной Л.А. Ці грошові кошти підлягають поверненню ОСОБА_3 у випадку невиконання договору про правову допомогу.

Відповідно до довідки приватного нотаріуса ОСОБА_8 до складу спадкоємців ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 входять, дві особи ОСОБА_9 та ОСОБА_3 (т.1, а.с. 14).

На підтвердження факту невиконання відповідачкою умов договорів про надання правової допомоги позивачка надала наступні докази: позовна заява до Господарського суду м.Києва від 25.03.2017 за підписом ОСОБА_6 ; ухвала Господарського суду м.Києва від 10.04.2017 про відмову у прийнятті позовної заяви ОСОБА_6 ; ухвала Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 26.04.2017 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_3 ; ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.09.2017 про відхилення апеляційної скарги ОСОБА_3 ; постанова Верховного Суду від 11.02.2019 про залишення без задоволення касаційної скарги ОСОБА_3 ; ухвала Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 21.02.2018 про залишення скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури без розгляду; ухвала Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 22.09.2016 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_3 ; постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2017 про відмову у задоволенні позову ОСОБА_6 (т.1, а.с.25-59).

На підтвердження своєї позиції відповідач ОСОБА_2 надала: договір про надання правової допомоги №1 від 27.01.2016, укладений між адвокатом Васіною Л.А. та ОСОБА_3 ; копію касаційної скарги засудженої ОСОБА_3 ; рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29.10.2016 за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_3 до ОСОБА_10 ; скарга на бездіяльність слідчого від 16.05.2016 за підписом представника потерпілої адвоката Васіної Л.А. в інтересах потерпілої ОСОБА_3 ; відповідь Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 27.01.2016 на ім`я ОСОБА_2 , захисника Юрченко В.Ю.; скарга начальнику СУ УМВС України в Дніпропетровській області від адвоката Васіної Л.А.; ухвала Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 25.05.2016 за скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого; листи Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 19.04.2016; заява ОСОБА_2 - захисника Юрченко В.Ю. на ім`я голови Кіровського районного суду М.Дніпропетровська від 27.01.2016; відповідь голови Кіровського районного суду М.Дніпропетровська від 06.06.2016 на ім`я адвоката Васіної Л.А.; лист Соборного ВДВС м. Дніпра від 18.09.2017; копія клопотання до Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.01.2018 за підписом ОСОБА_3 ; копія клопотання адвоката Васіної Л.А., що діє в інтересах ОСОБА_3 на ім`я слідчого Дніпропетровської місцевої прокуратури №3; супровідний лист від 24.05.2016 за підписом адвоката Васіної Л.А. на адресу Апеляційного суду Дніпропетровської області; ухвала слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 07.11.2017 за скаргою ОСОБА_3 ; копія ухвали Апеляційного суду від 05.05.2016 з супровідним листом від 10.05.2016; заява від ОСОБА_2 до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 04.04.2016. (т.1 а.с. 106-134, а.с. 149-151).

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-26/7833-ПЧ від 05.06.2026 підпис у графі «Клієнт ОСОБА_3 » договору про надання правової допомоги №1 від 27 січня 2016 року, укладеного між адвокатом Васіною Л.А. та ОСОБА_3 , виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою з наслідуванням її підпису (т.3, а.с.38).

Згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України щодо ОСОБА_2 право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно п.1 ч.1 ст.31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 01.08.2018 на підставі заяви (т.1, а.с. 134).

З копії трудової книжки ОСОБА_2 вбачається, що на підставі наказу №12 від 31.07.2018 з 01.08.2018 скасовано наказ №12-к від 02.02.2012 про відрахування зі штату Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Васіної Л.А. (т.1, а.с. 144-148).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Щодо вирішення позовних вимог про розірвання договору про надання правової допомоги №1 від 27.01.2016 між адвокатом Васіною Л.А. та ОСОБА_3 .

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (у редакції на час укладення договору).

Згідно зі ст.1 Закону договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст.27 Закону договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положенням про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно положень ст.607 ЦК України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 5.1 Договору про надання правової допомоги №1 від 27.01.2016 між адвокатом Васіною Л.А. та ОСОБА_3 встановлено строк дії цього договору з моменту підписання сторонами і до розірвання за ініціативою однієї із сторін.

Відповідно до п.5.2. Договору Клієнт або Адвокат мають право у будь-який час, з будь-якої причини (або без її пояснення) розірвати даний договір в односторонньому порядку.

В судовому засіданні відповідачка зазначила, що вищевказаний договір був розірваний нею в односторонньому порядку у зв`язку з припиненням нею адвокатської діяльності, про що позивачка була обізнана.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується дослідженими доказами з 01.08.2018 відповідачка була поновлена на посаді судді та з цього часу право на заняття нею адвокатською діяльністю на підставі її заяви було зупинено.

Суд вважає, що вищевказані обставини безумовно унеможливлювали подальше надання відповідачкою правової допомоги позивачці, що тягне за собою припинення зобов`язання.

У постанові Верховного Суду від 7 серпня 2018 року у справі № 910/7981/17 зазначено, що розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 916/612/19, від 14 липня 2021 року у справі № 911/1442/19 та від 7 жовтня 2021 року у справі № 904/2903/20.

Таким чином, позовні вимоги в частині розірвання договору про надання правової допомоги №1 від 27.01.2016 між адвокатом Васіною Л.А. та ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Суд не бере до уваги твердження позивачки про те, що даний договір діє по теперішній час, оскільки будь-яких доказів цього суду не надано.

Поміж тим, суд визнає недопустимим доказом наданий відповідачкою екземпляр вищевказаного договору, оскільки відповідно до експертного висновку він підписаний не позивачкою, а іншою особою.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення грошових коштів, які сплачені за договором про надання правової допомоги №1 від 27.01.2016 між адвокатом Васіною Л.А. та ОСОБА_3 .

Статтею 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (частина п`ята статті 626 ЦК України).

Отже, договір про надання правової допомоги, як і будь-який договір про надання послуг, може бути оплатним або безоплатним.

Згідно зі ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (у редакції на час укладення договору) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що адвокатський гонорар є однією з умов, яка визначається сторонами договору про надання правової допомоги, тому відсутність у договорі розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинна оплата або фіксований розмір) не дає підстав вважати, що сторони при укладенні договору про надання правової допомоги погодили умови сплати адвокатського гонорару.

Поміж тим, як вбачається з договору про надання правової допомоги №1 від 27.01.2016:

п.2.2. Безпосередній зміст правової допомоги, розміру гонорару та порядок його начислення і внесення обумовлюється сторонами в усному порядку, на час підписання договору розрахунок проведений в повному обсязі.

п.3.1. За надання правової допомоги Клієнт сплачує адвокату гонорар, розмір якого залежить від виду наданих послуг, об`єму робіт, ступеня складності правових питань, необхідністю відряджень.

п.3.2. за послуги особистої участі та представництва інтересів Клієнта в суді останній сплачує оплату адвокату за домовленістю сторін.

п.3.3. За надання консультаційних послуг сплачується фіксована сума за домовленістю сторін.

п.3.4. За складання необхідних процесуальних документів сплачується сума за домовленістю сторін.

З вищенаведеного вбачається, що умовами договору не визначено порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), розмір цього гонорару, підстави для зміни цього розміру, порядок його сплати, умови повернення тощо.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що зміст цієї угоди (форма його викладу) не може свідчити про безумовну домовленість сторін про порядок обчислення гонорару та порядок його сплати, враховуючи, що відповідач заперечує таке погодження та? ? отримання від позивачки будь-якого гонорару.

У зв`язку з цим суд вважає хибною позицію позивачки про те, що зазначення у п. 2.2. Договору про проведений в повному обсязі розрахунок є достатнім підтвердженням отримання відповідачкою грошових коштів.? ?

Поміж тим, сплата клієнтом гонорару адвокату має підтверджуватися належними та допустимими доказами, зокрема змістом договору про надання правової допомоги, письмовими документами про проведені розрахунки між сторонами договору, тощо.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/17845/15-ц; від 8 червня 2022 року у справі № 755/978/20.

На підтвердження своїх вимог позивачка посилається на її власноручний напис у договорі про сплату нею 25 тис. грн., однак даний напис не є належним та достатнім доказом отримання відповідачкою цих грошових коштів.

Суд зауважує, що вищевказаний напис зроблений не відповідачкою, не містить вказівку про отримання відповідачкою цих грошових коштів, не застережений підписом відповідачки, тобто не свідчить про наявність волі відповідачки та її згоди зі змістом цього напису.

Будь-яких інших доказів того, що відповідачка отримала зазначені позивачкою грошові кошти суду не надано.

Таким чином, в судовому засіданні не доведений факт отримання відповідачкою за договором про надання правової допомоги №1 від 27.01.2016 від позивачки грошових коштів у сумі 25000 грн.

Що стосується заяв позивачки про неналежне виконання відповідачкою умов даного договору внаслідок чого декілька її позовних заяв були залишені без розгляду та без задоволення, суд зазначає, що позивачкою в судовому засіданні не спростовано твердження відповідачки, що всі її процесуальні дії були узгоджені з позивачкою.

Більш того, з досліджених в судовому засіданні ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.09.2017 (т.1 а.с.36) та постанови Верховного Суду від 11.02.2019 (т.1 а.с.38) вбачається, що в обґрунтування незаконності залишення її позовної заяви без розгляду ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 26.04.2017 позивачка не зазначала про невиконання її представником умов договору про надання правової допомоги та даний факт встановлений судами не був. Більш того, як вбачається з ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 07.11.2017 т.1, а.с. 131) в даному судовому засіданні приймала участь ОСОБА_2 , як представник Юрченко В.Ю., тобто вже після залишення позовних заяв останньої без розгляду, що свідчить про узгодженість їх позицій під час судових проваджень. ? ?

Щодо вирішення позовних вимог про розірвання договору про надання правової допомоги №15 від 15.08.2016 між адвокатом Васіною Л.А. та ОСОБА_6 , стягнення грошових коштів за цим договором.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент смерті.

Відповідно до положень ст.608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконано іншою особою. Зобов`язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов`язаним з особою кредитора.

Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що права та обов`язки фізичної особи як клієнта за договором про надання правової допомоги нерозривно пов`язані з особою такого клієнта і не можуть бути реалізовані та/або виконані іншою особою, в тому числі спадкоємцями. Відтак договір про надання правової допомоги фізичній особі припиняє свою дію в момент смерті такої особи.

Аналогічні правові висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 05.06.2024 у справі 6387/2517/18.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, на теперішній час вищевказаний договір є припиненим, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Аргументи позивачки щодо спадкування прав та обов`язків по цьому договору суд не бере до уваги, оскільки вищевказані правовідносини не допускають правонаступництва.

Крім того суд зауважує, що сам по собі власноручний запис ОСОБА_6 у договорі про оплату нею 25 тис. грн. не свідчить про отримання цих грошових коштів відповідачкою, оскільки будь-яких доказів того, що цей напис був погоджений з відповідачкою та відповідав її волевиявленню суду не надано.

Також суд вважає неналежним доказом факту отримання відповідачкою грошових коштів від ОСОБА_6 надані позивачкою договір позики від 15.08.2016 та розписку від 15.08.2016, які були укладені між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , оскільки відповідачка не є стороною даних правовідносин, дані документи не містять будь-яких відомостей про обізнаність відповідачки про наявність цих документів та згодою з їх змістом.? ?? ?

Таким чином, позивачкою не надано належних та достатніх доказів отримання відповідачкою по зазначеному договору 25 тис.грн.

Щодо невиконання відповідачкою обов`язків за цим договором то суд зауважує, що посилання позивачки на ненадання відповідачкою правової допомоги у господарській та адміністративній справі виходять за межі укладеного договору, оскільки його умовами передбачено правовий супровід в галузях кримінального, кримінально-процесуального, цивільного, цивільно-процесуального права (п. 1.1. Договору).

Згідно з частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, встановивши фактичні обставини справи та надавши оцінку наявним доказам, суд висновує про необґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати покласти на позивача.

Судовій збір віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 78-81, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договорів про надання правової допомоги та стягнення грошових коштів — відмовити.

Судові витрати позивачки покласти на останню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_3 , рнокпп - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , рнокпп - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 08.10.2026 року.

Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков? ? ? ? ? ? ? ? ? ?