Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №206/4873/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа № 206/4873/26

Провадження № 3/206/1014/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

01 жовтня 2026 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Сухоруков А.О.,

за участю секретаря судового засідання Штін Б.В.,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

захисника – адвоката Денисенко М.М.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 694162 від 16.06.2026 року, вбачається, що 16.06.2026 00:51 м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), вул. Андрія Сахарова (Петрвоського), 7, Дніпро, Андрія Сахарова, 76, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував тз Toyota KSU 2GG6, з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Водій відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку о 00:51. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні захисник – адвокат Денисенко М.М. підтримав клопотання про закриття провадження по справі згідно якого, на відеозаписі, доданому до протоколу від 16.06.2026 року серії ЕПР 1 № 694162, не зафіксовано факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом автомобілем марки TOYOTA, номерний знак НОМЕР_1 , та факту зупинення його працівниками поліції. Мало місце лише спілкування працівників поліції з ОСОБА_3 . Тобто, така обов`язкова умова притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як перебування особи у стані сп`яніння під час керування транспортним засобом та зупинення його працівниками поліції 16.06.2026 р. - відсутня. Факт керування ОСОБА_3 , транспортним засобом, що давало б поліцейським підстави для висунення йому вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння, недоведений. Вищенаведене вказує на відсутність обов`язкової ознаки об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП - безпосереднє керування транспортним засобом у стані сп`яніння (або вчинення інших альтернативних дій, таких як передача керування чи відмова від огляду), що в свою чергу вказує на відсутність події адміністративного правопорушення. У матеріалах справи відсутній відеозапис початку події, а саме моменту зупинки транспортного засобу. Таким чином, правоохоронцями не зафіксовано та не доведено наявність законних підстав для зупинки, а також наявність чітких, явних ознак сп`яніння, які є обов`язковою передумовою для висунення законної вимоги про проходження огляду (в силу вимог Інструкції, затвердженої Наказом МВС/МОЗ № 1413/2785). Сама лише вказівка у протоколі на наявність ознак сп`яніння без належних доказів керування транспортним засобом чи фіксації відмови не є достатньою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Із відеозапису, долученого до протоколу, вбачається, що він не фіксує всієї події правопорушення від початку до кінця. На відеозаписі не відображено рух транспортного засобу про проїзній частині дороги та моменту зупинення транспортного засобу марки TOYOTA, номерний знак НОМЕР_1 не зафіксовано. Працівник поліції підійшов до автомобіля, який стоїть на узбіччі проїжджої частини дороги. Зафіксовано спілкування працівників поліції з ОСОБА_3 , інспектор поліції не представився, не вказав на причину зупинки транспортного засобу. При цьому, складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тобто, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 694162 від 16.06.2026 року, складений відносно ОСОБА_4 , сам по собі не є головним доказом події правопорушення. Оскільки викладені в ньому обставини достовірно не підтверджені належними та допустимими доказами, фактичні обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, а отже, протокол не відповідає вимозі його достовірності. До протоколу долучено лише рапорт та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння датованого 16.06.26 року 00 годин 50 хвилин. Однак, відповідно до відеозапису, який долучено до протоколу в 00.50 не зафіксовано складання направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння робітниками поліції. За таких вважаю, що матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та їх аргументація в цілому не підтверджують у його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення та є сумнівними. Таким чином, відсутні підстави для притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів, які достовірно свідчать про наявність складу адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП суду – не надано.

До цього ж, ОСОБА_6 згідно розпорядження командира реактивної артилерійської батареї військової частини № НОМЕР_2 від 15 червня 2026 року № 5 повинен був прибути до 06.00 16.06.2026 року до тимчасового розташування реактивної артилерійської батареї військової частини № НОМЕР_2 , тому відмовився пройти огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння та не міг повідомити причину відмови. Крім того, ОСОБА_6 не був в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджує відеозапис долучений до протоколу та свідок ОСОБА_7 . З огляду на зазначене, просив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення (а.с. 23-28, 32-34).

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У ст. 251 КУпАП перелічені докази, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

У відповідності до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до цих нормативних актів, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають в стані сп`яніння, з ознаками такого стану, при цьому ознаки такого стану виписані в пункті 3 вищевказаної Інструкції: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 року.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд прийшов до наступного.

На підтвердження вини ОСОБА_1 співробітниками поліції надано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 694162 від 16.06.2026 року, рапорт поліцейського Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції від 16.06.2026, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.06.2026 року, диск.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб.

В судовому засіданні оглянуто відеозапис, наданий з нагрудної камери інспектора поліції. Так, з відеозапису вбачається, що дійсно ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, аргументуючи це тим, що він є військовослужбовцем та знаходиться при виконанні службових обов`язків, тому не має змоги витрачати час на огляд або проїхати в медичний заклад.

Захисником долучено до матеріалів справи розпорядження командира реактивної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_2 від 15 червня 2026 року № 5, з метою повернення транспортного засобу після технічного обслуговування (ремонту) до підрозділу, наказано головному сержанту реактивної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 о 19:00 15.06.2026 прибути на СТО за адресою: м. Дніпро, вул. Естафетна, буд. 4, та отримати транспортний засіб: Toyota Hilux, номерний знак НОМЕР_1 . Особисто здійснити керування зазначеним транспортним засобом та доставити його до тимчасового місця розташування реактивної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_2 до 06:00 16.06.2026 (а.с. 22).

Відповідно до стаття 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з роз`ясненнями п. 24 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії слід звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП, у ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 знаходився при виконанні своїх службових обов`язків, направлених на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, отже пройти огляд на стан сп`яніння або проїхати до медичного закладу на огляд не міг, отже суд не вбачає в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись: ст.ст. 1, 7, 9, 130, 245, 247, 251, 252, 256, 266, 280 суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпра.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.О. Сухоруков