Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №206/4257/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа 206/4257/26

Провадження 2/206/2473/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Кушнірчук Р.О.,

при секретареві Худайкуловій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

за участю:

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_3 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача – ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, який обґрунтував тим, що він та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. За час перебування у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народилася дитина ОСОБА_5 . Сімейне життя між сторонами не склалось через несумісність характерів, фактично шлюбні стосунки припинено, на даний час позивач та відповідач проживають окремо. Відповідач зловживає алкоголем, має неврівноважену психіку внаслідок чого неодноразово застосовувала насильство до дитини та позивача та фактично вигнала дитину з дому. Рішенням Самарського районного суду міста Дніпра від 09 червня 2025 року по справі 206/2472/25, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. З моменту розірвання шлюбу між сторонами, дитина проживає з позивачем та перебуває на його повному утриманні. Позивач та відповідач так і не досягли згоди щодо розміру аліментів, які відповідач має сплачувати на утримання дитини. Протягом року відповідач жодних коштів на утримання дитини не сплачувала. Позивачем було надано розрахунок витрат на дитину, які самостійно несе позивач (розрахунок на 1 календарний місяць) на загальну суму 9 000,00 гривень, з яких 3 500,00 гривень – продукти харчування; 2 000,00 гривень – речі (одяг, взуття); 3 500,00 гривень – канцелярія, витрати на книжки, підручники, мобільний зв`язок, витрати на проїзд, екскурсії, дозвілля, витрати на комунальні послуги, періодичні огляди у лікарів, лікування нескладних захворювань. Так, дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий рівень позивач один не зможе забезпечити. Позивач при стягненні аліментів з відповідача просив врахувати, що вона є працездатною особою, приватним підприємцем є власницею косметичного салону, інших дітей чи непрацездатних членів сім`ї/осіб на утриманні немає. Відповідач має у своїй власності рухоме майно транспортний засіб марки NFP-EUROTRAILER, типу НАПІВПРЕЧІП – СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ/SEMI-TRAILER-SPECIALIZED-H/ПР САМОСКИД-Е, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , колір – червоний; транспортного засобу марки DAF FT XF 105.410, типу СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ СІДЛОВИЧ ТЯГАЧ, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , колір – синій; автомобіль BMW 528i 2014 року випуску, Win НОМЕР_5 , державний номер НОМЕР_6 ; нерухоме майно: земельну ділянку, що має кадастровий номер: 1210100000:09:264:0004, площею 0,0893 га (гектарів), цільове призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку. господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування якої: АДРЕСА_1 та розташований на цій земельній ділянці житловий будинок з відповідними господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 92,2 кв.м, житловою площею будинку – 41,4 кв. м. Враховуючи вищевикладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі – 54 000,00 гривень за період з 09 червня 2025 року по 09 червня 2026 року, а також стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі – 4 500,00 гривень щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду.

Не погоджуючись з обставинами викладеними в позовній заяві представником відповідача ОСОБА_4 було подано відзив на позовну заяву, в якому він вказує про те, що сам факт утримання дитини одним із батьків і наявність витрат на неї не є достатніми для стягнення аліментів за минулий період. Для цього потрібно довести активну поведінку позивача щодо отримання аліментів і ухилення другого з батьків від їх сплати (Постанова Верховного Суду від 30 липня 2025 року). Обов`язковою умовою є доведення факту активного звернення позивача за допомогою та умисного відмовлення чи приховування доходів відповідачем. Ухилення від сплати аліментів має оцінюватися, як свідома поведінка відповідача в умовах, коли позивач звертався до нього з вимогою про надання коштів на утримання дитини. Саме тому для стягнення аліментів за минулий період недостатньо посилатися лише на факт несплати — потрібно показати і дії позивача, і реакцію або поведінку відповідача. Відповідач ніколи умисно не ухилялася від виконання батьківських обов`язків, а отже, правові підстави для застосування ч. 2 ст. 191 СК України повністю відсутні. Позивач обґрунтовує вимогу стягувати щомісячно 4 500 гривень твердженнями про те, що Відповідач є власницею «косметичного салону» та має надвисокі доходи. На підтвердження фінансової спроможності Відповідача Позивач посилається на наявність у її власності майна та транспортних засобів. Дані припущення Позивача повністю спростовуються Офіційними відомостями з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків про джерела та суми нарахованого доходу від 19 серпня 2026 року. Розрахунок витрат на утримання дитини, наведений в позові, не підтверджується жодним доказом, що виключає можливість обгрунтування ним позовних вимог. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зі змісту позову та доданих до нього доказів, не вбачається, з яких саме підстав розмір аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_5 має бути більшим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Інших доказів на підтвердження стягнення саме такого розміру аліментів, Позивач не наводить. Представник просив звернути увагу суду, що жодних належних та допустимих доказів (медичних висновків, облікових карток наркологічного чи психоневрологічного диспансерів, постанов про адміністративні правопорушення або звернень до органів поліції) Позивач до суду не надав. ОСОБА_1 протягом спільного проживання з Відповідачкою систематично вчиняв щодо неї насильство фізичного та психологічного характеру, що підтверджується рішенням Самарського районного суду міста Дніпра від 24 вересня 2025 року у справі №206/5330/25, яким видано обмежувальний припис про заборону ОСОБА_1 контактувати з ОСОБА_2 . Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просив суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів за минулий період (з 09 червня 2025 року по 09 червня 2026 року) у розмірі 54 000 (п`ятдесят чотири тисячі) гривень — відмовити повністю. Позовні вимоги про стягнення щомісячних аліментів задовольнити частково у твердій грошовій сумі, яка відповідає 50 відсоткам прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні просила відмовити у позові.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні також просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_5 , батьками якого зазначені: батько ОСОБА_1 , мати – ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 .

Рішенням Самарського районного суду міста Дніпра від 09 червня 2025 року по справі № 206/2472/25, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 22 серпня 1998 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Самарської районної ради м. Дніпропетровська, актовий запис № 237 розірвано.

Відповідно до витягу з реєстру Дніпровської територіальної громади від 06 листопада 2025 року встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 17 липня 2024 року.

Зі змісту листа (письмової вимоги) від 01 червня 2026 року ОСОБА_1 адресованого та направленого ОСОБА_2 встановлено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що на дату надсилання цього листа становить 1 756,00 гривень на місяць. На підставі викладеного в порядку досудового врегулювання спору ОСОБА_1 пропонував протягом 5 днів з дня отримання цього листа перерахувати на його банківську картку аліменти на дитину ОСОБА_5 за 12 місяців у сумі 21 072,00 гривень або надати письмову відповідь на цей лист. В разі не надходження вказаної суми на рахунок ОСОБА_1 , або не отримання відповіді на цей лист до 10 червня 2026 року ОСОБА_1 буде подано позов про стягнення аліментів.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 встановлено, що транспортний засіб марки NFP-EUROTRAILER, типу НАПІВПРЕЧІП – СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ/SEMI-TRAILER-SPECIALIZED-H/ПР СаМОСКИД-Е, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , колір – червоний, зареєстрований за ОСОБА_2 з 11 липня 2024 року.

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 встановлено, що транспортного засобу марки DAF FT XF 105.410, типу СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ СІДЛОВИЧ ТЯГАЧ, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , колір – синій, зареєстрований за ОСОБА_2 з 11 липня 2024 року.

Відповідно до копії договору дарування земельної ділянки та житлового будинку від 06 липня 2024 року встановлено, що ОСОБА_1 подарував ОСОБА_2 земельну ділянку , що має кадастровий номер: 1210100000:09:264:0004, площею 0,0893 га (гектарів), цільове призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування якої: АДРЕСА_1 , та розташований на цій земельній ділянці житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Опис об`єкта: житловий будинок літ. А-1 складається з: 1,5 – коридор; 2 –передпокій; 3 – санвузол; 4, 6, 7 – житлові; 8 – кухня; А1-1 – прибудова; а – ганок; Г- вхід в теплицю; Д – теплиця; Е, Ж – літній душ, вбиральня. Загальна площа будинку – 92,2 кв.м., житлова площа будинку – 41,4 кв.м. Житловий будинок знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер якої 1210100000:09:264:0004, площею 0,0893 га.

Постановою Самарського районного суду міста Дніпра від 16 червня 2025 року по справі № 206/3093/25, ОСОБА_2 було визнано винною за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ппідано адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 гривень.

Рішенням Самарського районного суду міста Дніпра від 13 жовтня 2025 року по справі № 206/5615/25, видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_1 заборонивши ОСОБА_1 : перебувати в місці спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_2 ; наближатись на відстань ближче 100 метрів до місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_2 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею. Встановлено строк дії обмежувального припису 6 місяців з 13 жовтня 2025 року.

З витягу з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 19 серпня 2026 року встановлено, що за період з січня 2025 року по грудень 2025 року ОСОБА_2 отримала дохід в липні 2025 року у сумі 480 00,00 гривень за продаж транспортного засобу через Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС.

Зі змісту відповіді Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області на адвокатський запит Різника С.Г. від 07 серпня 2026 року встановлено, що 15 липня 2026 року до ВП № 1 (Самарське) ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області за вх. № Р-18917 від 13 липня 2026 року адвоката Різника С.Г., який діє в інтересах ОСОБА_2 , щодо її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , який 15 жовтня 2025 року протиправно заволодів автомобілем ДАФ синього кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , з напівпричепом д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів. Дану заяву зареєстровано у ВП 15 липня 2026 року до ІТС «ІПНП» за № 10359. Згідно із даними ІТС «ІПНП», станом на 06 серпня 2026 року, рішення за результатами розгляду матеріалу № 10359 від 15 липня 2026 року не прийняте, триває розгляд.

Позивачем у позовній заяві також був наведений розрахунок витрат на дитину, які він самостійно несе (розрахунок на 1 календарний місяць) на загальну суму 9 000,00 гривень, з яких 3 500,00 гривень – продукти харчування; 2 000,00 гривень – речі (одяг, взуття); 3 500,00 гривень – канцелярія, витрати на книжки, підручники, мобільний зв`язок, витрати на проїзд, екскурсії, дозвілля, витрати на комунальні послуги, періодичні огляди у лікарів, лікування нескладних захворювань.

В той же час, на підтвердження витрат, які позивач несе самостійно на дитину відповідно до наданого позивачем розрахунку, жодних доказів надано не було.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Тлумачення як статті 7 СК України загалом, так і частини дев`ятої статті 7 СК, свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

З урахуванням вимог справедливості та розумності будь-який суб`єкт приватного права безумовно спрямовує на споживання лише такі доходи, які становлять безумовний приріст його майна (заробітна плата, гонорари, плата за надання послуг, доходи від процентів по депозитам, орендна плата тощо).

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд зобов`язаний врахувати всі обставини, зазначені в частині першій статті 182 СК України: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; та інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (частина третя статті 182 СК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 та від 16 червня 2021 року у справі № 643/11949/19, та зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

Водночас, частиною другою статті 191 СК України передбачено, що аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Так, сам факт утримання дитини одним із батьків і наявність витрат на неї не є достатніми для стягнення аліментів за минулий період. Для цього потрібно довести активну поведінку позивача щодо отримання аліментів і ухилення другого з батьків від їх сплати (Постанова Верховного Суду від 30.07.2025 року). Обов`язковою умовою є доведення факту активного звернення позивача за допомогою та умисного відмовлення чи приховування доходів відповідачем.

Так, на підтвердження вживання заходів щодо одержання аліментів на дитину з відповідача за період з 01 червня 2025 року по 01 червня 2026 року, позивачем було надано лист-вимогу адресований та направлений на адресу відповідача ОСОБА_2 від 01 червня 2026 року, що підтверджує перше офіційне звернення до відповідача лише за декілька днів до звернення із цим позовом до суду, а жодних інших доказів (письмових вимог, повідомлень, свідчень про наявність усних домовленостей чи відмов від виплат) за період з червня 2025 по червень 2026 року позивачем суду надано не було.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, дослідивши долучений до матеріалів справи позивачем лист-вимогу від 01 червня 2026 року щодо сплати аліментів відповідачем за період з червня 2025 року по червня 2026 року вважає, що позивачем ОСОБА_1 не доведено факт звернення до відповідача ОСОБА_2 з приводу сплати аліментів за вказаний період, оскільки останнім надано доказ звернення щодо їх сплати лише від 01 червня 2026 року, а тому вимога про стягнення аліментів на утримання дитини з відповідача в твердій грошовій сумі 54 000,00 гривень (за період з 09 червня 2025 року по 09 червня 2026 року) не підлягає задоволенню.

Що стосується стягнення аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі 4 500,00 гривень суд зазначає наступне.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України (далі СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживає дитина, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на неї можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини першої статті 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період /частина друга статті 184 СК України/.

Доказів щодо розміру щомісячного доходу відповідача позивачем суду не надано, клопотань про витребування таких доказів судом заявлено не було, у зв`язку з чим суд розглянув справу на підставі наявних у справі доказів.

Так, на підтвердження отримання доходів було надання витяг з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 19 серпня 2026 року з якого встановлено, що за період з січня 2025 року по грудень 2025 року ОСОБА_2 отримала дохід в липні 2025 року у сумі 480 00,00 гривень від продажу транспортного засобу через Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС. Також, за 4 квартал 2025 року останній було нараховано дохід у сумі 117 000,00 гривень.

Суд погоджується з доводами представника відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву, що отримання доходу у сумі 480 000,00 гривень за продаж автомобілю в 2025 році не є відображенням щомісячного рівня заробітку відповідача та не можуть бути базою для розрахунку регулярних щомісячних аліментів.

Водночас, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених ЦПК України /частина сьома статті 81 ЦПК України/.

Посилання позивача, що відповідач спроможна надавати позивачу аліменти на утримання спільної дитини саме у розмірі 4 500,00 гривень щомісячно, оскільки вона є підприємцем, доказами не підтверджені та ґрунтується на припущеннях позивача.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів /частина друга статті 182 СК України/.

Відповідно до статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2026 рік № 4695-IX від 03 грудня 2025року з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років становить 3 512 гривень.

Оцінюючи надані докази, зважаючи, що відповідач перебуває в працездатному віці, враховуючи відсутність відомостей про незадовільний стан здоров`я відповідача, суд вважає що наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 4 000,00 гривень щомісячно.

Такий розмір аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_5 перевищує як мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, так і мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину.

Визначення аліментів у такому розмірі не буде порушувати основні соціальні гарантії, закріплені Конституцією України та законами України (зокрема, Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000року № 2017-III, Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999року № 966-XIV), що включають право відповідача на достатній життєвий рівень для себе не нижчий прожиткового мінімуму.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тож, законодавцем імперативно визначено мінімальну та максимальну ставку судового збору.

Враховуючи, що позовні вимоги про стягнення аліментів задоволені частково, оскільки позивач на підставі пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» був звільнений від сплати судового збору, беручи до уваги, що ставка судового збору не може бути меншою за мінімальний платіж, то з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у мінімальному розмірі, встановленому частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» для позовних вимог майнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 150, 155, 180-184, 191 СК України, ст.ст. 8, 11, 12 Законом України «Про охорону дитинства», ст.ст. 2, 13, 89, 141, 263, 264, 265, 430 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_11 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_12 ), у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000,00 (чотири тисячі) гривень, щомісяця, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 16 червня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

У частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць рішення підлягає негайному виконанню.

Повний текст рішення складено 8 жовтня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Р.О. Кушнірчук