Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №209/3448/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 209/3448/26

2/0187/866/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2026 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Соловйова І.М.,

за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П.,

розглянувши в селищі Петриківка в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,-

Встановив:

22.07.2026 на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Кам`янського до Петриківського районного суду Дніпропетровської надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» до ОСОБА_1 , в якій заявник просить суд:

1. Стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 00-10800528 від 18.12.2025 у розмірі 8558,10 грн.

Також просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Позовна заява подана через систему «Електронний суд» представником Кондра Аліною Сергіївною, яка діє на підставі довіреності від 01.01.2026 строком дії до 31.12.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами було укладено договір кредитної лінії №00- 10800528 від 18.12.2025 19.08.2025, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 4500,00 грн. строком на 360 днів, зі сплатою стандартної процентної ставки 0,94%. Однак відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання по договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 8558.10 грн., що складається з заборгованості з тіла кредиту в сумі 4500.00 грн., заборгованість за комісією 720.00 грн., суми заборгованості за процентами 1988.10 грн. та заборгованість зі штрафів 1350.00 грн, яку банк і просить стягнути.

Ухвалою суду від 28.07.2026 позовну заяву було залишено без руху, яку позивач виконав.

Ухвалою суду від 03.08.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та витребувано докази.

На офіційну адресу відповідача, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, яка повернулася до суду 25.08.2026 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюються, зокрема, з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших видів комунікації з нею (частина перша статті 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою нею суду.

З аналізу пунктів 81-83, 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, убачається, що у разі відсутності адресата або відмови від отримання поштові відправлення повертаються оператором поштового зв`язку відправнику з відповідною відміткою.

Водночас до повноважень суду не належить встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення процесуальних дій. Повернуті органами поштового зв`язку повідомлення з відмітками «за закінченням строку зберігання», «адресат вибув» або «адресат відсутній за вказаною адресою» є належними доказами виконання судом обов`язку щодо належного повідомлення сторін.

З огляду на те, що судом ужито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, відповідач вважається таким, що повідомлений про судове засідання належним чином.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк правом на подання відзиву не скористався, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини восьмої статті 178 та частини другої статті 191 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 526, 530, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 626, 628, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов.

Як встановлено судом, 18.12.2025 між сторонами був укладений договір кредитної лінії №00-10800528, підписаний останньою ідентифікатором 06195.

Згідно договору товариство надало ОСОБА_1 кредит в сумі 4 500,00 грн, тип кредиту - кредитна лінія. Строк дії кредитної лінії 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування – 13.12.2026.

Згідно умов договору, Позичальник зобов`язаний здійснювати оплату нарахованих процентів в Періодичні дати платежів, які є останнім днем кожного Розрахункового платіжного періоду, тобто: «02» січня 2026р., та кожного 15 дня після цієї дати протягом Строку дії кредитної лінії. Дата повернення кредиту, періодичні дати оплати процентів та дата сплати комісії зазначаються в Графіку платежів, який є його невід`ємною частиною. Тип процентної ставки - фіксована.

Відповідно до п. 1.5.1 договору стандартна процента ставка складає 0,94% (нуль цілих 94 сотих) від Суми кредиту за кожний день користування Кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору.

Згідно до п. 1.6. договору кредитодавець одноразово в момент видачі Кредиту нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від Суми кредиту, що складає: 900.00 (дев`ятсот гривень нуль копійок) грн., яку Позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього Договору.

Згідно умов договору орієнтовна реальна річна процентна ставка за умови користування Кредитом виключно за Стандартною процентною ставкою та з урахуванням Комісії (за наявності) на дату укладання цього Договору становить 3823,10%.

Відповідно до п. 1.9. договору орієнтовна загальна вартість Кредиту за умови користування Кредитом виключно за Стандартною процентною ставкою та з урахуванням Комісії (за наявності) на дату укладання цього Договору становить 20628,00 грн. Загальні витрати за кредитом за умови користування Кредитом виключно за Стандартною процентною ставкою та з урахуванням Комісії (за наявності) на дату укладання цього Договору становлять 16128,00 грн.

Згідно до п. 2.10. договору Кредитодавець зобов`язаний надати Кредит у дату надання/видачі Кредиту: "18"грудня 2025 р. Сума Кредиту перераховується Кредитодавцем в сумі 4500.00 грн. на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Отримання кредитних коштів в сумі 4500,00 грн підтверджується копією листа ТОВ «ПрофітГІД» в якому зазначено, що рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів No ПГ-714 від 28.07.2023 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача. Дата 18.12.2025, сума 45900,00 грн. Номер платіжної картки НОМЕР_1 , Номер транзакції 46604-55340-87753.

Відповідно до інформації отриманої від АТ КБ «Приват Банк» встановлено, що на ім`я відповідачки в банку емітовано картку № НОМЕР_2 на яку 18.12.2025 здійснено зарахування грошових коштів у сумі 4500, 00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №00-10800528 від 18.12.2025 встановлено, що станом на 17.02.2026 відповідач має заборгованість у сумі 8558,10 грн, що складається з заборгованості з тіла кредиту в сумі 4 500,00 грн., заборгованість за комісією 720.00 грн, суми заборгованості за процентами 1988,10 грн. та заборгованість зі штрафів 1350,00 грн. Також з даного розрахунку заборгованості встановлено, що відповідач 02.01.2026 здійснив оплату по кредиту в сумі 814,50 гривень, що підтверджує його обізнаність по кредитному зобов`язанні.

17.02.2026 ТОВ «МАК КРЕДИТ» направило відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту в порядку ч.4 ст.16 ЗУ «Про споживче кредитування».

Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 639 ЦК України, електронний договір, підписаний за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Щодо вимог про стягнення кредитної заборгованості суд зазначає таке.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

При цьому суд зазначає, що за змістом статей 6, 627, 629 Цивільного кодексу України в Україні діє принцип свободи договору, згідно з яким сторони є вільними у визначенні його умов з урахуванням вимог законодавства, розумності та справедливості, а договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки погоджений сторонами розмір процентів відповідає вимогам статті 1056-1 ЦК України та не перевищує граничних меж, встановлених Законом України «Про споживче кредитування», суд не вбачає правових підстав для втручання у погоджені умови правочину. Суд враховує, що незгода позичальника з розміром процентів після укладення договору автоматично не спростовує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) та не свідчить про наявність значного дисбалансу договірних прав та обов`язків, адже умови були прийняті сторонами добровільно під час підписання кредитного договору. Застосування принципу договори повинні виконуватися у цьому випадку є пріоритетним для забезпечення юридичної визначеності.

Судом встановлено, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання, перерахувавши на картковий рахунок відповідача обумовлені кошти в розмірі 4500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням. Оскільки відповідач отримав грошові кошти, проте не повернув їх, вимога про стягнення 4500,00 грн заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками в сумі 1988,10 грн є законною та обґрунтованою.

Щодо вирішення вимоги про стягнення комісії в розмірі 720,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09.12.2019 в справі №524/5152/15.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення комісії в розмірі 720,00 грн. задоволенню не підлягають.

Також суд не погоджується з позивачем щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафом у розмірі 1350,00 грн.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.4. У разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за цим Договором, Кредитодавець має право нарахувати, а Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу в такому порядку та розмірі: на другий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 225,00 грн.; на п`ятий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 450,00 грн.; на десятий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 675,00 грн.; на двадцять перший день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 450,00 грн.; на сороковий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 450,00 грн..

Водночас 17.03.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, в якому в підпункті 11, пункту 3 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення», зазначено, що розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами) доповнити пунктом 6-1 такого змісту:

"18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

За матеріалами справи вбачається, що штраф нарахований в період дії воєнного стану.

Враховуючи вищевказані положення Закону, підстави для стягнення з відповідача неустойки відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним Договором № 00-10800528 від 18.12.2025 у розмірі 6488,10 грн, що є заборгованістю за тілом кредиту та процентами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 84 від 28.05.2026.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведеного, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (у даному випадку позов задоволено на 76%) в сумі 2023,42 гривень.

Інших судових витрат сторонами не заявлено.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» до ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» заборгованість за договором кредитної лінії №00-10800528 від 18.12.2025 у розмірі 6 488,10 (шість тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень 10 копійок) гривень, яка складається з 4 500,00 гривень заборгованості за тілом, 1 988,10 гривень заборгованості за відсотками.

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2023,42 гривень (дві тисячі двадцять три гривень 42 копійок) гривень.

Добровільне виконання рішення в частині стягнення грошових коштів здійснювати за такими реквізитами позивача: рахунок код ЄДРПОУ: 42806643 р/с (IBAN) НОМЕР_3 в АТ КБ “ПриватБанк”, МФО 305299.

У разі добровільного виконання рішення боржнику невідкладно надати до суду та стягувачу копію платіжного документа, що підтверджує сплату присудженої суми, із обов`язковим зазначенням у ньому номера цієї справи та дати й номера кредитного договору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» місцезнаходження 01011, місто Київ, вулиця Лєскова, будинок 9, літера А ЄДРПОУ 42806643.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 07.10.2026.

Суддя І.М. Соловйов