Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №185/9449/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9449/26

Провадження № 2/185/8779/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 вересня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участі секретаря судового засідання Довгопол А.В., розглянувши у відкритому, заочному судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Суходільської міської ради Луганської області про визнання права власності

В С Т А Н О В И В

Позивачі звернулися до суду з позовом до Суходільської міської ради Луганської області про визнання права власності

Позивачі просять суд:

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частки нерухомого майна – квартири загальною площею 43,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частки нерухомого майна – квартири загальною площею 43,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі посилаються на те, що зазначене майно перебуває на тимчасово окупованій територій України і тому вони не мають можливості вирішити питання про визнання права власності іншим способом.

Позивачі звернувся з заявою про розгляд справи без його участі, позов підтримав.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Судом ухвалено слухати справу в заочному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В судовому засіданні встановлено наступне.

На підставі свідоцтва про право власності на житло від 14.07.1994 року позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної спільної сумісної власності в рівних частках належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Система державної реєстрації прав, яка проводиться відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», запроваджена в Україні з 01.01.2013 року. До цього часу державна реєстрація права власності та інших речових прав на об`єкти нерухомого майна, проводилася реєстраторами БТІ в Реєстрі права власності на нерухоме майно та на паперових носіях (реєстрових книгах та реєстраційних справах), які зберігаються в БТІ. Право власності на вказану квартиру зареєстроване Комунальним підприємством «Краснодонським міжрайонним бюро технічної інвентаризації» в Реєстрову книгу за № 2108.

У зв`язку з військовим вторгненням російської федерації на суверенну територію України, позивачі були вимушені переміститися до м. Харків, Харківської області. Останні мали намір зафіксувати факт пошкодження (знищення) власного нерухомого майна, через мобільний застосунок «Дія». Однак не змогли цього зробити через відсутність у ЄДР речових прав на нерухоме майно записів про право власності. У зв`язку з цим позивачі звернулися до державного реєстратора із заявою про внесення запису про їх право власності до вказаного реєстру. Під час розгляду заяви державний реєстратор здійснив консолідований пошук інформації про зареєстроване право власності в Державному реєстрі речових прав та реєстрах до 2013 року. В результаті такого пошуку встановлено, що інформація про реєстрацію права власності на вказану квартиру в Державному реєстрі відсутня. Тому реєстратором було прийнято рішення про зупинення розгляду заяви та направлено запит до Луганської обласної державної адміністрації.

Луганською обласною державною адміністрацією надіслано лист № 5/01.01-22- 398 від 21.01.2026 року про те, що зберігання інвентаризаційних справ здійснювалось Комунальним підприємством «Краснодонське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» . З 07 квітня 2014 року населені пункти Сорокинської (Краснодонської) міської територіальної громади Довжанського району Луганської області, у тому числі м. Суходільськ, є тимчасово окупованими. Комунальне підприємство «Краснодонське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» не відновило своєї діяльності на підконтрольній території України, архівні матеріали залишились на тимчасово окупованій території. Таким чином, надати відомості про об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на даний час неможливо. Саме тому, 22.01.2026 року державним реєстратором було прийнято рішення № 82951960 про відмову в проведенні реєстраційних дій (копія додається). Отже станом на зараз виникла та існує ситуація за якої позивачі мають право власності на квартиру, однак не мають змоги належним чином та повноцінно здійснювати правомочності власника через відсутність можливості підтвердити реєстрацію такого права органом БТІ.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. 14.07.1994 року позивачі набули у спільну сумісну власність в рівних частках квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Їх право власності було зареєстровано у відповідності до чинного на той час закону БТІ.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 1 та 2 ст. 319 ЦК України). Положеннями ч. 3 та 6 ст. 319 ЦК України унормовано, що усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії. На виконання цитованого положення Закону, державним реєстратором прав на нерухоме майно Харківської міської ради Харківської області Прокопенко О.О. направлено запит до відповідача з метою підтвердження факту реєстрації права власності органом БТІ.

Луганською обласною державною адміністрацією надіслано лист № 5/01.01-22- 398 від 21.01.2026 року про те, що зберігання інвентаризаційних справ здійснювалось Комунальним підприємством «Краснодонське міжрайонне бюро технічної інвентаризації». З 07 квітня 2014 року населені пункти Сорокинської (Краснодонської) міської територіальної громади Довжанського району Луганської області, у тому числі м. Суходільськ, є тимчасово окупованими. Комунальне підприємство «Краснодонське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» не відновило своєї діяльності на підконтрольній території України, архівні матеріали залишились на тимчасово окупованій території. Таким чином, надати відомості про об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на даний час неможливо. Тобто, попри наявність оригіналів правовстановлюючих документів позивачі не можуть оформити право власності на квартиру та внести інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки: - в Державному реєстрі відсутні відомості щодо зареєстрованого права власності на спірку квартири; - отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності на цю квартиру в БТІ з тимчасово окупованої території на даний час не можливо.

З незалежних причин позивачі обмежені у можливості вільно (на власний розсуд) використовувати належне їм право власності. Для прикладу, вони позбавлені можливості претендувати на компенсацію за зруйноване житло через відсутність запису про їх право власності в реєстрі. З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин позов слід задовольнити.

Керуючись ст. 76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Суходільської міської ради Луганської області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частки нерухомого майна – квартири загальною площею 43,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частки нерухомого майна – квартири загальною площею 43,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачами.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається Дніпровському апеляційному суду.

Суддя: В. О. Головін