Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №185/9362/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9362/26

Провадження № 2/185/8730/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 вересня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участі секретаря судового засідання Довгопол А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красноріченської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області про визнання права власності

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Красноріченської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області, про визнання права власності

Позивач просить суд:

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , який має загальну площу 48,8 кв.м, житлову площу 25,2 кв. м.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що зазначене майно перебуває на тимчасово окупованій територій України і тому він не має можливості вирішити питання про визнання права власності іншим способом.

Позивач звернувся з заявою про розгляд справи без його участі, позов підтримав.

Відповідач звернувся з заявою про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В судовому засіданні встановлено наступне.

ОСОБА_1 набув право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 (адреса за документами - АДРЕСА_3 ) на підставі свідоцтва про право приватної на житловий будинок від 26.02.1990. Свідоцтво видане згідно з рішенням виконавчого комітету Кремінської Ради народних депутатів №48/1 від 14.02.1990. Згідно з указом Президії Верховної Ради Української РСР “Про перейменування міста Ворошиловграда і Ворошиловградської області” від 04.05.1990 № 9169-XI Ворошиловградську область перейменовано на Луганську. Відповідно абз. 6 пп. 12 п. 1 та пп.12 п.3 постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 №807-ІХ у Луганській області Кремінський район ліквідовано та утворено Сватівський район (з адміністративним центром у місті Сватово) у складі територій, зокрема, Красноріченської селищної територіальної громади. Тож, дійсною адресою вказаного вище житлового будинку є: АДРЕСА_2 .

На зворотному боці свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок від 26.02.1990 наявний реєстраційний напис про те, що вказаний в цьому документі житловий будинок зареєстрований Стахановським бюро технічної інвентаризації на праві особистої власності за ОСОБА_1 та записаний в реєстрову книгу №1 за реєстровим №37 10.04.1990. У технічному паспорті на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 від 20.10.1989 вказано, що Позивач є власником будинку. За даними технічного паспорта, а саме плану будівництва та характеристики будівель, житловий будинок (А1) за адресою: АДРЕСА_2 має загальну площу 48,8 кв.м., житлову площу – 25,2 кв. м.

Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №696288 Позивач на підставі рішення 2 сесії 22 скликання виконавчого комітету Нововодянської сільської ради від 19.12.1996 №26/ рішення 30 сесії 5 скликання Нововодянської сільської ради від 10.09.2009 №1 є власником земельної ділянки площею 0,2500 га (кадастровий номер земельної ділянки 4421684500:05:001:0192) з цільовим призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Земельна ділянка розташована - АДРЕСА_2 . Таким чином, Позивач є також власником земельної ділянки на якій розташований вищезгаданий житловий будинок. 25 березня 2026 року Позивач звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради із заявою про реєстрацію прав власності на житловий будинок.

Однак, 10 квітня 2026 року отримав рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №84245828 мотивоване тим, що на запит державного реєстратора не надано інформацію про підтвердження реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме: права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 . Оскільки “Кремінське БТІ Кремінської міської ради” не здійснює діяльність на підконтрольній території України. Архівні справи стосовно майна та земельних ділянок мешканців залишилися на непідконтрольній території.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 с. Нововодяне Красноріченської селищної територіальної громади з 24.02.2022 та Кремінська міська територіальна громада з 18.04.2022 є тимчасово окупованою російською федерацією територією України. Житловий будинок Позивача внаслідок бойових дій був зруйнований, а тому Позивач подав повідомлення про пошкоджене майно від 23.01.2026.

Виходячи з того, що житло Позивача не придатне до експлуатації, є необхідність подати заяву на отримання компенсації до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, відповідно до Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 р. № 381 (далі – Порядок). Відповідно до підпункту 3 пункту 13 Порядку, для отримання компенсації необхідно переконатися, що пошкоджений об`єкт внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або у разі відсутності такого запису, провести його реєстрацію. Однак, здійснити реєстрацію права власності на згаданий житловий з причин викладених в Рішенні про відмову в проведенні реєстраційних дій №84235828 Позивач не може, а тому є необхідність визнати право власності на житловий будинок у судовому порядку. (2) Правові підстави позову.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. У ч. 2 ст. 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання права. З урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється. Пункт 5 ППВССУ від 07.02.2014 N 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснює, що якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5 ЦК).

Згідно з пунктом 1 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР від 31 січня 1966 р. (далі - Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь), яка визначала порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно на момент набуття Позивачем права власності на житловий будинок (26.02.1990), реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадять бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих. Відповідно до пункту 7 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь реєстрація провадиться на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів) згідно з додатком N 1. Додатком 1 до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь є Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, який включає, зокрема свідоцтва про право власності на будинки (домоволодіння), які видані виконкомами місцевих Рад депутатів трудящих або органами комунального господарства на підставі рішень виконкомів.

У п. 23 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь вказано, що на підставі перевірених документів і свого висновку бюро технічної інвентаризації вносить відомості про право власності на будинок (домоволодіння) до реєстрової книги даного населеного пункту і проставляє на документі власника реєстраційний напис за встановленою формою (додаток N 4). У відповідності до наведених норм, Позивач на підставі рішенням виконавчого комітету Кремінської Ради народних депутатів №48/1 від 14.02.1990 отримав свідоцтво про право приватної власності на житловий будинок від 26.02.1990, яке посвідчує, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 належить йому на праві власності (свідоцтво відповідає формі встановленій у додатку 2 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь). На зворотному боці свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок від 26.02.1990 наявний напис про те, вказаний в цьому документі житловий будинок зареєстрований Стахановським бюро технічної інвентаризації на праві особистої власності за ОСОБА_1 та записаний в реєстрову книгу №1 за реєстровим №37 10.04.1990 (відповідає формі встановленій у додатку 4 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь). Таким чином, реєстрацію права власності Позивач здійснив у передбаченому Інструкцією про порядок про порядок реєстрації будинків та домоволодінь. Крім того, Позивач відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №696288 є власником земельної ділянки, яка знаходиться у АДРЕСА_2 ., на якій і розташований згаданий житловий будинок.

Згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі – Закон № 1952-IV), заявниками на реєстрацію права власності, серед числа фізичних осіб, можуть бути власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право. Відповідно до п. 3 ст. 3 Закону № 1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону № 1952-IV заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 до Красноріченської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , який має загальну площу 48,8 кв.м, житлову площу 25,2 кв. м.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається Дніпровському апеляційному суду.

Суддя: В. О. Головін