Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №185/9348/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9348/26

Провадження № 2/185/8726/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 вересня 2026 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Головін В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в приміщенні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Павлоградської міської ради про визнання права власності -

В С Т А Н О В И В

Через систему «Електронний суд» позивачі через свого представника звернулись до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом про визнання неправомірною відмову виконавчого комітету Павлоградської міської ради у наданні позивачам дозволу на приватизацію квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов?язння Виконавчий комітет Павлоградської міської ради прийняти рішення щодо приватизації квартири, та вирішити питання про передачу позивачам:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_2

- у власність квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду від 03.07.2026 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачі у судове засідання не з`явились, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином. Правом на подання відзиву не скористались.

Представник позивачів заявив клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено.

Рішенням виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 23.07.2014 року № 448 був змінений договір найму житлових приміщень, а саме квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно витягу з рішення новим винаймачем є ОСОБА_2 , яка мешкає та зареєстрована за вище вказаною адресою, в зв?язку зі смертю наймача (матері).

За вище зазначеною адресою згідно довідки про реєстрацію та склад сім?ї № 4013 від 15.05.2025 та довідки № 29 від 10.07.2025 року , виданою головою ОСББ «Дніпровська, 18»зареєстровані та постійно проживають:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - син;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - донька;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - онука.

Маючи на меті приватизувати дану квартиру позивачі 20.05.2025 року звернулись зі всіма необхідними документами до відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради з відповідною заявою.

Крім самої заяви позивачі надали повний пакет документів, передбачений п. 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, про що є інформація в самій заяві.

20.06.2025 року листом відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради № 301/ж ОСОБА_1 було повідомлено, що питання про оформлення приватизації квартири в спільну часткову власність на всіх у рівних частках по 1/4 кожному розглядалося на засідання виконавчого комітету Павлоградської міської ради 11 червня 2025 року і питання було не підтримано членами виконкому через наявну заборгованість по сплаті за спожиті комунальні послуги відкладено до повного її погашення.

Оскільки рішення або відмова не були прийняті, а розгляд справи був відкладений , крім того враховуючи, що заборгованість за спожиті комунальні послуги не входить до вичерпного переліку підстав відмови в оформленні приватизації, адвокатом був складений запит від 09.09.2025 року № 83 до відповідача.

15.09.2025 року була отримана відповідь від відповідача про розгляд адвокатського запиту, де також було зазначено про відкладення рішення про приватизацію квартири до кометну погашення боргу. Також було зазначено, що рішення є обгрунтованим.

З метою отримання саме рішення про оформлення приватизації квартири АДРЕСА_2 в спільну часткову власність або рішення про відмову у приватизації позивачі звернулись з відповідною заявою від 17.09.2025 року до відповідача, де просили відновити розгляд справи та прийняти відповідне рішення.

23.09.2025 відповідачем була надана аналогічна попереднім відповідь про відкладення розгляду заяви.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист своїх прав і свобод від рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.3 ст. 9 Житлового кодексу, громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Приватизація державного житлового фонду здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» - надалі «Закону» та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, надалі - «Положення».

Відповідно до ст. 3 Закону, приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків). За ч.10 ст. 8 Закону, органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом, перелік яких є вичерпним.

Статтею 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду`визначено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

За своєю правовою природою приватизація житла є правочином, за яким особа безоплатно, у межах норм, встановлених законом, набуває у власність житлове приміщення, яке перебуває у його правомірному користуванні. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду (ВП ВС) від 20 червня 2018 року у справі №200/18858/16-ц провадження №14-165цс18

Згідно з п.17 Положення, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається до органу приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Пунктом 18 Положення затверджено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації.

Відповідно до ч. 10 ст. 8 ЗУ«Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла,крім випадків, передбачених законом.

Заборгованість за комунальні послуги не є підставою для відмови або відкладення розгляду заяви про приватизацію.

У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі

№ 591/6623/16-ц зазначено, що «Згідно частини десятої статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 2 цього Закону, а саме не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`ятників садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС.

Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає».

Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» саме на органи приватизації покладено обов`язок дотримуватись виконання законодавства під час проведення приватизації громадянами житла.

Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 201/6092/17.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Виходячи з зазначеної норми, підставою для звернення позивача з позовом до суду є порушені, невизнані або оспорювані його права, свободи чи законні інтереси будь-якою іншою особою.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Отже, бездіяльність виконавчого комітету Павлоградської міської ради порушує право позивачів на приватизацію житлового приміщення, гарантоване законом.

Позивачі, як наймачі квартири звернулись до виконавчого комітету Павлоградської міської ради з відповідною заявою та всіма необхідними документами. Тобто виконали всі умови, передбачені Законом та Положенням.

В свою чергу, орган приватизації, виконавчий комітет Павлоградської міської ради, зобов`язаний був в місячний термін, з дня одержання заяви, прийняти рішення про передачу житла у власність, після чого, оформити відповідне свідоцтво, оскільки позивачами виконані всі утоми передбачені законодавством. Але відповідач надав лист-відмову. Така бездіяльність відповідача унеможливлює реалізацію права на приватизацію.

Беручи до уваги зазначені вище обставини по справі, встановлені судом на їх підтвердження докази, звертаючи увагу на мету звернення до суду із вказаною заявою, а саме визнання права на приватизацію житлового приміщення, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.2,12,13,81,89,258,259,263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання права на приватизацію житлового приміщення - задовольнити

Визнати неправомірною відмову виконавчого комітету Павлоградської міської ради у наданні позивачам дозволу на приватизацію квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

Зобов`язати Виконавчий комітет Павлоградської міської ради прийняти рішення щодо приватизації квартири, та вирішити питання про передачу позивачам:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_2 , у власність квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. О. Головін