Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №185/16116/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Недбале ставлення до військової служби

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №185/16116/26

Суддя: Мельник Ю. А.

Справа № 185/16116/26

Провадження № 3/185/4410/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мельник Ю.А., розглядаючи матеріали, що надійшли з тимчасової ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, військовослужбовця, командира роти 1 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , старшого лейтенанта, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , -

за вчинення правопорушення, передбаченого ст.172-15 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про військове адміністративне правопорушення встановлено, що 21.09.2026 року близько 12.00 год. було виявлено старшого лейтенанта ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (нечітка вимова, порушення координації рухів, почервоніння, характерний запах алкоголю з ротової порожнини), який перебував на території розташування підрозділу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння старший лейтенант ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, згідно акту відмови №12 від 21.09.2026 року.

Гр. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, відповідно до довідки про доставку смс-повідомлення від 24.09.2026 року, належним чином сповіщений про слухання справи.

Згідно положень ст.268 КУпАП, інкриміноване гр. ОСОБА_1 адміністративне правопорушення ч.2 ст.172-15 КУпАП не відносяться до правопорушення, за яким присутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, а тому суд вважає за можливе розглянути даний матеріал за відсутності гр. ОСОБА_1 .

В підтвердження винності гр. ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні суду були надані наступні письмові докази:

- протокол про військове адміністративне правопорушення №2941 серії ДНП/М від 21.09.2026 року, в якому вказані обставини інкримінованого адміністративного правопорушення;

- копія посвідчення офіцера гр. ОСОБА_1 ;

- копія витягу із наказу №324 від 10.11.2025 року про призначення лейтенанта ОСОБА_1

- копія акту №12 відмови від проходження тесту з використанням спеціального технічного засобу або лікарського огляду в лікувальному закладі для підтвердження або спростування факту перебування в стані алкогольного або наркотичного сп`яніння від 21.09.2026 року, відповідно до якого старшому лейтенанту ОСОБА_1 , у зв`язку із виявленням ознак алкогольного сп`яніння: хитка хода, характерний запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, незрозуміла та нечітка мова, - було запропоновано добровільно пройти медичне обстеження на предмет підтвердження чи спростування факту перебування у нетверезому стані, від чого він відмовився в присутності свідків;

- письмові пояснення гр. ОСОБА_2 від 21.09.2026 року, який повідомив, що ним був виявлений старший лейтенант ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння (хитка хода, характерний запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, нечітка мова). В подальшому про даний випадок він повідомив командира, на підставі чого старшого лейтенанта ОСОБА_1 було доставлено до ВСП для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак осанні відмовився від даного огляду. Старший лейтенант ОСОБА_1 неодноразово отримував дисциплінарні стягнення за неналежну дисципліну та невиконання функціональних обов`язків. Також, останнього було відсторонено через стан алкогольного сп`яніння від виконання функціональних обов`язків. Таким чином старший лейтенант ОСОБА_1 недбало поставився до своїх функціональних обов`язків;

- копія наказу №230-АГ від 27.04.2026 року про уповноваження посадових особі у на складання протоколі про військові адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

При вирішенні питання, щодо наявності у діях гр. ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, суддя враховує наступне.

За диспозицією частини 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Диспозиція даної статті передбачає спеціальний суб`єкт адміністративного правопорушення - військова службова особа.

Відповідно до Примітки до ст.172-13 КУпАП під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Згідно протоколу серії ДНП/М №2941 від 21.09.2026 року, - старшого лейтенанта ОСОБА_1 притягають до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП, у зв`язку з вчиненням ним правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.3 ст.172-20 КУпАП, за якою на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 21.09.2026 року. Виходячи із суті військового правопорушення, яке викладено у матеріалах цієї справи про притягнення військовослужбовця ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП, виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби у нетверезому стані в умовах особливого періоду повністю охоплюється об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.10.2026 року по справі №185/16114/26 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, за відмову військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, в умовах особливого періоду, і накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Події у обох справах стосуються одного і того ж факту, а саме перебування ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження огляду на стан сп`яніння 21.09.2026 року близько 12.00 год. під час виконання обов`язків військової служби.

Вказані дії ОСОБА_1 вже кваліфіковані за ч.3 ст.172-20 КУпАП, - як відмова військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, в умовах особливого періоду.

Тобто, як вбачається з вищенаведеного, старшому лейтенанту ОСОБА_1 інкримінують відповідальність за одне й те саме правопорушення, вчинене ним 21.09.2026 року, що суперечить нормам юридичної відповідальності «non bis in idem», відповідно до якого особа не може бути притягнута двічі за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Ігор Тарасов проти України» зазначив, що ст. 4 Протоколу № 7 слід розуміти як заборону кримінального переслідування або судового розгляду у справі щодо другого «правопорушення», якщо вони витікають з ідентичних, або по суті одних і тих самих фактів (одне й те саме місце, однин і той самий час, та сама поведінка особи).

Відповідно до ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумних сумнівом.

Згідно з п.8 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за наявності по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

Відтак, з огляду на те, що постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.10.2026 року визнано винним ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП, то провадження за ч.2 ст.172-15 КУпАП слід закрити на підставі пункту 8 ч.1 ст.247 КУпАП, за наявності по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. ст.172-15, 247, 283, 284, 285, 287 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч 2 ст.172-15 КУпАП - закрити на підставі п.8 ч.1 ст.247 КУпАП, - за наявності по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Суддя Ю.А. Мельник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua