Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №177/2698/25 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Суд: Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №177/2698/25

Суддя: Лященко В. В.

Справа № 177/2698/25

Провадження № 2/177/255/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 вересня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лященко В.В.

за участю секретаря судового засідання Дятел К.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Лівицького О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Лівицький Олександр Миколайович, до виконавчого комітету Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, про встановлення факту прийняття спадщини, встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем, визнання права власності на домоволодіння та земельну ділянку і земельні ділянки в порядку спадкування за законом,

встановив:

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований АДРЕСА_1 . Після його смерті залишилося майно у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 1221882000:03:001:0675, та земельні ділянки, що розташовані на території Дмитрівської сільської ради Синельниківського району (раніше Петропавлівського району) Дніпропетровської області, кадастрові номери земельних ділянок: 1223881500:03:001:0476, 1223881500:03:001:1000.

Спадкоємцем ОСОБА_2 була його дружина ОСОБА_3 , яка спадщину фактично прийняла за законом, оскільки була прописана разом з померлим на день його смерті за однією адресою, але не оформила своїх спадкових прав.

Після його смерті батько позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 переїхав проживати до бабусі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в АДРЕСА_1 , куди періодично приїжджала і позивач. На початку 2017 року в бабусі були проблеми зі здоров`ям, вона не впізнавала рідного сина та бачила в ньому свого чоловіка. З середини грудня 2018 року батько позивача забрав ОСОБА_3 до м. Кривого Рогу, де вона проживала до смерті до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а він доглядав за нею.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_7 , Шостою криворізькою державною нотаріальною конторою на підставі заяви ОСОБА_4 була відкрита спадкова справа № 344/2022.

Постановою нотаріуса позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 1221882000:03:001:0675, та на земельні ділянки, що розташовані на території Дмитрівської сільської ради Синельниківського району (раніше Петропавлівського району) Дніпропетровської області, кадастрові номери земельних ділянок: 1223881500:03:001:0476, 1223881500:03:001:1000 у зв`язку з тим, що необхідно встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , після смерті його матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 .

У зв`язку з чим, з урахуванням уточнення позовних вимог, позивач просила суд: 1) встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 спадщини після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 та факт їх спільного проживання на момент відкриття спадщини; 2) визнати за ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 право власності на домоволодіння, з господарчими побудовами, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку - літера «А-1» загальною площею 279,0 кв.м., житловою площею 136,2 кв.м., літня кухня - сарай - літера «Б», погріб - літера «В», вбиральня - літера «Г», водо колонка І, замощення II; на земельну ділянку з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,14 га, кадастровий номер 1221882000:03:001:0675, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; на земельну ділянку площею 2,740 га, кадастровий номер 1223881500:03:001:1000 та площею 2,730 га кадастровий номер 1223881500:03:001:0476, що розташовані на території Миколаївської сільської територіальної громади Синельниківського району, Дніпропетровської області; 3) визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 право власності на домоволодіння, з господарчими побудовами, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку - літера «А-1» загальною площею 279,0 кв.м., житловою площею 136,2 кв.м., літня кухня - сарай - літера «Б», погріб - літера «В», вбиральня - літера «Г», водо колонка І, замощення II; на земельну ділянку з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,14 га, кадастровий номер 1221882000:03:001:0675, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; на земельну ділянку площею 2,740 га, кадастровий номер 1223881500:03:001:1000 та площею 2,730 га кадастровий номер 1223881500:03:001:0476, що розташовані на території Миколаївської сільської територіальної громади Синельниківського району, Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 20.10.2025 після усунення недоліків позовна заява була прийнята судом, відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 10.11.2025 витребувано у приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , номер у нотаріуса 25/2024. Витребувано з Шостої Криворізької державної нотаріальної контори: належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , номер у нотаріуса 113/2018; належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , номер у нотаріуса 344/2022.

Ухвалою суду від 29.06.2026 справу було призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник в судовому засіданні на позовних вимогах наполягали.

Представник виконавчого комітету Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, заявою від 08.07.2026 просив справу розглянути за його відсутності, відзив на позов не подав.

Представник Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, заявою від 18.09.2026 просив справу розглянути за його відсутності, відзив на позов не подав.

Вислухавши позивача та її представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.

У постанові ВС 09 жовтня 2024 року справа № 522/21808/18 викладені такі висновки щодо застосування норми права у спірних правовідносинах.

«У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2024 року в справі № 642/4502/17 (провадження № 61-14982св23) зазначено, що «способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України свідчить, що по своїй суті такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися тільки тоді, коли суб`єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2022 року в справі № 127/23627/20 (провадження № 61-17025св21), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 233/4580/20 (провадження № 61-12524сво21)).

Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов`язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.). По своїй суті такий спосіб захисту як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року в справі № 346/2744/21 (провадження № 61-10543сво23)).

Касаційний суд акцентує увагу, що для визнання права власності (чи визнання права на частку в праві спільної часткової власності) за спадкоємцем законодавцем не передбачено обов`язкового пред`явлення окремої позовної вимоги про встановлення факту прийняття спадщини спадкодавцем. Тобто, така обставина (факт прийняття спадщини спадкодавцем), у разі пред`явлення позову про визнання права власності (чи визнання права на частку в праві спільної часткової власності) за спадкоємцем, встановлюється під час розгляду такого позову».

Оскільки ОСОБА_1 пред`явила вимогу про визнання права власності за нею як спадкоємцем за законом після смерті батька, позовні вимоги встановлення факту прийняття спадщини не є належними способами захисту її прав, а відповідні обставини встановлюється судом під час розгляду позову про визнання права власності за позивачем.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За приписом ч. 2 ст.1269 ЦК України заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст. 1296 ЦК України).

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до абз. 2,3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 03 травня 2018 року в справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18).

Позитивні юридичні факти, тобто ті, які повинні існувати на час відкриття спадщини і можуть зумовлювати, за передбачених в ЦК умов, виникнення права на спадкування за законом. Аналіз положень глави 68 ЦК України дозволяє стверджувати, що для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти, що підтверджують наявність: родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); квазіродинних відносин (усиновлення спадкоємця чи спадкодавця); сімейних відносин (шлюб зі спадкодавцем; проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини); відносин із утримання (перебування на утриманні спадкодавця спадкоємцем не менш як 5 років до часу відкриття спадщини) (див, зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 березня 2021 року в справі № 643/14592/18 (провадження № 61-15094св20)).

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 17.10.2016 вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , про що складено відповідний актовий запис №33.

Після його смерті залишилося майно у вигляді:

житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав йому на підставі свідоцтва про право власності, виданого Глеюватською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області згідно з рішенням виконкому Глеюватською сільської Ради народних депутатів від 20.02.19921р. №5/8 та акту прийняття до експлуатації, затвердженого рішенням виконкому Глеюватської сільської ради за №34 від 22.09.1998р.;

земельної ділянки площею 0,14 га кадастровий номер земельної ділянки: 1221882000:03:001:0675, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належала йому підставі Державного акту про право приватної власності на землю серія ДП Кв000904 від 27.07.1995, виданого на підставі рішення ХХІ сесії ХХІ скликання Глеюватської сільської ради від 28.12.1993 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав;

земельних ділянок, що розташовані на території Дмитрівської сільської ради Синельниківського району (раніше Петропавлівського району) Дніпропетровської області, кадастрові номери земельних ділянок: 1223881500:03:001:0476, площею 2,73 га, 1223881500:03:001:1000 площею 2,74 га, що належали йому згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП №039763 від15.12.2004, виданого на підставі розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації №136-р від 28.03.2003.

Спадкоємцем ОСОБА_2 була його дружина ОСОБА_3 , яка спадщину фактично прийняла за законом, оскільки була прописана разом з померлим на день його смерті за однією адресою, але не оформила своїх спадкових прав.

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 02.04.2021 вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Кривий Ріг, про що складено відповідний актовий запис №113.

Після смерті ОСОБА_3 на підставі заяви ОСОБА_4 була відкрита спадкова справа №344/2022, у видачі свідоцтва про право власності на спадщину було відмовлено у зв`язку з відсутністю доказів постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 27.02.2024 вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , про що складено відповідний актовий запис №33.

Актом, який підписаний свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , засвідчений факт, що за адресою АДРЕСА_1 мешкала родина подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_8 ОСОБА_4 постійно проживав з матір`ю ОСОБА_3 . В середині грудня 2018 року через погіршення її стану здоров`я ОСОБА_4 забрав матір до м. Кривого Рогу, де доглядав її до смерті ІНФОРМАЦІЯ_11 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що знав ОСОБА_4 , підтверджує, що до смерті ІНФОРМАЦІЯ_11 його мати проживала з ним у квартирі в м. Кривий Ріг. Свідок ОСОБА_10 підтвердила, що її колишній чоловік ОСОБА_4 здійснював догляд за своєю матір`ю, до 2018 року він проживав з нею у с. Глеватка, після того, як стан її здоров`я погіршився, він забрав її у м. Кривий Ріг до своєї квартири і доглядав її там до смерті у 2021 році. Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, що ОСОБА_4 після смерті батька приїхав у село Глеюватка та проживав разом з матір`ю, потім забрав її до себе у квартиру у м. Кривому Розі, вона там померла, хоронили її в селі.

Як вбачається з постанови приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Ставніченко О.П. від 20.03.2025, ОСОБА_1 звернулася з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , у видачі свідоцтва про право власності на спадщину у вигляді житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельну ділянку з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,14 га, кадастровий номер 1221882000:03:001:0675, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; на земельну ділянку площею 2,740 га, кадастровий номер 1223881500:03:001:1000 та площею 2,730 га кадастровий номер 1223881500:03:001:0476, що розташовані на території Миколаївської сільської територіальної громади Синельниківського району, Дніпропетровської області відмовлено, рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 після смерті його матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З довідки приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Ставніченко О.П. від 10.10.2025 вбачається, що після померлого ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_1 .

З копії спадкової справи №25/2024 вбачається, що ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину у вигляд квартири за адресою АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_4 .

Проаналізувавши обставини, на які посилається позивач, та які не заперечуються відповідачами і не спростовані у встановленому цивільним процесуальним законом порядку, а також докази, якими позивач підтверджує свої вимоги, суд визнає доведеним, що ОСОБА_4 проживав разом з матір`ю ОСОБА_3 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав на майно.

Щодо позовних вимог про визнання права власності за померлим ОСОБА_4 , суд зазначає, що така вимога суперечить чинному законодавству України.

Позиція щодо неможливості визнання права власності за померлим, оскільки у такому разі буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної дієздатності, обґрунтовано застосовується і Верховним Судом (постанова від 19 грудня 2023 р., судова справа № 161/4904/21, провадження № 61-13057св22; постанова від 13 вересня 2021 р., судова справа № 760/3300/17, провадження № 61-16683св20).

За встановлених обставин, зважаючи на те, що судом встановлено факт того, що ОСОБА_4 проживав разом з матір`ю ОСОБА_3 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав на майно, ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом вчасно звернулася з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 , але отримати свідоцтво про право на спадщину не змогла, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Лівицький Олександр Миколайович, – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 право власності на домоволодіння, з господарчими побудовами, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку - літера «А-1» загальною площею 279,0 кв.м., житловою площею 136,2 кв.м., літня кухня - сарай - літера «Б», погріб - літера «В», вбиральня - літера «Г», водо колонка І, замощення II; на земельну ділянку з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,14 га, кадастровий номер 1221882000:03:001:0675, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; на земельну ділянку площею 2,740 га, кадастровий номер 1223881500:03:001:1000 та площею 2,730 га кадастровий номер 1223881500:03:001:0476, що розташовані на території Миколаївської сільської територіальної громади Синельниківського району, Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 07 жовтня 2026 року.

Суддя В.В.Лященко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua