Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №204/9737/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/9737/26

Провадження № 2/204/5502/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 жовтня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра, у складі:

головуючого судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання Єрмак Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В:

06 серпня 2026 року позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 в якій прохає стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 12 травня 2017 року, у сумі 30984 гривні 57 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 24323 гривні 52 копійки та заборгованості за простроченими відсотками у сумі 6661 гривня 05 копійок (а. с. 1-5).

В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідачка звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву № б/н від 12 травня 2017 року. При підписанні анкети-заяви відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/terms, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг. Відповідно до виявленого бажання, відповідачці відкрито кредитний рахунок із початковим лімітом, розмір якого у подальшому було збільшено. Позивач свої зобов`язання виконав, надавши відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак відповідачка своїх обов`язків за угодою не виконує, оскільки не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом. Внаслідок цього, станом 14 липня 2026 року, за нею утворилася заборгованість у сумі 30984 гривні 57 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 24323 гривні 52 копійки та заборгованості за простроченими відсотками у сумі 6661 гривня 05 копійок, яку позивач прохає стягнути з відповідачки разом із судовими витратами у сумі 2662 гривні 40 копійок.

Ухвалою суду від 18 серпня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін (а. с. 142), копія якої надіслана учасникам справи за вихідним супровідним листом від 18 серпня 2026 року (а. с. 143).

Представниця позивача в судове засідання не з`явилася, надала заяву про проведення судового засідання без участі представника позивача, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення (а. с. 156 та на звороті).

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, місце та час розгляду справи повідомлена належним чином (а. с. 148), причини неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та, спираючись на вимоги ст. ст. 223, 247, 280 ЦПК України, ухвалив заочне рішення без фіксування судового процесу технічними засобами.

Судом встановлено, що 12 травня 2017 року відповідачка підписав Анкету-заяву позивача № б/н від 12 травня 2017 року про приєднання к Умовами та правилами надання банківських послуг (а. с. 61).

Відповідно до анкети-заяви, відповідачка погодилася з тим, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг.

13 липня 2021 року відповідачка підписала Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг (а. с. 69-72).

Відповідно до Умов та правил надання послуг, кредит надається у формі кредитної лінії, строком на 12 місяців з пролонгацією із сплатою фіксованої процентної ставки.

12 травня 2017 року відповідачці було відкрито та видано картку Універсальну із терміном дії 09/20, а також 05 травня 2018 року картку Універсальна GOLD терміном дії 04/22 (а. с. 60), що підтверджується довідкою від 17 липня 2026 року АТ КБ «Приватбанк».

Згідно із довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки від 17 липня 2026 року АТ КБ «Приватбанк» відповідачці було 12 травня 2017 року встановлено старт карткового рахунку, на який встановлено кредитний ліміт у сумі 500 гривень, який в подальшому збільшувався до 50000 гривень та знову поступово зменшувався (а. с. 59).

Як убачається із наданої позивачем виписки за рахунком відповідачки, остання з 12 травня 2017 року по 01 липня 2026 року користувалась кредитними коштами, здійснювала погашення, та загалом за період з 12 травня 2017 року по 01 липня 2026 року витрати відповідачки становлять 323864 гривні 89 копійок, в той час як зарахування на картку за цей же період становлять 292880 гривень 32 копійки, з чого убачається, що відповідачка має заборгованість перед банком у розмірі 30984 гривні 57 копійок (а. с. 44-58).

Відповідно до наданого позивачем суду розрахунку заборгованості, станом на 14 липня 2026 року, за відповідачкою рахується заборгованість у сумі 30984 гривні 57 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 24323 гривні 52 копійки та заборгованості за простроченими відсотками у сумі 6661 гривня 05 копійок (а. с. 19-43).

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Вимогами ч. 2 ст. 207 ЦК України, встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Отже, передумовою для виникнення у позичальниці обов`язку повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними має бути встановлений факт отримання від позивача і використання кредитних коштів відповідачкою.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Приписами ст. 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, що порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як убачається із матеріалів справи, 12 травня 2017 року між АТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «КБ «Приватбанк (а. с. 61).

Як вбачається із Анкети-заяви у ній зазначені персональні дані відповідачки щодо дати народження, місця проживання, реквізитів паспорту громадянина України, РНОКПП, місця роботи та розміру доходу. У вказаній заяві міститься інформація про те, що позичальник ознайомився з договором про надання банківських послуг та погодився з ними, а екземпляр договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом самостійної роздруківки його з офіційного сайту www.privatbank.ua. Також зазначено, що позичальник, зобов`язується виконувати Умови та Привила надання банківських послуг та регулярно знайомитися з їх змінами на вказаному сайті банку. Також позичальник висловив свою згоду, що дана заява, разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк», Тарифами, правилами користування основини умовами обслуговування й кредитування, що розміщені у рекламному буклеті, становлять договір про надання банківських послуг. Вказана Анкета-заява підписана позичальником 12 травня 2017 року

З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що підписавши вказану анкету-заяву, відповідачка погодилася зі всіма умовами кредитування, графіком повернення, штрафами, пеню, відсотками за користування кредитними коштами.

Крім того, відповідачка підписала заяву про приєдання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «КБ «Приватбанк» 13 липня 2021 року (а. с. 62-72).

Так, позивачем на підтвердження своїх вимог, щодо користування відповідачкою кредитними коштами позивача за договором № б/н від 12 травня 2017 року та наявності у останньої заборгованості за нею, в тому числі і за простроченими відсотками, надано суду виписку по карткових рахунках відповідачки (а. с. 44-58). Вказана виписка є первинним банківським документом, а тому може бути належним доказом у справі.

Разом з тим, з вказаної виписки по картковому рахунку відповідачки убачається, що остання користувався кредитними коштами за період з 12 травня 2017 року по 01 липня 2026 року та загалом витрати відповідачки становлять 323864 гривні 89 копійок, здійснювала погашення та здійснила зарахування на картку за цей же період у сумі 292880 гривень 32 копійки, з чого убачається, що відповідачка має заборгованість перед банком у розмірі 30984 гривні 57 копійок.

Отже, вказаною випискою підтверджено, що відповідачка користувалася вказаними кредитними коштами позивача, але не повернула, тому станом 14 липня 2026 року, за нею утворилася заборгованість у сумі 30984 гривні 57 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 24323 гривні 52 копійки та заборгованості за простроченими відсотками у сумі 6661 гривня 05 копійок.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачкою отримано грошові кошти від позивача, однак не виконано взятого на себе обов`язку щодо їх повернення на умовах визначених договором, суд доходить висновку, що право позивача на отримання власних коштів порушено, а тому підлягає захисту, а відтак останній має право вимагати стягнення заборгованості із ОСОБА_1 реалізував це право, звернувшись до суду. Натомість, відповідачка жодних заперечень на предмет позову до суду не надала.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити про те, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Отже, при ухваленні рішення по суті, суд повинен вживати всіх заходів задля того, щоб судове рішення було не лише законним, але й справедливим.

Європейський суд з прав людини вказав у своєму рішенні «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року вказав на те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому, виходячи із наведеного вище, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню та із ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «Приватбанк» підлягає стягнену заборгованість за кредитним договором №б/н від 12 травня 2017 року у розмірі 30984 гривні 57 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 24323 гривні 52 копійки та заборгованості за простроченими відсотками у сумі 6661 гривня 05 копійок.

Понесені позивачем судові витрати суд стягує з відповідачки на користь позивача, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 279, 280-289, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 12 травня 2017 року у розмірі 30984 (тридцять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 57 (п`ятдесят сім) копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 24323 (двадцять чотири тисячі триста двадцять три) гривні 52 (п`ятдесят дві) копійки та заборгованості за простроченими відсотками у сумі 6661 (шість тисяч шістсот шістдесят одна) гривня 05 (п`ять) копійок.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» сплачений судовий збір у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте Чечелівським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідачки протягом двадцяти днів зо дня отримання нею копії рішення.

Суддя А.І. Приваліхіна