Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №204/3580/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Суд: Чечелівський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №204/3580/26

Суддя: Чапала Г. В.

Справа № 204/3580/26

Провадження № 2/204/3213/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого - судді Чапали Г.В.,

за участю секретаря судового засідання - Братко А.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником - адвокатом Кітаєвою Ольгою Дмитрівною до Товариства з обмеженою відповідальністю «Внутрішньобудинкові системи» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Чечелівського районного суду м. Дніпра з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Внутрішньобудинкові системи» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позову зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Управління багатоквартирним будинком за цією адресою здійснює ТОВ «Внутрішньобудинкові мережі» на підставі договору № 01/12.18 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.12.2018, який укладено між ТОВ «Внітрішньобудинкові системи» та співвласниками будинку.

26.01.2026 року ввечері в під`їзді № 4 зазначеного будинку, в якому проживає позивач, вийшло з ладу ліфтове обладнання.

28.01.2026 року представником управителя - Каталуновою Маргаритою Олександрівною в застосунку «ДАХ» опубліковано відповідне оголошення з інформацією про несправність ліфту та вимоги щодо погашення заборгованості боржниками. Вказане підтверджується відповідними скріншотами із застосунку «ДАХ».

Відповідь на поставлене під дописом питання, щодо ремонту ліфту надано не було, на телефонні дзвінки представники відповідача відповідь не надавали, письмові запити ігнорували. При розмові з аварійною службою відповідача, її представниця підвищувала голос, переходила на крик. Здійснення ремонту ліфту не відбулося.

16.02.2026 позивачем направлено на електронну поштову адресу відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (адресу зазначено в договорі як офіційну) вимогу про здійснення ремонту ліфтового обладнання та перерахунок вартості послуг з управління будинком.

Відповідно до п. 21 та п. 22 Типового договору № 01/12.18 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.12.2018 року, який укладено між ТОВ «Внутрішньобудинкові системи» та співвласниками будинку АДРЕСА_2 , передбачено, що «Перерахунок розміру плати за послугу з управління за період її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості здійснюється управителем. У разі коли ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості послуги з управління стосувалося інших співвласників, крім того, який звернувся до управителя для складення і підписання акта-претензії, управитель здійснює такий перерахунок для всіх співвласників, яких стосувалося таке ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості послуги з управління. Управитель зобов`язаний самостійно здійснити перерахунок вартості послуги з управління за весь період її ненадання, надання неналежної якості».

З отриманого мешканцями будинку 01.03.2026 в застосунку «ДАХ» рахунку за надані послуги вбачається, що сума отриманого рахунку є звичайною, тобто управителем не здійснено відповідний перерахунок вартості послуг, з урахуванням відсутності послуги з обслуговування та експлуатації ліфту у період з 26.01.2026 та станом на момент звернення із позовом.

Відповідно до ОСОБА_2 витрат на утримання будинку та прибудинкової території, що є Додатком №1 до Додаткової угоди №1 від 01.01.2023 до Договору, вартість послуг з обслуговування ліфта складає 1 грн. за 1 м квадратний площі житлового приміщення. Площа квартири позивача складає 47,29 метрів квадратних. Отже загальна сума надмірно сплачених позивачем коштів за період з 28.01.2026 (дати надання повідомлення про необхідність ремонту обладнання управителем) по 31.03.2026 року складає 6,10 грн + 47,29 грн + 47,43 грн = 100,82 грн.

Окрім того, зважаючи що згідно Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» ліфтове обладнання є спільною сумісною власністю співмешканців будинку, у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх обов`язків за Договором та значним дискомфортом у повсякденному житті, мешканці будинку звернулися до ФОП ОСОБА_3 , яка здійснює ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування (КВЕД 33.14).

ФОП ОСОБА_3 було організовано виїзд майстра, проведено діагностику двигуна ліфта та встановлено, що необхідно здійснити ремонт статора електродвигуна АС-62, ремонт кришки 2 шт., заміну підшипників 2 шт., демонтаж полумуфти та транспортування двигуна до місця ремонту і назад. Загальна вартість робіт склала 20 650,00 грн. що підтверджується рахунком №18 від 26.02.2026.

02.03.2026 позивачем було здійснено відповідну оплату, про що свідчить платіжна інструкція №СРХ9-3К0В-Н3АН-835Х.

10.03.2026 ремонтні роботи було завершено, що підтверджується Актом № ОУ-18.

Цього ж дня - 10.03.2026 позивач звернувся до відповідача за всіма наявними номерами телефону. Жоден з дзвінків не був успішним, слухавку ніхто не підняв. Після чого дружина позивача звернулася до представника відповідача - ОСОБА_4 у застосунку «ДАХ» з питанням підключення ліфту. Відповідь на цей запит надано не було.

Несправність ліфту та відсутній жодних дій з боку відповідача по відновленню робочого стану ліфту викликало необхідність з боку позивача у понесенні додаткових витрат, які були необхідними для здійснення ремонту ліфту, що є реальними збитками, розмір яких становить 20650,00 грн.

Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

У зв`язку з тим, що відповідач не надає жодної інформації та ігнорує будь-які звернення, представником позивача - адвокатом Кітаєвою О.Д. 25.03.2026 було направлено адвокатський запит до ТОВ «Ліфтремонт», яке здійснює абонентське обслуговування ліфтів у будинку позивача на підставі договору з відповідачем. У адвокатському запиті поставлене одне питання: «з якої причини не відновлено роботу ліфту в 4 під`їзді будинку АДРЕСА_2 ».

За наявною у позивача інформацією, яку надано сусідами з різних під`їздів будинку, жоден з 6 ліфтів в будинку, на день направлення цієї позовної заяви не працює. Враховуючи зміст оголошення від 28.01.2026, яким повідомлялося про необхідність ремонту ліфтового обладнання разом з вимогою про погашення заборгованості, позивач вважає, що дії з вимкнення ліфтового обладнання у всіх під`їздах будинки, є нічим іншим як маніпуляцією та ухиленням від реалізації управителем права на здійснення стягнення з боржників у встановленому чинним законодавством порядку.

Також позивач звертає увагу, що за наявним у його розпорядженні звітом, який було надано відповідачем членам ініціативної групи, за результатом 2024 року на депозитному рахунку будинку обліковується 405077,18 грн., отже, грошові кошти на виконання ремонтних робіт наявні.

На адвокатський запит про надання звітності управителем за 2025 рік відповідь відповідачем надано не було.

Поряд із вимогою про стягнення компенсації завданих збитків у розмірі 20 650,00 грн., позивач також просить стягнути з відповідача 10 000,00 грн. у відшкодування спричиненої моральної шкоди, при визначенні розміру якої ним зокрема враховано:

- факт хамського відношення до позивача працівниками управителя; злісне ухилення від будь-якої комунікації (ігнорування дзвінків, ненадання відповідей на письмові звернення та на адвокатські запити);

- відсутність належного виконання обов`язку з обслуговування ліфтового обладнання (Позивач проживає на 8 поверсі з дитиною дошкільного віку. Під час вимкнення світла в будинку відсутнє водопостачання, а служба з доставки води відмовляється здійснювати доставку питної води без ліфту); вимкнення ліфтів в усіх під`їздах будинку свідчить про відсутність у Відповідача наміру боротьби з наявною заборгованістю мешканців та перекладення цього обов`язку на плечі інших мешканців, що викликає виключено конфлікти між сусідами та не має жодного впливу на зменшення заборгованості;

- відсутність дій по добровільному та досудовому порядку виконання обов`язку з перерахунку вартості за фактично не надані послуги.

Враховуючи, що гарний настрій, добрі стосунки з оточуючими, душевна рівновага, впевненість в майбутньому не є товаром і, тому не мають загально відомого грошового виміру, при визначенні суми відшкодування моральної шкоди позивач виходив з власних, суб`єктивних оцінок вищезазначених цінностей, а тому, на власний розсуд, оцінив розмір заподіяної моральної шкоди в 10 000,00 грн.

З урахуванням викладеного, був змушений звернутись до суду із даним позовом, та просить зобов`язати відповідача відновити роботу ліфту у 4 під`їзді будинку АДРЕСА_3 , та стягнути з відповідача на свою користь: 20 650,00 грн. в якості відшкодування збитків; 100,82 грн. в якості компенсації надмірно сплачених коштів за ненадану послугу з обслуговування ліфта; 10 000,00 грн. моральної шкоди; 20 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 30 квітня 2026 року відкрито провадження по даній цивільній справі, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Присутній у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві. При цьому не заперечував проти заочного розгляду справи.

24 червня 2026 року позивач направив на адресу суду клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог зобов`язати відповідача відновити роботу ліфту у 4 під`їзді будинку АДРЕСА_3 , посилаючись на те, що на даний момент роботу ліфта відновлено.

Ухвалою суду від 03 вересня 2026 року відповідне клопотання було задоволене, провадження у частині вказаної позовної вимоги - закрито. В іншій частині позовних вимог - продовжено розгляд справи.

Зважаючи що представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Внутрішньобудинкові системи» у судові засідання призначені на 03.06.2026, 24.06.2026, 03.09.2026, 07.10.2026 року не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, за допомогою системи «Електронний суд», про причини неявки не повідомив, будь-яких заяв, клопотань, відзиву на позов суду не надав, у зв`язку з чим суд, за згоди позивача відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів та постановити заочне рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд дійшов наступного.

Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . Управління багатоквартирним будинком за цією адресою здійснює ТОВ «Внутрішньобудинкові системи» на підставі договору № 01/12.18 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.12.2018, який укладено між ТОВ «Внітрішньобудинкові системи» та співвласниками будинку АДРЕСА_2 (далі - Договір).

Згідно п. 3 зазначеного Договору послуга з управління включає поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до п. 8 Договору, управитель зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори, своєчасно розглядати претензії та скарги співвласників.

Згідно п. 19 Договору управитель несе відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання умов цього Договору

Окрім того, відповідно до п. 21 та п. 22 Договору, «перерахунок розміру плати за послугу з управління за період її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості здійснюється управителем. У разі коли ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості послуги з управління стосувалося інших співвласників, крім того, який звернувся до управителя для складення і підписання акта-претензії, управитель здійснює такий перерахунок для всіх співвласників, яких стосувалося таке ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості послуги з управління. Управитель зобов`язаний самостійно здійснити перерахунок вартості послуги з управління за весь період її ненадання, надання неналежної якості».

З позовної заяви слідує, що 26.01.2026 року в під`їзді № 4 зазначеного будинку, в якому проживає позивач, вийшло з ладу ліфтове обладнання. З цього приводу 28.01.2026 року представником управителя - ОСОБА_4 в застосунку «ДАХ» опубліковано відповідне оголошення з інформацією про несправність ліфту та вимоги щодо погашення заборгованості боржниками, що підтверджується відповідними скріншотами із застосунку «ДАХ».

Позивач зазначає, що відповідь на поставлене під дописом питання, щодо ремонту ліфту надано не було, на телефонні дзвінки представники відповідача відповідь не надавали, письмові запити ігнорували. В ході розмови з аварійною службою відповідача, її представниця підвищувала голос, переходила на крик. Здійснення ремонту ліфту не відбулося. Представником відповідача вказані доводи не спростовані.

У подальшому 16.02.2026 позивачем направлено на електронну поштову адресу відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (адресу зазначено в договорі як офіційну) вимогу про здійснення ремонту ліфтового обладнання та перерахунок вартості послуг з управління будинком.

Проте згідно отриманого мешканцями будинку 01.03.2026 в застосунку «ДАХ» рахунку за надані послуги слідує, що відповідний перерахунок вартості послуг, з урахуванням відсутності послуги з обслуговування та експлуатації ліфту у період з 26.01.2026 управителем не здійснено. Також жодних заходів щодо відновлення працездатності ліфта не вчинено.

Як пояснив в судовому засіданні позивач, наскільки він розуміє, мета такої бездіяльності полягає у стимулюванні боржників сплатити внески на утримання будинку. При цьому свідомі мешканці, які не мають заборгованості, фактично є заручниками такої політики управляючої компанії, оскільки також не можуть користуватись ліфтом.

Зважаючи що згідно Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» ліфтове обладнання є спільною сумісною власністю співмешканців будинку, у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх обов`язків за Договором та значним дискомфортом у повсякденному житті, позивач разом із іншими ініціативними мешканцями будинку звернувся до ФОП ОСОБА_3 , яка здійснює ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування (КВЕД 33.14).

ФОП ОСОБА_3 було організовано виїзд майстра, проведено діагностику двигуна ліфта та встановлено, що необхідно здійснити ремонт статора електродвигуна АС-62, ремонт кришки 2 шт., заміну підшипників 2 шт., демонтаж полумуфти та транспортування двигуна до місця ремонту і назад. Загальна вартість робіт склала 20 650,00 грн. що підтверджується рахунком №18 від 26.02.2026.

02.03.2026 позивачем було здійснено відповідну оплату, про що свідчить платіжна інструкція №СРХ9-3К0В-Н3АН-835Х (платник - ОСОБА_1 , отримувач - ФОП ОСОБА_3 , сума - 20 650,00 грн., призначення платежу - оплата рахунку №18 від 26.02.2026).

10.03.2026 ремонтні роботи було виконано, що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт № ОУ-18.

Тим не менш, навіть після відновлення працездатності ліфта, відповідач не забезпечив його увімкнення. Зокрема, позивач зазначає, що 10.03.2026 він звернувся до відповідача за всіма наявними номерами телефону. Проте жоден з дзвінків не був успішним, слухавку ніхто не підняв. Після чого дружина позивача звернулася до представника відповідача - ОСОБА_4 у застосунку «ДАХ» з питання підключення ліфту. Відповідь на цей запит надано не було. Вказані обставини відповідачем не спростовані.

З відповіді ТОВ «Житлово сервісна компанія» від 08.05.2026 на адвокатський запит представника позивача ОСОБА_5 від 25.03.2026, який було направлено до ТОВ «Ліфтремонт», що здійснює абонентське обслуговування ліфтів у будинку позивача на підставі договору з відповідачем, вбачається, що між ТОВ «Житлово сервісна компанія» та ТОВ «Внутрішньобудинкові системи» дійсно було укладено договір на технічне обслуговування та ремонт ліфтів за адресою: АДРЕСА_2 . Ліфт за цією адресою знаходиться у робочому стані, але він не працює з приводу відсутності напруги у ліфтовому машинному приміщенні з невідомих причин. За час простою плата за технічне обслуговування ліфта підприємством не нараховувалась. З приводу відсутності напруги рекомендовано звернутись до управляючої компанії, яка обслуговує будинок.

Отже вказана відповідь фактично підтверджує доводи позивача про те, що навіть після відновлення працездатності ліфта за рахунок особистих коштів позивача, відповідач умисно не забезпечив увімкнення ліфта до електромережі та його подальший запуск в роботу.

Частиною 2 ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно з урахуванням наведених обставин суд погоджується із доводами позивача про те, що несправність ліфту поряд із відсутністю жодних дій з боку відповідача по відновленню робочого стану ліфту викликала необхідність понесення позивачем додаткових витрат, які були необхідними для здійснення ремонту ліфту, що є реальними збитками, розмір яких підтверджений письмовими доказами і склав 20 650,00 грн.

Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Оскільки відповідач не приступив до виконання робіт з усунення несправності в роботі ліфту, внаслідок чого позивач зазнав реальних збитків, то відповідач зобов`язаний компенсувати позивачу збитки в повному обсязі, а саме у розмірі фактично сплаченої позивачем вартості ремонту ліфту в розмірі 20 650,00 грн. Отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також зважаючи що надання послуги з обслуговування ліфта у період з 26.01.2026 по 31.03.2026 року не відбувалось, отже позивачу має бути повернуто надмірно сплачені ним кошти за період з 28.01.2026 (дати надання повідомлення про необхідність ремонту обладнання управителем) по 31.03.2026 року, що згідно розрахунків позивача складає 6,10 грн. + 47,29 грн. + 47,43 грн. = 100,82 грн.

Суд зважає, що відповідно до ОСОБА_2 витрат на утримання будинку та прибудинкової території, що є Додатком №1 до Додаткової угоди №1 від 01.01.2023 до Договору, вартість послуг з обслуговування ліфта складає 1 грн. за 1 м квадратної площі житлового приміщення. Площа квартири позивача складає 47,29 метрів квадратних. Отже загальна сума надмірно сплачених позивачем коштів за період з 28.01.2026 (дати надання повідомлення про необхідність ремонту обладнання управителем) по 31.03.2026 року складає 6,10 грн. + 47,29 грн. + 47,43 грн. = 100,82 грн., що мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

В частині позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн., суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно із ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

За наслідками судового розгляду судом було встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на отримання належної послуги з управління багатоквартирним будинком через тривалу несправність ліфту у багатоповерховому будинку, яку обслуговуюча компанія протягом тривалого часу навіть не намагалась усунути, а після її усунення ініціативними мешканцями за власний рахунок також відмовилась здійснити подачу електроенергії та запуск ліфта, при цьому неправомірно продовжуючи нарахування за дану послугу, що на думку суду беззаперечно завдало позивачу фізичні та душевні страждання та дискомфорт. При цьому оцінюючи еквівалентний розмір відшкодування цих страждань залежно від характеру правопорушення, одночасно враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає заявлений розмір відшкодування на рівні 10 000,00 грн. завищеним.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 264 ЦПК України під час прийняття рішення суд, зокрема, вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Тому, із урахуванням викладеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача компенсації спричиненої йому моральної шкоди, яку суд оцінює в 7 000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та положень ст. 141 ЦПК України позивач звільнений від сплати судового збору, а тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 129,92 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Внутрішньобудинкові системи» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Внутрішньобудинкові системи» на користь ОСОБА_1 20 650,00 грн. - у відшкодування завданих збитків в частині сплаченої позивачем вартості ремонту ліфту, 100,82 грн. - надмірно сплачених позивачем коштів за користування послугою, яка фактично не надавалась, 7 000,00 грн. - у відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Внутрішньобудинкові системи» на користь держави судовий збір у розмірі 2 129,92 грн.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Чечелівським районним судом м. Дніпра за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Внутрішньобудинкові системи», ЄДРПОУ 38599401, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд. 36.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua