Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №500/4242/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4242/26

07 жовтня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Потихач В.В.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради - Мормуль О.Є.,

представників відповідача Тернопільської обласної ради - Андрунців В.Р., Михальчук О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради, Тернопільської обласної ради про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2026 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради, Тернопільської обласної ради, у якій позивач просить суд:

визнати незаконним та скасувати наказ начальника управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради від 16 червня 2026 року №48/к/тр "Про звільнення ОСОБА_1 " на підставі п.1 статті 40 КЗпП України;

прийняти (поновити) ОСОБА_1 на роботі у виконавчому апараті Тернопільської обласної ради на посаді начальника відділу у новоствореному управлінні з питань комунального майна виконавчого апарату Тернопільської обласної ради або на іншій рівнозначній посаді у відділах чи управліннях Тернопільської обласної ради, що відповідає її кваліфікації;

стягнути з Тернопільської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 17 червня 2026 року і до дня винесення судом рішення про поновлення на роботі, виходячи з розрахунку середньоденної заробітної плати у розмірі 1489 гривень 53 копійки;

допустити негайне виконання рішення суду в частині прийняття (поновлення) на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах виплати за один місяць.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працювала на посаді начальника відділу з питань приватизації, оренди, відчуження (продажу), списання та передачі майна управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради. Наказом начальника управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради від 16.06.2026 №48/к/тр позивача звільнено з посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, а саме у зв`язку з ліквідацією управління. Позивач вважає вказаний наказ протиправним та таким, що порушує її право на працю, оскільки на її думку має місце не ліквідація управління, а його реорганізація. Так, одночасно з рішенням Тернопільською обласної ради від 15.04.2026 №1546 «Про ліквідацію управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради», Тернопільською обласною радою прийнято рішення від 15.04.2026 №1544 «Про внесення змін до рішення Тернопільської обласної ради від 23 грудня 2020 року №27 «Про структуру та чисельність виконавчого апарату Тернопільської обласної ради сьомого скликання» (з наступними змінами)», яким утворено у структурі свого виконавчого апарату Управління з питань комунального майна та збільшено чисельність апарату на 16 штатних одиниць.

З огляду на викладене позивач вважає, що фактичного припинення (ліквідації) діяльності у сфері управління комунальним майном не відбулось, а ліквідація юридичної особи супроводжувалась повним збереженням та передачею її функцій до виконавчого апарату Тернопільської обласної ради, що на думку позивача свідчить про реорганізацію юридичної особи, а не її ліквідацію.

Оскільки відповідно до частини 4 статті 36 КЗпП України у разі реорганізації (перетворення) дія трудового договору працівника продовжується, тому позивач вважає, що жодних законних підстав для припинення з нею трудових відносин не було.

Крім того позивач зауважує, що в порушення вимог статей 42 та 49-2 КЗпП України їй не було запропоновано всіх наявних вакансій, у той час як нею неодноразово подавались заяви про продовження служби.

Ухвалою суду від 06.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15.07.2026. (арк. справи 30)

15.07.2026 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, долученого до позовної заяви. Разом з тим зобов`язано Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради надати штатний розпис, який був чинним на дату звільнення позивача, а також зобов`язано Тернопільську обласну раду надати штатний розпис на дату створення нового структурного підрозділу. Крім того, зобов`язано відповідачів надати посадову інструкцію позивача, на підставі якої вона діяла на момент звільнення, а також посадові інструкції по аналогічних посадах, які запроваджені у новоствореному підрозділі. Оголошено перерву в підготовчому засіданні до 12.08.2026. (арк. справи 40-42)

20.07.2026 до суду від Тернопільської обласної ради надійшов відзив на позовну заяву з додатками. (арк. справи 44-61)

21.07.2026 позивачем повторно подано до суду клопотання про витребування доказів у відповідачів, а саме від Тернопільської обласної ради належним чином засвідчені копії штатних розписів виконавчого апарату Тернопільської обласної ради станом на 15.04.2026 та станом на 16.06.2026 із обов`язковим зазначенням наявних вакантних посад у вказані періоди, а від Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради належним чином засвідчену копію затвердженого штатного розпису станом на 15.04.2026. (арк. справи 62-67)

21.07.2026 до суду надійшли письмові пояснення позивача щодо розмежування понять «ліквідація» та «реорганізація» у сфері публічного права. (арк. справи 68-75)

22.07.2026 позивачем подано до суду відповідь на відзив з додатками. (арк. справи 76-95)

28.07.2026 до суду надійшли письмові пояснення позивача щодо порушення відповідачем принципів процесуальної добросовісності, вибіркового підходу, вікової дискримінації та приховування конфлікту інтересів. (арк. справи 96-106)

06.08.2026 позивачем подано до суду письмові зауваження щодо приховування відповідачем доказів та процесуального затягування розгляду справи. (арк. справи108-111)

07.08.2026 представником Тернопільської обласної ради подано до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи витребуваних судом доказів, а саме копій посадових інструкцій працівників управління з питань комунального майна Тернопільської обласної ради виконавчого апарату Тернопільської обласної ради. (арк. справи 112-124)

12.08.2026 позивачем подано до суду письмові пояснення щодо порівняльного аналізу витребуваних посадових інструкцій, матеріального обґрунтування правонаступництва функцій. (арк. справи 125-134)

12.08.2026 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, повторно зобов`язано Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради надати суду посадову інструкцію позивача і докази її надіслання всім учасникам справи. Крім того, задоволено повторне клопотання позивача про витребування доказів, зобов`язано Тернопільську обласну раду надати належним чином засвідчені копії затверджених штатних розписів виконавчого апарату Тернопільської обласної ради станом на 15 квітня 2026 року та станом на 16 червня 2026 року (із обов`язковим зазначенням наявних вакантних посад у вказані періоди). Витребувано від управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради (в особі ліквідаційної комісії) належним чином засвідчену копію затвердженого штатного розпису управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради станом на 15 квітня 2026 року. (арк. справи. (арк. справи 136-141)

Крім того, 12.08.2026 у підготовчому засіданні долучено до матеріалів справи надану представником Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради розшифровку нарахування доходів ОСОБА_1 за квітень – травень 2026 року для визначення середньоденного заробітку. (арк. справи 135)

Також 12.08.2026 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 08.09.2026.

12.08.2026 від Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради надано посадову інструкцію начальника відділу з питань приватизації, оренди, відчуження (продажу), списання та передачі майна управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради. (арк. справи 143-148)

14.08.2026 представником Тернопільської обласної ради подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів. (арк. справи 149-162)

02.09.2026 від позивача надійшли письмові пояснення щодо аналізу витребуваних судом штатних розписів Тернопільської обласної ради та матеріального обґрунтування наявності вакантних посад. (163-172)

02.09.2026 позивачем надано до суду письмові пояснення щодо недостовірності доказів відповідача, викриття фактів кадрових маніпуляцій. (арк. справи 173-183)

08.09.2026 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено долучити надані відповідачем документи до матеріалів справи, зобов`язати позивача надати в 5 денний строк посадову інструкцію, якою вона керувалась за останнім місцем роботи, і яка висвітлювала її посадові обов`язки. Крім того, зобов`язано Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради надати в 5-денний строк посадову інструкцію з наказом про затвердження як заступника - начальника відділу, що безпосередньо стосувалося позивача, або письмові пояснення щодо відсутності посадових інструкцій з відміткою про ознайомлення позивача в період останнього місця роботи; щодо первинної посадової інструкції заступника начальника - також докази ознайомлення позивача, а у випадку відсутності чи знищення - відповідні акти на підтвердження ненадання таких доказів. Оголошено перерву в судовому засіданні до 23.09.2026 для надання сторонами додаткових доказів у справі. (арк. справи 184-190)

09.09.2026 позивачем подано до суду заяву про долучення до матеріалів справи доказів вручення представнику Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради копій її письмових пояснень. (арк. справи 192-200)

11.09.2026 представником Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради подано до суду інформацію щодо посадових інструкцій заступника начальника управління – начальника відділу з питань приватизації, оренди, відчуження (продажу), списання та передачі майна Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради та начальника відділу з питань приватизації, оренди, відчуження (продажу), списання та передачі майна управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради. (арк. справи 201-202)

16.09.2026 до суду надійшли письмові пояснення позивача з додатками. (арк. справи 203-212)

23.09.2026 позивачем надано до суду виступ у дебатах у письмовій формі. (арк. справи 213-215)

24.09.2026 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 24.09.2026. (арк. справи 216-223)

24.09.2026 судове засідання не відбулось через оголошення повітряної тривоги на території Тернопільської області, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку. (арк. справи 226)

Ухвалою суду від 25.09.2026 судове засідання призначено на 29.09.2026. (арк. справи 227)

29.09.2026 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, долучено до матеріалів справи копію рішення постійної комісії Тернопільської обласної ради з питань розвитку місцевого самоврядування, архітектури, будівництва, енергетики, транспорту, дорожнього та житлово – комунального господарства від 14.04.2026 №458/50 «Про розгляд пропозиції депутата Тернопільської обласної ради Богдана Бутковського від 14 квітня 2026 року про ліквідацію управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради». (арк. справи 231-233, 234-236)

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 29.09.2026, суд вирішив перейти до стадії ухвалення судового рішення, з визначенням дати проголошення його вступної та резолютивної частини 07.10.2026. (арк. справи 236)

Інших заяв, в тому числі по суті справи, на адресу суду не надходило.

У відзиві на позовну заяву представник Тернопільської обласної ради позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні з підстав необґрунтованості. Аргументуючи свою позицію представник відповідача зазначає, що рішенням Тернопільської обласної ради від 15 квітня 2026 року № 1546 «Про ліквідацію управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради» чітко, однозначно та в межах закону визначено спосіб припинення установи – шляхом ліквідації, з утворенням ліквідаційної комісії та встановленням порядку її проведення згідно з вимогами статей 110– 112 Цивільного кодексу України. Зазначене рішення ради є чинним, не скасованим у судовому порядку, а отже, відповідно до статті 144 Конституції України, є обов`язковим до виконання на відповідній території.

Посилання позивача на порушення частини четвертої статті 36 Кодексу законів про працю України, зокрема щодо необхідності продовження дії трудового договору з ОСОБА_1 , представник відповідача вважає необґрунтованим та таким, що не заслуговує на увагу, оскільки вказані положення застосовуються у разі зміни роботодавця, а також у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення). Натомість представник відповідача наполягає, що Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради припинено саме шляхом ліквідації, а не реорганізації, оскільки рішенням Тернопільської обласної ради від 15 квітня 2026 року № 1546 не покладено виконання функцій вказаного Управління на будь-який інший орган.

При цьому представник відповідача заперечує проти твердження позивача, що функції управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради були передані виконавчому апарату Тернопільської обласної ради згідно з рішенням Тернопільської обласної ради від 15 квітня 2026 року № 1544 «Про внесення змін до рішення Тернопільської обласної ради від 23 грудня 2020 року № 27 «Про структуру і чисельність виконавчого апарату Тернопільської обласної ради сьомого скликання» (з наступними змінами)».

Представник відповідача зауважує, що з 2021 року виконавчий апарат був наділений функціями забезпечення здійснення Тернопільською обласною радою правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження природними ресурсами та майном об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області. При цьому ліквідація Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради здійснена у зв`язку з необхідністю оптимізації структури виконавчих органів, усунення неефективного дублювання повноважень, зменшення видатків місцевого бюджету на утримання надлишкового бюрократичного апарату. Наявність дублювання повноважень в актах засновника, за позицією представника відповідача, є прямим доказом того, що мала місце саме інституційна ліквідація, а не реорганізація.

Оскільки обласна рада обрала спосіб припинення – ліквідацію, тому норма частини третьої статті 36 КЗпП України не підлягає застосуванню. При ліквідації юридичної особи правовідносини припиняються з усім штатом працівників без виключення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

З урахуванням викладеного представник Тернопільської обласної ради вважає, що процедура звільнення ОСОБА_1 проведена у відповідності до вимог трудового законодавства, а тому підстави вважати її права порушеними відсутні.

Позивач у відповіді на відзив на додатково поданих письмових поясненнях не погоджується з доводами та аргументами відповідача та зазначає, що Тернопільська обласна рада своїм рішенням від 15 квітня 2026 року №1544 «Про внесення змін до рішення Тернопільської обласної ради від 23 грудня 2020 року №27 «Про структуру та чисельність виконавчого апарату Тернопільської обласної ради сьомого скликання» (з наступними змінами)» утворила нове управління з питань комунального майна Тернопільської обласної ради у складі виконавчого апарату та збільшила його штат на 16 одиниць саме для виконання завдань ліквідованого органу - управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради. Основним доказом на підтвердження своєї позиції позивач вважає фактичну тотожність структурних підрозділів та кадрових функцій Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради та Управління з питань комунального майна Тернопільської обласної ради. Також позивач звертає увагу на тотожність назв відділів і посад.

Позивач зазначає, що раніше займала посаду начальника відділу з питань приватизації, оренди, відчуження (продажу), списання та передачі майна управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради. Таким чином новостворений «відділ з питань розпорядження комунальним майном» є абсолютно тотожним за своєю суттю, завданнями та функціональними наповненнями того відділу, який позивач очолювала до звільнення. Оскільки функції припиненого управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради були передані до виконавчого апарату Тернопільської обласної ради, тому за позицією позивача відбулася фактична реорганізація, що зобов`язувало роботодавця застосувати гарантії, передбачені статтею 49-2 КЗпП України.

Також позивач зауважує, що Верховний Суд неодноразово наголошував на розмежуванні понять «ліквідація» та «реорганізація». Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №810/2332/18 суд дійшов висновку, що якщо функції припиненого органу передаються іншому органу або залишаються у засновника, має місце правонаступництво, а отже – фактична реорганізація. У такому випадку звільнення працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України без пропонування вакансій є незаконним. У постанові від 17.01.2024 у справі №560/11833/22 Верховний Суд зауважив, що сама лише зміна організаційної структури чи виключення органу з реєстру юридичних осіб, за умови збереження його функцій, не є ліквідацією установи у розумінні трудового права і не скасовує гарантій працівника на продовження трудових відносин.

Крім того позивач, за результатами ознайомлення з наданими представником відповідача доказами, звертає увагу, що її колишні обов`язки начальника відділу з питань приватизації, оренди, відчуження (продажу), списання та передачі майна ліквідованого Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради не просто передано до виконавчого апарату Тернопільської обласної ради, а штучно роздроблено між посадами у двох нових відділах новоствореного управління з питань комунального майна виконавчого апарату Тернопільської обласної ради.

Також, за позицією позивача, надані представником відповідача докази розширення штату виконавчого апарату Тернопільської обласної ради є безпосереднім доказом перенесення кадрового потенціалу ліквідованого Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради (у якому під скорочення потрапило 16 осіб) до виконавчого апарату Тернопільської обласної ради.

В судовому засіданні позивач підтримала заявлені нею позовні вимоги з викладених у позовній заяві та додатково наданих письмових поясненнях підстав, наполягала на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представники Тернопільської обласної ради в судовому засіданні заперечили проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради в особі представника – голови ліквідаційної комісії не скористалось правом надати письмовий відзив на позовну заяву. При цьому в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що мала місце саме ліквідація Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради, а не його реорганізація, а тому процедура звільнення позивача здійснена у відповідності до вимог закону.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, перевіривши доводи, викладені у заявах по суті, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено наступне.

Рішенням першої сесії сьомого скликання Тернопільської обласної ради від 03.02.2021 №62 «Про утворення управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради – юридичної особи публічного права» з метою реалізації наданих повноважень у сфері управління та розпорядження майном, природними ресурсами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, - утворено управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради як юридичну особу публічного права. (арк. справи 17)

ОСОБА_1 перебувала на посаді головного спеціаліста відділу у справах майна спільної власності територіальних громад області виконавчого апарату Тернопільської обласної ради, з якої звільнена розпорядженням голови Тернопільської обласної ради від 15.03.2021 №114-к/тр згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку з переведенням на роботу в управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради. (арк. справи 85)

Наказом начальника управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради від 17.03.2021 №6-к ОСОБА_1 призначено з 18.03.2021 на посаду заступника начальника управління – начальника відділу з питань приватизації, відчуження (продажу), списання та передачі майна управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради як таку, що зарахована до кадрового резерву виконавчого апарату Тернопільської обласної ради, в порядку переведення з посади головного спеціаліста відділу у справах майна спільної власності територіальних громад області виконавчого апарату Тернопільської обласної ради. (арк. справи 86)

Рішенням дев`ятої сесії сьомого скликання Тернопільської обласної ради від 15.04.2026 №1546 «Про ліквідацію управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради», припинено юридичну особу – управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради шляхом ліквідації. (арк. справи 18)

Водночас рішенням дев`ятої сесії сьомого скликання Тернопільської обласної ради від 15.04.2026 №1544 «Про внесення змін до рішення Тернопільської обласної ради від 23 грудня 2020 року №27 «Про структуру та чисельність виконавчого апарату Тернопільської обласної ради сьомого скликання» (з наступними змінами)» доповнено додаток до рішення Тернопільської обласної ради від 23.12.2020 №27 «Про структуру та чисельність виконавчого апарату Тернопільської обласної ради сьомого скликання» (зі змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Тернопільської обласної ради від 03 лютого 2021 року №63, від 18 серпня 2021 року №224, від 17 червня 2025 року №1206) пунктом 12 наступного змісту:

« 12. Управління з питань комунального майна Тернопільської обласної ради:

- відділ обліку комунального майна;

- відділ з питань розпорядження комунальним майном». (арк. справи 21)

16.04.2026 сформовано попередження про заплановане вивільнення, яким у зв`язку з ліквідацією управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради попереджено ОСОБА_1 про звільнення з посади начальника відділу з питань приватизації, відчуження (продажу), списання та передачі майна на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, яке відбудеться 16 червня 2026 року, з виплатою вихідної допомоги у розмірі двох середніх місячних зарплат. (арк. справи 22)

Наказом начальника управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради «Про Людмилу Гук» від 16.06.2026 №48/к/тр звільнено ОСОБА_1 , начальника відділу з питань приватизації, відчуження (продажу), списання та передачі майна управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради у зв`язку з ліквідацією управління на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України. (арк. справи 88)

Вважаючи, що фактично мала місце реорганізація управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради, а не його ліквідація, позивач посилається на протиправність наказу від 16.06.2026 №48/к/тр щодо її звільнення з посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку з чим звернулась до суд з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначені Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III. (далі – Закон №2493-III)

Згідно статті 1 Закону №2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. (частина перша статті 2 Закону №2493-III)

Посадами в органах місцевого самоврядування є, серед іншого, посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України. (абзац 4 статті 3 Закону № 2493-ІІІ)

Право на службу в органах місцевого самоврядування мають громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території. (частина перша статті 5 Закону №2493-III)

Підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування визначені статтею 20 Закону №2493-III, згідно якої крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також у разі:

порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону;

порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);

виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);

досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).

Рішення про припинення служби в органах місцевого самоврядування може бути оскаржено посадовою особою місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом.

Загальні підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця визначені статтею 40 Кодексу законів про працю України. (далі – КЗпП України)

Так, згідно пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. (частина 2 статті 40 КЗпП України)

Відповідно до частин 1-3 статті 49-2 цього ж Кодексу про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Частиною шостою статті 36 КЗпП України передбачено, що у разі зміни роботодавця, а також у разі їх реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), пунктом 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо роботодавець проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації. Переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу надається особам, зазначеним у статті 42 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених колективним договором. (частини перша та друга статті 42-1 КЗпП України)

З системного аналізу наведених положень законодавства слідує, що законодавець передбачає декілька самостійних підстав для розірвання за ініціативою власника трудового договору з працівником внаслідок змін в організації виробництва і праці, а саме при: ліквідації, реорганізації, банкрутстві або перепрофілюванні підприємства, скороченні чисельності працівників або скороченні штату працівників.

При цьому у випадку реорганізації підприємства, установи чи організації дія трудового договору не припиняється, за винятком випадків скорочення чисельності штату або штату працівників, коли роботодавець з використанням правил надання переважного права на укладання трудового договору має запропонувати іншу роботу. Натомість, у випадку реальної ліквідації юридичної особи у роботодавця відсутній обов`язок пропонування працівникові іншої роботи.

Отже, при вирішенні трудових спорів щодо звільнення працівника з ініціативи роботодавця внаслідок змін в організації виробництва і праці, ключовим є з`ясування питання, чи відбулась дійсна ліквідація підприємства, установи, організації, або її реорганізація.

Слід зазначити, що вживані у даних правовідносинах поняття "ліквідація" та "реорганізація" стосуються саме підприємств, установ, організацій як юридичних осіб, а не їх структурних підрозділів.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Предметом спору в цій справі є (не)правомірність звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу з питань приватизації, відчуження (продажу), списання та передачі майна управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією юридичної особи, - управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради.

В постановах від 16.05.2024 та 31.07.2024 в справах №300/5311/22 і №300/5313/22 Верховний Суд, беручи до уваги висновки, викладені у постановах від 22.11.2022 в справі №200/3012/21-а, від 30.11.2022 в справі №640/15797/21, від 28.12.2022 в справі №340/376/20, від 05.04.2023 в справі №640/12871/21, зазначив, що ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передання іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім. У зв`язку з цим при вирішенні спорів щодо поновлення на роботі працівників юридичної особи публічного права, про ліквідацію яких було прийнято рішення, судам належить крім перевірки дотримання трудового законодавства щодо таких працівників з`ясовувати реальність такої ліквідації із врахуванням вищенаведеного. Оскільки юридичний акт, що став підставою для ліквідації, та наступне звільнення працівника з цієї підстави взаємопов`язані, перевірці підлягають законність як цього юридичного акта, так і процедури звільнення.

Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом також у постанові від 03.04.2025 у справі №300/5208/22.

За позицією відповідачів, внаслідок ліквідації Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради відбулось вивільнення працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, у тому числі і ОСОБА_1 , а тому на спірні правовідносини не поширюються положення частини шостої статті 36 та статті 49-2 КЗпП України в частині продовження трудового договору та застосування переважного права на роботу.

Позивач, заперечуючи правомірність свого звільнення, зазначає, що фактично відбулась реорганізація юридичної особи Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради шляхом його приєднання до виконавчого апарату Тернопільської обласної ради.

Судом встановлено, що 15.04.2026 Тернопільською обласною радою на дев`ятій сесії сьомого скликання прийнято рішення №1546 «Про ліквідацію управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради», яким вирішено припинити юридичну особу публічного права – управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради (код ЄДРПОУ 44110329) шляхом ліквідації.

У преамбулі вказаного рішення зазначено, що таке прийнято за результатами розгляду пропозиції депутата Тернопільської обласної ради Богдана Бутковського, відповідно до статей 104, 110-112 Цивільного кодексу України, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та враховуючи рішення постійної комісії Тернопільської обласної ради з питань розвитку місцевого самоврядування, архітектури, будівництва, енергетики, транспорту, дорожнього та житлово – комунального господарства від 14 квітня 2026 року №458/50. (арк. справи 18)

В судовому засіданні представником Тернопільської обласної ради надано та судом долучено до матеріалів справи копію рішення постійної комісії Тернопільської обласної ради з питань розвитку місцевого самоврядування, архітектури, будівництва, енергетики, транспорту, дорожнього та житлово – комунального господарства від 14 квітня 2026 року №458/50 «Про розгляд пропозиції депутата Тернопільської обласної ради Богдана Бутковського від 14 квітня 2026 року про ліквідацію управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради», за змістом якого постійна комісія вирішила, зокрема, рекомендувати Тернопільській обласній раді припинити юридичну особу – управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради шляхом ліквідації. (арк. справи 231-233)

Дослідивши зміст рішення Тернопільської обласної ради від 15.04.2026 №1546, а також зміст рішення постійної комісії Тернопільської обласної ради з питань розвитку місцевого самоврядування, архітектури, будівництва, енергетики, транспорту, дорожнього та житлово – комунального господарства від 14 квітня 2026 року №458/50, судом встановлено відсутність у вказаних розпорядчих актах обґрунтування доцільності відмови органу місцевого самоврядування від виконання завдань та функцій, які були покладені на управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради, або їх передання іншим органам виконавчої влади.

З огляду на викладене та з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 03.04.2025 у справі №300/5208/22, слід вважати, що саме по собі посилання на факт ліквідації Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради у розпорядчих актах органу місцевого самоврядування є недостатнім для визнання такої ліквідації реальною у межах даних спірних правовідносин.

У відзиві на позовну заяву представник Тернопільської обласної ради зазначає, що ліквідація управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради проводиться у зв`язку з необхідністю оптимізації структури виконавчих органів та усунення неефективного дублювання повноважень, зменшення видатків місцевого бюджету на утримання надлишкового бюрократичного апарату.

В судовому засіданні представники відповідачів підтримали вказану позицію та зазначили, що виконавчий апарат Тернопільської обласної ради та Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради виконували тотожні завдання та функції, а тому з метою уникнення їх дублювання було прийнято рішення про ліквідацію останнього.

Перевіряючи вказаний довід відповідачів судом досліджено Положення про управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради, затверджене рішенням Тернопільської обласної ради від 18.08.2021 №234. (далі – Положення №234)

Пунктом 1.1 вказаного Положення передбачено, що Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради (далі – Управління) утворене Тернопільською обласною радою для реалізації її повноважень з управління майном та природними ресурсами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області.

Основними завданнями Управління є:

2.1 Реалізація державної та регіональної політики у сфері управління і розпорядження природними ресурсами та майном, яке належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, що перебуває у власності та управлінні Тернопільської обласної ради (далі – майно).

2.2 Здійснення у межах повноважень функцій щодо управління майном.

2.3 Координація діяльності підприємств, установ, організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області щодо ефективного використання та збереження майна, виконання і досягнення цілей визначених у їх статутах, стратегічних і річних планах, а також виявлення ризиків, які негативно впливають на виконання ними своїх функцій і завдань.

2.4 Надання інформаційної підтримки з питань застосування законодавства у сфері реалізації права господарського відання та оперативного управління підприємствами, установами та організаціями спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області.

2.5 Надання методично – правової допомоги підприємствами, установам, організаціям спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області щодо захисту у межах компетенції їх майнових та інших прав.

2.6 Організація збору та підготовки матеріалів для здійснення Тернопільською обласною радою повноважень з управління майном.

2.7 Контроль за надходженням до обласного бюджету коштів за рахунок передачі в оренду та відчуження майна. (арк. справи 52-54)

Положення про виконавчий апарат Тернопільської обласної ради затверджено розпорядженням голови Тернопільської обласної ради від 05.02.2021 №24.

Пунктом 1.4 вказаного Положення передбачено, що до структури виконавчого апарату обласної ради входять керівництво Тернопільської обласної ради, голова постійної комісії Тернопільської обласної ради з питань бюджету, секретаріат, управління та відділи.

Пунктом 2.22 вказаного Положення передбачено, що до завдань та функцій виконавчого апарату Тернопільської обласної ради належить забезпечення здійснення Тернопільською обласною радою правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження природними ресурсами та майном об`єктів спільної сумісної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області. (арк. справи 58-59)

Здійснюючи порівняльний аналіз функцій та завдань Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради та виконавчого апарату Тернопільської обласної ради (станом на 2021 рік) суд зазначає, що такі завдання не є тотожними, але частково перетинаються.

Так, у Управління та виконавчого апарату спільним є предмет управлінського впливу: майно і природні ресурси, що є спільною власністю територіальних громад і перебувають в управлінні Тернопільської обласної ради. Це узгоджується із положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування», за яким обласні ради від імені територіальних громад управляють об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби громад.

Також завдання виконавчого апарату, визначені пунктом 2.22 положення, прямо перетинаються з завданнями, наведеними у положенні про Управління п. 2.1 (реалізація політики у сфері управління і розпорядження майном), п. 2.2 (функції щодо управління майном) і п. 2.6 (збір і підготовка матеріалів для здійснення радою повноважень з управління майном). Формула «забезпечення здійснення радою правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження» по суті містить аналогічні положення тим завданням, на виконання яких створено Управління, оскільки володіння, користування і розпорядження становлять зміст права власності.

Разом з тим, виходячи зі змісту наведених Положень відмінною є широта функцій Управління та виконавчого апарату Тернопільської обласної ради, у якого фактично обумовлена одна узагальнена функція: забезпечувати здійснення радою правомочностей власника, у той час як Управління наділено розгорнутим набором функцій від політики до контролю.

Крім того, серед завдань та функцій Управління наявні такі, які не охоплюються формулюванням завдань Виконавчого апарату Тернопільської обласної ради, зокрема:

п. 2.3: координація діяльності підприємств, установ і організацій спільної власності та виявлення ризиків у їхній роботі;

п. 2.4 і 2.5: інформаційна підтримка та методично-правова допомога цим підприємствам (господарське відання, оперативне управління, захист майнових прав);

п. 2.7: контроль за надходженням до обласного бюджету коштів від оренди та відчуження майна.

Пункт 2.1 Положення про Управління (реалізація державної та регіональної політики) стосується політики в цілому, а не лише забезпечення правомочностей, як це передбачено Положенням для Виконавчого апарату.

Пункти 2.3-2.5 і 2.7 Положення про Управління мають супровідний і контрольний характер щодо підприємств і бюджету, у той час як Положення про Виконавчий апарат Тернопільської обласної ради таких завдань не передбачає.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що твердження відповідачів про дублювання повноважень Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради, як юридичної особи публічного права, та виконавчого апарату Тернопільської обласної ради, є необґрунтованими, оскільки не знайшли свого підтвердження за результатами дослідження та аналізу наведених вище Положень.

Повертаючись до обставин даної справи суд також враховує, що одночасно з прийняттям рішення «Про ліквідацію управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради» від 15.04.2026 №1546, Тернопільською обласною радою прийнято рішення від 15.04.2026 №1544, яким фактично доповнено структуру виконавчого апарату Тернопільської обласної ради шляхом створення Управління з питань комунального майна Тернопільської обласної ради, у складі якого передбачено: відділ обліку комунального майна та відділ з питань розпорядження комунальним майном. (арк. справи 21)

Заперечуючи факт реорганізації Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради (розпорядчий акт про ліквідацію якого оформлено рішенням від 15.04.2026 №1546) шляхом його приєднання до виконавчого апарату Тернопільської обласної ради та створення Управління з питань комунального майна Тернопільської обласної ради (згідно рішення від 15.04.2026 №1544), представник Тернопільської обласної ради наголошує, що відбулась докорінна зміна як форми, так і сутності ліквідованого органу, що на його думку виключає правонаступництво у трудових правовідносинах.

Зокрема, представник Тернопільської обласної ради наголошує, що новостворена структура перебрала на себе лише частину функцій ліквідованого Управління (щодо адміністрування комунального майна), у той час як повноваження та функції у сфері регулювання природних ресурсів були повністю вилучені з компетенції новоствореного управління.

З метою надання правової оцінки вказаній позиції відповідача судом досліджено Положення про управління з питань комунального майна Тернопільської обласної ради виконавчого апарату Тернопільської обласної ради, затверджене розпорядженням голови Тернопільської обласної ради від 04.06.2026 №118. (арк. справи 159-160)

За змістом вказаного Положення в якості завдань та функцій управління (у структурі виконавчого апарату Тернопільської обласної ради) зазначено:

2.1. Реалізує державну та регіональну політику у сфері управління майном (будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна; земельні ділянки, розпорядником яких є Тернопільська обласна рада; рухоме майно) спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (далі спільна власність).

2.2. Здійснює заходи з реалізації повноважень обласної ради щодо ефективного управління майном спільної власності.

2.3. Забезпечує виконання повноважень обласної ради з питань ефективного використання і збереження майна спільної власності.

2.4. Бере участь у підготовці проєктів рішень обласної ради про відчуження, встановлення права узуфрукта майна, постійного користування земельною ділянкою тощо.

2.5. Бере участь у підготовці проектів рішень обласної ради про передачу в оренду, передачу з балансу на баланс, списання основних засобів, прийняття майна до спільної власності, передачу до іншої власності із спільної власності тощо.

2.6. Здійснює облік майна спільної власності, контроль за його використанням та збереженням.

2.7. Здійснює облік договорів оренди.

2.8. Вносить пропозиції щодо проведення інвентаризації та інших дій з майном, що перебуває у спільній власності, у межах повноважень, визначених обласною радою, а також організовує здійснення перевірок ефективності використання майна.

2.9. Відповідно до доручень та резолюцій голови обласної ради забезпечує розгляд звернень громадян, підприємств, установ, організацій, органів згідно з компетенцією управління, робить висновки щодо них, своєчасно готує відповіді.

2.10. Забезпечує в установленому порядку проведення експертної оцінки, її рецензування та затвердження для приватизації майна.

2.11. Забезпечує виготовлення технічної документації на майно із внесенням в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва.

2.12. Організовує передприватизаційну підготовку, супроводжує приватизацію та оформлення документів про передачу до власності фізичним і юридичним особам майна спільної власності.

2.13. Провадить приватизацію та продаж об`єктів спільної власності.

2.14. Проводить роботу щодо реалізації інвестиційних проєктів.

2.15. Забезпечує оформлення та реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна, що належать до спільної власності.

2.16. Забезпечує оформлення права власності та користування земельними ділянками, на яких розташовані об`єкти спільної власності.

2.17. Готує проекти розпоряджень голови обласної ради щодо призначення та звільнення керівників та виконувачів обов`язків керівників обласних комунальних підприємств, закладів, установ, центрів.

2.18. Готує проекти контрактів для укладення з керівниками обласних комунальних підприємств, закладів, установ, центрів.

2.19. Здійснює облік чинних статутів об`єктів спільної власності.

2.20. Здійснює своєчасне опрацювання запитів на інформацію та підготовку відповідей в порядку та в строки, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації», у межах своїх повноважень.

2.21. Виконує інші завдання та доручення голови обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласної ради, пов`язані з управлінням майном спільної власності.

Здійснюючи порівняльний аналіз завдань та функцій Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради (ліквідованого рішенням від 15.04.2026 №1546) та Управління з питань комунального майна Тернопільської обласної ради (утвореного у складі виконавчого апарату Тернопільської обласної ради рішенням від 15.04.2026 №1544) суд констатує, що фактично до останнього перейшли всі завдання та функції ліквідованого Управління, крім тих, що стосувались компетенції в частині природних ресурсів.

Разом з тим суд зазначає, що відсутність серед завдань та функцій новоствореного Управління у складі виконавчого апарату Тернопільської обласної ради повноважень щодо управління природними ресурсами, за наявності іншої компетенції в частині управління та розпорядження майном, не є беззаперечним доказом відсутності характеру правонаступництва для вказаного управління відносно первинної юридичної особи публічного права.

Крім того суд зазначає, що розпорядженням голови Тернопільської обласної ради від 13.05.2026 №43-к/тр «Про внесення змін до штатного розпису виконавчого апарату Тернопільської обласної ради» відповідно до рішення Тернопільської обласної ради від 15.04.2026 №1544 «Про внесення змін до рішення Тернопільської обласної ради від 23 грудня 2020 року №27 «Про структуру та чисельність виконавчого апарату Тернопільської обласної ради сьомого скликання (з наступними змінами)» внесено зміни до розпорядження голови Тернопільської обласної ради від 02 січня 2026 року №1-к/тр «Про затвердження штатного розпису виконавчого апарату Тернопільської обласної ради сьомого скликання», затверджено і введено в дію з 14 травня 2026 року перелік змін №1 до штатного розпису виконавчого апарату Тернопільської обласної ради згідно з додатком. (арк. справи 154)

Згідно Переліку змін до штатного розпису №1 (додаток до розпорядження голови Тернопільської обласної ради від 13 травня 2026 року №43-к/тр), внаслідок внесених змін у штатному розписі виконавчого апарату Тернопільської обласної ради передбачено двадцять шість посад, у тому числі вісім посад у складі Управління з питань комунального майна Тернопільської обласної ради, а саме: заступник керуючого справами виконавчого апарату - начальник управління, заступник начальника управління; у Відділі обліку комунального майна - заступник начальника управління - начальник відділу, заступник начальника відділу, головний спеціаліст; у Відділі з питань розпорядження комунальним майном - заступник начальника управління - начальник відділу, заступник начальника відділу. (арк. справи 156-157)

З наведеного слідує, що після прийняття рішення про ліквідацію Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради та утворення Управління з питань комунального майна Тернопільської обласної ради у складі виконавчого апарату Тернопільської обласної ради, останньою збільшено кадровий потенціал виконавчого апарату Тернопільської обласної ради шляхом розширення штатного розпису на вісім посад у новоствореному управлінні з питань комунального майна Тернопільської обласної ради.

Отже, за встановлених судом обставин, враховуючи відсутність у розпорядчих актах Тернопільської обласної ради, як органу місцевого самоврядування, доцільності його відмови від виконання завдань та функцій, які були покладені на Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради, або їх передання іншим органам виконавчої влади, а також враховуючи, що відповідачами не доведено обставин дублювання повноважень виконавчого апарату Тернопільської обласної ради та вказаного Управління, як підстави для його ліквідації, суд доходить висновку про недоведеність відповідачами правомірності процедури звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд доходить висновку, що наказ управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради від 16.06.2026 №48/к/тр про звільнення ОСОБА_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено. Працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.02.2019р. у справі № 817/860/16, від 03.10.2019р. у справі № 826/10460/16 та від 29.01.2020р. у справі № 825/1017/17.

Таким чином, скасування наказу від 16.06.2026 №48/К/тр про звільнення позивача передбачає поновлення її на посаді, з якої останню було незаконно звільнено.

Суд вказує, що у площині цього спору йдеться не стільки про назву посади і коло повноважень за цією посадою, скільки про необхідність відновити порушене право позивача працювати на посаді в органах місцевого самоврядування, тобто в органі (інституції), з посади у якому її було неправомірно звільнено, з урахуванням, зокрема (але не виключно) її фаху, освітньо-кваліфікаційного рівня, категорії раніше займаної посади.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що повноваження суду при вирішенні трудового спору про поновлення працівника на попередній роботі не слід ототожнювати із процедурою призначення на посаду, що належить до компетенції роботодавця.

Так, повноваження щодо призначення працівника в порядку переведення на відповідну посаду, згідно із затвердженим штатним розписом юридичної особи, є винятковою компетенцією роботодавця і суд, як орган, що розглядає трудовий спір, не повинен і не може втручатися у здійснення дискреційних повноважень державного органу.

Обов`язок по працевлаштуванню незаконно звільненого працівника покладений на роботодавця, який у випадку реорганізації структурного підрозділу юридичної особи, продовжує виконувати відповідні завдання і функції.

Аналогічні за своєю суттю правові висновки щодо застосування приписів частини першої статті 235 КЗпП України у близьких за змістом правовідносинах висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 26 травня 2021 року у справі № 260/261/20, від 30 вересня 2020 року у справі №826/12050/15, від 10 вересня 2020 року у справі №806/1149/16, від 03 жовтня 2019 року у справі №826/10460/16, від 21 жовтня 2021 року у справі № 809/2894/13-а.

Верховний Суд у постанові від 07.09.2026 у справі № 308/9220/21 також зауважив, що поновлення позивача на посаді, яку він не обіймав до звільнення, суперечить способу захисту його порушеного права, який закріплений у частині першій статті 235 КЗпП України та спрямований на повернення сторін трудового спору (працівника і роботодавця) у положення, яке існувало на день звільнення. Крім того, такий спосіб захисту порушеного права позивача може викликати новий спір щодо визначення «рівнозначної» посади та відповідного структурного підрозділу, де така посада передбачена.

З огляду на правовий статус відповідачів та враховуючи, що процедура припинення Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради не завершена, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача в контексті спірних правовідносин є поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з питань приватизації, відчуження (продажу), списання та передачі майна управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради із дня, наступного за днем звільнення, тобто з 17 червня 2026 року.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді начальника відділу з питань приватизації, відчуження (продажу), списання та передачі майна управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради з 17 червня 2026 року підлягає негайному виконанню.

Водночас, позовні вимоги в частині прийняття (поновлення) ОСОБА_1 на роботу у виконавчому апараті Тернопільської обласної ради в новоствореному управлінні з питань комунального майна або іншій рівнозначній посаді не підлягають задоволенню, як необґрунтовані та спростовуються вищевказаними висновками суду.

Приписами частини 2 статті 235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, який застосовується, зокрема, у випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати. (підпункт «л» пункту 1 Порядку №100)

Абзацом 4 пункту 2 Порядку №100 передбачено, що у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 3 Порядку №100 передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю. (абзац другий пункту 4 Порядку №100)

Відповідно до пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

Згідно наданої представником Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради розшифровки нарахування доходів ОСОБА_1 за квітень – травень 2026 року, тобто за два останні місяці роботи, що передували місяцю звільнення, всього нараховано 58598,47 грн, у тому числі за квітень 2026 року – 29572,46 грн, за травень 2026 року – 29026,01 грн. (арк. справи 135)

Відповідачем зазначено, що у розрахунковому періоді позивачем відпрацьовано 40 робочих днів, а тому середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 1464,96 грн (58598,47 грн/40 робочих днів).

Аналізуючи зміст вказаної розшифровки суд не погоджується з наведеним відповідачем розрахунком середньоденного заробітку позивача, оскільки відповідачем враховано нараховані у квітні 2026 року в якості оплати відпустки кошти в сумі 7439,88 грн.

Проте, з огляду на наведені вище положення абзацу другого пункту 4 Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника, зокрема за період щорічної і додаткової відпусток.

З урахуванням викладеного суд вважає, що розмір середньоденного заробітку позивача слід обчислювати наступним чином: (58598,47 грн – 7439,88 грн)/40 робочих днів = 1278,96 грн.

Виходячи із поняття вимушеного прогулу, кількість днів вимушеного прогулу визначається з наступного після дня звільнення та до винесення судом рішення про поновлення на роботі незаконного звільненого працівника, в даному випадку з 17 червня 2026 року по 07 жовтня 2026 року включно, що становить 81 робочий день.

При обчисленні середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу суд виходить з наступних розрахунків: середньоденна заробітна плата (1278,96 грн) помножена на кількість робочих днів (81 р.д.), що складає 103595,76 грн.

Також суд враховує, що стягуючи на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання судового рішення слід зазначити про відрахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є обов`язком роботодавця та працівника, а не суду, тому розрахунки, наведені в судовому рішенні, є тією сумою коштів, з яких в подальшому роботодавцем здійснюються утримання податку з доходів та інших обов`язкових платежів.

Таким чином, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 17 червня 2026 року по 07 жовтня 2026 року включно, яка підлягає стягненню з Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради на користь ОСОБА_1 , складає 103595,76 грн, яка визначена без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.

Розмір заробітної плати за один місяць складає 25579,20 грн, яка обчислена шляхом множення середньоденної заробітної плати 1278,96 грн на середню кількість відпрацьованих у квітні-травні 2026 року днів - 20 (40/2).

Відтак, рішення суду в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі стягнення за один місяць у сумі 25579,20 грн підлягає негайному виконанню.

Водночас, позовні вимоги в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з розрахунку середньоденної заробітної плати у розмірі 1489,53 грн не підлягають задоволенню, як необґрунтовані та спростовуються вищевказаними висновками суду.

Згідно частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі зібраних доказів, надаючи правову оцінку кожному доказу окремо та в їх сукупності, здійснивши системний аналіз положень законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, тому відповідно до статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат по його сплаті. Відомості про понесення позивачем інших судових витрат в матеріалах справи відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради, Тернопільської обласної ради про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради від 16 червня 2026 року №48/к/тр "Про Людмилу Гук".

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з питань приватизації, відчуження (продажу), списання та передачі майна управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради (код ЄДРПОУ 44110329) з 17 червня 2026 року.

Стягнути з Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 червня 2026 року по 07 жовтня 2026 року включно у сумі 103595,76 грн (сто три тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять гривень 76 копійок), яка визначена без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з питань приватизації, відчуження (продажу), списання та передачі майна управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради з 17 червня 2026 року.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 25579,20 грн (двадцять п`ять тисяч п`ятсот сімдесят дев`ять гривень 20 копійок), яка визначена без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 09 жовтня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 код РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Управління з питань комунального майна та природних ресурсів Тернопільської обласної ради (місцезнаходження: вул. Грушевського, 8, м.Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46021 код ЄДРПОУ 44110329);

- Тернопільська обласна рада (місцезнаходження: вул. Грушевського, 8,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46021 код ЄДРПОУ 24630220);

Головуючий суддя Мірінович У.А.