Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №500/4169/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4169/26

09 жовтня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка Р.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (відповідач 2) до визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 04.06.2026 №192650008913 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII за винятком підтвердженого стажу державної служби;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести і здійснити з 29.05.2026 ОСОБА_1 нарахування пенсії державного службовця згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної у довідках Чортківської міської ради Тернопільської області від 29.05.2026 №01-44-811, №01-44-812 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, зарахувавши до стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії державного службовця період роботи з 01.08.1997 по 24.12.2019 на посаді секретаря Бичківської сільської ради Чортківського району Тернопільської області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області виплачувати з 29.05.2026 ОСОБА_1 пенсію за віком згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 60 відсотків складових заробітної плати, зазначеної у довідках Чортківської міської ради Тернопільської області від 29.05.2026 № 01-44-811 і № 01-44-812 із урахуванням раніше проведених платежів.

Позов обґрунтований тим, що 29.05.2026 позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Тернопільській області із заявою про переведення на інший вид пенсії, а саме пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993(далі Закон №3723-XII). До заяви додала довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії. Однак ГУ ПФУ в Житомирській області відмовило у перерахунку пенсії, оскільки згідно трудової книжки стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, становить 3 роки 11 місяців 29 днів.

Представник позивача не погоджується з відмовою органу Пенсійного фонду України та вказує на дотримання усіх умов, передбачених Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII, частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ, а саме: наявність необхідного віку, страхового стажу, стажу служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, на день набрання чинності Законом №889 VIII понад 10 років, що у сукупності дає право на переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

З наведених підстав позивач звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 06.07.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків. Позивач усунув недоліки позовної заяви вчасно та повністю.

Ухвалою суду від 15.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

ГУ ПФУ в Тернопільській області у поданому до суду відзиві проти позову заперечує та зазначає, що період роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, до 4 липня 2001 року по дату набуття чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 20.08.1990 стаж позивачки на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, становить 3 роки 11 місяців 29 днів.

Таким чином, у зв`язку із відсутністю у позивачки достатнього стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби станом на 01.05.2016, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовлено у переведенні її з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

Щодо вимоги позивачки про здійснення виплати пенсії в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, звертає увагу суду на те, що вказані вимоги, є передчасними, оскільки за результатами розгляду заяви позивачки органом Пенсійного фонду України зроблено висновок, про відсутність правових підстав на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», переведення на пенсію державного службовця здійснено не було, а тому спору щодо сум заробітної плати, які мають враховуватися при визначенні розміру пенсії державного службовця на час звернення до суду у цій справі немає, тому підстави вважати, що права позивачки при здійсненні такого переведення будуть порушені, відсутні. Одночасно просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подано відзив на позовну заяву, з якого слідує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву Позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 04.06.2026 № 192650008913 про відмову в переході з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».

Також зазначає, що згідно трудової книжки від 20.08.1990 серії НОМЕР_1 стаж ОСОБА_1 на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, становить 3 роки 11 місяців 29 днів.

Таким чином, позивач станом на 01.05.2016 не займала посаду державної служби та не має не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу».

Позивач не є особою, яка на день набрання чинності цим Законом мав не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу», а відтак не може вважатися особою, яка з досягненням пенсійного віку має право на перехід на пенсію державного службовця, передбачену ст. 37 Закону № 3723-XII.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV).

29.05.2026 позивач звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, щодо переходу з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

До заяви заявницею надано:

- довідку Чортківської міської ради Тернопільської області про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 29.05.2026 №01-44-812 станом на травень 2026 року;

- довідку Чортківської міської ради Тернопільської області про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби від 29.05.2026 №01-44-811 станом на травень 2026 року.

Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняло рішення №192650008913 від 04.06.2026 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №889-VIII.

У цьому рішенні вказано, що за матеріалами електронної пенсійної справи, стаж заявниці на посадах віднесених до посад державної служби станом на 01.05.2016 становить 3 років 11 місяців 29 днів.

Враховуючи зазначене, пенсійним органом відмовлено позивачці у проведенні перерахунку пенсії про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах державної служби.

Не погодившись з таким рішенням ГУ ПФУ в Житомирській області, позивач звернулася до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Зі змісту частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислуги років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави щодо тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державу службу» (далі - Закон №3723-XII).

У ході реформування системи державного управління 10.12.2015 прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, а саме: Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно із пунктами 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із частиною 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, після 01.05.2016 (дати набрання чинності Законом №889-VІІІ) право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ зберігають лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ та мають передбачені частиною 9 статті 37 Закону №3723-ХІІ страховий стаж і стаж державної служби.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №676/4235/17.

Також вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі 687/545/17.

З матеріалів справи слідує, що підставою для відмови у переведенні позивача на пенсію по статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ є висновки відповідача про відсутність у ОСОБА_1 стажу державної служби.

При цьому, до стажу роботи на посадах державної служби не враховано період роботи позивача з 01.08.1997 по 24.12.2019.

Отже, спірним у цій справі є наявність у позивача набутого до 01 травня 2016 року стажу роботи на посадах, який зараховується до стажу державної служби та величина якого, окрім іншого (страхового стажу, віку особи), має вплив на наявність в особи права на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Повертаючись до обставин цієї справи в контексті спірного питання зарахування до стажу державної служби періоду роботи позивачки, суд з відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 встановив, що ОСОБА_1 01.08.1997 прийнята на посаду секретаря Бичківської сільської ради, прийняла присягу державного службовця, а 24.12.2019 звільнена з посади у зв`язку із завершенням строку повноважень.

Надаючи оцінку доводам сторін щодо підстав для зарахування періоду роботи ОСОБА_1 в органах місцевого самоврядування необхідно зазначити про таке.

Статтею 25 Закону №3723-ХІІ (набрав чинності 28 грудня 1993 року), на яку є посилання у пунктах 10-12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, визначено, що основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу. Також установлено класифікацію посад державних службовців з першої по сьому категорію та передбачено, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

Приписами пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII обумовлено, що стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, встановлених на той час законодавством.

До 01 травня 2016 року (до набрання чинності Законом №889-VIII) такий порядок і умови визначалися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283. Цим Порядком визначено посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно із пунктом 4 Порядку №283 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Пунктом 2 Порядку №283 установлено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців (абзац другий).

12 червня 1997 року набрав чинності Закон України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР).

Законом №280/97-ВР закріплено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України «Про державну службу» (перше речення пункту 5 розділу V Прикінцеві та перехідні положення).

04 липня 2001 року набрав чинності Закон України від 07 червня 2001 року №2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон №2493-III).

Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України (статті 3 Закону №2493-III).

Згідно зі статтею 14 Закону №2493-III в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема, п`ята категорія - керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 року №1435 пункт 2 Порядку №283 доповнено абзацом про зарахування до стажу державної служби роботи (служби) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Отже, наведеними нормами передбачено зарахування до стажу державної служби періоду роботи на посаді секретаря сільської ради.

Частина сьома статті 21 Закону №2493-III (до 01 жовтня 2017 року) передбачала, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Пенсія в частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон №2148-VIII) частину сьому статті 21 Закону №2493-ІІІ викладено в новій редакції, згідно з якою пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (застосовується з 01 жовтня 2017 року).

У пункті 4 частини другої статті 46 Закону №889-VIII указано, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Пункт 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229 (далі - Порядок №229), містить аналогічну норму.

З аналізу вищевказаних норм слідує, що посади в органах місцевого самоврядування не є посадами державної служби, але робота на цих посадах прирівнювалась до стажу державної служби.

В абзаці п`ятому пункту 3.4 мотивувальної частини рішення від 20 січня 2026 року №1-р/2026 Конституційний Суд України зазначив, що пенсійне забезпечення державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування із 01 травня 2016 року врегульовано Законом №1058-ІV як загальним законом (lex generalis), за винятком випадків, визначених у пунктах 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, до яких може бути застосована стаття 37 Закону №3723-ХІІ як норма спеціального закону (lex specialis).

При цьому, аналізуючи законодавство у сфері пенсійного забезпечення державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування Конституційний Суд України дійшов висновку, що державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, які сплачували підвищені відрахування, але не підпадають під дію пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889, з 1 травня 2016 року не лише не отримали права на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону №3723, а й не одержали будь-якої компенсації за сплату підвищених відрахувань: Закон №889, Закон №2493, Закон №1058 не передбачають механізмів відшкодування за сплату підвищених відрахувань, перехідних умов пенсійного забезпечення чи врахування сплати підвищених відрахувань в інший спосіб під час обчислення пенсії для цих категорій осіб (абзац четвертий пункту 4.4 рішення №1-р/2026).

У зв`язку з цим пунктом 2 резолютивної частини рішення №1-р/2026 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII у тім, що у ньому не встановлено перехідних умов пенсійного забезпечення чи компенсаційних механізмів для осіб, які у період з 15 березня 2000 року до дня набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обіймали посади державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, але станом на 1 травня 2016 року не мали потрібного стажу для призначення пенсії на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII зі змінами.

Разом з тим, у пункті 5 рішення №1-р/2026 Конституційний Суд України наголосив, що виконання цього Рішення неможливе без належного законодавчого врегулювання. Визнання підпункту 1 пункту 2 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889 неконституційним через відсутність перехідних умов пенсійного забезпечення чи компенсаційних механізмів для осіб, які у період із 15 березня 2000 року до дня набрання чинності Законом № 889 обіймали посади державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, але станом на 1 травня 2016 року не мали потрібного стажу для призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723, покладає на державу позитивний обов`язок щодо унормування цих питань із урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення у розумний строк.

При вирішенні питання щодо зарахування позивачці до стажу державної служби періодів роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців в органах місцевого самоврядування, суд виходить із такого.

До набрання чинності Законом №889-VIII діяв Порядок обчислення стажу державної служби №283. Як уже зазначено судом, відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону №2493- ІІІ , а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 15 Закону №2493-ІІІ при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування присвоюються ранги у межах відповідної категорії посад. Ранги присвоюються відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації, результатів роботи. Ранги присвоюються одночасно з обранням (прийняттям) на службу в органи місцевого самоврядування або обранням (призначенням) на вищу посаду. Особам, які призначаються на посади з випробувальним строком, ранги присвоюються після його закінчення, за результатами роботи. Особам, які призначені на посади і мають ранги посадових осіб місцевого самоврядування або ранги державного службовця, присвоєні за попереднім місцем роботи, надбавка за ранг у період випробувального строку виплачується відповідно до цих рангів. Черговий ранг присвоюється за умови, якщо посадова особа успішно відпрацювала на займаній посаді не менш як 2 роки.

Згідно записів трудової книжки позивачка серії НОМЕР_1 від 20.08.1990 позвачці присвоєно 12 ранг державного службовця та вона прийняла присягу державного службовця. Посади, за якими працювала позивачка в органах місцевого самоврядування у вищевказані періоди віднесені до посад як державної служби, так і служби в органах місцевого самоврядування.

Той факт, що посади, які обіймала позивачка за час роботи в органах місцевого самоврядування, відносяться до посад, визначених статтею 14 Закону №2493-ІІІ підтверджується зокрема й тим, що позивачу присвоєні відповідні ранги посадової особи місцевого самоврядування, про що в трудовій книжці здійснені відповідні записи.

У силу пункту 4 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом №2493-ІІІ, зараховуються до стажу державної служби.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що періоди роботи позивачки на посадах в органах місцевого самоврядування підлягають зарахуванню до стажу державної служби.

Вирішуючи спір у частині позовних вимог про визначення розміру пенсії позивачки на підставі довідок Чортківської міської ради Тернопільської області про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 29.05.2026 №01-44-812 станом на травень 2026 року і про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби від 29.05.2026 №01-44-811 станом на травень 2026 року, суд виходить із такого.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».

Пунктом 3 Постанови № 823 встановлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування (з 20.07.2024) та застосовується з 1 січня 2024 року.

Пунктами 5 та 6 Порядку № 622, із внесеними змінами передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

У разі перейменування посад, зокрема відсутності відповідних посад державної служби у штатних розписах на дату звернення особи за призначенням пенсії державного службовця, прирівняння (встановлення відповідності) посад державної служби після 1 січня 2024 року здійснюється на основі визначеного державним органом класифікаційного коду, зазначеного в штатному розписі на дату звільнення особи.

За посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється. Довідки видаються державним органом відповідно до умов, що діяли до 1 січня 2024 року з урахуванням пункту 4 цього Порядку.

Так, за п. 4-2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року №823, для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 року № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 року № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 року з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 року, а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.

Разом з тим, суд наголошує, що у справі, яка розглядається, спір виник щодо права позивачки на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у сукупності із Розділом XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, оскільки територіальний орган Пенсійного фонду України не визнав цього права за позивачем. За результатами розгляду заяви позивача пенсійним органом зроблено висновок, що позивач не має права на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», переведення на пенсію державного службовця здійснено не було, і питання щодо сум заробітної плати, які мають враховуватися при визначенні розміру пенсії державного службовця на час звернення позивача у цій справі пенсійним органом не вирішувалось.

Таким чином, вимоги позивача в частині про зобов`язання відповідача обрахувати позивачу пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ та розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII з урахуванням довідок Чортківської міської ради Тернопільської області про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 29.05.2026 №01-44-812 станом на травень 2026 року і про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби від 29.05.2026 №01-44-811 станом на травень 2026 рокує передчасними, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб`єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а отже така вимога спрямована на майбутнє і тому не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.

Наведений вище висновок суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.09.2023 у справі № 560/8328/22.

Отже, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи і наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому це рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, суд вважає передчасними вимоги позивачки щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Житомирській області обрахувати їй пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ та пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII з урахуванням довідок Чортківської міської ради Тернопільської області про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 29.05.2026 №01-44-812 станом на травень 2026 року і про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби від 29.05.2026 №01-44-811 станом на травень 2026 року, оскільки в цій частині вимоги стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб`єктом владних повноважень. Відтак, суд не надає оцінку вказаним довідкам на предмет їх відповідності Постанові № 823.

Враховуючи, що оскаржуваним рішенням відповідача позивачу безпідставно та необґрунтовано відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-УІІІ та статті 37 Закону №3723-XII, то з метою належного та ефективного захисту порушених прав позивача адміністративний позов слід задовольнити частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Житомирській області від 04.06.2026 №192650008913 про відмову у переведенні позивачку на пенсію за віком, яка призначається відповідно до пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ і статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та зобов`язання відповідача перевести позивачку з 29.05.2026 на пенсію за віком відповідно розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII.

У зв`язку зі скасуванням оскаржуваного рішення процедура розгляду питання про призначення пенсії відповідно Закону №889-VIII вважається незакінченою і відповідач, до компетенції якого віднесена функція щодо обрахунку стажу державної служби, обчислення розміру пенсії та вирішення питання щодо наявності в особи права на пенсію, реалізуючи ці повноваження, повинен повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, що викладені у цьому рішенні. При цьому, пенсійний орган повинен надати оцінку наявності у позивача права на пенсію з урахуванням спірного періоду роботи, який підлягає зарахуванню, в сукупності з іншими критеріями, які дають право на пенсію державного службовця.

При вирішенні вимог зобов`язального характеру судом також враховано позицію Верховного Суду у постанові від 12 вересня 2023 року у справі №560/8328/22, який вказав, що вимоги зобов`язати обрахувати пенсію за віком з урахуванням заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, є передчасними та стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб`єктом владних повноважень, наділеним такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області виплачувати пенсію позивачці з урахуванням довідок про складові заробітної плати, то у задоволенні такої позовної вимоги слід відмовити з огляду на її передчасність, оскільки пенсія державного службовця позивачці ще не призначена. Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що право позивача у цій частині буде порушене.

При цьому, з метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивача, вимоги зобов`язального характеру підлягають задоволенню частково у спосіб зобов`язання ГУ ПФУ в Житомирській області повторно розглянути заяву позивачку від 29.05.2026 та перевести позивачку на пенсію державного службовця за віком відповідно Закону України «Про державну службу».

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ПФУ в Житомирській області судовий збір в сумі 665,60 грн. У зв`язку із відмовою у позовній вимозі до ГУ ПФУ в Тернопільській області судові витрати у цій частині розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 04.06.2026 №192650008913 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.05.2026 про переведення на пенсію державного службовця за віком відповідно Закону України "Про державну службу" та перевести ОСОБА_1 з 29.05.2026 на пенсію за віком відповідно розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 1616.112.1993 №3723-XII.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судові витрати у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 09 жовтня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001 код ЄДРПОУ 14035769).

- Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003 код ЄДРПОУ 13559341).

Головуючий суддя Грицюк Р.П.