Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №480/5637/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м. Суми Справа № 480/5637/25

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Сидорук А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідачів: 1) ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) ІНФОРМАЦІЯ_2 - про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позиція сторін. Процесуальні дії суду.

Як зазначає позивач, його було виключено з військового обліку за станом здоров`я, про що міститься запис у паперовому військово-обліковому документі. Проте за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів він є військовозобов`язаним та перебуває на обліку. Оскільки в електронному реєстрі зазначена недостовірна інформація він звернувся до першого відповідача із заявою про виправлення таких даних, проте йому було відмовлено.Тому позивач звернувся до суду.

Позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність першого відповідача, яка полягає у невнесенні за заявою від 02.07.2025 до Реєстру відомостей (даних) про проходження позивачем 07.03.2001 медичного огляду військово-лікарською комісією та про виключення його 07.03.2001 з військового обліку військовозобов`язаних на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-ХІІ (в редакції, чинній станом на 07.03.2001); зобов`язати першого відповідача внести до Реєстру відомості (дані) про проходження позивачем 07.03.2001 медичного огляду військово-лікарською комісією та про виключення його 07.03.2001 з військового обліку військовозобов`язаних на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ (в редакції, чинній станом на 07.03.2001).

Судом відкрито провадження у справі 22.07.2025.

Перший відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що вимоги позивача ґрунтуються на події, що мала місце понад 24 роки тому. Наказ Міністра оборони України, на підставі кого приймалося рішення ВЛК у 2001 році, давно втратив чинність. Критерії придатності до військової служби суттєво змінилися. Наразі процедура ВЛК регулюється оновленими нормативними актами, зокрема змінами, внесеними до наказу Міністра оброни України від 14.08.2008 № 402. Для підтвердження статусу непридатності в умовах нового правового регулювання позивач зобов`язаний пройти медичний огляд за оновленою процедурою. Вимога внести до Реєстру відомості на підставі юридично та медично застарілого висновку є передчасною та позбавленою правового підґрунтя.

Судом залучено до участі у справі другого відповідача 20.07.2026.

Другий відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивач не був виключений з військового обліку, а був знятий з нього. Законодавець виокремлює ці два поняття. При знятті з військового обліку, Законом передбачена можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Матеріали справи не містять висновку ВЛК про непридатність позивача до військової служби за станом здоров`я в умовах воєнного стану.

Встановлені судом фактичні обставини. Висновки суду та їх мотиви.

Згідно з записом у військовому квитку позивача, його 07.03.2001 призовною (медичною) комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за гр. І ст. 59б розладу хвороб (наказ МО України 1999 року № 207) та знято з військового обліку.

Відповідно до електронного військово-облікового документу позивача, cформованого з Реєстру (Резерв+) 14.07.2025 позивач перебуває на обліку першого відповідача, як військовозобов`язаний.

Позивач звернувся до першого відповідача із заявою від 02.07.2025 щодо внесення до Реєстру інформації щодо проходження позивачем 07.03.2001 медичного огляду та виключення його з військового обліку, як непридатного до військової служби.

Перший відповідач, листом від 08.07.2025 повідомив, що з 11.04.2024 позивач перебуває на обліку першого відповідача. Враховуючи те, що відповідно до п. 3.3 Наказу № 402 повторному огляду підлягають особи, визнані непридатними до військової служби, можуть повторно оглядатися ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов?язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров?я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу та проводиться один раз на 5 років. Тому посадові особи відповідача не мають законних підстав внести відповідні відомості до Реєстру. Позивачу запропоновано прибути до першого відповідача та отримати направлення на проходження ВЛК для визначення та підтвердження ступеня придатності до військової служби.

Отже, основним питанням у даній справі є те, чи була у відповідача законна правова підстава поновити позивача та обліку, враховуючи, що раніше позивача визнано непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку? Відповідаючи на вказане питання, то суд зазначає, що така підстава була відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормою ч. 4 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ (в редакції чинній станом на 07.03.2001) передбачено підстави для зняття громадян з військового обліку, де відсутня така підстава, як визнання громадян військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби.

Натомість п. ''а'' ч. 5 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ (в цій редакції) передбачено, що виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Пунктом 96 Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04.01.1999 № 2 (в редакції наказу Міністра оборони України від 12.07.1999 № 207, чинній станом на 07.03.2001) передбачено, що лікар виносить одну із таких постанов про придатність (тимчасову або повну непридатність) до строкової служби: а) "придатний до військової служби. Ступінь обмеження 1 (2, 3, 4)"; б) "тимчасово непридатний до військової служби. Ступінь обмеження 5"; в) "непридатний до військової служби у мирний час, обмежено здатний у воєнний час. Ступінь обмеження 6"; г) "непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку. Ступінь обмеження 7".

Суд зазначає, що норми Закону № 2232-ХІІ, які застосовувалися до 30.07.1999, не містили поняття виключення з військового обліку, а містили поняття зняття з військового обліку, в тому числі у зв`язку з визнанням громадян ВЛК непридатними до військової служби. До категорії осіб які знімаються з військового обліку за нормами Закону чинного до 30.07.1999 було включено деякі категорії осіб, які підлягають зняттю та виключенню з військового обліку за нормами Закону № 2232-ХІІ чинного з 31.07.1999.

У зв`язку із внесенням змін до Закону № 2232-ХІІ, які застосовуються з 31.07.1999, норми Положення № 2 станом на 07.03.2001 не були приведені у відповідність із Законом № 2232-ХІІ в частині визначення лікарем формулювання у постанові ВЛК - непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Положення п. 2 ч.1 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції чинній станом на 11.04.2024) не містять такої категорії осіб, які підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних, як громадяни визнані ВЛК непридатними до військової служби.

Суд зазначає, що конкретна фактична обставина, з якою Закон № 2232-ХІІ пов`язує зміну облікового статусу особи, відповідає конкретній правовій підставі для вчинення певної облікової дії. Так, якщо особу визнано непридатною до військової служби, така обставина за своїм правовим змістом є підставою для виключення з військового обліку, а не для зняття з нього. Формулювання у військово-обліковому документі має відповідати правовій підставі внесення відповідного запису. Суб`єкт владних повноважень не наділений дискрецією на власний розсуд визначати, чи за однієї і тієї самої встановленої законом підстави особа підлягає зняттю з військового обліку або виключенню з нього, оскільки такі облікові дії мають різні правові наслідки.

У військово-обліковому документі позивача зазначено про зняття з військового обліку, однак одночасно наведено посилання, яке, за своїм змістом, може вказувати на п. ''а'' ч. 5 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ, тобто на норму, яка регулює виключення з обліку. Таке поєднання відомостей є взаємовиключним, оскільки одна частина запису вказує на зняття з обліку, тоді як наведена правова підстава свідчить про виключення з нього.

Тому здійснений у військовому квитку позивача запис про зняття з військового обліку, у зв`язку з визнанням позивача непридатним до військової служби, з посиланням на норми Наказу № 207, є записом про фактичне вчинення облікової дії щодо виключення позивача з військового обліку, як те передбачено нормою п. ''а'' ч. 5 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ у редакції чинній станом на 07.03.2001.

До подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.06.2026 в адміністративній справі № 320/29761/25, який враховується судом у даній справі.

Як встановлено судом, позивач після 07.03.2001 не проходив ВЛК для визначення ступеня його придатності до військової служби. Про обов`язок позивача уточнити дані або відсутність уточнення даних відповідачами не стверджується.

Відповідачі не довели суду, що існує правова підстава, яка дозволяє повторно відновити статус військовозобов`язаного після його визнання непридатним до військової служби, а також, яка зобов`язує позивача, за наявності чинного рішення ВЛК про непридатність до військової служби, повторно проходити ВЛК. Cамого лише наміру відповідача перевірити стан здоров`я позивача недостатньо.

Наявність "легітимної мети" (зміна обставин, зміна правового регулювання, тощо) не позбавляє суб`єкта владних повноважень обов`язку дотримуватись правових процедур.

Суд зазначає, що постанову ВЛК від 07.03.2001 про непридатність позивача до військової служби не можливо переоцінювати за нормами Наказу № 402 без нової постанови ВЛК. Поновлюючи позивача на обліку без медичного огляду було фактично змінено наслідки попередньої постанови ВЛК без встановлення того, до якої саме категорії чинних Розладів хвороб належить стан позивача.

Отже, відображення даних в Реєстрі щодо зняття позивача з військового обліку, а не його виключення, суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України та є неправомірним.

Відповідно до ч. 8-9 ст. 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" № 1951-VII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Військовозобов`язаний має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Відомості про громадян України, які не є військовозобов`язаними, знищуються суб`єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру. (п. 2 ч. 1 ст. 9 та ч. 2 ст. 13 Закону № 1951-VII).

Положеннями п.4 та підп. 7, 12 п. 8 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку, відомостям, що містяться у Реєстрі громадянин України для внесення відповідних змін у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви. Військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Реєстру (за наявності): відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку; відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку).

Отже, відповідно до Закону № 1951-VII органом ведення Реєстру є саме другий відповідач, який є районним ТЦК та СП, а не перший відповідач, який входить у його структуру, як відділ. Перший відповідач не визначений Законом № 1951-VII, як суб`єкт який вносить дані до Реєстру. У разі виявлення розбіжностей у військово-обліковому документі з відомостями, які містяться в Реєстрі позивач може звернутися до першого або другого відповідача із відповідною заявою та документами з метою приведення дійсних відомостей у відповідність.

Як встановлено судом, позивача було виключено з військового обліку 07.03.2001, а саме у зв`язку з визнанням позивача непридатним до військової служби за станом здоров`я медичною комісією, що відображено у його паперовому військовому квитку. Водночас у Реєстрі він обліковується як військовозобов`язаний, а відомості про проходження ним ВЛК 07.03.2001 та виключення з військового обліку у Реєстрі відсутні.

Позивач звернувся до першого відповідача із заявою від 02.07.2025 про виправлення недостовірних відомостей у Реєстрі та внесення інформації про його виключення з військового обліку. Проте другий відповідач не вніс правильні дані до Реєстру.

Така поведінка другого відповідача не відповідає критеріям правомірності, які передбачені нормою ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому суд задовольняє позовні вимоги та формулює резолютивну частину рішення у спосіб, який найбільш ефективно захищає порушені права позивача.

Судові витрати.

Оскільки вимоги задоволено, той факт, що матеріали не містять доказів понесення позивачем інших судових витрат, окрім як судового збору у сумі 1211,20 грн, даний спір виник внаслідок протиправних дій другого відповідача, то суд стягує збір з такого суб`єкта.

Керуючись ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у відсутності внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі п. ''а'' ч. 5 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-ХІІ, у зв`язку з визнанням його непридатними до військової служби.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 07.03.2001 з військового обліку на підставі п. ''а'' ч. 5 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-ХІІ, у зв`язку з визнанням його непридатним до військової служби.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп. витрат судового збору.

5. Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук