Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №460/7267/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/7267/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доВійськової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно з урахуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 поточну індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно з урахуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо нарахування ОСОБА_1 поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 26.02.2026 включно із застосуванням іншого, ніж березень 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 поточну індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 26.02.2026 включно з урахуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2023 року по день фактичної виплати індексації.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час проходження військової служби відповідач неправильно визначив належну йому індексацію грошового забезпечення. На його переконання, для обчислення індексації необхідно застосовувати березень 2018 року, оскільки саме в цьому місяці відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704. У позові наведено доводи щодо наявності права на щомісячну індексацію-різницю, яка, за твердженням позивача, мала виплачуватися йому в подальших періодах.

Ухвалою суду від 01.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позов. На обґрунтування заперечення зазначає, що у період проходження служби позивач отримував належне грошове забезпечення, яке обчислювалося та нараховувалося у межах виділених коштів. Враховуючи викладене відповідач просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 26 лютого 2022 року № 73 – ОС зараховано на військову службу за призовом під час мобілізації до списків особового складу військової частини та поставлено на всі види забезпечення старшого прапорщика запасу ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації відображеної в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення під час проходження військової служби з лютого 2022 року до часу звільнення з військової служби у лютому 2026 року ОСОБА_1 перебував на грошовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26 лютого 2026 року № 331-ОС виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення майстер-сержанта ОСОБА_1 з 26 лютого 2026 року.

За даними цих карток посадовий оклад позивача станом на 2023 рік був 3080,00 станом на 2024 рік 3170,00 грн. та станом на 2025-2026 рік 3260,00 грн. При цьому у 2024 році відповідачем нараховувалася індексація грошового забезпечення в розмірі 130,20 грн щомісяця із серпня до грудня включно.

З картки особового рахунку за 2025 рік убачається нарахування індексації у розмірі 133,23 грн, за липень по грудень.

В особовій картці за 2026 рік не зазначено про нарахування індексації грошового забезпечення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно із частинами першою - третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні засади проведення індексації визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

За змістом статті 1 цього Закону індексація грошових доходів населення є встановленим законодавством механізмом підвищення грошових доходів, який дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними у гривнях на території України, що не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення.

Статтею 4 даного Закону передбачено проведення індексації у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

Згідно зі статтею 6 Закону порядок проведення індексації визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування індексу споживчих цін.

Індекс споживчих цін обчислюється Державною службою статистики України та публікується не пізніше десятого числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

За приписами пункту 4 Порядку № 1078 індексація грошових доходів проводиться в межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено механізм обчислення індексації у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів).

Зокрема, у місяці підвищення посадового окладу значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу для подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем такого підвищення.

Водночас пункт 10-2 Порядку № 1078 визначає особливості обчислення індексу споживчих цін для новоприйнятих військовослужбовців, а також осіб, переведених на інші посади чи до іншого місця проходження служби.

Для таких осіб обчислення індексу споживчих цін здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку вони займають.

Отже визначальним для обчислення індексації є місяць підвищення посадового окладу за відповідною посадою, а не місяць прийняття військовослужбовця на службу або призначення на посаду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01.03.2018, встановлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців.

У зв`язку із цим березень 2018 року є місяцем підвищення посадових окладів за відповідними посадами військовослужбовців.

Такий підхід узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, зокрема викладеними у постанові від 24.01.2023 у справі № 380/2553/20, щодо застосування пункту 5 Порядку № 1078 у зв`язку з підвищенням посадових окладів у березні 2018 року.

Однак, встановлення березня 2018 року місяцем підвищення доходу не означає, що він підлягає безумовному застосуванню для обчислення поточної індексації в усіх наступних бюджетних періодах незалежно від подальших законодавчих змін.

Для вирішення цього спору необхідно врахувати особливості нормативного регулювання індексації у 2023-2026 роках.

Так, пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» було зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно, протягом 2023 року загальний механізм проведення індексації, передбачений зазначеним Законом, не застосовувався.

Водночас статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення проводиться наростаючим підсумком починаючи з 01.01.2024.

Отже, законодавець спеціально визначив початок обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації у 2024 році.

При цьому стаття 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» має вищу юридичну силу порівняно з Порядком № 1078, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Таким чином, положення пункту 5 Порядку № 1078 щодо обчислення індексу споживчих цін із місяця, наступного за місяцем підвищення посадового окладу, у спірному періоді необхідно застосовувати з урахуванням спеціального припису статті 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Саме зазначена норма закону визначає початок обчислення індексу споживчих цін для поточної індексації у 2024 році.

При цьому суд враховує, що йдеться про обчислення індексу споживчих цін для поточної індексації, а не про визначення чи припинення права на індексацію-різницю, яка могла виникнути у зв`язку з попереднім підвищенням посадового окладу.

Згідно з матеріалів справи, відповідач здійснював обчислення індексу споживчих цін у 2024 році наростаючим підсумком із січня цього року.

З урахуванням офіційно опублікованих індексів споживчих цін величина індексу перевищила поріг індексації у червні 2024 року.

Унаслідок цього, право на поточну індексацію виникло із серпня 2024 року.

Із наданої картки особового рахунку позивача за 2024 рік вбачається, що відповідач нараховував суму індексації із серпня до грудня 2024 року включно.

Отже, надані відповідачем документи підтверджують застосування ним у 2024 році механізму обчислення поточної індексації, визначеного статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Надалі, статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення проводиться наростаючим підсумком починаючи із січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків.

Цією ж нормою передбачено, що сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Таким чином, на 2025 рік законодавець визначив новий початок обчислення індексу споживчих цін для поточної індексації, а також безпосередньо врегулював питання нарахування в січні 2025 року суми індексації, що склалася у грудні попереднього року.

Відповідно, продовження обчислення поточної індексації у 2025 році наростаючим підсумком від березня 2018 року суперечило б зазначеному припису закону.

Із довідки-розрахунку відповідача вбачається, що індекс споживчих цін для поточної індексації у 2025 році обчислювався з урахуванням спеціального законодавчого регулювання.

Водночас із картки особового рахунку позивача за 2025 рік убачається, що в січні відображено суму індексації 254,35 грн, а за серпень, вересень і жовтень - по 133,23 грн.

Суд зауважує, що питання правильності нарахування окремих сум поточної індексації за кожний місяць не є тотожним питанню застосування березня 2018 року як місяця підвищення доходу.

Виявлені розбіжності між довідкою-розрахунком та картками особового рахунку самі собою не підтверджують обґрунтованості заявленого позивачем способу перерахунку із застосуванням березня 2018 року.

В подальшому, статтею 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення проводиться наростаючим підсумком починаючи із січня 2026 року, який приймається за 1 або 100 відсотків.

Сума індексації, яка склалася у грудні 2025 року, у січні 2026 року не нараховується.

Отже, законодавством також визначено самостійний початок обчислення індексу споживчих цін для проведення поточної індексації у 2026 році.

З огляду на наведене вимога позивача про застосування березня 2018 року для обчислення поточної індексації за період із 01.01.2026 до 20.01.2026 не узгоджується зі спеціальними положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

Вирішуючи спір, суд враховує, що позивач просить здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 та з 01.01.2024 до 26.02.2026 саме із застосуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу.

Однак протягом зазначеного періоду обчислення індексу споживчих цін для проведення поточної індексації було спеціально врегульовано законами України про Державний бюджет на 2024, 2025 та 2026 роки.

Відповідні положення цих законів прямо визначали початок обчислення індексу споживчих цін у кожному бюджетному році. Тому застосування березня 2018 року для обчислення поточної індексації протягом усього заявленого періоду не відповідає зазначеним законодавчим приписам.

При цьому суд не заперечує, що березень 2018 року був місяцем підвищення посадових окладів військовослужбовців у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України № 704.

Однак ця обставина не усуває необхідності застосування спеціальних норм законів про Державний бюджет, які регулювали обчислення поточної індексації у спірному періоді.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленої вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо незастосування березня 2018 року під час обчислення поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 та з 01.01.2024 по 20.01.2026.

Відповідно, не підлягає задоволенню і похідна вимога про зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату індексації із застосуванням зазначеного місяця.

Оскільки, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні основної частини позовних вимог, то також слід відмовити у задоволенні похідних вимог щодо компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; про зобов`язання здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки по день фактичної виплати на відповідний рахунок.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 09 жовтня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Суддя У.М. Нор