Суд: Полтавський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №440/10053/26
Суддя: Р.І. Молодецький
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/10053/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молодецького Р.І., заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №440/10053/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 року у справі №440/10053/26 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні нарахування та виплати основного розміру пенсії з 01.02.2026 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП69475/10025 від 09.07.2026 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести з 01.02.2026 перерахунок та виплату ОСОБА_1 основного розміру пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП69475/10025 від 09.07.2026 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017, з урахуванням проведених виплат. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).
14.09.2026 року від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просив зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2026 року за нормою грошового забезпечення у розмірі 77% від основного розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці ПОТЦК та СП про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 09.07.2026 року №ФП 69475/10025 станом на 01.01.2026 року, з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування даної заяви позивач зазначив, що судом при прийнятті рішення від 31.08.2026 року не надано оцінку позовним вимогам щодо перерахунку та виплати пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській з основним розміром пенсії 77% грошового забезпечення.
Ухвалою від 09.10.2026 питання про ухвалення додаткового рішення у справі №440/10053/26 призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Дослідивши подані документи, розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Як слідує зі змісту прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 та резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 року у справі №440/10053/26, при розгляді справи судом не були вирішені всі заявлені вимоги позивача і залишилися не розглянутими вимоги в частині зобов`язання управління здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розміру пенсії 77% грошового забезпечення.
Оцінюючи обґрунтованість вказаної частини позовних вимог суд зауважує, що спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі також Закон №2262-ХІІ).
Редакція частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", норма якої визначала максимальний відсотковий розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовця для обчислення пенсії, змінювалася неодноразово.
Так, частина друга статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції статті Закону України від 25.03.1996 №103/96-ВР) викладена в такій редакції: "Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів".
В подальшому, частина друга статті 13 Закону №2262-ХІІ була змінена Законом України від 04.07.2002 №51-ІV "Про внесення змін до Закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (чинний з 31.07.2002) - цифри "85" замінено цифрами "90" та загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VІ від 08.07.2011 (надалі - Закон №3668-VІ), який набрав чинності з 01.10.2011, внесені зміни до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", змінено у відсотках розмір обчислення пенсії від грошового забезпечення.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції Закону №3668-VI, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому, Законом України від 27.03.2014 №1166-VІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (надалі - Закон №1166-VІІ), який набрав чинності з 01.05.2014, внесені до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ зміни встановлювали, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Матеріалами справи підтверджується, що Закон України №1166-VII від 27.03.2014 набрав чинності після призначення та визнання за позивачем права на отримання пенсії у розмірі 77 процентів суми грошового забезпечення (розрахунок на пенсію), а тому на позивача його дія не поширюється.
Таким чином, при перерахунку пенсії позивача з 01.02.2026 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП69475/10025 від 09.07.2026 року її розмір має обчислюватися із вказаної у довідці суми грошового забезпечення станом на момент проведення перерахунку, але виходячи із розміру пенсії позивача у відсотках, право на які визнане за останнім пенсійним органом (77%).
З огляду на встановлені обставини та наведені правові висновки, суд, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, дійшов висновку про ухвалення додаткового рішення у цій справі про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП69475/10025 від 09.07.2026 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 з урахуванням 77 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, та із врахуванням раніше виплачених сум.
Керуючись статтями 134, 139, 143, 241-245, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП69475/10025 від 09.07.2026 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 з урахуванням 77 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, та із врахуванням раніше виплачених сум.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його винесення.
Суддя Р.І. Молодецький
Оригінал: reyestr.court.gov.ua